понеділок, 22 серпня 2016 р.

Громадське віче у Заліщиках

10 серпня 2016 року   у залі засідань  Заліщицької районної  ради і Заліщицької районної державної адміністрації  відбулось громадське віче: «Бібліотеки Заліщанщини  у роки  незалежності України і стратегія їх розвитку на майбутнє»,  присвячене  25-річчю Незалежності України.

Про це читайте на сайті бібліотеки http://zal-lib.pp.ua у рубриках: «Культурні події», «Бібліотечний досвід».

пʼятниця, 29 липня 2016 р.

25-ій річниці Незалежності України присвячується



   Громадське віче: «Бібліотеки Заліщанщини у роки Незалежності України і стратегія їх розвитку на майбутнє» відбудеться 10 серпня 2016 року в залі засідань Заліщицької районної ради і Заліщицької райдержадміністрації. Початок о 10 годині.
    Громадська рада, яка діє при Заліщицькій ЦБС, колектив бібліотечних працівників запрошують усіх жителів міста і району, користувачів бібліотек, шанувальників історії, рідного слова, молодь до участі в обговоренні важливих питань майбутнього книгозбірень.

Земля і праця – його імення та життя
(до 75-річчя Юрія Малєєва)



Другого серпня Юрію Миколайовичу Малєєву, відомому науковцеві, історику, археологу, музеєзнавцеві, кандидату історичних наук, доцентові Київського національного університету ім. Т. Шевченка виповнилось би 75 літ. Але його життєвий шлях обірвався раптово 20 травня 2006 року.

Народився 1941 року в Чернігові. З 1946 року проживав в м. Заліщики. Навчався у середній школі, яку закінчив у 1959 році. Виховувався у сім’ї лікарів, які працювали у госпіталі інвалідів війни.

У шкільні роки здійснював багато краєзнавчих мандрівок під керівництвом вчителя історії Онисія Степановича Тура. Відтоді й з’явився інтерес до історії.

Після військової служби у 1963—1966 р.р. навчався на історичному факультеті Львівського університету ім. І. Франка. 1966 — 1968 роки навчання на історичному факультеті Київського університету ім. Т. Шевченка, де спеціалізувався з археології.

Після закінчення університету Ю. М. Малєєв працював старшим лаборантом, асистентом кафедри археології і музеєзнавства, а з 1982 року старшим викладачем цієї кафедри.

З 1969 року Юрій Малєєв постійно керував Дністровською археологічною експедицією Київського університету.

У 1981 році в Інституті археології Академії наук України захистив дисертацію на тему: «Історія племен Західного Поділля та Прикарпаття у кінці бронзової на початку залізної доби» і здобув вчений ступінь кандидата історичних наук. Досліджував давню історію Західного Поділля, Прикарпаття та Карпат.

Багато досліджень провів у Заліщицькому районі: у Заліщиках, Лисичниках, Блищанці, Бедриківцях, Синькові, Буряківці, Зозулинцях, Ворвулинцях, Слобідці.

Ю. М. Малєєв був учасником багатьох наукових конференцій, у доробку автора до 200 наукових праць, надрукованих у вітчизняних і зарубіжних виданнях.

За свого життя Юрій Малєєв здійснив і описав чимало наукових розвідок.

Проводив культурно-просвітницьку, науково-дослідну діяльність, займався дослідженням і популяризацією історичних моментів в літописі України. Праці у галузі історії, археології принесли йому заслужений авторитет у колах наукової творчої інтелігенції.

Залюблений у наш край історик-дослідник залишив про себе добрий спогад у Заліщиках і в нашому Наддністрянському краї.

У 2001 році в центральній районній бібліотеці відбулась зустріч з Ю.М.Малєєвим з нагоди 60-ліття, яку надовго запам’ятали жителі Заліщик, його однокласники, вчителі, друзі, молодь, а фонди бібліотеки наповнились збірниками авторських наукових статей.

До 70-річчя від дня народження Ю.М. Малєєва у Заліщицькій центральній районній бібліотеці та Зозулинській бібліотеці-філії відбулись урочини пам’яті – краєзнавчі читання для молоді та зустріч з членами його родини, колишніми студентами-науковцями, учасниками розкопок Дністровської експедиції.

У бібліотечному музеї села Зозулинці зберігаються маловідомі записи досліджень науковця, які він записував під час експедиції в нашому районі і надсилав до бібліотеки.

27 вересня 2011-го в Заліщиках відкрито меморіальну дошку на Будинку дитячої та юнацької творчості, де у 1957-1959 роках старостою краєзнавчого гуртка в будинку піонерів був Юрій Малєєв.

Пам’ятними назавжди залишились спілкування з дочкою Юрія Миколайовича Ольгою Куріло, його племінником Костянтином Сергієвичем Малєєвим, старшим науковим співробітником Інституту філософії НАН України та учнями-послідовниками: Олександром Склярським, головним спеціалістом-археологом Інституту «Укрпроектреставрація», Юрієм Бауманом, старшим науковим співробітником Інституту філософії НАН України.

Родина Юрія Миколайовича не пориває зв’язків із Заліщанщиною. Нещодавно на адресу бібліотеки надійшов лист від родини Ю.М.Малєєва такого змісту:

«Шановні заліщани! Дозвольте привітати Вас з 250-літтям надання Заліщикам Маґдебурзького права!
Наша родина мешкала у Заліщиках з часу визволення міста від фашистських військ. Бабуся, Софія Федорівна Масс, терапевт, та дідусь Микола Іванович Малеєв, заслужений професор і кандидат медичних наук, гвардії підполковник, хірург. Вони служили воєнлікарями на санітарному поїзді, а після визволення м. Заліщики залишилися лікарями у Госпіталі інвалідів ВВВ.

Разом з ними мешкала і родина: сини – Михайло, Сергій та Юрій і племінниця Віра Масс. Війна почалася, коли Віра гостювала у родичів, на той час їй було 10 років, і вона весь час допомагала у поїзді, а потім і у госпіталі санітаркою. Інколи навіть траплялися такі випадки, коли її залучали допомагати при операціях (дідусь не допускав її в операційну тільки при ампутаціях та на пологи). Коли Вірі було 15 років, вона змогла повернутися до своєї мами.

Старший син Михайло став хіміком. Середній, Сергій, в 1946 році пішов навчатися на військового штурмана. Але вже в 1948 був заарештований та засуджений до 10 років таборів за сумнозвісною 58-ю статтею карного кодексу. Звільнили його лише в 1954 році, після смерті Сталіна. Вже після в’язниці Сергій Малеєв вступив на навчання до Київського університету, на історико-філософський факультет. Згодом викладав філософію. З 1988 року очолив Київське товариство жертв політичних репресій. А з 1991 року працював заступником керівника Комісії Київради з питань реабілітації жертв політичних репресій.

Молодший син Юрій згодом став археологом, викладав археологію у Київському національному університеті ім. Т.Шевченка. З 1969 по 2001 р. керував роботою Дністровської археологічної експедиції Київського університету, яка проводила дослідження у Тернопільській області. Він дуже любив Заліщики. Тут пройшли його дитячі та шкільні роки, залишилися друзі і знайомі. Любов до археології та Заліщицької землі Юрію, ще учню школи ім. Маковея, прищепив його вчитель історії Онисій Степанович Тур. Онисій Степанович створив краєзнавчий гурток, і разом із школярами досліджував Заліщицьку землю. Особливо яскравим у мого батька був спогад про те, як вони сплавлялися на плоті по Дністру, ночівлю в полі, в наметах, співи біля вогнища і цікаві історії, які розповідав вчитель. Вони товаришували зі своїм вчителем аж до його смерті, листувалися з ним, ділилися новинами. Кожного року, коли мій батько приїжджав в експедицію, відвідував його.

В роботі Придністровських археологічних експедицій брали участь члени краєзнавчого гуртка при Будинку піонерів (нині Будинок школяра). Я, мій брат Костянтин Сергійович, його друзі, які мали іншу професію, але захоплювалися археологією та красою Заліщицького краю, багато років на час своїх відпусток ставали волонтерами в експедиціях або просто приїздили до Заліщиків.

Пізніше батько вже з моєю дочкою Катею декілька разів навідував Заліщики. А у 2013 році Катя зі своїм товаришем Артемом приїжджали у Заліщики, знімали дипломний фільм «Історія маленького міста», який у 2015 році зайняв II місце на Всеукраїнському та Міжнародному фестивалі «Молоде телебачення» ім. Вадима Чубасова у номінації: «Студентська відеоробота».

В Заліщиках мешкає багато наших друзів та знайомих, яких ми завжди раді бачити. Бажаємо всім заліщанам миру, добробуту та процвітання Вашого і нашого такого чудового міста!»

Щиро ваші – Ольга Курило (Малеєва) та вся родина Малеєвих.
м. Київ – м. Заліщики

Запрошуємо краєзнавців, шанувальників Юрія Малєєва до наших бібліотек, для ознайомлення з його науковою скарбницею.

понеділок, 18 липня 2016 р.

Філософія життя



Славна талантами Заліщанщина, яка, напрочуд, багата на творчі імена сучасників.

Днями Заліщицька центральна районна бібліотека отримала в дарунок від автора книгу «Філософія життя» - уродженця села Зозулинці нашого району Івана Козака.

 «Філософія життя» - це короткий віршований та прозовий підсумок літературної діяльності Івана Романовича, який тепер проживає у Заставні Чернівецької області. Збірка вийшла в Чернівецькому видавництві «ДрукАрт» у 2016 році, тиражем – 300 примірників.

Це перша поетична збірка автора. В ній тісно переплітаються теми любові і дружби, честі й гідності, життєвої мудрості і віри в щасливе майбутнє Української держави.

Доповнює збірку розповідь про батька – щирого українця, учасника Другої світової війни, людину непростої долі, яка, попри всі життєві випробування, змогла вистояти.

Презентація збірки відбулась у Заставнівській районній бібліотеці 12 липня 2016 року. Щирі слова побажань адресували автору шанувальники Слова із Чернівців, представники Застанівщини – колеги-викладачі ВПУ №24, волонтери, знайомі.

Від бібліотечної спільноти Заліщицького району слова привітань адресували винуватцеві творчого дійства Ольга Тракало, директор Заліщицької районної централізованої бібліотечної системи і Ольга Вівчар – ветеран бібліотечної справи, в минулому завідувач Зозулинської бібліотеки-філії, яка передала трудову естафету своїй дочці Тетяні Юрчук, що тепер завідує бібліотекою в Зозулинцях, у рідному селі Івана Козака.

У складі делегації від Заліщанщини були також друзі автора, однокурсники, члени його дружньої родини.

Бібліотеки району: погляд у майбутнє



Днями у Заліщицькій центральній районній бібліотеці відбулось засідання Громадської ради, яка створена в 2013 році і об’єднує в своєму складі активних читачів та користувачів бібліотек, меценатів, членів громадських організацій та об’єднань, людей різних професій і уподобань.

На черговому засіданні ради оновлено і доповнено її склад, обрано керівництво. Головою громадської ради одноголосно обрано Степана Михайловича Навольського, доброго мецената бібліотек, підприємця, депутата Заліщицької районної ради, голову асоціації воїнів АТО, його заступником – Йосипа Йосиповича Децовського, активного читача бібліотеки, члена організації «Просвіта» Заліщицького агроколеджу, модератора засідань Клубу молодого підприємця, що діє при бібліотеці, секретарем – Мар’яну Володимирівну Палагнюк - активного члена Клубу творчої молоді Заліщицької районної бібліотеки, поетесу, прес-секретаря Заліщицької міської ради.

Члени ради, з участю колективу бібліотечних працівників, обговорили важливі завдання діяльності бібліотек на сучасному етапі, відповідно схваленої Кабінетом Міністрів України Стратегії розвитку бібліотечної справи на період до 2025 року «Якісні зміни бібліотек для забезпечення сталого розвитку України», а також Розпорядження голови обласної державної адміністрації «Про схвалення Стратегії розвитку бібліотек Тернопільської області до 2025 року». З цього питання інформував учасників засідання Йосип Йосипович Децовський, заступник голови громадської ради.

Серед важливих завдань, які обговорювали члени громадської ради, - збереження бібліотечних установ у районі, особливо в сільській місцевості, внесення змін до назви Заліщицької районної бібліотечної системи, зміцнення матеріально-технічної бази, впровадження інновацій, оновлення фондів, фінансування бібліотек і оплата праці бібліотекарів, ширше використання у бібліотечних інтернет-центрах інформаційних технологій і підключення до мережі інтернет більшої кількості бібліотек та інше.

Свої думки висловили члени ради: Микола Долотко, керівник ПОП "Золота Нива", депутат Заліщицької районної ради, голова громадської організації «Рідна земля», Михайло Сопилюк, історик, автор книг, заступник директора агроколеджу ім. Є. Храпливого, Василь Дяків, історик, голова громадської ради РДА, заступник директора гімназії ім. братів Гнатюків.

Про важливість ролі бібліотек у вихованні дітей та молоді, їх участь у суспільному житті, організацію бібліотечного обслуговування і потребу проведення й надалі цікавих заходів для різновікових груп читачів ділились думками: Ірина Ковальчук, вчитель рідної мови, літератор, дружина письменника, керівник кімнати-музею Петра Ковальчука, Марія Шмельова, вчитель іноземної мови, Зоя Шмиглик, викладач Заліщицької музичної школи, Наталія Крок, соціальний працівник територіального центру надання соціальних послуг, Василь Іванишин, громадський активіст.

Особисту згоду на участь у громадській раді при Заліщицькій ЦБС дали активні читачі, громадські активісти: Михайло Гушуватий, підприємець, волонтер, член колегії РДА, священики о. Іван Сендзюк, парох церкви Покрови Пресвятої Богородиці м. Заліщик і о. Ігор Леськів, декан Товстенського деканату УГКЦ, парох Товстенської церкви Архистратига Михаїла, лікар-хірург районної лікарні Пилип Глібов, головний лікар обласного дитячого санаторію Петро Буринюк, заступник начальника обласного госпіталю інвалідів війни та реабілітованих Олександра Іванишин, викладач-філолог, заступник директора Заліщицького вищого професійного училища Наталія Хомів.

Цікаві приклади про роботу бібліотек Тернопільщини, Івано-Франківщини і Чернівеччини навів у своєму виступі Йосип Децовський, який, вивчаючи досвід діяльності відроджених просвітянських осередків в сусідніх районах і областях, відвідує з цією метою і бібліотечні установи.

Члени ради підтримали пропозицію Ольги Тракало, директора ЦБС, яка 25-ий рік працює на цій посаді, і її бажання разом із колективом бібліотекарів підготувати Звіт про роботу бібліотек Заліщанщини в роки Незалежності України.

Кожен із присутніх на цій зустрічі визначив для себе завдання і потребу в їх реалізації  на благо розвитку бібліотечних установ Заліщицького району та удосконалення бібліотечного обслуговування жителів краю.

       

пʼятниця, 24 червня 2016 р.

Конституція - право на добро



   Напередодні Дня Конституції до Товстенського стаціонарного відділення для постійного і тимчасового проживання територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) завітали постійні гості - бібліотекарі  селищної бібліотеки-філії Ольга Бензар і Галина Заяць та  учні загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів смт Товсте.

  Завідувач Товстенською бібліотекою – філією  Ольга Бензар розповіла   про  виникнення основного  закону  нашої  держави – Конституції, про її першовитоки:  «Руську правду» Ярослава Мудрого, Магдебурзьке право, «Пакти й конституції законів і вольностей Війська Запорозького» гетьмана Пилипа Орлика. А також про Конституцію, яку розробив Михайло Грушевський і про ухвалення Верховною Радою України 28 червня 1996 року теперішньої Конституції України. 
   Доповідач відзначила значення Конституції України в наш час, а також згадала про права і обов’язки, записані в Головному Законі нашої країни. Більше про це присутні могли довідатися з книжкової виставки: «Конституція України: із глибини віків до сьогодення». 
   Завершила свій виступ Бензар О. П. словами В’ячеслава Липинського «Ніхто нам не збудує держави, коли ми самі її не збудуємо, і ніхто з нас не зробить нації, коли ми самі нацією не схочемо бути.»


     Присутні ознайомились із музичною композицією «Моя свята Україно», яку підготували учні школи  під керівництвом шкільного бібліотекаря Віри Шевчук і вчителя музики Михайла Попіля
   Вірші: «Моя Україна» і «Україно, моя Україно» читали Мамалига Ірина і Забчук Ольга. Солісти  Сандецька Уляна, Тимусь Катерина і Золота Роксолана виконали пісні«Моя Україна», «Виростала я на Україні» і «Україна».

   Не оминули учасники тематичного дійства і події сьогодення.  Майдан і  АТО – ці слова  назавжди вкарбувалися в наші серця. Вірш-присвяту «Мами у Бога благають» читала  Соляр Роксолана, а пісню «Герої Майдану» виконала учениця школи Дусяк Вікторія. Коханюк Станіслав - гуртківець Товстенського будинку дитячої та юнацької творчості (керівник Леонід Гевко) подарував пісню «Я не хочу гратись у війну».

Завідувач відділенням Осадча М. Я. подякувала від імені працівників і всіх жителів стаціонарного  відділення гостям – учасникам тематичного заходу за те, що вони  не забувають про людей похилого віку і створюють для них  атмосферу домашнього затишку і тепла.

Черга за книгами Василя Шкляра



     10 червня 2016 року  славне  65-ліття  зустрів  український письменник  Василь Шкляр.
       Ім’я  сучасного  українського письменника, якого  велично  іменують «батьком  українського  бестселера»,  добре відоме  на Тернопіллі і в нашому  Наддністрянському краї.
        У фондах Заліщицької районної бібліотеки є книги  В. Шкляра: «Живиця», «Кров кажана», «Праліс», «Ностальгія», «Залишинець. Чорний ворон», «Чорне сонце. Дума про братів азовських»,  які були представлені на виставці разом з газетними і журнальними статтями про письменника.
        До улюбленої літературної відзнаки  письменника  «Автор,  чиїх книжок  найбільше викрали з магазинів»,  читачі  заліщицьких бібліотек додали  ще  й найвищу  оцінку за майстерність,  створивши чергу бажаючих  прочитати книги Василя Шкляра.
          На жаль, немає  у бібліотеці інших книг цього автора.
          Можливо знайдеться колись у письменника Василя Шкляра час  для відвідин  наших Заліщик  і зустрічі  з шанувальниками  його творчості.