середа, 13 травня 2015 р.

З родини йде в життя людина


     


      20 вересня 1993 року відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї ООН було запроваджено Міжнародний день сім'ї, який відзначається щороку 15 травня.

          Сім'я — джерело фізичного, морального і духовного життя народу. Кожна людина бере свій початок від родини. Саме тут відбувається її перше і головне становлення  як особистості.
    
  З метою формування в читачів  усвідомлення ідеалу родини та виховання кращих моральних якостей особистості   працівники  центральної районної бібліотеки Марія Рудик та Галина Балицька  підготували і провели до Міжнародного дня сім'ї годину народознавства «Рідний дім залишається в серці, як далеко від нього не йди». Учасниками заходу, спрямованого на зміцнення доброзичливих родинних стосунків, глибоку любов і шанобливе ставлення до найдорожчих людей, рідного дому, стали  студенти Заліщицького вищого професійного училища.
    
  «Сімя, родина, рід -

       Які слова святі.

       Вони потрібні кожному в житті.

       Якщо зміцніє хоч одна родина -

       Міцніша стане Україна» -

 такими словами розпочався захід, на якому студенти  отримали інформацію про поняття і значення слів «рід», «родовід», про те, що найбільшим дарунком Господа для людини є сім’я. Це той поріг і оберіг, куди повертаємось з далекої дороги, те місце, де можна спочити, зігріти душу. Пригадались і слова Огієнка, що «Сім’я – це домашня церква, на якій стоїть цілий світ»

        

Тут людина робить свої найперші кроки, звідси вона виходить у широкий світ. У сімї вона навчається любові і добра, тут вона вчиться шанувати свій рід, свою землю, берегти пам'ять свого роду.

Українська родина має свої святині: батьківська хата, материнська пісня, святий хліб, вишитий рушник, червона калина, дивовижна писанка, вірний своєму краю лелека. Всі вони наші давні й добрі символи, наші обереги.

Біля книжкової виставки «Домашнє вогнище родинне – оселя наша і сім’я» було проведено огляд літератури.

На завершення заходу прозвучали слова: «Пам'ять роду, його звичаї, традиції - все це наша родословна пам'ять, наші символи, наша історія.

Дай Боже, щоб кожному роду, тай не було переводу. Хай в кожній родині все ладиться, прибавляється, множиться і додається, усміхається радість. Хай чарує всіх ніжність і любов до матері, до батька, до рідної землі, на якій ми живемо».

Ми Матір називаємо святою



Цикл заходів на таку тему проведено в бібліотеках району. Книжково-ілюстровану виставку «До Матері наш вічний голос»  працівники центральної районної бібліотеки розгорнули у вестибюлі будинку народної творчості,  з якою ознайомились   глядачі, учасники творчого звіту аматорських колективів і майстрів народної творчості Заліщицького району.
Відомості про  традиції відзначення  Свята  Матері з давніх часів  вдало доповнили на виставці діаспорні видання. Зокрема,  у журналі «Наше життя», який видає Світова Федерація Українського Жіноцтва Америки, поміщено багато статей  про історію зародження Свята Матері та його відзначення не тільки в Америці, але й в інших країнах світу. Про це  читаємо  у журнальних статтях « Про любов  не тільки материнську» (1983 рік), «Про мамині руки»( 1991 рік)  та інших.  Зшитки журналу  передала  нашій бібліотеці  Ніля Кузич  з Чикаго,  яка, до речі, була першим бібліотекарем  Народного Дому Заліщик  у 1912-1939 р.р.

У розділі « Про свято Матері  в діаспорних виданнях» були представлені також журнали «Новий світ», « Патріархат» та книги, присвячені образу Матері в художній літературі. Книгу  «Марія» Уласа Самчука,  видану в 1952 році в Буенос Айресі, подарував бібліотеці  Микола Романко з Канади. 

Софія Парфанович  – лікар, письменниця  у книзі «На схрещених дорогах» стала  до боротьби за життя немовлят  і здоров’я матерів, змушених у сурових обставинах  війни  гітлерівського режиму  продовжувати рід  людський.
 Леся Тивонюк  – автор книги «Хата в лісі», в якій передала свою лебедину пісню,  сумну, як і  її життя. В ній знайдена любов до Батьківщини, любов до її звичаїв, пошана до  батьків і до наших  мужніх хлопців, які брали в руки зброю, щоб «піднести червону калину».  Ці та багато інших діаспорних видань зацікавили шанувальників  українського слова.

У розділі «Божа Мати – наша ненько,  Мати  всього світу» була широко представлена духовна література.

Книги-присвяти Україні були розміщені у розділі за назвою «Одна у мене ти єдина, навіки Мати Україна».

«Стяте твоє імення –  Мати – живе,  як найдорожче на землі» – під такою назвою  помістили книги про земну матір, наших рідних матусь.
 Працівники бібліотеки  підготували альбом « Герої – в наших серцях», в якому створили  символічну книгу «Слова маминого серця», зі спогадами  про синів,  уродженців нашого району: Олега Гулька, Ореста Квача, Володимира Марусича, Петра Словободяна, які загинули в наші дні, беручи участь у воєнних подіях  на Донбасі, і на військових полігонах.  У цьому альбомі поміщено відомості про мужніх воїнів-сучасників, фотосвітлини  із домашніх архівів  та під час пам’ятних подій  – участі наших краян у Революції Гідності та у військових діях у зоні АТО.

Про кожного із загиблих воїнів поміщено  в альбомі  бібліографічні списки та вебліографія.

Про виставку «Разом»




Бібліотекарі  Заліщанщини  відвідали виставку  «Разом».

 Нещодавно працівники бібліотек  Заліщицької ЦБС знайомились із матеріалами виставки  «Разом», яка  функціонувала з 22 квітня  по 8 травня 2015  року  в  Заліщицькій державній гімназії.


Ми з цікавістю переглянули матеріали  виставки «Разом», яка створена Конгресом Національних громад України та громадською організацією "Київський освітній центр "Простір толерантності" у співпраці з Будинком Анни  Франк (Нідерланди) та за фінансовим  сприянням програми  МАТРА – про сучасність та історію національних  громад України.

Уважно  слухаючи  наших юних   екскурсоводів – гімназистів, ми зазирнули в життя  молоді, почули   думки про свою родину, про людей різних національностей ( вірмени, греки, українці,  кримські татари,євреї,  роми, росіяни, румуни, угорці, болгари, німці, біженці та  шукаючі  притулку як  соціальна група), які  розповідають про своє життя в Україні.
Інтерв’ю  з молодими  людьми   доповнюється історичною  інформацією. Кожна пара  персонального та історичного  стендів створюють єдине «дерево».

Для нас, працівників  бібліотечних установ,  які  особливу увагу приділяють  обслуговуванню молоді,  залученню  її  до  читання та активної участі у громадському  житті – це важливий,  зібраний та цікаво оформлений  матеріал, який  будемо використовувати  у роботі.

четвер, 16 квітня 2015 р.

Заліщицька районна газета: 75 літ у мас-медійному просторі країни



      Впродовж лютого-березня 2015 року в центральній районній бібліотеці експонувалась виставка «Заліщицькій районній газеті – 75». З історичними публікаціями знайомились читачі бібліотеки, жителі району. 
   А 26 березня у бібліотечній вітальні «Літературні зустрічі» проведено урочини «Заліщицька районна газета: 75 років у мас-медійному просторі країни», які бібліотекарі готували разом із редакційним колективом.

   У вступному слові директор ЦБС Ольга Тракало наголосила, що вже багато років наша районна газета є не лише інформатором, але передусім – співрозмовником. Покоління жителів району називають з любов’ю газету «животворним  краєзнавчим джерелом», яка інформує нас про важливі, цікаві події, розповідає про успіхи, інколи і про невдачі, розмірковуючи про високе, не забуваючи про буденне, повертає у спогади про минуле, читаємо тут про мрії та задуми на майбутнє.

   Наша районна газета – це літопис життя Наддністрянського краю. 75 років – це майже 8400 номерів газети. Щорічно 52 рази часопис відчиняє двері читацьких осель.
   Бібліотекарі Галина Балицька та Лілія Вонс коментували слайди із підготовленої теперішнім редактором газети О. Дяків презентації, з історії районної газети та її творців.
Більше про це можна дізнатись на сайті ЦБС

Спішу відкрити людям серце, несу свою любов, надію і тепло



     Чергове засідання Клубу творчої молоді, що діє у центральній районній бібліотеці відбулося у березні і було присвячене Дню поезії.
     Поезія покликана хвилювати, давати насолоду, плекати високі почуття, збагачувати духовно. «Спішу відкрити людям серце, несу свою любов, надію і тепло» - такою була назва поетичної зустрічі. Поезія – це не тільки вірші, як дехто вважає, це спосіб світосприйняття, а виразні засоби мови поезії збагачують мовлення людини, допомагають спілкуванню, розширюють кругозір, про це вела мову керівник клубу, бібліотекар юнацького абонементу Лілія Вонс.
     Багато із присутніх у той день читали поезії Тараса Шевченка, Ліни Костенко, Ганни Чубач, Володимира Хом`яка, Наталі Волотовської та інших.
    Бойчук Оксана, Коханюк Ірина, Андрущак Катерина (ЗОШ №2), Візер Ірина (гімназія), Головецька Мар’яна, Вейван Тамара, Іваницька Іванна (ЗОБНРЦ), - ці юні шанувальники поезії розвивають у собі здатність до мистецтва декламування, де основою є здібність розуміти, відчувати й відтворювати красу поезії.
    Знайомлячись з творчістю поетів, ми мали унікальну можливість побути з думками авторів, відкрити для себе їх внутрішній світ та настрій.
    Фреяк Юля та Війтюк Аліна (ЗОШ №1) розповіли про свої захоплення і уподобання та представили картини і малюнки на огляд присутніх.
    Зустріч юних була доповнена викладкою збірок поезій членів Клубу творчої молоді та місцевих авторів. 

середа, 15 квітня 2015 р.

Усі ми мріємо про мир



          Щира, по-родинному тепла зустріч відбулась у Заліщицькій центральній районній бібліотеці із Степаном Михайловичем Навольським, бійцем батальйону «Збруч», який приїхав у коротку відпустку додому.
     Степан Михайлович – знаний у нашому районі підприємець, депутат районної ради, голова районної організації НРУ, а ще – щирий меценат, член громадської ради, що діє у нашій бібліотечній системі району.
     Впродовж багатьох років Степан Навольський і його родина активно фінансово підтримують бібліотечні установи. Зокрема, особливо вагомою є його допомога у відкритті бібліотечних інтернет-центрів, передплаті преси, придбанні необхідних товарів для ремонту приміщень. Активною була участь Степана Михайловича у багатьох заходах, організованих бібліотекою.
     Не припиняється телефонний зв'язок з воїном Степаном і тепер. Саме тому, мабуть, знайшов він час для відвідин нашої бібліотеки у переддень повернення в зону АТО. В той день відбулись короткі хвилини спілкування, а враження – незабутні.
     Від серпня 2014 року перебуває в зоні АТО Степан Михайлович. Він був одним із перших, хто добровольцем пішов захищати Україну. Спочатку несли службу на кордоні Криму і Херсонської області, а тепер на важливому Маріупольському напрямку.
     Сьогодні вся країна переймається болем і хвилюваннями за усіх бійців, які перебувають у зоні АТО. Багато патріотів нашої держави воюють там, захищаючи свободу, незалежність та територіальну цілісність України.
     Що зараз відбувається на Сході, як воюють наші земляки, про умови «існування» в місцях бойових дій, яку роль у цій війні відіграють волонтери, - про це та інше запитували ми Степана Михайловича Навольського. Цікавими були його відповіді про будні воїнів, розповіді про особливості служби, настрої місцевих жителів Донбасу та їх ставлення до українських військових і про особливо важливу підмогу волонтерів.
     У ті незабутні хвилини спілкування ми впевнились, що поки є такі сміливі і відважні люди, - наша країна нездоланна. Бо побачили ми в очах Степана Навольського – віру, впевненість і тверде переконання: «Ми – повернемось, ми – переможемо».
     Цю безмежну любов до України успадкував Степан Навольський від своїх батьків, які були насильно вивезені і відбували покарання за мрії про вільну Україні у далекому Сибірі.
     Велику моральну підтримку черпає воїн Степан від братів і своєї родини.
     Розчулені почутим, ми задумались у ті миті про вічне поняття – любов до Батьківщини. Про що думає людина, яка йде захищати вітчизну? Що значать на війні братерство і дружба? Про що найчастіше думається? Де та тонка лінія між життям і смертю?
     І тільки після цього короткого спілкування ми зрозуміли, які почуття викликають у Степана Навольського і його бойових побратимів – наших краян здавен важливі слова - «незалежний, вільний, захисник-миротворець…» і що готові вони віддати душу й тіло за наш спокій і мир.
     Ми побажали дорогому нашому краянину і всім воїнам-захисникам: мирного неба, перемоги, здоров’я, любові і якнайшвидшого щасливого повернення до рідних домівок і родин, Божого благословення і опіки.

понеділок, 6 квітня 2015 р.

Володар слів ясних і мудрих



 «Коли на могилі моїй
Зелена затужить трава,-
Читатиме хтось ці пісні,
Нескінчені тихі слова».
    
       Ці слова належать Максимові Рильському, архімайстрові української поезії, вченому і філософу, зодчому української культури, людині щедрого серця. 19 березня 2015 року минуло 120 років від дня його народження.
      У читальному залі районної бібліотеки ведучі літературної години «Володар слів, ясних і мудрих» Лілія Вонс, Галина Балицька, Тетяна Баранецька повели слухачів – студентів Заліщицького коледжу стежками життя Максима Рильського.
     Найперше – до отчого дому поета, на Київщину:
«Романівко, дзвінких пісень, колиско!
Тебе довіку щиро він любив».
     Ведучі познайомили читачів з творчістю поета, розповіли, якою була суспільна обстановка в країні на той час.
     Були прочитані вірші поета М. Рильського: «У присмерку осінньої алеї», «Серпень з вереснем стискають», «Мова», «Україно моя», «Троянди й виноград», «Як не любити» та інші.
    Діяла книжкова виставка: «Читачу! Поглянь, усміхнись: я твій, я не вмер, я живий» біля якої бібліограф Марія Рудик провела огляд літератури.