Незбагнене серце Ірини Вільде
Цьогоріч
у травневу пору літературна громадськість відзначає 110-річницю від дня народження Ірини
Вільде.
У
бібліотечній вітальні «Літературні зустрічі»
Заліщицької центральної районної бібліотеки проведено літературну годину
: «Незбагнене серце Ірини Вільде», присвячену Дарині Дмитрівні Полотнюк –
українській письменниці, яка належить до когорти знаних і зі своїм літературним
іменем Ірина Вільде.
Велика,
справді материнська любов до людей, доброта, світлий розум, жертовність – ці та
інші риси, якими наділяла Ірина Вільде героїв своїх творів, проростали з
численних пагонів, що їх виплекала впродовж життя сама душа письменниці.
Їй
пощастило сказати своє слово про життя і людину, відкрити потаємні глиби душі
людської, проникливо проаналізувати порухи людських почуттів. Протягом усього
свого шляху вона писала тільки про те, що добре знала, тому ввійшла у вічність
своїми творами, одержима правдою та вірою у щасливе майбутнє України.
Ірина
Вільде не належала до письменників світогляд яких змінювався при кожному подуві
вітру. Вона сказала в одній своїй мініатюрі : «Не поважаю людей, які обіцяють
більше, ніж можуть зробити.»
Три
повісті Ірини Вільде : «Метелики на шпильках», «Б’є восьма» і «Повнолітні діти»
стали у свій час етапним явищем у розвитку модерного стилю в українській
літературі, а роман «Сестри Річинські», який відзначений Державною премією
імені Тараса Шевченка – це широчезна художня картина української історії, один
із найвидатніших зразків української прози, її класика. З-під пера письменниці
вийшло близько 40-а окремих книг, не враховуючи численних газетних і журнальних
статей.
Любов до
рідної землі, до отчого порогу надихала письменницю на творчість протягом
усього життя. Часто повторювала Вільде «Знаю тільки одне : любов до України
вмре в мені з останнім моїм подихом».
Ірина Вільде відвідувала Заліщики, пошановуючи
ім’я Осипа Маковея – письменника і директора Заліщицької семінарії, в якій
навчався її батько Дмитро Макогон.
Під час
одних із таких відвідин познайомилась із своєю майбутньою невісткою Антоніною
Малявко, відомою у нашому краї радіожурналісткою, багаторічним редактором
Заліщицького районного радіо.
Антоніна
Йосипівна Полотнюк щедро поділилась своїми спогадами, а також передала пам’ятні
фотосвітлини із домашного архіву, газетні статті, в яких надруковано чимало
цікавих прикладів із життя Ірини Вільде, що були представлені на виставці :
«Письменниця сумління й боротьби». Спогади А.Й.Полотнюк зачитала Ольга Тракало
– директор Заліщицької ЦБС.
Серед
яскравих прикладів, про які згадує Антоніна Полотнюк, її слова про Ірину Вільде
: «Вона була великим правдолюбом і навіть страшною у своїй правді. Вона знала
свою правду, про яку не можна було говорити у ті роки. Героїчна сторінка її
родини тісно пов’язана з ОУН. Вільде і її батько Д.Макогон декілька років
провели в лавах цієї організації. За зв’язок з підпіллям постраждав чоловік
письменниці, палким патріотом був син Максим.»
У домі
письменниці Антоніна Полотнюк жила сім років і згадує ті часи з теплотою.
Останній
раз знаменита Вільде відвідала Заліщики і свою невістку та улюблену внучку
Даринку1982 року, а невдовзі пішла з життя.
Про
важливі моменти з біографії письменниці говорили бібліотекарі Галина Балицька і
Лілія Вонс. Спогадами про зустрічі з письменницею Іриною Вільде ділилась із
присутніми на заході Ірина Олексіївна Ковальчук, вчитель-літературознавець,
дружина письменника Петра Ковальчука.
Марія
Мар’янівна Бежук – вчитель української мови та літератури, заслужений вчитель
України ознайомила із творчістю Ірини Вільде, акцентуючи увагу на сучасному
розумінні повісті «Метелики на шпильках», а її учні-гімназисти Марія Толуб’як і
Віталій Романишин зачитували уривки з цього твору.
На
екрані демонструвались відеосюжети, фотосвітлини, які доповнювали відомості про
життєво-творчий шлях української письменниці.
Присутній на літературному заході Роман Бурдейний, заступник голови
Заліщицької РДА подякував його
організаторам і закликав молодь більше читати, наслідувати позитивні приклади
із життя головних героїв літературних творів Ірини Вільде.
Ірина
Вільде говорила, що письменник мусить скласти два екзамени : один перед
сучасниками, а другий перед історією. Свої два екзамени перед сучасниками та
перед історією Вільде склала на «відмінно», і увійшла в безсмертя.
В ці
дні ми повертаємося до пам’яті про українську письменницю Ірину Вільде, яка жила і творила,
одержима правдою та вірою у щасливе майбутнє України. Прикро, що з часом народ
призабуває імена своїх талановитих синів і дочок, бо зберігати пам’ять – справа живих. А ми не завжди це розуміємо.