Міжнародний кінофестиваль документального кіно про права людини Docudays UA знову завітав у Заліщики. 24 жовтня виконавчий директор ГО «Екологічно-гуманітарне об’єднання Зелений світ», регіональний координатор фестивалю Олександр Степаненко провів кінопоказ у Заліщицькій державній гімназії (директор Олександра Войчишин). У показі взяла участь Наталія Пасічник, модераторка Docudays UA при Тернопільському педагогічному університеті.
На події побувала, спілкувалася з координатором О.Степаненком та учасниками заходу бібліограф Заліщицької міської центральної публічної бібліотеки, членкиня НТШ ім.Шевченка Оксана Дяків. Бібліотека багато років співпрацює з Docudays UA.
Педагоги та здобувачі освіти гімназії переглянули та обговорили два фільми. Це - історія 13-річної гімнастки Насті з Києва, яка через повномасштабне вторгнення рф в Україну була змушена шукати прихистку в Німеччині. Стрічка «Дівчинка далеко від дому» – номінанта на «Оскар» Сімона Леренґа Вільмонта й української режисерки Аліси Коваленко, яка перебувала як доброволець на фронті.
Інший фільм «Порося Нельсон» Аннеке де Лінд ван Венґарден присвячений ставленню людей до тварин. Адже «ми у відповіді за тих, кого приручили», як написав Антуан де Сент-Екзюпері у книзі «Маленький принц». Олександр Степаненко також присвятив свою презентацію заліщанці, письменниці Мілі Сандберг-Меснер, якій вдалося врятуватися під час Голокосту в роки Другої світової війни та свідчити про звірства німецьких нацистів. Наша землячка написала книги «Світло крізь темряву» та «Шляхами моєї молодості».
Український історик, керівник Українського центру вивчення історії Голокосту Анатолій Подольський долучився до презентації он-лайн з Києва. Він наголосив на тому, що сьогодні росія в Україні вчиняє злочини і поводить себе аналогічно до німецьких нацистів. Не засуджене і не осмислене зло повертається до нас. Тож потрібно пам’ятати про таких людей, як Міла Сандберг-Меснер, яка впродовж майже 100-літнього життєвого шляху свідчила за кордоном та в Україні про Голокост.
Уродженка нашого міста свого часу доклала зусиль, щоб у Заліщиках поставити пам’ятних жертвам Голокосту. Тож після кінопоказу в рамках XXІ Міжнародного фестивалю Docudays UA (2024) Олександр Степаненко, здобувачі освіти, студенти, педагоги державної гімназії та Заліщицького фахового коледжу ім.Є.Храпливого висадили біля цього пам’ятника молоду магнолію – дерево Міли Сандберг.
У Заліщицькій міській бібліотеці є книги Міли Сандберг-Меснер, а також інші видання, які висвітлюють лихоліття Голокосту. Також інформація на цю тему є на сайті Заліщицької МЦПБ. Запрошуємо всіх до вдумливого читання!
Сьогодні – 975 день повномасштабної війни росії проти України. Російське збройне вторгнення в Крим розпочалося у лютому-березні 2014 року з подальшою тимчасовою окупацією півострова росією 20 лютого 2014 року. Війна на сході України, на Донбасі, триває з квітня 2014 року. А широкомасштабно споконвічний ворог вторгся в нашу державу 24 лютого 2022 року. Російська армія, не досягнувши на початку заявлених кремлем цілей, веде головні бойові дії на Донбасі, півдні України, Харківщині, щоденно обстрілює українські міста, руйнує інфраструктуру, убиває цивільних... Саме в таких складних умовах війни і постійних тривог Україна 25 жовтня 2024 року писала ювілейний 25-ий Всеукраїнський диктант національної єдності, а також українці в усьому світі. У Заліщицькій міській центральній публічній бібліотеці до написання диктанту в дружній та водночас напружено діловій атмосфері долучилися працівники книгозбірні, Відділу культури, туризму, молоді та спорту та Чортківського районного сектору № 5 філії Державної установи «Центр пробації» в Тернопільській області. До сторіччя Українського радіо текст «Магія голосу» написала письменниця Оксани Забужко, а читав поет і військовослужбовець ЗСУ Павло Вишебаба. Учасники написання радіодиктанту докладали своїх знань, умінь та навичок з рідної мови для якнайкращого написання З нагоди Дня української писемності та мови, який відзначаємо 27 жовтня, в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця, у залі абонементу для дітей бібліотеки, де відбувся захід, розгорнуто виставку літератури «Мова – наш оберіг, броня і найсильніша зброя».
Проєкт «Соло надірваних струн», започаткований Марією Дребіт (Голодригою) з Чорткова, – надзвичайно актуальний і затребуваний…
У Заліщицькій міській центральній публічній бібліотеці 25 вересня відбулася презентація чотирьох томів із новелами під однойменною назвою про загиблих Героїв Революції Гідності, російсько-української війни, яка почалася 2014 року і триває вже, на жаль, понад 10 років.
Авторкою книг є письменниця, наша краянка з села Кошилівці Наталія Хаммоуда (Дутка). Книги «Соло надірваних струн» вийдуть у 25 томах відповідно до кількості областей України. Засновниця Проєкту Марія Дребіт пише поетичні епіграфи до кожної новели. У цих епіграфах зашифровує спільний вірш для всього багатотомника. Цю поезію можна буде прочитати, виписавши перші літери кожного епіграфа на листок…
Розпочала зустріч у читальній залі директор МЦПБ Світлана Пукіш. Вона наголосила: урочисте зібрання присвячене Дню захисників та захисниць України, Покрови Пресвятої Богородиці та українського козацтва. У жовтні 2024 року ми вшановуємо також 82-у річницю створення Української повстанської армії (УПА).
Назвою літературно-мистецької події стали поетичні рядки Наталії Хаммоуди (Дутки):
«Свобода не приходить ненароком,
Свобода добувається в борні!»
Студенти Заліщицького фахового коледжу, учні Вищого професійного училища та місцевих шкіл разом із педагогами, представниками громадськості об’єдналися у спільній молитві «О Всепітая Царице». Її акапельно виконала педагог і солістка Олександра Іліщук.
Вірш Н.Хаммоуди зі збірки «Свобода не приходить ненароком» декламувала гімназистка Надія Безушко.
Підготувала і модерувала подію бібліограф Оксана Дяків. За допомогою презентації вона розповідала про зміст книг «Соло надірваних струн», історію створення і розвиток Проєкту, долучення до нього митців із різних куточків України, про волонтерську творчість авторок… А Марія Дребіт із Португалії та Наталія Хаммоуда з Італії долучилися до презентації через відеозвернення.
У рамках події, підсилюючи урочисту атмосферу заходу, вагомість його тематики, виступили юні учасники. Пісню «Люди-титани» про незламних воїнів заспівав Влад Капраль, здобувач освіти Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 м.Заліщики. Композицію «Світ без війни» виконала Софійка Стецюра, учениця 3 класу цієї школи. Керівник – Олександра Іліщук (Центр науково-технічної творчості школярів).
Пісню на музику Михайла Гайворонського «Коли ви вмирали, вам дзвони не грали» акапельно заспівав дитячий ансамбль Заліщицької мистецької (музичної) школи: Соломія Николайчук, Аліна Михалків, Валерія Костюк та Степан Гущюс (керівник Зоя Шмиглик).
Прозвучала пісня «Соло надірваних струн» на слова Марії Дребіт. Музика і виконання Олександра Рожанського. Відеокліп про воїнів зі Львівщини Наталії Хаммоуди.
Фахівці Заліщицької міської бібліотеки Галина Заянчковська, Марія Рудик, Лілія Вонс та Оксана Дяків з душевним трепетом і схвильовано розповіли про окремих загиблих Героїв із кожної книги, про їхніх дружин та сім’ї.
Оксана Дяків поділилася з присутніми інформацією про двоюрідного брата фундаторки Проєкту Марії Дребіт – Володимира Цепенду з Чорткова – загиблого Героя російсько-української війни.
У 2024 році завершено п’ятий том «Соло надірваних струн» (Вінниччина). Серед наступних томів планується книга про Героїв із Тернопільщини.
До слова, під час презентації в залі експонувалася виставка, присвячена Героям Заліщанщини. На ній були представлені підготовлені працівниками Заліщицької міської бібліотеки біографічно-бібліографічні покажчики «Люди свободи» та «Жертовність в ім’я України». Ознайомившись із цими матеріалами, Марія Дребіт зазначила, що в Заліщицькій бібліотеці проведена велика і скрупульозна робота зі створення літопису-вшанування загиблих воїнів.
Презентацію було завершено спільним виконанням всіма учасниками Державного Гімну «Ще не вмерла Україна».
Варто зазначити, що відбулося чимало велелюдних презентацій чотирьох томів Проєкту «Соло надірваних струн» у Португалії, Італії, Тунісі, в Україні, зокрема у Львові, Білій Церкві, а днями і в Заліщиках. Книги «Соло надірваних струн» сьогодні є в цілій низці бібліотек нашої держави.
Колектив міської книгозбірні щиро вдячний талановитим та ініціативним особистостям – Марії Дребіт та Наталії Хаммоуді – за щедро подаровані 4 томи «Соло надірваних струн» та інші чудові книги для дорослих і дітей авторства нашої землячки Н.Хаммоуди.
Наші читачі можуть ознайомитися з цими виданнями у Заліщицькій бібліотеці.
Завершуючи слово про «Соло надірваних струн», хочеться закликати всіх: підтримуймо Збройні Сили України, учасників війни, родини загиблих воїнів! І нехай допоможе нам у цьому Господь Бог і Мати Божа!
Україну в ХХ столітті спіткало чимало трагедій, серед яких – Бабин Яр, що став символом знищення людства, вбивства десятків тисяч євреїв, військовополонених, було розстріляно в Яру сотні активних діячів ОУН, ромів, психічно хворих людей та інших «ворогів рейху».
Бабин Яр – місце пам’яті та некрополь близько 100 тисяч осіб, розстріляних нацистами у 1941–1943 роках. Масовий розстріл євреїв у Бабиному Яру 29–30 вересня 1941 року став символом «Голокосту від куль» і нацистської політики масового знищення людей.
Бабин Яр... З року в рік сюди приходять люди, щоб віддати шану полеглим, а головне – зберегти у суспільній свідомості трагічні сторінки тієї страшної війни.
По війні радянський режим замовчував або спотворював пам’ять про жертв, намагався зруйнувати сам яр та навколишні кладовища. Проте це йому не вдалося. Бабин Яр залишався застереженням про небезпеку від ненависті, расизму, міжнаціональної ворожнечі, переслідування та знищення людей за етнічною, політичною, релігійною або іншими ознаками.
Нам необхідне осмислення історії Другої світової війни та Бабиного Яру для розуміння проблем сучасного розвитку суспільства.
Боротьба за незалежну соборну українську державу продовжується.
Сьогодні в Україні – війна. Рашисти навіть риторику запозичують у нацистів, заявляючи про «розв’язання українського питання», подібно до гітлерівського «розв’язання єврейського питання».
Ми побачили жорстокі масові вбивства чоловіків, жінок, дітей, літніх людей, тварин, тортури, гвалтування. Відомості з Бучі, Ізюма, Маріуполя та інших українських міст і сіл жахають цивілізований світ. Україна стікає кров’ю, щоб зробити неможливим відродження фашистів, нацистів та їхніх поплічників.
Єдність українського суспільства, злагода, громадянська позиція, патріотизм, збереження історичної пам'яті для нащадків є запорукою нашої Перемоги.
Пам’ять про трагедію Бабиного Яру, попри всі обставини, завжди залишається живою завдяки історичним дослідженням, книгам, де зібрано спогади та свідчення очевидців. У читальній залі міської бібліотеки відкрито виставку- пам’ять « Бабин Яр: пам’ять на тлі історії». На ній експонуються видання про незагоєну рану української історії в Другій світовій війні, які занурюють у трагічну атмосферу осінніх днів 1941року, методи та етапи вбивств, про долі загиблих, історії врятованих життів, Це не лише про вивчення історії трагедії Голокосту в Україні, висвітлення теми розстрілів та увічнення жертв Бабиного Яру, це і вшанування духовного подвигу та взаємодопомоги українців заради порятунку життя.
