Обласний семінар «Нематеріальна культурна спадщина як складова частина національної ідентичності в громадах області»

 Нематеріальна культурна спадщина – це невід’ємна частина духовного життя українського народу. Вона охоплює усну народну творчість, традиції, звичаї, обряди, свята, виконавське мистецтво, ремесла, знання про природу і світ, які передаються з покоління в покоління. Це живі культурні практики, які постійно відтворюються в громадах, формують у людей відчуття ідентичності, самобутності та єдності, а також сприяють повазі до різноманіття і творчості людини.

Нещодавно Тернопільщина поповнила Обласний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини, зокрема таким елементом, як обряд «Вінкоплетення» перед весіллям у селі Синьків Заліщицької об’єднаної територіальної громади.

Варто наголосити, що обряд «Вінкоплетення» є невід’ємною частиною нематеріальної культурної спадщини Заліщицького краю. Це – плетення вінка або «плетення долі». Завдання обряду за народним звичаєм – захистити молоду пару від усіляких негараздів, заздрості, вроків. Чому ж саме вінок? Бо вінок – це коло, сонце, символ дівочої чистоти, гордості, молодості, вічного кохання. Щоб зберегти всі властивості вінка, обов’язково потрібно дотримуватися встановлених звичаїв, починаючи зі збирання барвінку і до того моменту, коли наречену вберуть у вінок. Для села Синьків Заліщицької об’єднаної територіальної громади цей обряд має важливе значення для залучення молоді до культурної спадщини, адже він передається поколіннями – від старших до молодших – під час весіль.

Днями в Чорткові, зокрема на базі центру культурних послуг імені Катерини Рубчакової Чортківської міської ради, відбувся черговий з серії семінарів для працівників культури, присвячений темі збереження та дослідження нематеріальної культурної спадщини Тернопільщини.

У події взяли участь представники Заліщицької ОТГ: Оксана Безушко, начальник відділу культури, туризму, молоді та спорту Заліщицької міської ради, Сергій Костюк, старший інспектор відділу культури, Марія Рудик, директор Заліщицької міської центральної публічної бібліотека, та Оксана Дяків, бібліограф ЗМЦПБ.

Організували семінар Департамент культури та туризму Тернопільської ОВА й Тернопільський обласний методичний центр народної творчості.

Представники 22 громад Чортківського району мали змогу обговорити ключові аспекти виявлення, дослідження та інвентаризації елементів НКС, поділитися власним досвідом і напрацюваннями, а також визначити актуальні виклики та шляхи їх вирішення.

Звертаючись до присутніх, директорка департаменту культури та туризму Тернопільської обласної військової адміністрації Світлана Байталюк наголосила на важливості системної роботи у сфері збереження нематеріальної культурної спадщини та активної взаємодії між установами культури.

Слово, що надихає: зустріч із Ліною Костенко

 У четвер, 19 березня, відбулася друга зустріч книжкового клубу «Читацька вітальня». Вечір книжкового клубу в бібліотеці з нагоди Всесвітнього дня поезії та дня народження Ліни Костенко пройшов у компанії тих, хто вірить у силу слова.

Легендарна поетеса народилася в переддень Дня поезії. Адже саме вірші мають чудодійну силу лікувати душі, тому що «Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі».

І чи весняний день, чи щирість творчості неповторної Ліни Костенко, чи коло прекрасних людей, які завітали до нас, але вчора в нас справді відбулася дуже емоційна, тепла, підтримуюча зустріч. Цього так не вистачає, коли війну переживаєш: тиші в серці, тепла людських слів і впевненості, що завтра обов’язково буде світлішим. Всі відкрилися одне одному, кожен — зі своїм, а об’єднала нас любов до її величності Поезії.

Марія Рудик, директор Заліщицької МЦПБ, вела мову про те, що читацькі вітальні потрібні, бо це простори, де можна говорити про сенси, мрії, стосунки, вибір, страхи, війну, любов, майбутнє. Ми відчиняємо двері у світ, де книги – це не сторінки, а живі голоси, це – філософія взаємодії людей, які люблять те, що роблять, і роблять те, що люблять. Це місце – де дозволено думати вголос. А коли думки разом – народжується сила.

Часто поезія – це сповідь, молитва, порада. Найкращим визначенням поезії є вірш Ліни Костенко «Страшні слова, коли вони мовчать», який вона декламувала.

Про цікаві факти та історії з життя Ліни Костенко розповіла присутнім Галина Заянчковська, бібліотекар міської книгозбірні.

Христина Коцюк — модераторка книжкового клубу та бібліотекарка абонементу для дорослих — організувала для учасників низку інтерактивностей.

Зокрема, відбулося знайомство, під час якого кожен представлявся та називав прикметник, що асоціюється у нього з поезією Ліни Костенко. Також учасники читали вірші, близькі їм за духом.

Цікавим елементом став формат «Вірш у капелюсі»: присутні навмання витягували цитати, зачитували їх уголос і ділилися власними відчуттями.

На завершення події відбулася рефлексія «Мій рядок на сьогодні». Кожен записував на листівці рядок із поезії Ліни Костенко, що став для нього особливим відкриттям, закладкою на згадку.

Шедевральні вірші живої легенди української літератури читали учасники книжкового клубу «Читацька вітальня»: Наталія Папушко, Аркадій Сідоров, Петро Мельник, Оксана Дяків, Василь Салевич, Наталія Гнатяк, Андрій Машера.

Говорили про письменників, свободу і те, як слово може бути зброєю.

Було багато думок, емоцій і навіть відкриттів.

У читальній залі діяла книжкова виставка «Поезія – слово! Поезія– пісня, поезія­ – вільна душа». Виставка не тільки ознайомила із творчим доробком поетеси, але й занурила у її відомі поетичні збірки, прозові твори, цитати та ілюстрації, що підкреслюють масштаб її таланту та внесок у розвиток української культури.

Дякуємо кожному і кожній, хто прийшов, думав уголос, був поруч.

Це досвід, який точно варто спробувати, хоча б раз у житті. Якщо ви сумніваєтесь, то нехай ці фото стануть знаком, нарешті, прийти на засідання книжкового клубу «Читацька вітальня»

Голос епохи: поезія Ліни Костенко

 На вас чекає:

обговорення найвідоміших поезій Ліни Костенко

роздуми про силу слова та значення її творчості сьогодні

жива атмосфера спілкування, натхнення і щирі емоції

Її поезія - це голос правди, гідності та любові до України, що звучить крізь покоління.

Долучайтеся до вечора, де слово оживає!

Коли звучить Гімн — єдина Україна

 Цьогоріч виповнюється 161 рік з дня першого публічного виконання Державного Гімну України. 10 березня - день становлення одного з головних символів нашої держави. Саме цього дня у 1865 році на роковинах Тараса Шевченка в польському місті Перемишль уперше прозвучав майбутній гімн України - твір композитора Михайла Вербицького на слова поета Павла Чубинського.

Але сама історія гімну бере початок із 1862 року, адже саме тоді Павло Чубинський написав слова, які в подальшому були покладені на музику Михайла Вербицького.

Волелюбний дух українського народу, його прагнення до незалежності ніколи не зникали. Вони жили в історичних піснях і думах, у творчості Тараса Шевченка, Івана Франка, Михайла Старицького, Лесі Українки, Миколи Вороного, Олександра Олеся та багатьох інших.

Яскравим виявом патріотично- національних почуттів українців єдиної нашої землі стала поява вірша поета і етнографа Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна». Жодному іншому творові української літератури не судилася така величина і…трагічна доля. Величина, бо в ньому втілена споконвічна мрія народу стати суверенним, здобути волю, виражена незламна віра у перемогу України. Трагічна. Бо понад століття пісню-гімн переслідували, забороняли, вбивали, але- не вбили.

“Душу й тіло ми положим за нашу свободу..” Так, Гімн України дуже символічний, має глибокий і пророчий сенс для нашого народу. Особливо сьогодні, коли українці, продовжують творити історію нашої незламності, ціною власних життів, виборюють нашу самобутність і волю.

Але допоки є Україна, один із головних символів нашої держави - звучатиме у кожному її куточку.

Адже коли звучить Державний Гімн України, ми всі єдині! А відтак жодному ворогу не вдасться зламати наш дух, знищити наш народ і нашу країну.

Чубинський Павло

Ще не вмерла Україна.- К.: АТ «Обереги», 1991.- 16 с.

Погребник Федір

Українські пісні-гімни.- К.: Товариство «Знання» України; МП «Пам’ятки України», 1992.-64 с.

Шевченкове слово: правда, що живе вічно

 Безсмертне ім`я великого українського поета і художника

«Борітеся — поборете,

Вам Бог помагає!

За вас правда, за вас слава

І воля святая!»

Ці слова, написані століття тому, сьогодні звучать як наказ і натхнення для кожного з нас. Україна бореться за свою незалежність, за право бути вільною та суверенною державою. І в цій боротьбі Шевченко залишається з нами – його поезія надихає, об’єднує та нагадує, що ми сильні, коли єдині.

В цей день у вестибюлі Будинку народної творчості демонструвалась розгорнута книжково-ілюстративна виставка «Тарасові слова – то правда жива», що організували працівники центральної міської публічної бібліотеки, яку присвятили 212-ій річниці від дня народження Тараса Григоровича Шевченка.

Експонувались книги різних років видань: «Тарасів «Кобзар» – для народу великий дар», «Шевченко – на сторінках діаспорних видань», «Шевченкове слово в віках не старіє».

У глибини майбутнього слав Шевченко свої непохитні заповіти синам рідної землі. З безмежного болю і з неосяжної любові народжені його пророчі слова, які майстерно декламували бібліотечні працівники громади.

І на оновленій землі.

Врага не буде, супостата,

а буде син, і буде мати,

і будуть люди на землі.

Ці рядки Великого Кобзаря –це не просто вірші, це наша спільна мрія та неминуча реальність, до якої ми йдемо разом.

Велет духу і пророк нації: до Шевченківських днів

 «Ти - велет духу, геній і пророк, чий голос й досі чистий та глибокий»

«Тілько ворог, що сміється...

Смійся, лютий враже!

Та не дуже, бо все гине –

Слава не поляже;

Не поляже, а розкаже,

Що діялось в світі,

Чия правда, чия кривда

І чиї ми діти.

Наша дума, наша пісня

Не вмре, не загине...

От де, люде, наша слава,

Слава України!»

Тарас Шевченко

День народження і день смерті Тараса Шевченка стоять поряд – 9 і 10 березня. Між цими двома березневими днями – 47 років життя, яке стало славою і гордістю української нації. Саме Шевченко пробудив українську душу та утвердив духовну основу народу для боротьби проти московської імперії.

Цитата «Борітеся — поборете, Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава і воля святая!» із поеми «Кавказ» Тараса Шевченка є ключовим заповітом для сучасної України у боротьбі за незалежність. Ці слова символізують незламність, закликають до боротьби проти окупантів та віру у перемогу, слугуючи духовним дороговказом у війні проти російської агресії.

У приміщенні Заліщицької міської центральної публічної бібліотеки організовано тематичну виставку «Ти — велет духу, геній і пророк, чий голос й досі чистий та глибокий». До вшанування пам’яті Кобзаря долучилися фахівець Чортківського районного сектору № 5 з питань пробації Марія Мотринчук та особи, звільнені від відбування покарання з випробуванням, які під час заходу мали змогу ознайомитися з цікавою та змістовною книжковою виставкою.

Учасники заходу під керівництвом директора Заліщицької МЦПБ Марії Рудик та провідної бібліотекарки Лілії Вонс мали можливість ознайомитися з творчістю поета, яка в реаліях сьогодення є символом опору російській агресії, надихає на боротьбу за волю та єднає українців у критичні моменти історії.

Метою проведення заходу із вшанування пам'яті Т. Г. Шевченка є виховання любові до рідної мови, культури та України та популяризація творчої спадщини Великого Кобзаря, яка не втрачає своєї актуальності у наші дні.

Імена, що залишають слід: книжкова виставка березня

 Літературний календар: березневі імена української та зарубіжної літератури

У нашій бібліотеці продовжує діяти щомісячна рубрика «Літературний календар», де ми знайомимо читачів із видатними постатями української та зарубіжної літератури.

Цього разу книжкова полиця об’єднала твори письменників і поетів, які залишили яскравий слід у культурі та духовному житті. Серед них:

Тарас Шевченко - геніальний поет, художник і мислитель, чия творчість стала символом боротьби за свободу та національну гідність;

Юрій Андрухович - сучасний український письменник, поет і есеїст, один із найвідоміших представників новітньої української літератури;

Юрій Винничук - автор захопливих романів, гумористичних і містичних історій, що здобули популярність серед читачів різного віку;

Максим Рильський - видатний поет, перекладач і академік, майстер витонченого поетичного слова;

Ліна Костенко - легендарна українська поетеса-шістдесятниця, чия поезія сповнена сили, мудрості та любові до України;

Генріх Манн - німецький письменник і публіцист, відомий своїми соціально-критичними творами та боротьбою проти авторитаризму;

Книжкова виставка знайомить відвідувачів із їхніми творами, допомагає відкрити для себе нові книги.

Запрошуємо всіх охочих завітати до бібліотеки, переглянути «Літературний календар» та обрати книгу, яка надихне, змусить замислитися або подарує незабутні емоції.