четвер, 16 квітня 2015 р.

Заліщицька районна газета: 75 літ у мас-медійному просторі країни



      Впродовж лютого-березня 2015 року в центральній районній бібліотеці експонувалась виставка «Заліщицькій районній газеті – 75». З історичними публікаціями знайомились читачі бібліотеки, жителі району. 
   А 26 березня у бібліотечній вітальні «Літературні зустрічі» проведено урочини «Заліщицька районна газета: 75 років у мас-медійному просторі країни», які бібліотекарі готували разом із редакційним колективом.

   У вступному слові директор ЦБС Ольга Тракало наголосила, що вже багато років наша районна газета є не лише інформатором, але передусім – співрозмовником. Покоління жителів району називають з любов’ю газету «животворним  краєзнавчим джерелом», яка інформує нас про важливі, цікаві події, розповідає про успіхи, інколи і про невдачі, розмірковуючи про високе, не забуваючи про буденне, повертає у спогади про минуле, читаємо тут про мрії та задуми на майбутнє.

   Наша районна газета – це літопис життя Наддністрянського краю. 75 років – це майже 8400 номерів газети. Щорічно 52 рази часопис відчиняє двері читацьких осель.
   Бібліотекарі Галина Балицька та Лілія Вонс коментували слайди із підготовленої теперішнім редактором газети О. Дяків презентації, з історії районної газети та її творців.
Більше про це можна дізнатись на сайті ЦБС

Спішу відкрити людям серце, несу свою любов, надію і тепло



     Чергове засідання Клубу творчої молоді, що діє у центральній районній бібліотеці відбулося у березні і було присвячене Дню поезії.
     Поезія покликана хвилювати, давати насолоду, плекати високі почуття, збагачувати духовно. «Спішу відкрити людям серце, несу свою любов, надію і тепло» - такою була назва поетичної зустрічі. Поезія – це не тільки вірші, як дехто вважає, це спосіб світосприйняття, а виразні засоби мови поезії збагачують мовлення людини, допомагають спілкуванню, розширюють кругозір, про це вела мову керівник клубу, бібліотекар юнацького абонементу Лілія Вонс.
     Багато із присутніх у той день читали поезії Тараса Шевченка, Ліни Костенко, Ганни Чубач, Володимира Хом`яка, Наталі Волотовської та інших.
    Бойчук Оксана, Коханюк Ірина, Андрущак Катерина (ЗОШ №2), Візер Ірина (гімназія), Головецька Мар’яна, Вейван Тамара, Іваницька Іванна (ЗОБНРЦ), - ці юні шанувальники поезії розвивають у собі здатність до мистецтва декламування, де основою є здібність розуміти, відчувати й відтворювати красу поезії.
    Знайомлячись з творчістю поетів, ми мали унікальну можливість побути з думками авторів, відкрити для себе їх внутрішній світ та настрій.
    Фреяк Юля та Війтюк Аліна (ЗОШ №1) розповіли про свої захоплення і уподобання та представили картини і малюнки на огляд присутніх.
    Зустріч юних була доповнена викладкою збірок поезій членів Клубу творчої молоді та місцевих авторів. 

середа, 15 квітня 2015 р.

Усі ми мріємо про мир



          Щира, по-родинному тепла зустріч відбулась у Заліщицькій центральній районній бібліотеці із Степаном Михайловичем Навольським, бійцем батальйону «Збруч», який приїхав у коротку відпустку додому.
     Степан Михайлович – знаний у нашому районі підприємець, депутат районної ради, голова районної організації НРУ, а ще – щирий меценат, член громадської ради, що діє у нашій бібліотечній системі району.
     Впродовж багатьох років Степан Навольський і його родина активно фінансово підтримують бібліотечні установи. Зокрема, особливо вагомою є його допомога у відкритті бібліотечних інтернет-центрів, передплаті преси, придбанні необхідних товарів для ремонту приміщень. Активною була участь Степана Михайловича у багатьох заходах, організованих бібліотекою.
     Не припиняється телефонний зв'язок з воїном Степаном і тепер. Саме тому, мабуть, знайшов він час для відвідин нашої бібліотеки у переддень повернення в зону АТО. В той день відбулись короткі хвилини спілкування, а враження – незабутні.
     Від серпня 2014 року перебуває в зоні АТО Степан Михайлович. Він був одним із перших, хто добровольцем пішов захищати Україну. Спочатку несли службу на кордоні Криму і Херсонської області, а тепер на важливому Маріупольському напрямку.
     Сьогодні вся країна переймається болем і хвилюваннями за усіх бійців, які перебувають у зоні АТО. Багато патріотів нашої держави воюють там, захищаючи свободу, незалежність та територіальну цілісність України.
     Що зараз відбувається на Сході, як воюють наші земляки, про умови «існування» в місцях бойових дій, яку роль у цій війні відіграють волонтери, - про це та інше запитували ми Степана Михайловича Навольського. Цікавими були його відповіді про будні воїнів, розповіді про особливості служби, настрої місцевих жителів Донбасу та їх ставлення до українських військових і про особливо важливу підмогу волонтерів.
     У ті незабутні хвилини спілкування ми впевнились, що поки є такі сміливі і відважні люди, - наша країна нездоланна. Бо побачили ми в очах Степана Навольського – віру, впевненість і тверде переконання: «Ми – повернемось, ми – переможемо».
     Цю безмежну любов до України успадкував Степан Навольський від своїх батьків, які були насильно вивезені і відбували покарання за мрії про вільну Україні у далекому Сибірі.
     Велику моральну підтримку черпає воїн Степан від братів і своєї родини.
     Розчулені почутим, ми задумались у ті миті про вічне поняття – любов до Батьківщини. Про що думає людина, яка йде захищати вітчизну? Що значать на війні братерство і дружба? Про що найчастіше думається? Де та тонка лінія між життям і смертю?
     І тільки після цього короткого спілкування ми зрозуміли, які почуття викликають у Степана Навольського і його бойових побратимів – наших краян здавен важливі слова - «незалежний, вільний, захисник-миротворець…» і що готові вони віддати душу й тіло за наш спокій і мир.
     Ми побажали дорогому нашому краянину і всім воїнам-захисникам: мирного неба, перемоги, здоров’я, любові і якнайшвидшого щасливого повернення до рідних домівок і родин, Божого благословення і опіки.

понеділок, 6 квітня 2015 р.

Володар слів ясних і мудрих



 «Коли на могилі моїй
Зелена затужить трава,-
Читатиме хтось ці пісні,
Нескінчені тихі слова».
    
       Ці слова належать Максимові Рильському, архімайстрові української поезії, вченому і філософу, зодчому української культури, людині щедрого серця. 19 березня 2015 року минуло 120 років від дня його народження.
      У читальному залі районної бібліотеки ведучі літературної години «Володар слів, ясних і мудрих» Лілія Вонс, Галина Балицька, Тетяна Баранецька повели слухачів – студентів Заліщицького коледжу стежками життя Максима Рильського.
     Найперше – до отчого дому поета, на Київщину:
«Романівко, дзвінких пісень, колиско!
Тебе довіку щиро він любив».
     Ведучі познайомили читачів з творчістю поета, розповіли, якою була суспільна обстановка в країні на той час.
     Були прочитані вірші поета М. Рильського: «У присмерку осінньої алеї», «Серпень з вереснем стискають», «Мова», «Україно моя», «Троянди й виноград», «Як не любити» та інші.
    Діяла книжкова виставка: «Читачу! Поглянь, усміхнись: я твій, я не вмер, я живий» біля якої бібліограф Марія Рудик провела огляд літератури.

пʼятниця, 6 березня 2015 р.

Ти в моєму серці, Україно, думою Шевченка гомониш



Цикл заходів  на таку тему проводиться  у бібліотеках району.


Книжкові виставки: «У кожній думці Кобзаря живе могутня Україна», «Високе призначення долі», «Тарас Шевченко – любов і святиня  українського народу» діють  у центральній районній бібліотеці.

Районна бібліотека  для дітей організувала конкурс ілюстрацій «За сторінками Кобзаря», огляд книжкової виставки «Кобзарю, батьку, славить світ твоє ім’я  і край мій нині».

 У сільських бібліотеках-філіях оформлено книжкові виставки: «Незгасне світло слова Кобзаря», «Живеш, Тарасе, поміж  нас», проводять літературні години «Віч - на - віч з Кобзарем»,  « Свіча, запалена від серця», конкурси  малюнків «Дитячий Кобзарик».


Мова – душа народу



Щорічно, 21 лютого ми відзначаємо Міжнародний  день рідної мови.
    Це свято саме тієї мови, якою ми  розмовляємо,  пишемо, читаємо

Вона, як зоря пурпурова,
Що сяє з небесних висот,
І там, де звучить  рідна мова,
Живе український народ

        Такими поетичними рядками  ведучі заходу Марія Рудик та Галина Балицька розпочали  інформаційну годину «Рідне слово – то зерно посіяне Богом»,  приурочену  Міжнародному  дню рідної мови.
        Немає народу, байдужого до рідної мови, до своєї землі, тієї, на якій ми народилися й живемо.
        Присутні на заході  студенти Заліщицького аграрного коледжу ім.Є. Храпливого дізнались про історію відзначення  Міжнародного дня мови в Україні та в світі.
        Саме 21 лютого 1952 року  була жорстоко  розстріляна  демонстрація  захисників  бенгальської мови  у Бангладеші,  які вимагали  визнання мови  банго  як державної.
          У 1951 році  студенти Харківського університету  виступили  проти складання іспитів російською мовою. 33-х  найактивніших розстріляли, 800- репресували.
         На 30-ій  сесії  Генеральної  конференції  ЮНЕСКО в жовтні 1999 року визначено 21 лютого  – Міжнародний день  рідної мови.
        Рідне слово  було не раз  розіп’яте на історичних Голгофах, ніби навмисне було обране для  мук і випробувань, про те, що на захист рідного слова постали  Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Борис Грінченко,  Микола Куліш,  Олександр Олесь… та сотні українців.
         Були перегорнуті сторінки «Скорботного  календаря української мови». І,  як вияснилось, наша мова  витримала 48 заборон. Подібного не знала історія жодної держави.
         Цікавими були  запитання для студентів: «А чи знаєте  ви  скількома  словами обходитесь  у своєму житті?», «Скільки мов існує у світі?».
          Наша українська мова – це золотий запас голосу  душі  народної, з якого виростаємо, яким живемо  і завдяки якому маємо право  і гордість  іменуватися народом українським.
          На заході також був присутній журналіст, автор поетичних та прозових книг,  член НСЖ України  П. М. Мельник, який наголосив на тому, що у цей  складний  для нашої держави період нас повинні єднати згуртованість,  Молитва,  рідна мова. Поет закликав  студентів позбуватися  сленгу  та суржику в українській мові, а також  декламував  власні вірші, присвяти  рідному слову та подіям на Майдані.
        Біля книжкової виставки «Мова у моєму житті»  було проведено огляд літератури. 
        На завершення заходу прозвучали слова: «Зерна любові до рідної мови. Нехай вони проростуть  у серці кожної людини  і заколосяться плідною нивою. Бо  Слово  живе,   воно  зародилося з Любові,  воно сильне,  бо зросло у Вірі. Слово віще, бо  несе під серцем Надію, як дитя.     Слово чесне, бо освячене Правдою, слово заповітне,  бо  покликане здобути Волю».

Небесна Сотня. Пам'ять заради майбутнього



       19 лютого 2015 року  в читальній залі  центральної районної бібліотеки проведено  реквієм пам’яті, присвячений  Героям  Небесної Сотні.

       Мужність та героїзм, відвага і самопожертва,  відчайдушність і бойове братерство  проявили  Герої Небесної Сотні  і всі ті, хто продовжує боротьбу за волю, свободу,  єдність України  у цей  нелегкий для нас час.

          Кожного дня,  кожної миті підсилює нашу віру  і сподівання  величне гасло  «Україна – понад усе!».
          В пам'ять про тих, хто здійснив особистий подвиг – віддав і віддає    найцінніше –своє життя  заради нової України,  запалив символічну свічу Ярослав Гринишин –  учасник  Євромайдану та  війни в Афганістані,  а нині  –  активний волонтер.

             Парох церкви Покрови Пресвятої Богородиці о. Іван Сендзюк закликав усіх до духовного єднання в молитвах до Всевишнього,  заради  призупинення  бойових дій  на Сході України, для збереження людського життя, встановлення жаданого миру.
            Пам’ятні сторінки  новітньої історії України  перегорнули   ведучі – Марія Рудик і Галина Балицька,  використавши інформацію з преси  і  книг-присвят учасникам  Революції Гідності. Про це  демонструвались   також відеосюжети та слайди. До уваги читачів  була представлена  тематична виставка літератури.
          Майдан Незалежності  – це, справді,  неймовірне місце,  це  СВОБОДА, це та потужна точка енергії українців, де її  Герої  встигли відчути все: і радість, і безвихідь,  і горе, і біль,  і гордість,  і повагу, і гідність.

            Спогадами про ті пам’ятні дні  ділились   активні учасники Євромайдану: Ігор Федірко, Ярослав Гринишин,  Олександр Вікирчак, Михайло Гушуватий,  а Павло Лесюк вручив  в дарунок бібліотеці  книгу «Каміння Майдану» від  громадської організації «Самооборона Заліщицького району».
            Про підтримку  мітингуючих у столиці  та  організовані для цього заходи в Заліщиках і в селах  району розповів Роман Краснюк,  активний  організатор заходів на заліщицькому  Майдані, теперішній перший заступник  голови  Заліщицької РДА.
             Авторські присвяти  Героям Майдану  читали  Богданна Стефанюк, педагог із Блищанки,  Петро Мельник, журналіст, автор книг, член НСЖ України. Оксана Дяків, редактор часопису «Колос», автор  книг, ознайомивши  присутніх  зі  своїми   поетичними присвятами  мужнім захисникам України, подарувала книгу  «Воїнам світла» –  зимовий подарунковий збірник  поезій від сотні  сучасних українських поетів  для героїв, захисників Вітчизни,  серед яких є  її авторські поезії: « Хай ангели захистять!» і  « Біль за мир».
           О. І. Дяків розповіла  про історію створення  на її слова  пісні  «Хай ангели  вас захистять крильми»,  музику  для якої створив Ярослав Гринишин
На волонтерській дошці оголошень волонтер із Хмельницького  Юрій Лісецький написав: « Усім – доброго вечора,  повернулись із 31 блокпоста,  хлопці просять:  може, хтось зможе написати вірш або пісню  для них, щоб вони могли прослуховувати  в тяжку хвилину …».
           На це повідомлення  відгукнулись  заліщани, створивши пісню, яка звучала в записі у виконанні  студентки  Марини Грабовецької.
           Тривожно  звучали  в той день  і інші пісні-реквієми: «Мамо, не плач,  на слова Оксани Максимишин  та сумнозвісна «Пливе кача по Тисині».
            Ніколи не забудуться імена  тих, хто загинув на Майдані, не повернувся  із зони АТО. Гірка пам'ять війни  ніколи не згасне.
             Хвилиною мовчання вшанували  присутні пам'ять героїв, які  віддали своє життя, увійшовши в безсмертя.
            Завершився захід словами молитви за Україну і виконанням Гімну України.