24 серпня – це не просто День Народження держави, це світле свято здійснення мрій і сподівань багатьох поколінь наших предків, які з любов’ю творили і плекали рідну мову, українську націю, самостійну державу, мужньо боролися за її майбутнє.
З нагоди Дня Державного Прапора України та 30-ої річниці Незалежності України у читальній залі працівники Заліщицької міської центральної публічної бібліотеки організували та провели зустріч-діалог з будівничими незалежності: «Україна: вчора і сьогодні».
Учасники заходу урочисто виконали Державний Гімн України та під звуки метронома хвилиною мовчання вшанували пам’ять Героїв, юних та сивочолих, які вчинили особливий подвиг та віддали найцінніше – своє життя – заради вільної незалежної України.
З ювілейним Днем Незалежності привітав гостей Роман Краснюк, заступник міського голови і побажав, щоб Українська держава була багатою та родючою. Наголосив на тому, що Заліщики ніколи не були осторонь тих важливих історичних подій, говорив про хлопців-вояків, які одні із перших стали другим фронтом, сформувавши у Заліщиках районний штаб національного спротиву.
Ведучі заходу Світлана Пукіш, директор бібліотеки та Марія Рудик, методист розповіли про історію українського державотворення, боротьбу українського народу за територіальну цілісність своєї держави, демократичний вибір України, розкрили значення незалежності, як споконвічного прагнення українського народу.
Вели мову про тих людей, які у переломні 1990-1991 роки творили перехід від мертвої радянської імперії до нової вільної України, про те, що їхня рішучість має бути для нас прикладом. Адже саме вони змогли вільно сказати «так» незалежній Україні.
Познайомили усіх присутніх з учасниками заходу – одними з перших членів Народного руху та запрошували їх до слова.
Володимир Кулачковський – голова районної організації Народного Руху України (1992-1993 рр.) ділився спогадами про те, як ще молодим вчителем математики, його із групою направили у смт. Віньківці, як агітатора від НРУ. Проводив бесіди про Незалежність і підтримку В’ячеслава Чорновола, як кандидата в Президенти України. Звернувся до присутніх із проханням зібрати спогади і видати книжку, щоб молодь пам’ятала і знала історію своєї держави.
«Всяка справа не повинна виходити за національні межі», – такими словами Івана Франка розпочав свій виступ Пилип Глібов, член партії «Наша Україна», депутат обласної ради (2002-2010 рр). У 1988 році ще не було програми Народного руху, але була основна мета - досягнення незалежності України.
Павло Лесюк – голова Народного руху України вів мову про різноманітну діяльність Руху, драматичні моменти та його розкол. Потрібно пам’ятати Героїв, які віддали життя за Незалежність.
«Ми повинні покладатися самі на себе. Ніхто не прийде, ніхто за нас не зробить. Кожен повинен докласти зусиль для розбудови нашої держави», – це слова Наталі Горин, одної із перших членів Руху.
Василь Іванишин – громадський діяч цитував Івана Франка, а також згадав Левка Лук’яненка, автора Акту проголошення Незалежності, презентував дві його книги.
Фотовиставку краєзнавчих документів «Дорогою Незалежності» озвучив Віталій Каспрук, директор краєзнавчого музею.
Щирими оплесками привітали присутніх у залі ветеранів українсько-російської війни та волонтерів, які боряться за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.
У день 30- річчя Незалежності ми зібралися для того, щоб зрозуміти, чого досягли як суспільство, порадіти поступу й означити виклики. Бо ми всі творимо образ незалежної України, всі причетні до того, якою вона є, якою буде та якою її сприймає світ. У залі були запрошені люди, які також певним чином приклались до розбудови нашої держави, нашого краю вже сьогодні. Серед яких – Марія Бежук, учитель української мови та літератури, відмінник освіти України, Заслужений вчитель України (2016 р.)
Цікаво розповідала про те, що її родовід має глибоке і патріотичне коріння. Про те, як далекого 1988 року Марія Мар’янівна проводила відкритий урок на тему: «Січові Стрільці», під час якого діти співали патріотичних пісень. Тоді її викликали у райком партії і повідомили, що вона не може працювати вчителем.
«Я щаслива, що вклала маленьку часточку у розбудову Незалежної держави, рада за своїх учнів – Прокопа Тараса, який очолив Рух протесту у Чернівецькій області. Я впевнена, що Україна буде, Бог нас охороняє», – так виголосила Марія Мар’янівна Бежук.
Наталя Зубик – учитель української мови та літератури, кандидат наук говорила про те, що вона щаслива, що мала змогу зростати в незалежній Україні і виховуватись на стрілецьких піснях. У її домі щотижня звучить пісня «Ой, у лузі червона калина». Україна – це неперевершена, квітуча, Богом дана земля.
«Держава може бути сильною, могутньою, коли кожен із нас почне її розбудовувати. А ми, як вчителі, докладемо максимум зусиль для того, щоб патріотичні цінності збереглися у серці наших учнів. Ми маємо творити націю переможців», – так виголосив Василь Дяків, вчитель історії, переможець національної премії Global Teacher Prize Ukraine
Згадав, що в 1986 році, навчаючись
в педучилищі, його переслідували за те, що любив Україну.
Життя іде. Барвистими маминими рушниками стеляться в широкий світ дороги. Дорослішають діти, сивіють матері – такий закон життя. Багато наших краян по світу. В день народження України, в ювілейний День Незалежності, свої вітання у відеозверненні заслали для учасників заходу Василь Лопух, громадський діяч, кандидат економічних наук, дійсний член НТШ в Америці, Мар’яна Палагнюк, активна читачка бібліотеки, учасниця Клубу творчої молоді, Ірина Хомишин, лікар-невролог лікувально-діагностичного центру ADONIS, учасниця Клубу творчої молоді.
Власний вірш «Листівка Україні» читала Смук Тетяна, активна читачка Дунівської бібліотеки, студентка НПУ імені М. П. Драгоманова.
Виступи доповнювались відеосюжетами: «Обличчя Незалежності», «Факти незалежності України», «Акт проголошення незалежності України», «Перший мітинг, організований НРУ в місті Заліщики, січень 1990 року».
Була оформлена розгорнута тематична книжкова виставка: «Україна – наша гордість і слава».
Для кожного громадянина України День Незалежності, насамперед, має бути днем іспиту власного сумління, днем міркувань про долю своєї Батьківщини й своєї спільноти.
Захід завершився спільним виконанням духовного гімну «Боже Великий, Єдиний».
