«Дністрове перевесло» у Заліщиках

14 березня  на Заліщанщину  знову завітало  літературне свято  «Дністрове перевесло», яке  впродовж уже багатьох років  дарує нам  не тільки душевну  насолоду,  але й  велике пізнання  творчої палітри  митців Слова.

         Першою зустріч із літераторами з Тернопілля  відбулась  у Торській  ЗОШ І-ІІІ ступенів.

Гостинно зустрічали гостей  – організаторів і учасників літературного дійства  і у Заліщицькій ЗОШ І-ІІІ ступенів  ім.О.Маковея.

  Педагоги  і учні-старшокласники  уважно слухали розповіді про творчі здобутки авторів  літературних творів  – Володимира Барну  із Тернополя – уродженця Товстого, члена національних спілок  письменників і журналістів  України, лауреата літературної премії  ім. Володимира Вихруща, голову Тернопільського обласного  відділення Українського фонду культури і Василя Тракала  – також уродженця Товстого, письменника і журналіста,  редактора  Бучацької районної газети «Нова доба»,  заслуженого журналіста України, голову Тернопільської обласної організації НСЖУ,  лауреата  всеукраїнської премії  «Золоте перо» і літературно-мистецької  премії ім.братів  Лепких та  премії  Воляників і Швабінських  Українського  вільного університету у Нью-Йорку ( США),  Володимира Вознюка із Чернівців – поета,  літературознавця і культуролога, директора літературно-меморіального музею  Ольги Кобилянської,  лауреата  літературних премій  С.Воробкевича,  О.Кобилянської,  Д.Загули, П.Тичини, братів  Богдана і Левка Лепких,  Петра Дараманчука  – жителя Лисівців, письменника, дипломанта і лауреата літературного конкурсу  «Коронація слова» 2009,2015 р.р.

         У цей день  теплими спогадами  про  одного із  організаторів  цього літературного свята  – письменника, журналіста і редактора «Колоса» Петра Івановича Ковальчука  згадували  його учні  і побратими по перу – Володимир Барна і Василь Тракало,  які вручили дипломи  цьогорічним лауреатам  всеукраїнської літературної премії  ім. Петра Ковальчука директорові школи  ім. Осипа Маковея  Володимиру Бенев’яту  і голові  районного комітету профспілкової організації освітян  Олексієві Прогодюку.

         Ірина Олексіївна Ковальчук  – дружина письменника  щиро привітала цьогорічних лауреатів  і подякувала їм за пам'ять  про їхнього наставника  і  популяризацію  книг автора  та друкованих видань про нього.

        

Учасники літературного свята  вручили також  в цей день  дипломи  лауреата літературної  премії ім. Петра Ковальчука  Антоніні Полотнюк  – журналісту, багаторічному редакторові  районного радіо і Михайлові Сопилюку  – історику,  авторові книг, заступнику директора  Заліщицького агроколеджу ім.Євгена Храпливого ВП НУБіП.

        

         

Величне літературне дійство  «Дністрового перевесла»  вирувало у книгозбірні  цього навчального закладу. Директор агроколеджу  Володимир Глова  був справжнім господарем  і ведучим  цього заходу.

         Вручення премії  ім. П.Ковальчука  Михайлові Сопилюку  перетворилось  у бенефіс лауреата – автора книг і ще  багатьох історичних розвідок. Про це підготувала огляд літератури завідувач бібліотеки Надія Ємчук, а студенти – учасники  мистецького колективу  засилали   разом  зі щирими побажаннями і пісенні дарунки, букети квітів  улюбленому викладачеві  і заступнику директора коледжу.

         Гості-письменники  ділились своїми  творчими виданнями  і задумами на майбутнє,  вітали лауреата,  відзначивши  його велику   подвижницьку працю. До цих  привітань  долучились також  І.О.Ковальчук – дружина письменника,  О.І.Дяків – поетеса,  редактор районного часопису «Колос»,  О.В.Вістовський  – поет, журналіст,  А.В.Квач –  міський голова Заліщик.

       

 Від імені колективу бібліотекарів Заліщицької центральної районної бібліотеки,  які також  побували на цій зустрічі із літераторами,  виступила Ольга Тракало – директор районної централізованої бібліотечної системи, лауреат  всеукраїнської  літературної премії   імені П. Ковальчука 2017 року.

Шевченкова весна довіку не зів’яне, його «Кобзар» нікому не спалить

9 березня 2018 року працівники Заліщицької центральної районної бібліотеки організували книжкову виставку і літературну сцену у вестибюлі районного будинку народної творчості, які присвятили 204-ій річниці від дня народження Тараса Шевченка – національного Генія, Пророка, Велета України.

         На книжковій виставці «У кожній думці Кобзаря живе могутня Україна» були широко представлені друковані видання у її підрозділах: «Тарас Шевченко: життя, любов, безсмертя», «Тарасові твори сяють, як зорі», «Тарас Шевченко – загадка таланту у світі мистецтва».

         Експонувались книги різних років видань «Шевченків «Кобзар» – святиня українського народу», «Шевченко – на сторінках діаспорних видань», «Книги-дарунки Наукового Товариства імені Шевченка Америки».

         Із великою цікавістю знайомились учасники районного Шевченкового свята з представленими експонатами «Ім’я Шевченка – у родинах заліщан», де можна було побачити давні вишиті портрети Кобзаря і текст його величного й вічного «Заповіту» (роботи Юстини Аніловської , Ольги Плеш, Катерини Вигилюк), книги-реліквії з родин Ганни Мицько, Марії Бежук, Богдана Папушка, Тетяни Баранецької.

Вчителька Ірина Ковальчук передала на виставку портрет Шевченка, який зберігається у родині і є в експозиції кімнати-музею письменника і редактора Петра Ковальчука, а також як незабутню пам'ять про відвідини вчительки та її учнів у 1967 році могили Шевченка в Каневі – жменьку землі із священного місця.

        

  

  На чільному місці був «Щоденник Шевченка», якому цьогоріч виповнилось 160 років, а також фотовиставка Василя Іванишина із пам’ятниками у селах нашого району «Тарас Шевченко -- на Заліщанщині».

     

  

Біля мікрофону було чимало бажаючих читати і декламувати вірші Шевченка, а також лунали пісні на його слова у виконанні учнів Бедриківської ЗОШ І-ІІ ступенів.

Впровадження УДК (Універсальної десяткової класифікації) у роботу публічних бібліотек району

28 лютого   в читальній залі   центральної районної бібліотеки   проведено  районний семінар-практикум для бібліотечних працівників, де розглядалось питання впровадження УДК.

З інформацією  «Про Постанову  Кабінету Міністрів України № 177 від 22 березня 2017 року «Про  припинення  використання  Бібліотечно-бібліографічної  класифікації та  впровадження Універсальної десяткової  класифікації  для  організації  фондів та довідково-пошукового апарату бібліотек системи  за Універсальною  десятковою класифікацією»  і про      переведення бібліотек  на систематизацію документів за УДК, як важливий момент перебудови  діяльності  бібліотечних установ району» виступила  директор РЦБС  Ольга Йосипівна Тракало.

Методичні рекомендації: «Структура таблиць УДК: основні розділи», «Впровадження  УДК у роботу  бібліотек системи: скорочені таблиці УДК», «Переведення  каталогів і картотек  у бібліотеках системи  за   класифікацією УДК»  надали: О.А.Калінка, завідувач  відділу  інформаційно-бібліографічної  та методичної роботи,  В. Р. Брєєва  та Л. М. Родинюк – завідувач та  бібліотекар сектору обробки і комплектування літератури центральної районної бібліотеки.

         Мультимедійну презентацію  «Впровадження УДК  у роботу  публічних бібліотек Заліщицької РЦБС»  підготувала  бібліотекар Інтернет-центру О. С. Титор.

         Бібліотекарів  ознайомлено із заходами Заліщицької РЦБС  по впровадженню УДК  у практику роботи бібліотечних установ району, їм надано методичні рекомендації щодо   пересистематизації книжкового фонду на УДК.

         Для працівників РЦБС  будуть  і надалі  готуватись рекомендації  по пересистематизації фондів,  а складні  випадки індексації та питання, які потребують  прийняття   спільних рішень, обговорюватимуться  на  семінарах, практикумах.

Шляхами забутої долі

3-го лютого минуло  155 років від дня  народження Клементини Попович.

«Ластівкою, котра віщує нову весну», назвав  Іван Франко Клементину Попович. Вона  належить до плеяди західно-українських письменниць та  працівниць на ниві культури й освіти. Нелегка доля цієї  галицької вчительки-письменниці і громадської діячки  була  тісно пов’язана з нашим краєм.

         У читальному залі районної бібліотеки проведено  вечір-портрет «Шляхами забутої долі»,  присвячений 155-річчю  від дня народження Клементини Карлівни Попович-Боярської.

         Зустріч  у бібліотечній вітальні розпочала директор ЦБС

 Ольга Тракало, яка акцентувала увагу на  участі  письменниці  у просвітницькій діяльності та її  літературній творчості в роки життя  у селі Новосілка  нашого району. Вона розповіла  і  про проведені  заходи   у бібліотеках по відзначенню ювілейних дат від дня народження  письменниці  в різні роки.

         Бібліотекарі-ведучі  Галина  Балицька і Тетяна Баранецька  коротко ознайомили присутніх – громадськість міста, студентів Заліщицького агроколеджу та учнів ВПУ  з важливими моментами у житті письменниці, зупинившись  на початку на листовному, а потім і особистому  знайомстві Івана Франка з Клементиною Попович. Адже творча  атмосфера,  що встановилася між ними, сприяла надалі плідній дружбі: «Я зачисляю  Вас  до людей,  найближче  стоячих до мого  серця», – писав Франко в одному  з листів. І їхні  зустрічі  переросли в щиру дружбу, навіть закоханість.

          Вірш  Клементини Попович  «Мусиш любити» прочитала  студентка  Заліщицького  агроколеджу  ім.Є.Храпливого  Самчишин Діана.

12 серпня   1890 року відбувся   шлюб Клементини Попович і Омеляна Боярського, після  якого  молоде подружжя переїхало  жити  на Буковину.

У 1896 році  у їх житті відбулась велика трагедія –  померли дві дочки – Лідія і Гануся. Аби якось заспокоїти  жінку,  Боярський дозволив  надрукувати на їхню честь збірку поезій, яка була видана  у  цьому ж році.

Вірш із цієї збірки «Мрії  мої крилаті» прочитала  студентка  Врублевська Евеліна.

У антології  української лірики від часів Шевченка «Акорди» Іван Франко помістив вірші  Клементини Попович «Стоїть умерти» і «Де бог мій?» , які декламували студенти Сухіна Валентина  і Бойко Ольга.

1900 року К. Попович зі своїм чоловіком, священиком Омеляном Боярським переїхали у село  Новосілку-Костюкову, де прожила 44 роки,  і де з-під її пера  вийшло ряд  прозових творів  та поезій.

Про життя  письменниці  і родини Боярських і про смерть священика Омеляна  Боярського,  якого розстріляли 5 липня 1941 року на подвір’ї церкви, розповів Василь Михайлович Заяць – житель села Новосілка,  дослідник творчості,  автор вже підготовленої до друку книги. 

Поезію-присвяту Марії Войтухів  «Клементині Попович» прочитала студента  агроколеджу  Усик Олександра, а юний співак  Арсен Крок  виконав  пісню на слова Івана Франка.

Огляд літератури   біля книжкової виставки «Клементина Попович – горда квітка роду» провела  Світлана Пукіш.

Демонструвались слайди  про життєво-творчий шлях  Клементини Попович  і пошанування  її імені  в нашому краї.

Присвяти Героям Небесної Сотні

         Уже чотири  роки минуло з  часу  загибелі на столичному  майдані тих, кого сьогодні називаємо «Небесною Сотнею»

         У Блищанецькій бібліотеці-філії  відбувся патріотичний  реквієм  «Не плачте, мамо, я  не сам… Нас тут ціла сотня». Розпочали  захід  юні  читці  Роман Храпко, Михайло Храпко,  Михайло Бурдейний.

Бібліотекар Ольга Бурдейна  розповіла про  Героя Небесної Сотні Юрія  Вербицького, що є  вихідцем із села Блищанка, а також  ознайомила  із друкованими документами, які  були представлені  на книжкові виставці.

Уся  велика родина Ю.Вербицького, з діда-прадіда – еліта української нації: інтелігенти, науковці, просвітяни. Вони  завжди  брали участь  у різних   доленосних подіях у житті  країни,  перебували  у вирі  народження  нової  країни.  І не один  представник цього роду  віддав життя за майбутнє України.

Учні  школи  Наталя Децембер, Анна Сарновська,  Олександер Шкрабик, Олеся Киверига, Андріана Скрипник, Діана Заборовська, Олена Піхлик, Дмитро Молдавець прочитали вірші, присвячені Героям Небесної Сотні.

До присутніх звернулася заступник директора школи  Богдана Стефанюк, зазначивши, що ці  трагічні події  відбувалися на наших очах. Це  було жахіття, що не давало  нам  спокійно спати,  працювати. Страшно було  переглядати кадри, де озброєні  солдати   стріляють  у беззахисних людей. Але  яка б сильна не була зброя, а сила духу, віра  в краще майбутнє спонукає  людей до  неймовірних  подвигів. Наше юне  підростаюче покоління має пам’ятати  про подвиги Небесної Сотні.

На завершення  присутні  вшанували пам'ять Героїв хвилиною мовчання.

Ганна Рибцуник – уродженка села Блищанка, вчитель рідної мови та літератури Садківської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Героєві Небесної Сотні,

моєму землякові Юрію Вербицькому

Сніги, сніги…

Усе в снігах довкола

Їх тогоріч багато намело.

Ти в тих снігах,

Понівечений, кволий,

А зовсім поруч

Є якесь село.

Ти в тих снігах…

За що, скажіть, бандити

У тебе відібрали там життя?

Чи не за те,

Що мріяв краще жити,

Що ти не знав

Й хвилини каяття.

Горів Майдан

У тій кривавій бурі,

У душу заповзав невпинно жах.

Тут чорна звістка:

Це ж Вербицький Юрій

Скінчив життя покинутий в снігах.

Я ж Господа всю ніч благало слізно

Думки летіли часу навздогін.

Вербицький Юрій…

Хлопчик із дитинства…

О Господи!

Лишень би це не він.

Та то був він…

По-іншому не бути,

Адже від прадіда

Він зачерпнув снагу;

Або загинуть, або всім здобути

Ту волю-воленьку – жадану, дорогу.

Коли судачили політики диванні,

Він помирав тоді в снігах від ран.

Не міг він бути іншим.

Йшов на поле брані,

Пішов за щастя й волю на Майдан.

Мов відчував – відміряно так мало,

Тому і жити ніби поспішав.

Тепер в раю він,

Молиться за нами,

Бо ж тільки там свята його душа.

Про нього згадку у серцях не стерти,

Бо він Вкраїни є найкращий син.

Молю лиш Бога,

Щоб не марні жертви

Були його і всіх таких, як він.

Працівники бібліотек Заліщицького району ознайомились із виставкою фотокартин Юрія Вербицького - Героя Небесної Сотні.

 У бібліотеках Заліщицької ЦБС відбулись тематичні заходи, присвячені Героям Небесної Сотні.

  У селах Солоне, Лисівці і Буряківка, де споруджено пам'ятники Героям Небесної Сотні, читачі бібліотек, громадські активісти запалили свічі і вшанували пам'ять мужніх Героїв України.