Іван Франко. Будівничий духовного відродження України

 Не ридать, а добувать

Хоч синам, як не собі,

Кращу долю в боротьбі.

Іван Франко

Цього дня, 27 серпня 2024 року, ми вшановуємо 168-му річницю від дня народження видатного українського письменника, поета та громадського діяча Івана Франка.

Творча діяльність Івана Яковича була дуже різноманітною. Він був не лише поетом та перекладачем, а й драматургом, критиком, фольклористом та дослідником в галузі літератури.

За своє життя він написав більше 5 тисяч творів. Іван Якович вільно володів 14 мовами. Переклав українською твори майже 200 авторів із 37 країн світу.

Франко за час свого життя активно займався політичною діяльністю. Він став одним із засновників радикальної партії в Галичині, яка відстоювала соціальні права та національну самосвідомість українців, був обраний до австрійського парламенту, де відстоював інтереси селян та робітників.

Нині ми вкотре переконуємося, наскільки актуальними залишаються його творчі й політичні ідеї, заклики. Великий Каменяр, чиє слово було мечем у боротьбі за волю України, ніби передбачав сьогоднішні виклики. У час, коли Україна знову веде боротьбу за свою незалежність, ми особливо гостро відчуваємо відлуння слів І.Франка. Його заклики до єдності, самопожертви, до здобуття правди та справедливості.

Теперішня війна українців проти російської агресії – це боротьба за те, щоб наш народ мав право на самовизначення, щоб кожен громадянин України міг жити у вільній і незалежній державі. Це те, за що боровся Іван Франко все своє життя.

Його політичні погляди викладені у книзі «Будівничий української державности: Хрестоматія політологічних статей Івана Франка», яка є у фондах Заліщицької міської центральної публічної бібліотеки.

(Франко, Іван Якович.Будівничий української державності [Текст] : Хрестоматія політологічних статей Івана Франка / Франко, Іван Якович ; Упор. Д.Павличко. - К. : Києво-Могилянська академія, 2006. - 640 с.)

У цьому ґрунтовному виданні зібрано найважливіші твори Івана Франка, які становлять теорію і практичну характеристику національної ідеї і висувають наймодерніші завдання перед нею. Із радянських видань творів І.Франка неможливо скласти правдивого уявлення про його державотворчу діяльність.

Основою цього збірника стали твори Франка, що їх замовчували, редагували й перекручували радянські ідеологи; надруковані за нових часів ці публікації повинні бути душею і свідомістю будівництва української держави.

У фондах нашої бібліотеки є багатотомне видання творів І.Франка, а також книги про його життя і творчість.

Як і належить, у дні народження видатних українців ми звертаємось до краєзнавчих джерел, пам’ятних місць.

У Заліщиках Івану Франку в 1956 році (68 років тому) встановлено перший пам’ятник на Тернопільщині – погруддя письменника на постаменті з написом: «Іван Якович Франко. 1856-1916 р.р.» Його звели на честь 100-річчя від дня народження поета.

А ще понад 40 років жила і творила у с. Новосілка нашого району (давня назва Новосілка-Костюкова) українська поетеса, сучасниця й одна з відомих учениць І.Франка Климентина Попович, яку Каменяр зачисляв до людей «найближче стоячих до його серця».

Іван Франко не тільки друкував твори Климентини Попович, але й постійно піклувався про літературний талант письменниці.

Варто додати, що заслужений журналіст України, власний кореспондент газети «Урядовий кур’єр» у Тернопільській області Микола Шот презентував читачам Заліщицької бібліотеки своє видання на 715 сторінок «Життємір». Серед публікацій автора можна прочитати статтю «Печальна квітка України» про Климентину Попович-Боярську, а також про її літературне й особисте спілкування з Іваном Франком.

(Шот, Микола Миколайович.Життємір / Микола Миколайович Шот.– Тернопіль : ТНМУ : Укрмедкнига, 2021.– 715 с.)

До слова, у школі с.Новосілка зберігають чудову широкоформатну картину «Климентина Попович та Іван Франко» (художник Є. Кушнірюк), про що також йдеться у книжці М.Шота.

Тож творча і наукова спадщина Франка, його громадсько-політична діяльність – це ціла епоха і сприймається як актуальне національне надбання України, що гідне великого українського народу.

На світлині 2019 року: в листопаді 2019 в с.Новосілка, зокрема і в місцевій школі побувала, відвідавши землю своїх родичів, лікар-психіатр, доктор медицини, діаспорянка, активістка українського «Пласту» Христина Полянська (у центрі), правнучка талановитої української письменниці, громадської діячки, музи Івана Франка Климентини Попович-Боярської. Фото зроблене біля картини «Климентина Попович та Іван Франко».

"У нас вона одна-єдина - це наша славна Україна!" (До 33-ої річниці Незалежності України)

 України. 23 серпня щороку відзначається День Державного Прапора України.

Але війна за Незалежність України триває. Російський агресор вторгся на нашу територію з наміром учинити те, що йому не вдалося за всі минулі роки і століття – підкорити український народ.

Ми боремося за саме існування нашої нації, за можливість для кожного з нас просто жити, працювати, будувати державу.

Віддаючи шану тим, хто нині зі зброєю в руках відстоює державну незалежність України, працівники міської публічної бібліотеки взяли участь у мистецькому заході «У нас вона одна-єдина - це наша славна Україна». Бібліотекарі організувавали розгорнуту книжково-ілюстративну виставку та фотозону "Волелюбна рідна земля - незалежна держава моя!"

Слава героям, полеглим за Україну! Слава героям, які сьогодні в строю! Які своєю звитягою пишуть новітню історію.

Україна була, є і буде! З Днем Незалежності! Слава Україні!

Книги Володимира Мармуса «Доля обрала нас» і «Росохач у контексті історії України»

 

#Нові_книги_в_бібліотеці

 

Боротьба українського народу за державність і незалежність триває століттями… Сучасна російсько-українська війна понад 10 років забирає життя найкращих патріотів.

Серпень 2024 року тільки розпочався. А вже 1 серпня Герой України Йосиф Вінтоняк «на щиті» назавжди повернувся додому. Сьогодні, 5 серпня, Заліщицька громада «живим» коридором зустрічала тіла загиблих Героїв: Івана Щебетюка із м.Заліщики та Михайла Вельничука з с.Колодрібка...

Багато наших краян, громадян України поклали своє життя на вівтар свободи…

Ця боротьба проти російського ворога триває від покоління до покоління... Про неї пишуть учасники тих буремних подій, щоб ми і наступні покоління знали і пам’ятали…

 Громадсько-політичний діяч, учасник національно-визвольних змагань, літератор, правозахисник, дисидент, засновник і лідер «Росохацької групи» Володимир Мармус із Чортківщини – автор книг «Доля обрала нас» і «Росохач у контексті історії України». Другу книжку-фоліант 2023 року видання автор присвятив пам’яті свого сина-воїна Василя Мармуса і всіх, хто загинув у боротьбі з московськими окупантами.

30-річний десантник Василь Мармус, музикант, громадський діяч, загинув на Харківщині 11 вересня 2022 року. Загибель сина перевернула життя Володимира Мармуса. Василь допомагав татові у виданні книг та в організації заходів, продовжив його боротьбу за вільну і незалежну Україну. Щодня Володимира Мармуса можна побачити біля могили сина у Чорткові.

Варто сказати, що Володимир Мармус був учасником і виступив під час конференції пам’яті «Гортаючи сторінки життя…» в Заліщицькій міській центральній публічній бібліотеці. Подія була присвячена 85-річчю від дня народження Стефанії Шабатури – справжньої патріотки, української мисткині-килимарки, багаторічної політичної арештантки радянських часів, членкині Української Гельсінської групи.

Через якийсь час після конференції Володимир Васильович подарував нашій книгозбірні дві авторські книги, згадані вище.

Видання «Доля обрала нас» (2004) – це спроба на власному досвіді показати процес формування національної свідомості української молоді Галичини 1950-х років ХХ ст. в умовах комуністичного режиму СРСР.

 • Мармус Володимир. Доля обрала нас. Передумови формування руху Опору української молоді Галичини 50-70 років ХХ ст. Видання друге, виправлене і доповнене . – Тернопіль: Джура, 2012. – 236 с.

 У центрі книги-дослідження – історичний процес виникнення та діяльність росохацької патріотичної організації, яка на знак протесту проти комуністичних репресій підняла над Чортковом в ніч на 22 січня 1973 року національні синьо-жовті прапори.

Молоді учасники організації розвішали прокламації. Це викликало не тільки гостру реакцію репресивних і партійних органів, але й позитивний резонанс серед громадськості.

Результатом таких дій для активістів стали арешти в табори суворого режиму та довгі роки заслання. До групи входило 9 однодумців віком від 15 до 30 років з невеликого села Росохач.

Коли Комітет державної безпеки СРСР розпочав арешти щодо антирадянської агітації, лідеру цієї організації Володимиру Мармусу на той час було лише 22 роки. Він і отримав найсуворіший вирок.

Спогади членів підпільної Росохацької групи увійшли в книгу-фоліант Володимира Мармуса «Росохач в контексті історії України». Автор також детально розповів про історію рідного села.

Як пише в передньому слові Володимир Васильович, книга дасть можливість знайти відповідь на те: «хто ми і звідки, та в яких умовах формувався наш національний характер»

 • Мармус Володимир. Росохач у контексті історії України. – Луцьк: Волинська друкарня, 2023. – 816 с.

 Читачі нашої книгозбірні зможуть ознайомитися з книгами після їх опрацювання у відділі обробки Заліщицької міської центральної публічної бібліотеки.

Оксана Дяків, бібліограф Заліщицької міської бібліотеки

 

Ліричні промені її душі… (У літературній світлиці Заліщицької міської бібліотеки відбулася зустріч із Р.Обшарською)

 

               «Я – жінка, що складає у рядки

                Свої слова легкі, мов біле пір’я.

                Я свічка, що запалює зірки

                На небі у липневе надвечір’я…»                                                             

                                                           (Раїса Обшарська)

 

      Спекотного липневого дня у літературній світлиці Заліщицької міської центральної публічної бібліотеки на прекрасній душевній ноті відбулася зустріч із Р.Обшарською.      

      Письменниця з Чорткова, педагогиня, серпнева ювілярка, членкиня Національних спілок письменників та журналістів, літературного об’єднання при Тернопільській облорганізації НСПУ Раїса Володимирівна вела розмову з учасниками мистецької студії «Ліра» при книгозбірні та інтелігенцією міста.

     Модерувала подію бібліографиня Оксана Дяків.

     

Пані Раїса щиро і душевно спілкувалася, відповідала на запитання, презентувала чимало своїх видань для дорослих і дітей із великого літературного доробку. А це – 29 книг.

      Особлива увага була прикута до поетичної збірки «Кулі в трояндах». Це – животрепетна віршована картина нашого складного сьогодення, на жаль, підступно таврованого російсько-українською війною...

     У сонячному кетязі традиційної та експериментальної поезії, прози, драматургії, гумору Р.Обшарської – збірки «Цілунки диких перехресть», «У тінях папороті», «Сповідь червоної нитки». «Жінка в обіймах вітру», «Арія синички», «Медунки для мрійниці», «Поцілунки», «Вір поезії», «Прогулянка життям», «Кулі в трояндах»… Важливо, що за цю збірку віршів та книгу «Перелітні сніговики: оповідання» пані Раїса нагороджена Всеукраїнською літературно-мистецькою премією ім. Братів Богдана та Левка Лепких (2023).

     З гостею спілкувалися, обмінювалися думками, поетичними строфами, збірками автори: Петро Мельник, Богдана Стефанюк, Оксана Дяків, Іван Козак, Ярослав Рибак, Олександра Барбакар, Василь Дяків.

      Наймолодша учасниця зустрічі, поціновувачка книг, волонтерка Андріана Сілогаєва читала вірш зі збірки «Кулі в трояндах».

      До слова, пані Раїса у 2021 році була нагороджена відзнакою «Золоте перо Тернопілля».

      Ексредакторка заліщицької газети «Колос», заслужена журналістка України Оксана Дяків – теж володарка «Золотого пера…» – урочисто вручила таку ж нагороду від облорганізації Спілки журналістів багаторічному редакторові районки Петру Мельнику – для Ольги Личук (Мельник), його дружини.

      Ольга Іванівна понад 40 літ працювала у «Колосі». Вона – заслужена журналістка України, авторка публіцистичної збірки «Буряківка: крок у третє тисячоліття» (2023). А нині – спеціальна кореспондентка газети «Сільський господар» у Чортківському районі.

      Опісля відбулася екскурсія за участю Раїси Обшарської у залі абонементу для дорослих. Провела її бібліотекарка Ангеліна Михайленко. У великій оновленій книгозбірні для дітей з письменницею спілкувалися бібліотекарки Людмила Папушко та Галина Заянчковська.

      Пані Раїса від душі подарувала для Заліщицької міської та сільських бібліотек майже 20 авторських видань. А студієць «Ліри» Ярослав Рибак передав читачам два примірники своєї дебютної збірки «Сила слова» (2024).

      Під час зустрічі увазі присутніх була запропонована краєзнавча виставка літератури талановитих авторів Заліщанщини.

     Кожна така зустріч ближче знайомить нас із письменниками-уродженцями Тернопілля, з тенденціями в сучасній поезії, популяризує Його Величність Українське Слово… 

Оксана Дяків, бібліограф Заліщицької міської бібліотеки