четвер, 26 вересня 2019 р.

Відкриття українців, що змінили світ



Наша країна завжди славилась талановитими винахідниками. Саме в Україні придумали перший вертоліт, трамвай, штучний супутник Землі, рентгенівський знімок, поштовий індекс, ракетний двигун, компакт-диск, безкровний аналіз крові, гасову лампуі ще багато інших корисних винаходів. Імена цих винахідників – Ігор Сікорський, Федір Піроцький, Сергій Корольов, Іван Пулюй, В’ячеслав Петров, Анатолій Малихін, Ігнатій Лукасевич, співробітники Аерокосмічного інституту та Національного університету, які винайшли рідкий струменевий скальпель, а також чотири українські студенти, що винайшли і створили унікальні рукавички для людей зі слабким слухом і проблемами вимови спілкування з тими, хто не розуміє мову жестів.                                                                                                              
Уже скоро в Україні може розпочатися виробництво eco-паперу з опалого листя. Цю технологію запропонував український школяр, а нині студент Київського національного університету ім. Т. Шевченка Валентин Фречка.                                                                                                                                      
Щороку, в третю суботу вересня, в Україні відзначається День винахідника. З цієї нагоди в Інтернет-центрі  Заліщицької центральної районної бібліотеки відбувся медіа-перегляд «Відкриття українців, що змінили світ», про вчених-винахідників, які народились в Україні і про їх наукові досягнення.
В Інтернет-центрі центральної бібліотеки бібліотекар Ольга Титор підготувала і провела  для учнів та педагогів Заліщицького обласного багатопрофільного навчально-реабілітаційного центру цікавий захід. Були використані веб-ресурси Інтернету, а також друковані видання про наших краян, які є у фондах бібліотеки.

Юні відвідувачі з цікавістю слухали інформацію про уродженця Заліщик Богдана Гнатюка, який розробив знамениті американські ракети підводного запуску «Трайдент» («Тризуб»). Завдяки ефективності цих ракет нині на підводних човнах розміщено третину атомних боєголовок США.
Українці – талановита нація і перелік винаходів цьому доказ. Не завжди українські вчені отримують належну підтримку в Україні, тому їм доводиться реалізовувати свої плани та винаходи на теренах інших країн, які дуже зацікавлені у наших вчених.

пʼятниця, 20 вересня 2019 р.

Червона тінь калини


У вересні 1929 року народилися двоє українських правозахисників: художниця Алла Горська –18 вересня, а поет і критик Іван Світличний – 20.
У 2019-ому ми відзначаємо 90-річчя від дня народження українських митців.

У читальній залі Заліщицької районної бібліотеки відбулась інформаційна година «Червона тінь калини», яку підготувала провідний бібліограф Світлана Пукіш і провела для учнів 10-х класів Заліщицької державної гімназії, вчитель-філолог Жлуховська Л. І.

Захід розпочався віршем-присвятою Василя Стуса «Пам’яті Алли Горської»:

Ярій, душе! Ярій, а не ридай.
У білій стужі сонце України.
А ти шукай — червону тінь калини
На чорних водах — тінь її шукай.
Бо — горстка нас. 
Малесенька щопта
Лише для молитов 
і сподівання.
Усім нам смерть 
судилася зарання,
Бо калинова кров — 
така ж густа,
Така ж крута, як 
кров у наших жилах.

Алла Горська  та Іван Світличний були інтегруючими постатями у шістдесятницькому русі.
Алла Горська – людина рідкісного таланту і життєвої сили – жінка і митець. Сильна, талановита, відкрита, чесна, невимушена, невгамовна, і обов’язково жінка – чуттєва і вродлива. Вона була душею українського шістдесятництва.
Життя і творчість Алли Горської  – це безмежний космічний простір, зі своїми людськими загадками, творчими стражданнями, поразками, трагічними колізіями, по-справжньому цікавими проривами на терені малярства, графіки, театру, монументалізму.
 З Аллою неможливо було боротись, її можна було тільки вбити. І її знищили 28 листопада 1970 року.
Іван Світличний – юнак із шахтарського краю, який довів, що Луганщина є батьківщиною українських патріотів. У літературу він увійшов, насамперед, як літературний критик, з нешаблонним баченням світу і покликанням.
Він тонко розумівся на людях. Його характерною рисою була доброта. Він весь час комусь допомогав, мав дивовижну здатність віднаходити в людей все добре і розумне, що підносило людину в її очах.  
Василь Стус 5-6.12.1965 р. про Івана Світличного:
Не можу я без посмішки Івана
оцю сльотаву зиму пережить.
В проваллях ночі, коли Київ спить,
а друга десь оббріхують старанно,
склепить очей не можу ні на мить,
він як зоря проміниться з туману,
але мовчить, мовчить, мовчить, мовчить.

Ні словом не озветься. Ані пари
із уст. Вусате сонечко моє!
Несуть тобі три царіє со дари
скапарене озлоблення своє.

Іваночку! Ти чуєш, доброокий?
....

Алла Горська та Іван Світличний – українські поборники і правозахисники, які цінували свободу і померли нескореними, а їхні імена воскресли в незалежній Україні.



четвер, 12 вересня 2019 р.

Моя бабуся приповідала…


10 вересня у Заліщицькій центральній районній бібліотеці відбулася презентація книги  «Моя бабуся приповідала… Фольклор села Летяче», яку представив кандидат історичних наук, уродженець Летячого Віталій Гайсенюк.

         Віталій Гайсенюк народився 20 листопада 1990 року у селі Летяче нашого району. З любов’ю пригадує свої дитячі роки і родинні спілкування. Згодом продовжив навчання у селі Ракшин Хотинського району Чернівецької області, куди переїхала їхня сім’я.
         Ще у шкільні роки зацікавився Віталій історією Летячого. Успішний учень був учасником і переможцем всеукраїнських, призером обласних предметних  олімпіад з народознавства, географії, німецької мови, історії та інших.
         У 2004 році Віталій здобув перше місце на Всеукраїнському конкурсі з народознавства, а у 2007 році у спеціальному випуску №2 «Світ дитячих бібліотек» були поміщені його дослідницькі матеріали з історії села Летяче, про культуру і традиції, які записав юнак зі слів своєї бабусі.

         За дослідницьку роботу та підготовлену фольклорну збірку «Перлина Тернопільщини – село Летяче» Віталій Гайсенюк здобув перемогу в номінації «Майбутній етнограф».
         Щиро ділився під час презентації у бібліотечній вітальні «Літературні зустрічі» своїм творчим доробком автор книги «Моя бабуся приповідала… Фольклор села Летяче», яка нещодавно побачила світ.
Ця зустріч із нашим краянином була цікавою. Автор охоче відповідав на запитання студентів та гімназистів, педагогів і шанувальників рідного слова, історії, української культури.
 Фольклорна збірка містить тисячі позицій з різних жанрів усної народної творчості Летячого за останні кілька сторіч: ліричні та прозові жанри, паремії, дитячий фольклор, пісні, коломийки, прислів'я, примовки, перекази, казки тощо. Усі вони записані Віталієм Гайсенюком із уст його покійної бабусі Михайліни Кащак (1928-2015 рр.). Вона проживала у селі Летяче до 1998 року.
 Автор  присвятив цю книжку своїй бабусі та рідному селу. Зі щемом у душі розповідав про оповідачку – бабусю Михайліну Кащак, з голови якої записав цей фольклор. Більшу частину свого життя вона працювала на фермі. Мала чудовий співучий голос і гарну пам'ять.
«Ще з дитинства я чув від бабусі різноманітні приповідки, пісні, бувальщини про жителів села», – говорив автор. «Коли мені було 11 років, я захотів записати це все на папері і потім видати книжку. Розпочав у 2002 році і за три роки записав аж 8 товстих зошитів».
 Укладач збірки оцифрував зібрані матеріали у 2016 році, у 2017- 2019 роках їх опрацьовували наукові консультанти кафедри фольклористики Інституту філології Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Також окремі тексти доповнила жителька села Летяче Параска Бесащук. Мова текстів – летяцький діалект. Лексика наближена до тієї говірки, якою оповідала бабуся Михайліна. Стилістику та орфографію мовлення збережено. Де є складнощі з розумінням змісту чи слів – подані примітки. Фольклорні позиції польською та російською мовами подано в українській транскрипції.
У минулому році Віталій Гайсенюк подарував Заліщицькій районній бібліотеці свою книгу «Початок кінця. Москвофіли у Великій війні (1914-1918)». Автор, кандидат історичних наук у своїй першій книзі знайомить нас із подіями І-ої Світової війни, сепаратистським рухом на західно-українських землях, пише про москвофільство і біженство москвофілів. Таким чином спонукає до роздумів, як змінилася російська пропаганда за 100 років, проводить паралелі від минулого і до сучасного.
Під час презентації фольклорної збірки її автор коротко розповів і про історію написання своєї першої книги, що є однойменною із підготовленою ним науковою дисертацією.

Учасники зустрічі з Віталієм Гайсенюком у бібліотеці  мали можливість придбати книги «Моя бабуся приповідала… Фольклор села Летяче» з дарчими написами автора і сфотографувались на згадку.

  Працівники Заліщицької центральної районної бібліотеки щиро вдячні науковцю-краянину за подаровані авторські книги і за ініційовану ним зустріч-презентацію.

середа, 4 вересня 2019 р.


10 вересня о 15 годині в Заліщицькій центральній районній бібліотеці відбудеться презентація збірки фольклору с. Летяче (Литячі), підготовлена уродженцем села, кандидатом історичних наук Віталієм Гайсенюком. Книжка містить тисячі позицій з різних жанрів усної народної творчости Летячого за останні кілька сторіч: ліричні та прозові жанри, паремії, дитячий фольклор, пісні, коломийки, прислів'я, примовки, перекази, казки тощо, записані з уст однієї жительки села (Михайліни Кащак). Фольклорна збірка буде цікавою для фольклористів, філологів, працівників закладів культури, освітян та всіх, хто цікавиться усною народною творчістю українського народу, галицьким колоритом, австрійським та польським періодами історії західноукраїнських земель.

        3 вересня свій ювілей святкував Мирослав Іванович Дочинець, відомий український письменник і журналіст, прозаїк, філософ, публіцист, лауреат Шевченківської премії, член Асоціації українських письменників. Він автор майже двадцяти творів. Його прозу перекладали російською, угорською, словацькою, румунською, польською, французькою, англійською та японською мовами.
         Працівники центральної районної бібліотеки з нагоди 60- річчя від дня його народження присвятили книжкову викладку «Книги Мирослава Дочинця – історія душі людини».
         Його твори  стають бестселерами не тільки в Україні, але й за кордоном, так як письменник вміє показати читачеві живу людську душу у всій її красі і щирості.  Мирослав Дочинець говорить, що будь-яка книга – це енергія, загадка, світло і темрява.
          Читаючи книги Мирослава Дочинця, ви доторкнетеся до споконвічної мудрості українського народу, яку зберігають Карпатські гори, віднайдете ту одвічну гармонію, що є основою нашого існування на землі.

четвер, 29 серпня 2019 р.

Вшанування пам'яті захисників України


29 серпня в Україні оголошено Днем пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Саме цього числа в Іловайському котлі загинуло найбільше бійців за весь час війни на Донбасі.

У центральній районній бібліотеці та бібліотеках району  організовуються різні заходи  – години пам’яті, зустрічі з рідними загиблих краян,  обговорення та презентації книг,  спілкування з воїнами-учасниками АТО  та інші.
      Оформлені викладки літератури «Події, що змінили долю України», «Україна – єдина країна», «Не здолати Україну», «Пам’ятаймо  імена Героїв».


       Працівники бібліотек району зібрали біографічні відомості, фотодокументи, записали спогади рідних,  склали бібліографічні і вебліографічні списки з посиланнями на джерела, які доповнюють  інформацію  про загиблих Героїв – учасників АТО,  наших краян.
        Альбом «Герої – в наших серцях» постійно експонується у бібліотеці,  а також пропонується  для ознайомлення учасникам  бібліотечних заходів.
          Аналогічні матеріали зібрано у Солонській та Шипівецькій бібліотеках-філіях ЦБС, де оформлено  Куточки пам’яті, присвячені  Героям АТО- односельчанам, які загинули у боях на Сході України. 

          Бібліотечні працівники організовують зустрічі з рідними загиблих воїнів. У центральній районній бібліотеці створено книгу-спогадів їх матерів «Слова маминого серця». Зібрано  присвяти і оформлено книгу «Автори Заліщанщини – Героям-сучасникам».

    Історія і сучасність України, українського народу – це твір героїв України, це діло людей, які віддали всі свої сили, і своє життя для добра Українського народу: його свободи і державності, могутності і процвітання. Україна – це діло героїв, які поставили добро рідного народу понад свої особисті та будь-які інші інтереси і були вірними своїй ідеї до останнього подиху.

Схилімо сьогодні наші голови і вшануємо пам’ять наших героїв, які загинули в зоні АТО за мирне небо над нами, за дитячий сміх, за нашу свободу.

вівторок, 27 серпня 2019 р.

Під зорею Франкового слова


Цього дня, 163 роки тому, народився Іван Франко – український письменник, вчений-енциклопедист, мислитель, громадський діяч.

За сорок років творчої діяльності Іван Франко видав одинадцять поетичних збірок, понад сто оповідань, дев’ять повістей, понад десять драматичних творів. Плідною була і публіцистична діяльність Івана Франка – понад дві тисячі публікацій.
Він є автором численних перекладів творів світової літератури - з французької, німецької, англійської, російської, польської, чеської, сербської, хорватської, старогрецької, латинської, арабської, давньоєврейської, індійської та інших мов.

Життєвий і творчий шлях Івана Франка був тісно пов'язаний з Тернопільщиною. Сюди він часто приїжджав, здебільшого в громадських справах, тут мав чимало друзів, з багатьма уродженцями краю підтримував наукові, літературні, ділові зв'язки. 

На Тернопільській землі Каменяр черпав від її жителів сюжети й факти, написав кількадесят наукових, художніх, публіцистичних творів або продовжував чи закінчував роботу над ними.

На Тернопільщині Іван Франко побував у понад 50 населених пунктах.

У Заліщицькій центральній районній бібліотеці, районній бібліотеці для дітей  та бібліотеках системи організовані книжкові виставки, викладки літератури, проводяться віртуальні подорожі по життєвих стежках Івана Франка.


Пам'ять про Івана Франка увіковічнена у творах митців краю, працях вчених-дослідників, у назвах вулиць населених пунктів, його ім'я присвоєно навчальним закладам ...

Про пам’ятники Каменяреві у нашому районі читайте на сайті бібліотеки:

https://zal-lib.pp.ua/ivan-franko-i-zalishhanshhina/