Для відвідувачів Заліщицької міської центральної публічної бібліотеки для дітей презентується книжкова виставка «Укранці - нація героїв», яка ознайомить Вас із літературою про славних козацьких гетьманів, провідників ОУН і командирів УПА, бійців АТО, українців, які боролися та боряться за незалежність та волю України в різні часи.
вівторок, 18 жовтня 2022 р.
Свято Покрови Божої Матері, День українського козацтва, День захисників і захисниць України.
14 жовтня свято Покрови Пресвятої Богородиці в Україні відзначають День захисників і захисниць України, День українського козацтва та створення УПА.
Це свято, яке увібрало в себе багаті і славні козацькі традиції, уособлює мужність і героїзм оборонців рідної землі впродовж всієї багатовікової української історії.
Українська армія по праву пишається своєю історією, своїми традиціями. Ніколи наші війська не загарбували чужих територій, не посягали на чуже добро, ніколи не були агресорами.
Сучасні Збройні сили України незламні, як воїни УПА. Вони наслідують військові традиції повстанців. Гасло «Слава Україні!» у 2018 році стало офіційним військовим вітанням, а пісня «Зродились ми великої години», яка з 1932 року була гімном ОУН, – тепер марш українського війська.
Цьогоріч, Президент України запровадив відзнаку «Хрест бойових заслуг» для відзначення військовослужбовців ЗСУ.
Ця державна нагорода візуально та символічно відтворює відзнаку УПА.
Повернення до повстанських традицій не випадкове. Нині ми продовжуємо ту саму боротьбу, яку вела УПА, – боротьбу за свободу проти того ж ворога – російського імперіалізму.
Тоді й зараз ворог – один.
У глибині душі кожного українця живе козак - воїн, який нічого не боїться і за рідну землю без роздумів віддасть своє життя. Саме цей дух покликав свідомих українців до лав Української повстанської армії , 80-ти річчя з часу створення котрої також відзначаємо 14 жовтня.
До Дня захисників і захисниць України, Покрови Пресвятої Богородиці та Дня Українського козацтва і створення УПА, в Заліщицькій МЦПБ оформлено книжкові виставки:
1.“Українці - нація героїв.”
2.“Свята Покрова. Шляхами козацьких звитяг.”
3.“У їхніх серцях жила Україна.”
В цей день сердечно вітаємо усіх, хто має високе звання захисника України.
Колектив Заліщицької міської бібліотеки, працівники сільських бібліотек-філій вшанували наших воїнів, захисників та вручили їм подарунки.
Спасибі тобі, друже, що зберіг
Любов у серці до свойого краю
Попри всі чвари… Та я точно знаю,
Що ти по-іншому б не зміг!
Для перемоги все зробить зумій
У цей важкий для України час!
Ти вистоїш за себе і за нас,
Спасибі тобі, друже, що живий!
З Днем Захисника України!
четвер, 13 жовтня 2022 р.
День бібліотек
Цьогоріч День бібліотек ми відзначаємо в умовах воєнного стану. Уся країна об’єдналася для боротьби з рашизмом, а бібліотеки для своїх спільнот, громад та ВПО стали і точкою опори, і місцем сили, і простором для спільних дій.
Більшість бібліотек сьогодні не лише обслуговують користувачів, проводять культурно-просвітницькі заходи, забезпечують мешканців громади і переселенців достовірною інформацією, а й перетворилися на волонтерські центри допомоги Збройним Силам України і внутрішньо переміщеним особам.
На базі Заліщицької МЦПБ та міського будинку культури діє гуманітарний штаб. З перших днів війни, працівники бібліотеки активно долучились до роботи штабу, а саме - плетіння сіток на фронт, а згодом і робота у
Заліщицький громадський рух опору окупації – Facebook,
як волонтери.
Сільські бібліотекарі спільно із старостами сіл та працівниками культури нашої громади організовують збір продуктів, побутових речей та одягу для ВПО та ЗСУ.
Були організовані та проведені благодійні заходи. За зібрані кошти відділ культури придбав авто для ЗСУ.
Віримо в Збройні Сили України та незламний волелюбний дух українського народу!
Бажаємо усім нам Перемоги!
Слава Україні!
З Всеукраїнським днем бібліотек!
Мости Любові
«Мости любові» – так називається нова поетична збірка нашого краянина із села Зозулинці Івана Козака. 20 вересня, автор презентував її в літературній вітальні Заліщицької міської публічної бібліотеки.
Іван Козак –поет, педагог, історик, краєзнавець, громадський діяч, один із співавторів посібника «Історія України ХХстоліття», лауреат премії ім. Івана Бажанського, призер конкурсу на кращий вірш до 200-х ліття Тараса Шевченка. У творчому доробку є вже декілька поетичних збірок. Його твори надруковані у збірнику «Дотик до слова». Він автор краєзнавчого дослідження «Зозулинські святині» та упорядник буклету «До 40 днів світлої пам’яті художника В. Д. Демяніва». Співавтор альманаху «Засіваючи ниву майбутнього». У його віршах – історія та сьогодення, краса природи і людських почуттів, шанування наших святинь і тривога за долю Батьківщини, яка переживає сьогодні важкі часи. Незмінним залишається доброта і віра в майбутнє. А ще наскрізною ниткою поезії Івана Козака є любов до рідного Наддністрянського краю, до людей, до жінки- матері. Тож і назвав автор другу збірку поезій «Мости любові». Книга побачила світ, цьогоріч у видавництві «Друк Арт», м. Чернівці. Нова збірка розкриває перед читачем багатий внутрішній світ автора. У поезії правда про наші історичні корені та сьогодення, а ще любов до життя . Вірші доповнюють фотографії та фотокопії картин художника Василя Дем”яніва, теж уродженця села Зозулинці. Збірка закінчується поетичними та прозовими посвятами односельчанину. Вийшла за фінансової підтримки Василини Босак (Матійчик). Під час заходу автор згадував, що почав писати ще у школі. Будучи вже у зрілому віці показав свої вірші друзям, вони і спонукали Івана Романовича до створення власної поетичної збірки. За підтримки товаришів та однодумців він презентує вже другу збірку власних віршів. Іван Козак зазначив, що це не просто книжечка, це літературно –мистецький проект «Творчість заради Перемоги», що об’єднав творчих людей півдня та заходу України. Ідея та творча підтримка проекту - Любові Голодівської, товаришки по творчості, друга та однодумця, щодо поступу української національної ідеї, вчителя. Сьогодні, в часи війни вони разом вирішили підтримати український культурний фронт.
Любов Іванівна була присутня на презентації збірки, і у своєму виступі розповіла про шлях створення книжки. Обкладинку підготовлено у співпраці з київськими товаришами, друзями. Художником –ілюстратором видання є Алла Бондарєва., товаришка та учасниця проекту, з Миколаївської області. У своєму відео –привітанні до учасників зустрічі Алла Бондарєва, розповіла, що ілюстрації малювала при свічках, адже проживає на прифронтовій території.
Композитор та виконавець Олександр Полівода, теж з Миколаївщини, створив пісню на вірш «Тут жили козаки», яким розпочинається збірка «Мости Любові». Присутні мали можливість почути цю пісню у виконані музиканта у його відео- привітанні. Розділити радість нової книги Івана Романовича приїхали гості із Заставни, Чернівецької області, де поет прожив 33 роки. У своєму виступі Світлана Масловська, редактор часопису «Голос Краю» розповіла про те що в місті Заставна, Івана Козака знають і поважають як творця і шанувальника слова. Серед представників Буковини також були товариші по перу: Ярослав Волощук –поет, письменник, фотограф, громадський діяч; Степан Панчук –педагог, поет,член спілки письменників України; Василь Павельчук –громадський діяч, один із організаторів Народного Руху на Заставнівщині. Слово привітання від Заліщицької громади розпочала Оксана Безушко, начальниця відділу культури, туризму молоді та спорту Заліщицької міської ради. З родинного села Зозулинці поета та краєзнавця вітали представники вчительського колективу на чолі з директором школи Іваном Ткачиком та гурт «Зозулинські кумасеньки», під керівництвом Віталія Салевича. Ведуча заходу Світлана Пукіш з приємністю надала слово одному із фундаторів фестивалю «Дністрові зорі» - Василю Машері, котрий товаришує з Іваном Козаком ще зі студентських років. Петро Мельник, член спілки письменників України, відомий поет Наддністрянського краю побажав автору нових творчих здобутків. Поетичні побажання зачитала Богдана Стефанюк, поетеса з села Блищанка, своїми думками поділився з присутніми молодий поет Василь Фецик . Сподівання на творчу співпрацю висловив заслужений працівник культури Василь Салевич. Вірші із збірки Івана Козака «Мости Любові» читали: Марія Рудик, Ганна Навізівська, Любомир Кондуб, а також сам автор. Музичним подарунком для присутніх стала пісня «Благословиться», у виконанні Ганни Навізівської, солістки міського будинку культури. На завершення заходу поети і письменники обмінялись своїми книгами.
Василь Салевич
«Людина, що дозволила собі жити музикою»
2 вересня відзначав своє 70-ліття талановитий диригент, композитор, заслужений працівник культури України Василь Салевич. Музикант живе і працює у Харкові, проте через небезпеку життю, він як і сотні українців тікаючи від війни зустрів свій ювілей у рідному селі Виноградне. І ми мали за честь відсвяткувати ювілей земляка у нашій громаді, у його рідному селі.
Із цієї нагоди Відділ культури, туризму, молоді та спорту Заліщицької міської ради спільно із Заліщицькою міською публічною бібліотекою організували творчий вечір «Талант помножений на працю» для вшанування таланту маестро, який своєю титанічною працею, патріотичним духом прививає любов до багатогранної української пісні.
Ведуча заходу Світлана Пукіш розповіла, що ще в юнацькому віці Василь Салевич вже грав на декількох музичних інструментах: цимбалах, трубі, баяні, скрипці. Грав на слух, не маючи музичної освіти, ще не вміючи читати нот і тільки згодом здобув музичну освіту навчаючись у Теребовлянському училищі культури.
Зі слів самого Василя Салевича любов до музики і українського слова у нього були із раннього дитинства і цей дух композитор проніс через усе своє життя, більше того, поширював українське пісенне мистецтво в російськомовному Харкові, тому що чітко усвідомлював вагу рідної мови та культури. Він створив і є художнім керівником та диригентом народного хору «Світанок», «Сяйво», «Водограй». Під його керівництвом ці колективи неодноразово ставали лауреатами та переможцями різноманітних конкурсів і фестивалів.
Талант помножений на працю дає гарні плоди. Хор «Світанок», «Сяйво» та хор «Водограй » мають звання «народного». І сам маестро 2009 року удостоєний звання «Заслужений працівник культури України». Відзнаку диригент отримав з рук президента Віктора Ющенка.
Музичні та організаторські здібності Василя Салевича високо цінують і на Слобожанщині. На адресу ювіляра надійшло багато відео-привітань: народного артиста України Олега Дзюби, заслуженого артиста України Михайла Марковича, професора Київського національного університету культури Петра Андрійчука, заслуженого працівника культури Миколи Романова з Вінничини. Також відео-привітання із Івано-Франківська, від Володимира Савчука – заслуженого діяча мистецтв України, художнього керівника і диригента чоловічої хорової капели «Сурма», Сергія Ламзіна з Харківщини, Анастасії Шинкаренко - директорки «Муніципального центру культури та аматорського мистецтва» м. Харків.
Не забував автор і про рідне Виноградне, присвятивши йому першу авторську пісню «Виноградне моє». Саме в рідному селі пройшов ювілейний творчий вечір «Талант помножений на працю» на якому односельчани Василя Салевича вітали земляка, а саме – Ганна Посіда, Валентин Зенкович, Василина Базюк, Борис Шипітка і наймолодші жителі села Виноградне - учні школи, де і відбувався захід.
Присутні тепло приймали спільні твори Василя Салевича і члена національної спілки письменників України – Івана Стронського, також уродженця села Виноградне, а це більше 10 пісень.
Привітала композитора начальник відділу культури туризму, молоді та спорту Заліщицької міської ради – Оксана Безушко. Вона подякувала диригенту за його подвижницьку працю на ниві української культури і матері Марії Салевич, що виховала такого талановитого сина і вручила квіти та подарунки.
Музичний доробок майстра налічує близько ста пісень та обробок на вірші українських поетів і власні тексти. Це різножанрові твори – хорові, вокальні, духовні. До уваги присутніх було представлено відео з творчого доробку композитора. Авторські пісні Василя Салевича виконували солісти Заліщицького міського будинку народної творчості Сергій Костюк, Микола Когут і жіночий ансамбль села Виноградне.
Захід закінчився виконанням пісні «Многая літа» у музичній обробці композитора.
Василь Салевич - живий приклад патріотизму, незламності духу, працьовитості, людини, яка торує шлях українській музиці, жертовно віддавши себе цій справі, і досі продовжує робити усе для культурного фронту українського народу.
.jpg)
День пам’яті захисників України
29 серпня в Україні відзначають День пам’яті захисників України. Цю дату було обрано невипадково, оскільки її приурочено воєнним подіям на сході України, коли під час Іловайської операції українська армія зазнала найбільших втрат. У 2014 році, в ході російсько-української війни та Іловайської операції відбувся потужний прорив української групи військ з російського оточення, де проявився масовий героїзм добровольців і військових, та загинула найбільша кількість українських воїнів. Ті трагічні події російсько-української війни розгорталися на сході України, саме на полях соняхів, які вже поспіли. І саме під цими соняхами сотні захисників України в боротьбі з ворогом поклали своє життя на вівтар свободи та незалежності нашої країни.
Офіційним символом Дня пам’яті загиблих захисників України є сонях. З початку повномасштабної війни ця квітка стала для всього світу символом героїчного спротиву українців.
#Панорама пам'яті _ Пам'ятаємо загиблих, шануємо живих"
Міжнародний день молоді
Молодість! Яка вона багата на почуття, політ і відкриття.
Вона легка, відважна і крилата, і перед нею ще усе життя!
Так думають і діють молоді люди, які зібрались 12 серпня, в Міжнародний день молоді, в читальному залі Заліщицької міської бібліотеки на зустріч - презентацію «Молоді та активні».
З перших днів війни молоді чоловіки та жінки нашої громади активно долучаються до підтримки військових в якості волонтерів, допомагаючи з розповсюдженням гуманітарної допомоги, розміщенням внутрішніх переселенців та підтримуючи вразливі групи населення. Чимало наших краян ціною власного життя та здоров’я зі зброєю в руках захищають Україну. Молоді люди своїми вчинками доводять що любов до Батьківщини це не абстрактне поняття.
Це молодь яка обирає активну громадянську позицію через навчання, творчість, наукову роботу, членство в громадських організаціях, проектну діяльність, волонтерство чи участь у громадському житті, а ще відповідальність за доручену ділянку роботи. Серед присутніх були молоді люди, що вже відкрили власну справу.
Презентуючи себе вони розповідали про досягнення та цілі, що їх спонукало до того чи іншого вчинку, та що є натхненням до творчості й щоденної праці, коли прийшло усвідомлення відповідальності та виникла необхідність соціальної активності. Ділились планами на майбутнє. А ще читали власну поезію, співали авторські пісні. До уваги присутніх була запропонована книжкова виставка «Що більше читаєш – то ширші можливості»
Першими розповіли про себе молоді науковці. Це кандидат філологічних наук, вчитель вищої категорії, вчитель української мови та літератури Заліщицької державної гімназії – Наталя Зубик, та кандидат медичних наук, викладач Буковинського державного медичного університету, волонтер «Заліщицького громадського руху опору окупації» – Христина Буринюк.
Старший науковий співробітнику Національного природнього парку «Дністровський каньйон» Андрій Бачинський розказав про нові природничі знахідки на берегах Дністра, і те як любов до природи рідного краю вплинула на вибір професії. Директор комунального підприємства «Заліщики туристичні» Леся Мандзюк – Тату (Вікирчак) розповіла про створення туристичного логотипу «Заліщики – півострів натхнення» та звідки черпає своє натхнення для своїх креативних ідей. Щирою та цікавою була презентація молодого творчого подружжя, засновників танцювальної студії «FЕNІX» Ольги та Олександра Ліснічуків. На зустріч вони прийшли цілою сім’єю, разом з дітьми. В їх виступі було відчутно бажання поділитись своїм щастям зі всіма, а ще бажання працювати і творити.
Як захоплення переросло у власну справу, а любов до ближнього спонукала до участі в проектах «Друзі», «Благодійна кухня» ми почули від Юлі Воробель. Іскорки в очах та впевненість у тому що робить, ми побачили коли вона ділилась планами на майбутнє.
Вчитель англійської мови Мар’яна Гуцуляк поділилась своєю історію та розповіла хто став для неї прикладом. Мар’яна співзасновник мовного центру «New Gen», волонтер проекту «Друзі» і просто активна дівчина.
Свою творчість нам презентувала юна поетеса, творчий керівник танцювального колективу «A -Girls», володар бронзової медалі цьогорічної «Олімпіади геніїв України» у категорії «Креативне письмо» - Виклюк Роксолана. Війна сколихнула молоду душу юної краянки – Тетяни Смук. Переживання за долю України ми почули у віршах, які пронизані поетичністю, любов’ю до рідного краю. Власним прикладом поведінки, бажанням бути корисним і працювати для розвитку села поділився Павло Мандзюк – завідувач народним домом села Винятинці, який об’єднав довкола себе однодумців. Він є адміністратором фейсбук сторінки «Тернопільщина Рідний край», котра відзначена як «Найбільша сторінка Тернопільської області 2022». Відео-презентація для присутніх надіслав Юрій Куц – успішний американський бізнесмен, засновник благодійного фонду Kuts Unites Ukrainians, який народився в Заліщиках. В рідному місті він заснував громадську організацію «Футбольний клуб «Дністер». У відео звернені Юрій поділився своїми планами та задумами щодо роботи футбольного клубу «Дністер».
Свій пісенний талант презентувала студентка Харківської Державної Академії культури, факультету музичного співу - Шафоростова Діана. Вона разом з сім’єю переїхали до нашого міста з Харкова. Попри весь тягар пережитого Діана не полишає співати і писати власні пісні. Усвоїх піснях вона виливає свою любов до України та тугу за рідною домівкою, однак впевнена – Україна вистоїть, Україна переможе.
На заході зібрались молоді успішні люди яким небайдуже. Небайдуже до природи рідного краю, небайдуже до ближнього, небайдуже до тварин що на вулиці. Поряд з тим вони шанують і продовжують українські традиції. Молоді, амбіційні, талановиті патріоти України котрі працюють для розвитку громади. Час проведення заходу обмежений і не всім молодим людям вдалось розповісти про себе, про свої плани на майбутнє. Серед них – Папушко Наталя, Краєвська Юліанна, Стасюк Оксана, Безкоровайна Ольга, Романко Тарас, Крушевська Оксана, Горщук Світлана, Клецман Микола, Децембер Ірина, Даровська Марія, Стець - Максимишин Іванна.
На зустрічі був присутній перший заступник Заліщицького Міського голови – Краснюк Роман Петрович, котрий подякував молодим людям за активну життєву позицію та нагородив грамотами Заліщицької міської ради. Організаторами зустрічі виступили відділ культури, туризму, молоді та спорту Заліщицької міської ради та Заліщицька міська центральна публічна бібліотека.
Завдяки організаторам та всім учасникам захід пройшов у щирій , теплій і невимушеній атмосфері.
Зустріч закінчилась спільним виконанням пісні «Ой у Лузі червона калина», гімном сучасного спротиву рашистам.
Щиро бажаємо вам, молодим, амбітним, креативним - миру, радості, професійного й кар’єрного зростання в рідній країні, успіхів у втіленні сміливих планів та справ!
Разом до Перемоги!
День Української Державності
День Української Державності відзначається щороку в Україні 28 липня, у День Хрещення Київської Русі — України.
Державність – це ми, українці, і ми творимо її сьогодні, бо ми є спадкоємцями країни Київської Руси – найпотужнішої, найміцнішої і найгіднішої країни.
Ми об’єднані єдиною великою ідеєю, ідеєю нашої спільної перемоги над ворогом, ідеєю відстоєння нашої держави України
Роман Шухевич
"Я гордий з того, що мені довелося очолювати ту славну армію героїв, якій рівної не знає історія України." Тарас Чупринка.У читальній залі Заліщицької МЦПБ оформлено книжкову виставку: "Роман Шухевич - лицар українського духу, нескорений командир УПА", до 115 - ої річниці від дня народження.Книги, експоновані на виставці, покликані донести до читачів найважливіші віхи життя людини - легенди, штрихи багатогранних, буремних літ Романа Шухевича - військового стратега, політичного провідника, державного діяча.
Прийняття чинної Конституції України
Прийняття чинної Конституції України, що відбулося 28 червня 1996 року, стало важливою подією в житті нашого суспільства і держави.
Воно ознаменувало вирішальний історичний етап у створенні суверенної, незалежної, демократичної, соціальної, правової, унітарної української держави і тим самим втілення в життя української національної ідеї.
Книжкова виставка у читальному залі міської публічної бібліотеки "Конституція України - основне джерело конституційного права" пропонує для ознайомлення видання Конституції різних років.
Також подано друковані джерела про історичне значення прийняття Основного закону, історію конституційного процесу, хронологія подій, як це було, зміни до Конституції , цікаві факти та ін.
Конституція- це не лише закон, це ще й символ національної єдності. Вона є вираженням народної волі, засобом забезпечення соціального миру і прогресу. Адже, саме в Конституції утверджені головні цінності нашого народу- людина, її життя, здоров'я, честь, гідність, недоторканість та безпека. Сумне сьогодення, коли Україна перебуває у стані війни з московитами підтверджує, що сторінки боротьби за незалежність ще не перегорнуті. Ми все ще працюємо і боремось в ім'я майбутнього України.
Слава Україні, смерть її ворогам.
День пам`яті дітей
В Україні 4 червня встановлено днем пам'яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації проти України.
Його відзначають за рішенням Верховної Ради з 2021 року.
Питання захисту дітей – жертв агресії сьогодні, як ніколи раніше, стало актуальним і болючим питанням для України.
За час військового конфлікту на Сході нашої держави постраждало багато безневинних українських дітей, які втратили можливість жити у власному будинку, ходити у школу, спокійно гратися й відчувати всі барви дитинства.
З 24 лютого цього року в Україні загинуло понад 260 дітей, а ще більше як 460 дістали поранення різного ступеня тяжкості. Також через постійні бомбардування та обстріли російськими окупантами пошкоджено близько 1940 закладів освіти, а понад 180 з них зруйновано повністю.
Ці цифри. Вони жахають. Це не просто суха статистика. Це людські, й що найгірше за все − дитячі долі й життя… Але й вони ще не остаточні.
У міській бібліотеці та бібліотеках-філіях Заліщицької ОТГ бібліотекарі організовували інформаційні заходи, години пам’яті, тематичні виставки, перегляди фільмів, присвячені вшануванню пам`яті дітей.
Працівники бібліотечних та клубних закладів громади обслуговують дітей-переселенців та залучають до участі у заходах, що проводяться у бібліотеках, роблячи все можливе для створення атмосфери затишку та комфорту, оточення дітей турботою та увагою.
Ми не забудемо і збережемо світлу пам'ять про кожну дитину. Ворогу не пробачимо! Діти мають жити в мирі.
День Героїв
23 травня в Україні відзначають День Героїв — борців за волю України.
Це день пам'яті всіх українців та українок, які присвятили своє життя боротьбі за свободу та незалежність України, це свято величі духу українського народу за волю України та є символом його незборимості.
22 травня
22 травня – важлива дата для кожного українця. У цей день прах Тараса Григоровича Шевченка, згідно з його заповітом, було перепоховано в Україні.
Щороку в цей день, в різних куточках України вшановують пам’ять про великого Кобзаря.
І хто б ти не був, де б не жив, той, хто перечитає «Кобзаря», не зможе уявити своєї долі без генія слова.
Шевченківське пророче слово лунає в нинішній складний для нашої країни час особливо потужно та пронизливо. Геніальна поезія великого Кобзаря підтримує патріотичний дух та віру в світле майбутнє в кожного українця.
Всесвітній день вишиванки
Сьогодні, 19 травня, українці по всьому світу відзначають Всесвітній день вишиванки. Традиційно, це було світлим мистецьким святом, яке об'єднувало українців та нагадувало про велику історичну спадщину, що має український народ.
Але, сьогодні Україна захищає не лише фізичні кордони, а й духовно-культурні.
Вишиванка є духовною бронею українців. Вишита сорочка була, є та буде символом нашої ідентичності, віри, надії, любові, боротьби, а головне- перемоги.
Саме тому, працівники міської бібліотеки одягнули вишаванки, щоб вкотре нагадати за що Україна зараз бореться і потребує підтримки від світу.
День пам’яті та примирення
8 травня, Україна разом з Європою та світом відзначає День пам’яті та примирення і вшановує мужність і відданість тих, хто здобув перемогу у Другій світовій війні.
Немає на українській землі такої родини, у літописі якої б не залишила страшні сторінки та жахлива війна, відлуння якої болить і сьогодні.
Зараз, як і в роки Другої світової війни, Україна воює з агресором. Це путінська росія, яка посягає на нашу територіальну цілісність, намагається зруйнувати міжнародну систему безпеки і потенційно загрожує миру і всій Європі. Ця боротьба триває щоденно восьмий рік і ми не маємо права програти, бо, як і багато років тому, захищаємо рідну землю, боронимо своє право вільно обирати майбутнє. Для нас- це війна за свободу, цивілізованість, демократію та європейські цінності проти імперських амбіцій підступного агресивного сусіда-злочинця. Міць наших ЗСУ є запорукою існування держави та збереження прав людини для громадян.
Вклонімося усім полеглим, схилимо голови в журбі й задумі. Покладімо квіти до могил, в молитві пом’янімо всіх, хто не повернувся з проклятих воєн.
У читальній залі та на абонементі для дорослих Заліщицької МЦПБ відкриті тематичні виставки літератури: «В книжковій пам’яті – миттєвості війни», «Пам'ять заради майбутнього»
21 лютого
Рішенням ЮНЕСКО у 1999 році 21 лютого оголошено Міжнародним днем рідної мови на знак підтримки культурного різноманіття та багатомовності світу. Датою свята обрали день протестів у Бангладеші 1952р., коли влада жорстоко придушила акцію проти заборони бенгальської мови в країні.
З 2000 року День рідної мови щорічно відзначають і в Україні.
Мові належить головна об’єднуюча роль у процесах виникнення етносу, нації, держави. Спільні мова, звичаї, релігія дають народові відчуття своєї єдності, та водночас відокремлюють його від інших народів. Мова — це ідентифікація нації.
Створена на світанку людської історії вона розвивається, живе в народі. Рідна – це батьківська, материна мова, мова серця. Хто забуває її, бідніє не тільки духом, але й втрачає свої коріння та основу.
Рідна українська мова… Віддзеркалення душі народу. Наш нетлінний скарб для нащадків.
Науковці аргументовано доводять, що вона – одна з найдревніших мов світу, нею спілкувалися наші предки, які проживали упродовж століть на території теперішньої України – до Трипілля, після нього, в часи Київської Русі й дотепер.
Українську мову в різні історичні періоди називали по-різному: про́ста, руська, русинська, козацька тощо. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва «руська мова».
Українське слово набирало сили на пергаментах Нестора-Літописця, відточувалося у творах Григорія Сковороди, Івана Котляревського. Ми завдячуємо Тарасові Шевченку, Лесі Українці, Іванові Франкові та багатьом іншим сподвижникам, які оберігали і зберегли українську народну мову.
Просто і глибоко І. Франко стосовно мови говорив: «Здається, що таке рідна мова? Чим вона ліпша для мене від усякої іншої і що мені вадить при нагоді заміняти на всяку іншу?.. А тим часом якась таємна сила в людській природі каже: Pardon, ти не маєш до вибору, в якій мові вродився і виховався, тої без окалічення своєї душі не можеш покинути, так як не можеш замінятися з ким іншим своєю шкірою… »
Його розвитку не могли зашкодити чвари й усобиці, феодальна роздробленість і навіть багатовікове монголо-татарське нашестя. Горіли хроніки, храми і святі книги, та слово неопалимою купиною постало з вогню, як заповіт. Гнане й принижене, занапащене воно чекало великої пори формування української нації. Вияв його сили – національної свідомості – збігається з вибухом визвольних змагань за національну й соціальну справедливість і свободу українців.
Сусідня держава ( запеклий ворог в личині «брата»), починаючи з XVIст., а пізніше усі інші правителі російської імперії, українську мову жорстоко репресували. Перекручувалися її походження та розвиток як головної ознаки нації. Покоління українців не знали правди про історію української мови. Російська імперія застосовувала репресії до нашої мови більше ста разів – у циркулярах, указах, постановах…
Переслідування української продовжувалося і за радянської влади у різних проявах: закривалися українські навчальні заклади, газети та видавництва, режим приховував думки та праці українських учених стосовно мови, та ін. І навіть після здобуття Україною незалежності робляться спроби (під прикриттям) путінської імперії надати російській мові статус державної.
Тривала русифікація призвела до змішаної мови: одні користуються в селах у реальному житті мовою під назвою суржику, інші – в містах, соромлячись «простолюдинної», «малоросійської» мови, перейшли на мову завойовника. Цю мовну хворобу мусимо лікувати, хоч підступна двомовність як знаряддя лінгвоциду «вигідна» політика. Проте мовна ситуація поволі змінюється на краще.
Зупинити мововбивство – першочергове завдання кожного з нас, бо тут ідеться про відмову від своєї української мови, звичаїв, традицій, культури, про те, аби перестати бути собою, уподібнитися до народу-колонізатора і, врешті, злитися з цим народом, позбутися рідної материнської мови. Шанувати чуже – це інша справа, але любити, відстоювати, плекати, оберігати, творити, вдосконалювати маємо своє, рідне, найдорогоцінніше. Турбуватися про рідну українську мову, щоб не загинула у течії віків - наша насущна справа, бо вона – інструмент, який формує націю.
Тож не зрадьмо ту землю, де живемо нині ми, де жили наші предки і, нехай повносило лунає українське слово в українських родинах!
Для різновікової категорії користувачів в читальній залі Заліщицької МЦПБ відкрита виставка літератури, яка знайомить поціновувачів рідного слова із книгами про історію розвитку рідної мови, лінгвоцит, про сучасну українську мову, про голос і звуки, про культуру української мови.
Представлена довідкова література,енциклопедії, галузеві словники та інше.
Спілкуймося рідною, навчаймося української!
Підписатися на:
Дописи (Atom)