вівторок, 17 березня 2020 р.

Весна починається з Костенко

19 березня 2020 року видатній українській письменниці, поетесі-шістдесятниці, лауреатці Шевченківської премії та премії Антоновичів виповнюється 90 славних літ.
Ліна Костенко - безумовний класик, чиї твори давно увійшли до навчальних програм, стали піснями, символами, мемами й оточили нас з усіх боків.
Твори Ліни Костенко перекладені англійською, білоруською, естонською, іспанською, французькою, німецькою, італійською мовами.
Для багатьох українців саме вона є тим певним мудрецем, який підказує, буквально, як прожити сьогоднішній день. Її вірші чи не найбільше цитують у соцмережах.
Заліщицька центральна районна бібліотека долучилась до флешмобу #МояЛіна .
Художні твори Ліни Костенко декламують: Любомир Кондуб, керівник гуртків Заліщицького РБДЮТ та активні читачі юнацького абонементу Мороз Надія, Сопівник Марія, Андрущак Софія, Михалюк Валентина, Сопівник Василь, Заячковська Надія, Заячковська Тетяна


четвер, 12 березня 2020 р.


13 березня виповнюється 60 років Юрію Андруховичу — знаковій постаті сучасної української літератури.
Провідний український поет, прозаїк, есеїст, «Патріарх Бу-Ба-Бу», кандидат філологічних наук живе і працює в Івано-Франківську.


У фондах Заліщицької центральної районної бібліотеки є такі книги автора: «Рекреації», «Лексикон інтимних міст», «Ворохтаріум», «Бу-Ба-Бу», «Таємниця».   
                                                                          
   «Рекреації» — перший роман Юрія Андруховича, опублікований у 1992 р.   Оповідка про початок 90-х і такий собі український варіант бразильського карнавалу — Свято Воскресаючого Духу, на яке потрапила компанія українських поетів.                                                                        
  Роман «Рекреації» уже давно зайняв почесне місце в пантеоні сучасної української літератури. У ньому якнайяскравіше розкрився потяг автора до гротеску і фантасмагорії.                                                                                                 «Таємниця» мемуарний роман Юрія Андруховича, опублікований в 2007 році. Це  «книга спостережень», книга буття однієї людини, шум і шал Юрія Андруховича, який наважився подати відшліфовану (художньо -містифіковану, але все одно правдиву) автобіографію. Роман вийшов сенсаційним.
У "Бу-Ба-Бу: вибрані твори" увійшли кращі зразки поезії, прози та есеїстики Юрія Андруховича, Олександра Ірванця та Віктора Неборака з детальними бібліографічними відомостями про кожного з авторів.
У 2011 році Юрій Андрухович випустив найбільшу свою книгу — «Лексикон інтимних міст». Критики назвали нове видання «автобіографічним атласом внутрішнього світу письменника». У новій книжці Юрій Андрухович розповів 111 історій про 111 міст, які йому довелося відвідати, в яких довелося пережити приємні й не дуже, але завжди унікальні інтимні — в широкому значенні цього слова — моменти. Це розташовані в алфавітному порядку за географічними назвами різножанрові тексти — від есеїв і оповіданьдо віршів у прозі.
         «Ворохтаріум» — це неквапливі розмови трьох давніх друзів. Розмови настільки відверті та влучні, що хочеться сидіти поряд, слухати і долучатися  коментарем, посмішкою, мовчазним розумінням. Бо цю бесіду ведуть Юрій Андрухович, Олександр Бойченко та Орест Друль.
         Запрошуємо до бібліотеки, знайомитись із книгами!

четвер, 5 березня 2020 р.

Віртуальний простір у бібліотеці


4 березня  працівники центральної районної бібліотеки  Марія Рудик, методист відділу інформаційно-бібліографічної та методичної роботи та Ольга Титор, бібліотекар Інтернет-центру для бібліотекарів району  провели семінар-практикум «Інтеграція у віртуальний простір як складова успіху сучасної бібліотеки».

         Учасники практикуму ознайомилися з інформаційним повідомленням про аспекти діяльності бібліотеки в Інтернет-просторі, методичними рекомендаціями. Також приймали участь у практичних заняттях «Створення блогу та його наповнення».  Вчились створювати особисті кабінети на сайтах споживача природного газу GASOLINAonline та EnergySuite. Online (платформа для розрахунків за спожиту електроенергію).

            Завжди приємно, коли семінар надає можливість нашим  колегам поповнити свій професійний багаж новими знаннями та враженнями.

вівторок, 3 березня 2020 р.

Мій рідний край, моя земля


         Тематичну  програму  «Мій рідний край, моя земля»  підготували і провели  працівники культури у селі Голігради разом із учасниками художньої самодіяльності,  читачами  бібліотеки, учнями місцевої школи.
        


Розпочала  мистецьку програму  сільський бібліотекар, яка у своєму вступному слові наголосила на важливості вивчати і знати історію рідного краю, його традиції та звичаї, пам’ятати імена славних односельчан, відомих українців.
 Юні  школярики з Голіградської  ЗОШ  І-го ступеня (вчителі О. В. Сеник і  М. П. Березовська) декламували  вірші  Тараса Шевченка і співали пісні на слова  Кобзаря.
         Студенти Святослав Вовк і Зоряна Гончар – ведучі   перегорнули  сторінки  і розповіли про важливі історичні події,  які є  особливо пам’ятними, бо в цьому році виповнюється 490 літ  від часу першої письмової згадки про село Голігради.
         Галина Яловіцька  – сільський бібліотекар підготувала цікаву програму  про давні народні звичаї і обряди, що побутували здавен у селі.

         З особливим зацікавленням і  щирими аплодисментами  зустрічали односельчани  виступи  учасників  відтвореного дійства «Вечорниці у світлиці».
         Дмитро Михайлюк, Степан Березовський, Аліна Яловіцька, Діана Лилик, Олесандр Дюжок і Каріна Лилик  майстерно виконували свої ролі. Особливо відзначилась господиня вечорниць  Людмила Граждян, яка проявила на сцені свої артистичні здібності Учасники вечорниць  пригощали  усіх  глядачів у залі смачними пампушками.

         Понад 20 пісень  підготували і виконали аматори  сільського хору,  який добре відомий уже  не тільки у Голіградах,  а й у сусідніх селах.  Директор Голіградського будинку  культури  і художній керівник хору  Петро Загарія  готував пісні,  які виконували  учасники хору,  жіночого і чоловічого ансамблів, квартету (акомпонував  Олег Мартинчук).
         Пісню  «Зацвіла у лузі червона калина»  подарувала  четвертокласниця Оленка Граждян, а Тетяна Богуцька  заспівала дві пісні  із власним  акомпонементом  на бандурі.
         Щиро дякували  учасникам концерту священик  о.Любомир Вовк і сільський голова  Винятинець Ярослав Тимофійчук.
         Подячне слово  виголосив  голова Заліщицької районної ради Іван Дрозд, який побував  у той  день в Голіградському  закладі культури.

пʼятниця, 28 лютого 2020 р.

Пишемо історію рідного краю


        
 

         Краєзнавство – один із важливих напрямів  у роботі  бібліотек  Заліщицької  районної централізованої бібліотечної системи.

         Бібліотекарі  залучають  користувачів  до вивчення історії  і до участі  у пошуково-краєзнавчих  експедиціях, тематичних заходах,   поповненні  новими матеріалами  бібліотечних музеїв,  історичних,  етнографічних кутків, які діють  у книгозбірнях району.
         Сучасний формат  діяльності бібліотек  передбачає  популяризацію літератури, яка висвітлює сторінки історії рідного краю,  культури,  традицій,  життя  і творчості  відомих краян,  значущих подій, історичних пам’яток.
         В умовах сьогодення  бібліотеки створюють  новий інтерактивний ресурс   просуваючи  краєзнавчий продукт та послуги  з візитівкою краю, зібрані матеріали в інформаційно-краєзнавчий кейс,  як основу  краєзнавчо-екскурсійної   діяльності  бібліотек. Використовуються  мережеві ресурси  для популяризації  місцевої історії, інформації  про різні види  і форми краєзнавчої роботи,  які представляться на веб-сторінках, у віртуальних мережах.
         Робота з громадою  міста  чи села  тісно пов’язана  з краєзнавством, а в умовах  створення  об’єднаних територіальних громад  її актуальність особливо зростає.
         Сучасний формат  у діяльності бібліотек передбачає популяризацію літератури, яка висвітлює  сторінки історії рідного краю, його культурні традиції, творчість талановитих людей, життєві долі багатьох  відомих краян, надається допомога читачам   у кращому пізнанні  своїх коренів  і свого роду,  залученню до бібліотек  користувачів, набуває  поширення бібліотечно-краєзнавчий туризм.
         У бібліотечних центрах, музеях висвітлюється минуле  і сьогодення  кожного села,  краю в матеріалах,  зібраних бібліотекарями,  членами клубів за інтересами,  читачами,  а також  дослідниками  місцевої історії,  науковцями, краєзнавцями.
         Популяризуються краєзнавчі знання, що набувають нового змісту і дають змогу  концентрувати  ресурси  бібліотечних установ, які спрямовані  на виконання  основної мети  і завдань –  популяризувати  і добре знати свій  рідний край.
         Успіх  краєзнавчої діяльності бібліотек  у значній мірі  залежить  від стану  довідково-бібліографічного апарату.  З цією метою  працівниками  Заліщицької  районної центральної бібліотеки  підготовлені   власні довідко-бібліографічні видання,  які  слугують  значним доповненням  до бібліотечних  краєзнавчих фондів.
         У 2010 році  працівниками бібліотек району  зібрано матеріали та видано  бібліографічний  нарис «Історія міста Заліщики та  сіл Заліщицького району».Матеріали  поміщено на сайті Заліщицької ЦБС.
         Буклет до Міжнародного  дня Дністра  «Дністер – ріка  мого дитинства – це веб-ресурси  про Дністровський  каньйон – своєрідний величний  храм-музей, де в  гармонійному поєднанні зібрані найкращі  творіння природи.
           «З любов’ю  до краю» – бібліографічний  посібник, який виданий у 1998 році, з розповідями  про відомих людей заліщицького наддністров’я, діячів науки, літератури, мистецтва.
         До серії  «Видатні постаті краю» належить бібліографічний покажчик  «Благословенна талантами заліщицька земля». У довіднику подано відомості про літераторів, художників,  композиторів, науковців, духовних отців, громадсько-політичних і суспільних діячів та інших відомих людей, які народилися, жили чи проживають у Заліщицькому районі.
         Бібліографічний нарис «З Україною в серці»  підготували бібліотекарі до 85-річчя від дня народження Василя Вериги  – письменника, публіциста, віце-президента Світового  Конгресу вільних українців в Канаді.  Нарис складений на основі друкованих матеріалів  із особистого архіву Василя Вериги та  документів, які є у фондах бібліотеки.
         Українській письменниці,  педагогу, громадсько-культурній діячці Климентині Попович-Боярській присвячено краєзнавчу розвідку  «Шляхами  забутої долі», яка видана у 2008 році.
         До 100-річчя від дня народження  Ярослава Васильовича Смеречанського –  відомого у нашому краї композитора, диригента  і організатора хорових колективів,  педагога, засновника  дитячої музичної школи у Заліщиках, громадського діяча,  члена Національної Ліги українських композиторів видано  у 2009 році книгу «Маестро Наддністрянського краю».  У виданні зібрано матеріали про ювілянта, спогади колег – митців,  викладачів, його учнів, хористів, рідних, відомих  громадських активістів – просвітян,  поміщено пам’ятні  фотосвітлини із родинного архіву, а також із власних архівів осіб,  які бережуть пам'ять про Ярослава Смеречанського.
         У 2011 році підготовлено  матеріали  для збірника «Наші краяни – творці державності України», із  серії «Видатні постаті краю».
          Бібліографічний покажчик «Душа його – неначе сонях», присвячене 70-річчю від дня народження нашого талановитого земляка – поета,  журналіста,  публіциста,громадського діяча Євгена Безкоровайного. Покажчик містить нариси про життєвий і творчий шлях видатного краянина  та бібліографію   його творів  і літератури про нього.  Посібник здобув перемогу у 2017 році в обласному конкурсі «Кращий бібліографічний покажчик»  у номінації  «Кращий бібліографічний покажчик, що виходить у серії».
         Пошукова робота бібліотекарів Заліщицької ЦБС – збірник матеріалів    «Афганістан – наш біль, наша пам'ять», про  краян – учасників  воєнних подій  в Афганістані. Видання присвячено 30-ій  річниці  виведення військ.
         2018 року  підготовлено бібліографічний нарис  «Люди свободи»
(краяни – учасники АТО). Видання  про   учасників АТО, які боронили інтереси України, територіальну цілісність держави  на Сході. Нарис містить бібліографічні відомості  про Героїв і спомини про них матерів, родин, друзів, а також статті в пресі, бібліографічні та  веб-бібліографічні списки.


Авторитет імені Уласа Самчука


У бібліотеках району проводяться тематичні заходи, присвячені 115-ій річниці від дня народження відомого українського письменника, журналіста і публіциста, редактора, лауреата УММАН, члена уряду УНР у вигнанні, члена ОУП «Слово» Уласа Самчука, який народився 20 лютого 1905 року у селі Дермань, тепер Здолбунівський район Рівненської області.

         У читальному залі Заліщицької центральної районної бібліотеки оформлена книжкова виставка «З духовної спадщини Уласа Самчука», а для студентів ВП НУБіП «Заліщицький агроколедж ім. Є. Храпливого» бібліотекар районної бібліотеки Галина Балицька провела літературну годину – авторитет імені: «Його душа світилася зорею».


            Бібліотекар розповіла про основні дати та події, літературну творчість письменника.
         Улас Самчук – письменник, якого справедливо називали «Українським Гомером ХХ ст.». «Я не тому письменник українського народу, що вмію писати. Я тому письменник, що відчуваю обов’язок перед народом» – писав Улас Самчук. Він створив неповторну художню панораму своєї епохи, показав рідний народ у періоди вирішальних випробувань.

         Автор роману-трилогії «Волинь», роману «Марія», який є одним з перших творів про Голодомор в Україні 1932-1933 рр.,  а також прозових творів «Ост», «Кулак», «Чого не гоїть огонь», «Віднайдений рай», з яких промовляє до нас українська національна історія і письменник Улас Самчук.
         Іван Франко сказав колись, що бути українським письменником – то велике нещастя. Гіркі Каменяреві слова стосуються і долі Уласа Самчука.
         Помер письменник далеко від батьківщини, проживши в Україні 22 роки. Молоді роки прожив у Західній Європі, а решту – в Канаді.
         Виходу своїх творів на рідній землі діждатися автору не судилося.
Галина Балицька ознайомила із друкованими виданнями, що експонувались на тематичній викладці літератури з творами письменника і джерелами, які розповідають про його життєвий шлях.

четвер, 27 лютого 2020 р.

Реквієм «Пам’ятати … Щоб жити»



До Дня  Героїв Небесної Сотні  працівники Заліщицької  центральної районної  бібліотеки  присвятили  реквієм  «Пам’ятати… Щоб жити»,  який  провели  20 лютого  у залі засідань районної ради і  райдержадміністрації.
         Розпочався захід  демонструванням  слайдів до пісні  «Чорна рілля ізорана»,  яка звучала  у записі,  а на її фоні  читались рядки  письменника Мирослава Дочинця «Сестра печалі».
         Ведуча заходу  Ольга Тракало, директор ЦБС  запросила  внести до зали  державний, національний  прапори України Степана Навольського– голову районної  організації учасників АТО  «Дністровський вал», голову  братства  ОУН-УПА району  та  Віталія Зварича – учасника АТО,  «кіборга», переможця  регіонального конкурсу «Людина року – 2019-го». Знамена  було внесено  з мелодією пісні  «За Україну, за її волю».


         У  той день реквієм пам’яті  творили  учасники  Євромайдану і  воїни АТО,  родини загиблих,  волонтери,  керівники  органів  районної і міської влади, духовенство,   представники  громадських організацій,  установ міста,  студентська і учнівська молодь,  які  вшанували пам'ять, схиливши голови  у мовчанні,  і виконали Державний Гімн України.

         Ведуча  перегорнула  сторінки  пам’ятних подій  Революції Гідності,  Євромайдану,  героїки Небесної Сотні.
         Тисячі,  спраглих життя, любові  та надії, людей  відстоювали  честь та славне майбутнє нашої країни  під час  Революції Гідності.  Серед них  є  Герої  Небесної Сотні  з Тернопільщини:  Олександр Капінос,  Василь Мойсей,  Ігор Костенко,  Устим Голоднюк, Назар Войтович,  Тарас Слободян,  Василь Аксенин.
         Син Героя Небесної Сотні Василя Аксенина, який народився  у селі Летяче Заліщицького району, надіслав з Києва  зворушливе  відеозвернення зі спогадом про батька.  Юрій Аксенин  очолює громадську  організацію  «Родина Героїв Небесної Сотні» у Києві і висловив  щирі слова вдячності за пам'ять  про мужніх Героїв,  звернувся  із закликом до молоді  брати   активну участь  у патріотичних акціях, конкурсних проектах.
         Із подячним словом  до учасників реквієму пам’яті  звернувся також  брат Юрія Вербицького, Героя Небесної Сотні,  родове коріння якого  походить  із села Блищанка нашого району. Сергій Вербицький   адресував слова подяки  у відеозверненні  всім присутнім  за пам’ять  про брата-Героя і  за продовження пошуків  про історію  їхньої родини,   зокрема, і  про місце поховання  їхнього діда  Зеновія Вербицького – окружного  референта ОУН, директора школи  у селі Угринь  сусіднього Чортківського району.

         Авторка книги «Герой» Любов Прядко – заступник директора Гнідинської ЗОШ І-ІІІ ступенів  ім. Петра Яцика  із Бориспільського району  Київської області  розповіла  про  роботу, яку організовують  вчителі та учні школи  для вшанування  пам’яті про Юрія Вербицького – Героя Небесної Сотні і про пошукові заходи, які продовжуються  у цьому напрямку.

         Ганна Рибцуник,  вчителька рідної мови та літератури  Садківської ЗОШ І-ІІ ступенів,  уродженка Блищанки, родинного  села батька Юрія,  у якому  часто гостювали  його сини  в родині Вербицьких,  поділилась спогадами,  прочитавши  авторську  віршовану присвяту  «Героєві Небесної Сотні,  моєму землякові  Юрію Вербицькому»

         Євгеній Сафар’янс – молодший науковий працівник   Національного музею Революції Гідності, меморіального комплексу  Героїв Небесної Сотні,  який  прибув  із Києва  до Заліщик  на  запрошення районної бібліотеки, дуже цікаво розповів про пам’ятні події на Майдані  і про  увічнення  імен українських героїв, використавши  слайди з музейних експозицій.
         Авторські присвяти виконали учасники  майданів  у Києві і  в Заліщиках –  Любомир Кондуб – вірш «Вітри перемін освятили Майдан» та Ігор Федірко – пісня «Герої не вмирають».

        

    
Небесна Сотня  гинула за Україну з вірою,  що своєю смертю  вона воскрешає  мертвих:  і тих, хто поліг за Україну колись,  і тих, хто віддав життя  тепер.     
        Сьогодні  Майдан продовжується у боротьбі за волю,  територіальну цілісність  України.  Неоголошена жорстока війна забрала вже життя  сотень патріотів і вірних синів України, які полягли  смертю хоробрих, захищаючи нашу незалежність,  рідну Вітчизну.
         Серед цього цвіту  є  Герої  із Заліщанщини: Олег Гулько, Орест Квач, Володимир Марусич, Станіслав Лаврик, Петро Слободян.
         Навіть, повернувшись до рідних домівок із пекла війни, не витримують тривог зболені серця наших краян,  і відходять вони з життя,  щоб долучитись  до героїв-побратимів із  вже багатьох небесних сотень.
          Пам’ятаймо імена краян, захисників України: Івана Качки, Володимира Стратія,  Ігоря Данилюка,  Анатолія Карпця, Сергія  Сакалюка, Сергія Хапіцького,  Ігоря Опалка,  Бориса Войчишина,  Андрія Джумаги,  Ігоря Рєзнікова…   
         Учасники реквієму  вшанували пам'ять  загиблих воїнів АТО   і тих,  хто, повернувшись додому,  відійшов  у Вічність.

         Присвяти звучали в той день з уст авторки  віршованих рядків Оксани Дяків  і у піснях,  які виконували  учасники вокального жіночого квартету «Зустріч» Заліщицького агроколеджу та ансамблю гуртківців районного  будинку  дитячої та юнацької творчості,  солістки  Ольги Ковбасенко із Заліщицького вищого профтехучилища.


         На завершення учасники реквієму пам’яті  Героїв Небесної Сотні,  Героїв України і всіх полеглих борців  за волю і незалежність України  запалили свічі  і поклали  живі квіти  до стели Небесної Сотні. Священик о.Іван Сендзюк, парох церкви  Покрови Пресвятої Богородиці  з пісенним супроводом церковного хору  відслужив  поминальну панахиду  і провів  спільну молитву за упокій душ  Героїв.

         Духовний  Гімн «Боже великий, єдиний» звучав  у виконанні  всіх учасників  реквієму пам’яті  і патріотичні гасла, заклики  вічно пам’ятати  імена  мужніх українських патріотів.
           У вестибюлі  експонувались  книжкові тематичні  виставки,  які організували бібліотекарі,  фотовиставка  про Революцію Гідності  та  інсталяція  пам’ятних  предметів-реліквій,  що  використовувались    під час  трагічних подій  на Майдані.

         Фонди  центральної районної бібліотеки  поповнились  книгами: «Майдан. Пряма мова. Книга 1.»,  « Музей  Майдану. Це про Свободу. Національний музей Революції Гідності»,  які подарував  Євгеній Сафар’янс.  Такі  друковані видання  отримали також  в дарунок  від  науковця з Києва, що проводив  уроки  історії  про  пам’ятні  події  Революції Гідності,  колективи  Заліщицької  ЗОШ І-ІІІ ступенів ім. Осипа Маковея, державної гімназії  та агроколеджу імені Євгена Храпливого.