Чудового першого липневого дня, коли літня природа щедро дарує нам буяння зелені й квітів мальовничого Наддністрянського краю, своє світло й тепло, у міській бібліотеці Заліщиків зібралися друзі, колеги, рідні та поціновувачі поетичної творчості, аби вшанувати 70-річчя Івана Козака – поета, автора книг «Мости любові», «Філософія життя», «День мандрує світом», "Калинові іменини", «Промінь надії», педагога, історика, краєзнавця, активного учасника літературно-мистецької студії «Ліра».
Іван Романович – лавреат регіональної премії імені Івана Бажанського, письменника і педагога з Буковини, відмінник освіти України, нагороджений почесним знаком «Антон Макаренко».
Імпреза під назвою «З думками про життя» стала не лише урочистістю, а й глибокою розмовою про життєвий шлях людини, яка своєю працею і словом зробила помітний внесок у літературний простір, педагогічну діяльність на Заліщанщині й Буковині.
Ведуча вечора – директорка міської бібліотеки Марія Рудик – тепло привітала присутніх, зауваживши, що в такі миті пам’ять особливо жива, бо поруч – люди, які розуміють цінність слова, дружби й духовності.
Марія Володимирівна представила ювіляра як людину багатогранного таланту. За плечима Івана Козака – понад три десятиліття педагогічної роботи, публікації в пресі, вірші, що оспівують рідну землю, історичну пам’ять і духовні цінності, краєзнавчі нариси.
Учасників події освятив молитвою архимандрит церкви Покрови Пресвятої Богородиці с.Зозулинці, отець Всеволод. Його благословення стало немов світлом на шляху, яким поет іде крізь роки. Отець Всеволод вручив Іванові Козаку ювілейну медаль «Хрещення Руси-України».
Першою мелодійною нотою велелюдного дійства прозвучала пісня «Два кольори» у виконанні Сергія Костюка та Миколи Когута – як символ життєвого шляху, вистеленого червоним і чорним, радістю і випробуваннями.
З душевною теплотою привітала іменинника начальниця відділу культури, туризму, молоді та спорту Заліщицької міської ради Оксана Безушко.
Народнопісенною хвилею огорнув учасників заходу фольклорний ансамбль під керівництвом Віталія Салевича «Зозулинські кумасеньки» у складі Марії Загарії, Розалії Ілюк, Мирослави Шафірко та Любові Висоцької.
Особливу атмосферу імпрези створювали вірші самого ювіляра. Під час події звучала низка авторський творів, зокрема «Зозулинська капличка», «Слід», «Втрачена весна», «Моє село», «Де ти, праведний світе?», «Шахівниця». Вірш «Філософія життя» декламував бібліотекар Андрій Машера. Поезії зворушили присутніх глибиною образів, болем за минуле, за воєнне сьогодення й надією на майбутнє. Натхнення, за словами Івана Романовича, ніколи не полишає його, воно з’являється у спогадах і щоденних переживаннях.
Життєві коріння і крона пана Івана – його родина, зокрема сини Роман та Андрій, яких народили з дружиною Марією, внуки Тадей і Даніель, Тарас і Марта. Батька і дідуся, брата через відеозвернення вітали з Лондона син Андрій Козак, його дружина Ірина та внуки Тадей і Даніель, а з далекої Канади – двоюрідна сестра Василина Босак-Матійчик. Їхні слова були теплими, як проміння сонця в рідних Зозулинцях, і щирими, як сльоза радості на очах поета.
І як же без чаруючої музики?! На музику знаного митця, заслуженого працівника культури України Василя Салевича і слова поета Івана Козака натхненно прозвучали пісні «З Днем матері!», «Запізніла любов», «Мости любові». Їх дарували слухачам Сергій Костюк, Микола Когут – дует Заліщицького міського Будинку народної творчості, чиї сольні голоси ніби вимережували мелодію і плин часу. А ще демонструвалося відео пісні «Тут жили козаки». Успішно відбулася презентація нового музичного твору в співпраці Василя Салевича та Івана Козака «Весна кохання». Василь Салевич щиро поздоровив ювіляра та вручив йому диск зі своїми піснями.
Особливо тепло й щироседечно прозвучав виступ Любові Іванівни Голодівської, подруги ювіляра, яка постійно підтримує поета в творчості й завдяки якій цьогоріч світ побачила нова збірка Івана Козака «Промінь надії».
З вітальним словом звернувся до винуватця торжества друг із часів студентської юності і до нині Василь Машера, автор статті-післямови «Жити і творити добро» до збірки «Філософія життя».
Сердечно поздоровила Івана Романовича заслужений працівник культури України, фахівчиня бібліотечної справи, теж цьогорічна ювілярка Ольга Тракало.
З Чернівецької області приїхали щирі побратими по перу й духу.
Івана Романовича вітала першою із гостей Любов Петровська з Чернівців, педагог і поетеса, яка багато літ працювала з Іваном Козаком.
Василь Джуран, який сім років був головою Чернівецької обласної організації Національної спілки письменників України, письменник і журналіст, редактор, наголосив, що Іван Козак – це постать, яка вміє поєднувати глибоку людяність, духовність і національну гідність, а його поезія – це літопис часу, в якому ми живемо. Пан Василь представив присутнім спеціальний вітальний поетично-прозовий буклет, який вийшов до 70-ліття пана Івана.
Щиро здоровили ювіляра заступник голови Чернівецької обласної організації НСПУ Степан Панчук; письменник, архітектор і журналіст Ярослав Волощук, психологиня й поетеса Лілія Крисько із Чернівців; поет Олександр Дрига і журналістка, волонтерка, заступниця директорки (редакторки) газети «Голос краю», очільниця товариства «Просвіта» Світлана Масловська із м. Заставна.
Ювіляр отримав поетичне вітання з Чернівців від членкині НСЖУ Марії Гаврилюк-Кисильової, уродженки с.Зозулинці, з якою разом Іван Козак підготував і видрукував біографію художника із рідного села Василя Дем’яніва.
Поздоровив давнього друга однокурсник по Чернівецькому державному університету, старший викладач Західноукраїнського національного університету (м. Тернопіль) Іван Мельник, який разом із ювіляром свого часу осягав глибини історії. Гості дарували квіти, картини, книги, буклети Іванові Романовичу, а також і Заліщицькій міській бібліотеці.
У відеозверненні із Заставнівського вищого професійно-технічного училища № 24 звучали слова вітань і вдячності від директорки училища Марина Василик, майстра виробничого навчання Богдана Андрусика, уродженця с.Городок, викладача, вихованця Івана Романовича – Михайла Сяброва.
Як місток між поколіннями, як визнання таланту, що надихає інших, звучали слова поетів літературно-мистецької студії «Ліра», яка діє при Заліщицькій міській бібліотеці: письменника, журналіста, члена НСЖУ, багаторічного редактора газети «Колос» (м.Заліщики) Петра Мельника, поетеси, педагогині-словесниці, очільниці студії «Ліра» Богдани Стефанюк, заслуженої журналістки України, членкині НСЖУ та Наукового товариства ім.Шевченка, редакторки, бібліографа міської бібліотеки Оксани Дяків.
Під час події звучали небайдужі вірші Івана Козака про складний сучасний літопис України, поетичні роздуми про причини російсько-української війни, вірш «Борцям за волю України» з нової книжки «Промінь надії», що присвячений нашим мужнім воїнам-захисникам, які доблесно воюють і, на жаль, жертовно віддають своє здоров’я і навіть життя за самостійну Україну.
Свої вітання ювілярові адресував Михайло Сопилюк, голова Заліщицької організації Спілки слов’янських письменників України, історик, краєзнавець-дослідник, і подарував Івану Козакові свої фундаментальні книги та слова шани. Михайло Васильович, син якого Володимир Сопилюк, захисник-доброволець уже понад три роки захищає нашу державу від російського ворога, наголосив на важливості книг у формуванні проукраїнської позиції нашої молоді та закликав ювіляра написати краєзнавчий нарис про рідні Зозулинці.
Завершилась імпреза спільним виконанням традиційної української урочистої пісні «Многая літа!» – щирою, як усе, що було сказане і заспіване в той день. Іван Козак залишився вдячний кожному, хто прийшов, сказав добре слово, подарував пісню чи спогад.
Це була імпреза, де слово і музика, родина і друзі творили єдину симфонію життя Івана Козака. Його 70 літ – це новий розділ у книзі, яку він пише душею.
Адже коли спогади проростають у серці, як жито навесні, коли слово не старіє, а лише набирає ваги, тоді настає мить для короткої зупинки, щоб озирнутися, подякувати, прийняти шану і йти далі!
Ювілей нашого краянина Івана Козака став доказом того, що справжня поезія, творчість народжуються з любові – до людей, до рідної землі, до життя.
