Лютий – крижана рана у серці...

10 років тому – під час Революції Гідності – українці почали новий етап боротьби за власну ідентичність та країну. Заряджені жагою свободи, починаючи з Євромайдану, ми і до сьогодні боремося зі злом, що не визнає нас. Попри усі можливі труднощі ми маємо вистояти, аби наші діти жили у найсильнішій та найрозвиненішій країні Європи. І коли здається, що вже немає сил боротися, а руки опускаються – згадайте, скільки випробовувань ми вже пройшли. 2 роки 10-річної російсько-української війни, що триває 300 років, із покоління у покоління. Через біль, кров та сльози ми карбували національну ідею, гартували власну гідність, аби, врешті-решт, заявити усьому світу, що ми варті тієї долі, яку самі собі оберемо...  

     Ці думки пройшли червоною ниткою крізь канву ретроспекції «Лютий – грані незламності». Відкриття проєкту «Простір пам’яті» по вшануванню краян-учасників Революції Гідності та російсько-української війни. Подія відбулась 19 лютого у читальній залі Заліщицької міської публічної бібліотеки. Розпочала захід директор МЦПБ Світлана Пукіш. Ведучими були бібліотекарі Ангеліна Михайленко та Андрій Машера.

     Бібліограф Оксана Дяків представила біобібліографічний покажчик «Жертовність в ім’я України» (Краяни-захисники незалежності України в час повномасштабного вторгнення, російсько-української війни) та презентацію про наших загиблих земляків у війні проти росії в період 2014 р. – січня 2024 р.

     Загиблих під час Революції Гідності та російсько-української війни усі присутні вшанували хвилиною мовчання.

     Про матеріали експозиції Заліщицького краєзнавчого музею, присвячені цим віхам нашої історії, розповів директор закладу Віталій Каспрук.

     Багато жителів Заліщанщини брали участь у Революції Гідності. «Заліщицька сотня» на Майдані в Києві була однією з перших. Серед її учасників були Степан Навольський, Ярослав Гринишин, Роман Краснюк, Пилип Глібов, Юрій Якимчук, Василь Іванишин, Роман Бурдейний, Михайло Воронський, Володимир Кулачковський, Василь Машера, Іван Навольський, Ганна Гутник, Ярослава Кіб’юк, Ігор Косован, Орест Винницький, Орест Квач, Олег Гулько, Володимир Марусич, Михайло Король, Ігор Рєзніков та багато інших свідомих громадян.

     Учасники Революції Гідності Іван Блауш, Павло Лесюк та Борис Шипітка поділилися своїми спогадами про ті буремні події, висловили власні думки і закликали до єдності в цей складний для України час.

   

     До слова були запрошені захисники-учасники боротьби з російським ворогом під час повномасштабного вторгнення. До присутніх звернулись воїни В’ячеслав Смітюх, Роман Бурдейний та Юрій Якимчук, наголосивши  на необхідності критично мислити, розуміти нагальну потребу боротьби проти росії і активної підтримки Збройних сил України.

     Під час ретроспекції прозвучали пісні: «Материнське чекання» (музика Романа Калинича, слова Оксани Дяків, виконав дует «РозМарія»); «Тільки щоб не даремно!» (дует у складі Аліни Бронецької та Олени Марусик); «Все буде Україна!» у виконанні Таміли Яковець.

     Про пейзажі війни в уяві дітей розповіла директор Заліщицької художньої школи Іванна  Андрійчук, представивши малюнки вихованців. На завершення події весь велелюдний зал виконав Державний Гімн України.

     Події Євромайдану, що почалися 10 років тому, стали великим поштовхом для активної частини українського суспільства. Щоб не зрадити досягнення Революції Гідності та не допустити розділення  України – єдиним шляхом є перемога у війні. 

     Наймасовіша і найтриваліша революція, найкривавіша та несправедлива російсько-українська війна… Нам слід підтримувати суспільну пам'ять, яка б допомагала новим поколінням українців усвідомлювати святу пожертву, яку віддали на Майдані та офірують на війні оборонці європейської демократичної України.

«Альгометрія» – сформований поетичний голос Ірини Вікирчак

«Її вірші – неспішна розмова про важливе, бо поезія каже нам про важливі речі, хай дрібні, як мурахи, чи величні, як Нью-Йорк. Цей сформований поетичний голос, ця хрусткість вислову, …цей виважений погляд всередину, ці деталі дитинства з провінції – запрошують нас – читачів – до розмови зі справжньою поезією», – так пише про поетку Ірину Вікирчак і її збірку «Альгометрія» український поет, прозаїк, есеїст, перекладач, літературознавець із США Василь Махно, який родом із Чорткова.

Репрезентація «Альгометрії» відбулася 8 лютого в Заліщицькій  міській публічній бібліотеці. Того дня в Інтернет-центрі зібралися шанувальники поезії із Заліщицької громади. Авторка Ірина Вікирчак спілкувалася з авдиторією онлайн. Також чимало поціновувачів поетичного слова долучилися онлайн. Це була зацікавлена розмова про сучасну лірику, яку вела модераторка, бібліограф Оксана Дяків. Технічно захід забезпечував бібліотекар Андрій Машера.

А розпочала  культурницьку подію директорка Заліщицької міської бібліотеки Світлана Пукіш. Вона представивила Ірину Вікирчак – уродженку м.Заліщики, випускницю Заліщицької державної гімназії, культуртрегерку, українську поетесу, перекладачку, продюсерку, членкиню Українського ПЕН, директорку фестивалю «Meridian Czernowitz» (2010-2013), засновницю Міжнародного фестивалю оповідання «Intermezzo» в місті Вінниця та ін. У 2019 році Ірина Вікирчак отримала пропозицію стати асистенткою польської нобелівської лавреатки Ольги Токарчук та переїхала до Вроцлава, де працювала на цій посаді два роки. Зараз проживає в Індії.

Крім книжки «Альгометрія», яка побачила світ у київському видавництві «Парасоля» 2021 року, в творчому доробку Ірини Вікирчак – ще дві поетичні збірки: «Розмова з ангелом» 2005 року та двомовна (українсько-німецька) збірка Ірини Вікирчак та Мілени Фіндайз «Потяг часу: Чернівці – Прага – Відень» 2011 року видання. Ірина також є авторкою опублікованих оповідань, переклала з англійської роман Поли Мак-Лейн «Паризька дружина» про життя Ернеста Гемінґвея.

В анотації до збірки зазначається: «Назва поетичної книжки Ірини Вікирчак «Альгометрія» запозичена з назви космічного експерименту, під час якого було встановлено, що на Землі людина відчуває біль набагато сильніше, ніж у космосі».

У верлібрах постмодернової збірки простежується прагнення авторки філософічно поєднати, взаємодоповнити істини, які можуть бути часом полярно протилежні, як життя і смерть, муки народження і трагедія загибелі, радість і смуток, зустріч і розлука, «біль вечірніх новин» і світанок надії, віра в Бога і безбожжя.

Під час репрезентації виступила Оксана Безушко, начальниця відділу культури, туризму, молоді  і спорту Заліщицької міської ради, розповівши про спілкування з Іриною Вікирчак – як активною особистістю і юною поетесою – і підтримку творчої молоді – авторів віршів, зокрема й Ірини, при підготовці до виходу в світ обласних поетичних збірників «Перші ластівки». Це стало поштовхом до публікації першої ліричної книжки Ірини Вікирчак «Розмова з ангелом». Поетеса з теплотою згадувала своє навчання й атмосферу розвитку в Заліщицькій гімназії, участь у творчому клубі молоді при бібліотеці, що стало джерелом любові до поезії.

Свої запитання і думки про вірші під час події висловили автори –  Василь Фецик та Богдана Стефанюк, голова мистецької студії «Ліра».

Слово мали батьки-педагоги Ірини – Наталія та Олександр Вікирчаки, які раділи успіхам доньки в житті та царині літератури. Адже збірка «Альгометрія» 2023 року за підсумками літературного конкурсу «Нагорода Фонду Петра і Лесі Ковалевих» (Союз Українок Америки) отримала премію у категорії «Поезія». А в 2022 році у Польщі вийшла двомовна (українсько-польська) збірка «Альгометрія» у видавництві «Аустерія». І, як поділилася Ірина Вікирчак, незабаром у Польщі побачить світ нова її книжка про війну «Листи з Калькутти».

Учасники події, яка пройшла у теплій атмосфері, щиро бажали землячці-поетесі нових творчих здобутків та визнання. Наш край славиться своїми талановитими людьми, які репрезентують рідну Заліщанщину та Україну в світі.