«Просвіта» кличе нас у майбуття!

Ювілейний  150-ий  рік  товариства  «Просвіта» осяяний  в нашім краї  низкою подій,  що мають  характер непроминальності.
  

У бібліотеках району  організовані  книжкові виставки,  проводяться  інформаційні  заходи  для відзначення  цієї  величної дати  в Україні  і на Тернопіллі.
   Бібліотечні працівники  знайомлять  мешканців району  з друкованими джерелами,  які розповідають  про історію  створення  та діяльність  просвітницьких товариств,  читалень, патріотичних  об’єднань: «Луг», «Січ», «Рідна школа» та інших.
     До 125-річчя «Просвіти» у бібліотеках району  проводився історичний пошук,  записано  багато спогадів  просвітян, зібрані цікаві  краєзнавчі документи,  давні фотосвітлини  і створена  ілюстрована  виставка «Просвіта»:  сторінки історії", яка  тепер  експонується у читальній залі центральної районної бібліотеки.

      У сільських книгозбірнях  оформлено виставки,  викладки краєзнавчих пам’яток, документів, які викликають зацікавленість  у багатьох відвідувачів бібліотечних установ.
     Працівники центральної районної бібліотеки  провели  прес-калейдоскоп  «Просвіта»  у культурно-освітніх іменах»,  підготували  попереджувальну довідку «Могутні крила «Просвіти», до  150-ти річчя  культурно-освітньої  громадської організації, а  17 грудня  брали участь  у святковій академії «Вогонь «Просвіти» не згасає», що відбулась у читальному залі  бібліотеки  Заліщицького аграрного коледжу  імені Євгена Храпливого і була  організована  просвітянами  цього навчального закладу.

          

Мандрівний фестиваль Docudays Ua у Заліщиках

          За традицією, з  жовтня  до грудня Міжнародний  фестиваль «Docudays Ua» щорічно відправляється мандрувати  регіонами  країни.
   Минулого року він стартував на Тернопіллі у Заліщиках,  а на початку грудня цього року   в   читальній залі  районної бібліотеки  відбулося  закриття чергового XV Міжнародного мандрівного фестивалю  документального кіно про  права   людини. Представила  організаторів та учасників  фестивалю  директор ЦБС  Ольга Тракало. Координатор й  ініціатор  проведення  фестивалю  на Тернопіллі, член Української  Гельсінської спілки з прав людини, член  Правління УГСПЛ і ГО  «Гельсінська  ініціатива-XXI» голова Громадської ініціативи
  «Рік  Станіслава Вінценса» Олександр Степаненко   закликав до  уважного  перегляду  документального кіно «Проект «Бабці».
   У  фільмі справжні, реальні події 30-40  років XX століття, що  відбуваються  в  Європі (Великобританія, Німеччина, Італія, Угорщина,  Польща) та тісно  переплітаються з сьогоденням.  Юнаки розпитують своїх бабусь,  очевидців тих подій про  пережите.  Часто самі  вдаються  до відтворення  окремих епізодів, інколи й не  задумуючись  над  трагедією  цілого покоління, яке  пережило лихоліття ІІ Світової війни. Героїні фільму -  танцівниця  з  Великої Британії, яка, навіть зачаровувалась Адольфом Гітлером, проте  надалі  відмовилась виступати перед нацистами, інша -  мешканка Італії, пережила роки правління  диктатора Муссоліні,  третя  вижила після  Голокосту в Угорщині.  Більша,  свідома частина життя бабусь  пройшла в боротьбі з нацизмом.  Історія їхніх родин – це  національна історія мільйонів європейських сімей…
   Підсумовуюче  побачене, почуте і пережите під час перегляду документального кіно, Олександр Степаненко зауважив, що  винуватцями в трагедії минулого, які  принесла ІІ Світова війна, є і  нацистська Німеччина, і  Радянський Союз. Ми повинні  пам’ятати   трагічні  сторінки нашої  історії, цінувати своїх прабатьків, які  пережили  війну, набиратись від них  життєвого досвіду та  передавати цей неоціненний скарб  нащадкам. Роздумами  і побажаннями поділились на зустрічі – Василь Іванишин і Йосип Децовський. Від міської  ради  висловила подяку  організаторам  Лілія Домарад-Бурдейна та  подарувала на згадку дилогію Петра Ковальчука «Отрок князя Василька». 
     Олександр Степаненко  коротко розповів  про  Єжи Стемповського  – знакової постаті  в польській культурі,  одного з найвидатніших  польських есеїстів XX сторіччя, який народився  в Україні,  на Поділлі,  з дитинства  був пов'язаний  з української культурою, бував у Заліщиках. Багаторічна  дружба пов’язувала його,  зокрема,  з Євгеном Маланюком, він навіть був  хрещеним батьком   його  сина  – Богдана.
  У  дарунок   Заліщицькій центральній районній бібліотеці  Олександр Михайлович   вручив   книгу Єжи Стемповського, "Вибрані есе"- переклад з  польської Віктора Дмитрука.   Чудова проза  Стемповського  є не тільки  цікавою  інтелектуальною пригодою,  але й  важливим елементом діалогу між польською і українською культурами.  
  Запрошуємо  читачів бібліотеки  ознайомитись  із книжковою  новинкою!  У фондах центральної бібліотеки також  є книги Єжи Стемповського «У долині Дністра» - переклад з польської та коментарі Василя Лопуха, уродженця Заліщик, директора адміністрації НТШ в Америці.

Словосповідь Володимира Барни

   Нещодавно у Товстенській бібліотеці відбулася зустріч із уродженцем нашого містечка, письменником Володимиром Барною.

   Часто навідується наш краянин до рідних місць свого дитинства і юності, бо дорожить пам’ятними спогадами про школу, вчителів, друзів, сусідів, а ще він по-особливому любить і вболіває за своїх земляків і наше рідне Товсте.

   Володимир Барна – яскрава і неординарна особистість, людина, добре знана на Тернопіллі і за його межами. Автор поетичних збірок, редактор, перекладач, літературознавець, публіцист, професійний журналіст із задоволенням прийняв запрошення товстенських бібліотекарів і прибув з Тернополя, де тепер проживає, на зустріч, присвячену 65-и-річчю від дня його народження.

   Письменник В. Барна належить до тих, хто береже пам'ять про історію, дбає про українську культуру, мову, збереження наших неповторних обрядів, звичаїв, очолює обласне відділення Українського фонду культури.

   Ведуча заходу Ольга Тракало, директор Заліщицької ЦБС коротко розповіла про основні дати з біографії Володимира Андрійовича Барни і про його творчі здобутки.

  Народився Володимир Барна 2 червня 1953 року. Батько поета Андрій і мати Євдокія були уродженцями Лемківщини, яких у 1945 році депортували з рідних країв згідно з угодою між Польщею та УРСР про обмін населенням.

  Навчався і закінчив у 1970 році Товстенську середню школу. У тому ж році став студентом факультету журналістики Львівського державного університету ім. Івана Франка. Львівський період життя В. Барни був цікавим і активним. Під час навчання в університеті він продовжував дописувати до заліщицького «Колоса», часто друкувався у пресі. Про шкільні і студентські роки письменник згадує зі щемом у душі.

   Знайомство з майстрами слова та їх творчістю у львівський період роздмухало іскру любові до віршування і співу в ансамблі пісні й танцю «Черемош».

  Трудову журналістську діяльність Барна В. розпочав редактором Тернопільського обласного радіо у березні 1975 року, де працював до початку 1985 року.

  У 1981 році  прийнятий  в Спілку журналістів України. З січня 1985 року в Спілці письменників України його призначено на посаду кореспондента-організатора Бюро пропаганди художньої літератури СПУ у Тернопільській області, з 1996-го – завідував західноукраїнською філією, а від 2001-го – директор Бюро пропаганди художньої літератури НСП України.

  Письменник Володимир Барна обирався членом правління Тернопільських товариств «Україна», пам’яток історії та культури, головою Тернопільського обласного (1990-1994р.р.) та співголовою Крайового товариства «Лемківщина» (1992-1996р.р.), членом управи Світової федерації лемків (США, 1993-1996р.р.).

   У 1994 році В. Барну прийнято в члени Спілки письменників України. Від 2001 по 2005 роки він очолював Тернопільську обласну письменницьку організацію, був членом Ради НСПУ.

  У 2003 році поет Барна Володимир став дипломантом обласної премії імені Володимира Вихруща, лауреат всеукраїнських премій імені Братів Лепких (2012 р.) та імені Петра Чубинського (2016 р.), нагороджений орденами Святого Георгія Переможця I-II ступенів (2013, 2016 рр.) та Костянтина Острозького (2013 р.), Золотою медаллю української журналістики, Почесною грамотою Верховної Ради України (2003 р.).

  За роки керування Тернопільською письменницькою організацією ним зроблено багато справ. Ряди НСПУ поповнили десятки літераторів.

  До 50-річчя від дня народження поета, громадського та культурного діяча і 25-річчя творчої діяльності 14 грудня 2003 року в Тернопільському драмтеатрі відбувся ювілейний авторський вечір, в якому взяла участь і група краян-товстенців.

    З ініціативи В. А. Барни 2004-го року було проведено Перший з’їзд письменників – уродженців Тернопільщини, а також різні міжнародні та всеукраїнські літературно-мистецькі свята, серед яких і «Дністрове перевесло», що проводиться у Заліщицькому і в сусідніх районах Буковини та Івано-Франківщини.

  Володимир Барна – пропагандист рідного слова, а його твори – це уроки любові і поваги до наших культурних надбань. Він вражає своєю полум’яною, пристрасною, діловою любов’ю до рідного краю. Історію свого роду знає докладно і невтомно трудиться в ім’я  духовного процвітання українського народу. Про це щиро розповідав у своєму виступі.

   Словосповідь поет Володимир Барна розпочав із спогадів про батьків, пам'ять яких гідно береже син, а їхні могили навічно залишились у Товстому, і про свій родовід. Згадав вчителів-наставників – М. Г. Золотого, директора школи, Я. О. Павлика, Д.І. Поповича, Р. В. Данилейка, М. І. Гулик, С. Д. Голик та інших. Розповідав В. Барна і про свій у юнацькі роки професійний вибір, і про навчання у Львові, і про працю на обласному радіо, і про пам’ятні зустрічі з майстрами Слова – Петром Ковальчуком, якого вважає своїм духовним батьком, Романом Лубківським, Володимиром Вихрущем і ще багатьма іншими відомими митцями.

  Найбільше уваги надав автор своїм книгам, розповідаючи про кожне видання зокрема: «В долонях Всесвіту» (1991), «Бескиди» (1992), «Пейзажі душі» (1994), «Моє Опілля» (1996), «Роса на списах трав» (1998), «Мелодія срібної ночі», «Сльоза в зіницях неба» (2002), «Янгол неба» (2002), «Апокрифи неба» (2002), «В саду творця» (2008), «Храм вічності душі» (2008), книги-есе «Лемківщина – у серці моїм» (1992), «Життя не по наїждженій колії» (2009) і публіцистичні.

  В. Барна сказав, що працює у царині білого вірша або верлібру, при цьому наслідує європейську традицію, з вільною думкою і вільними висловами, а його вірші-казання – це потік сильний інформативний. Поезії автора перекладені на іспанську,польську, білоруську, англійську, російську мови.

  Пристрасно читав поет свої вірші, зазначивши, що Слово – вияв його душі, а вірші інколи приходять до нього у сні. «Живу я повелінням серця і душі, хоча звіряюсь розуму цупкому», - сказав словотворець.

  Поету Володимиру Барні так судилося долею, що він не тільки сам пише художні твори, а й пропагує творчість побратимів по перу, редагує і видає  книги молодих літераторів, письменників. Його стараннями увіковічено імена і встановлено меморіальні пам’ятні знаки на честь знаних людей – письменників Петра Ковальчука, Євгена Маланюка, Андрія М`ястківського у Заліщиках, заслуженого артиста Бориса Єфремова, директора школи Михайла Золотого та інших у Товстому.  У щоденних турботах чільне місце займає у нього Лемківщина – земля предків, самобутній край батьків.

  Уважно слухали свого поважного й талановитого земляка жителі Товстого – люди різного віку й уподобань, які щиро раділи за успіхи на творчій ниві письменника, що володіє дивовижним даром домагатись втілення своїх задумів і об’єднувати навколо себе людей. Ця зустріч перетворилась у задушевну розмову, яку наповнили спогадами Леонід Гевко і Йосип Боднарук - однокласники В. Барни, а також Любомир Палиця і товариш з юності та  його найближчий сусід Юрій Демків, випускниця Товстенської школи Ганна Торкот, яка працювала до виходу на пенсію вчителькою рідної мови та літератури у сільській школі,  Роман Данилейко, заслужений вчитель України, що був класним керівником.

  Слова вдячності адресували письменнику і редактору книг  автори поетичних збірок: медсестра Ольга Кухта, і педагог, заступник директора з виховної роботи Товстенської ЗОШ І-ІІІ ступенів Світлана Леськів, автор романів, дипломант всеукраїнських літературних конкурсів «Коронація слова» Петро Дараманчук, а також Світлана М`ястковська, дочка Параски Королюк за популяризацію художньо-документальної повісті про героїню помаранчевого майдану, книгу Ганни Рибцуник «Сходження».

  Бібліотекар Галина Федькович розповіла про прочитану нею книгу В. Барни «Лемківщина – у серці моїм» і поділилась спогадами, які розповідали їй бабусі, що були також переселені з родинами із Лемківщини, а вже її дочка Юлія Смутило записала ці спогади і брала участь у літературних конкурсах про історію свого родоводу.

  Уважно слухали ми виступ Романа Барни, старшого рідного брата поета, кандидата технічних наук, науковця зі Львова, який поділився своїми пам’ятними спогадами про Товсте і про школу – свою альма-матер і щиро радів за успіхи свого брата.

  У виконанні гуртківців Товстенського будинку дитячої та юнацької творчості Юлії Галак, Станіслава Коханюка, Вікторії Дусяк – дипломантів всеукраїнських і міжнародних конкурсів звучали музичні дарунки – давні народні і сучасні українські пісні, а семикласник Віталій Козак декламував поезії В. Барни.

  У нашому краї завжди в пошані було українське слово і дуже важливо пам’ятати про це, знати імена творців-літераторів з минулого і наших сучасників, читати українські книги.

Валерій Бачинський – голова земляцтва «Тернопілля»

Заліщанин Валерій Бачинський очолив земляцтво «Тернопілля» у столиці України на початку 2018-го року.

         Пишаємось що наш земляк, який завжди пам’ятає про Заліщики – місто свого народження, навчання і юначого творчого злету, заслужив за свою сумлінну трудову діяльність повагу і визнання.

         Заслужений діяч мистецтв України Валерій Бачинський обрав професію працівника культури ще в юності, як і його рідний брат Олександр, на жаль уже покійний. Закінчив із відзнакою Київський державний інститут культури, був на викладацькій роботі, очолював управління культури Тернопільської облдержадміністрації. Відтак працював у Кабінеті Міністрів України, директором управлінь у міністерствах культури та охорони здоров’я. Нині він – директор-розпорядник Київського академічного драматичного театру імені Івана Франка.

         У своєму інтерв’ю журналістам В. Й. Бачинський розповів, що 20 років тому в Києві було створено громадське об’єднання – земляцтво «Тернопілля». Керівники і члени земляцтва прагнуть, щоб це громадське товариство стало справді дієвою організацією, повноважним представником області в столиці, приносило певну вигоду кожному, хто причетний до нього і хто звертається до тернопільського земляцтва.

         «Наша головна мета – предметно допомагати Тернопільщині і активно підтримувати її людей. Усіх нас єднає головне – те, що ми – вихідці з Тернопільщини і любимо свій рідний край, свою велику й малу Батьківщину. І ці щирі, гарячі почуття – в душі й у серці кожного з нас.

Я завжди горнувся до земляків. І це цілком природне явище. І те, що мене обрали головою у нашому земляцтві, теж є логічним, хоча тут не може бути й мови про якусь «першість». Хтось мусить взяти на себе певні організаційні обов’язки», – говорить наш краянин.

Відрадно, що колишній заліщанин Валерій Йосипович Бачинський намагається підтримувати разом із усіма членами ради земляцтва своїх краян і постійно тримати під власною опікою, дійти до кожного населеного пункту, де вони народилися, навчалися у школах, і з яких пішли в життя, тісніше взаємодіяти і допомагати землякам.

Широкий діапазон діяльності земляцтва і плани на майбутнє досить значимі – це і національно-культурні заходи, соціально-економічні, релігійні, освітні та інші.

Бажаємо Вам, дорогий земляче, і усім нашим краянам, членам  земляцтва «Тернопілля» успіхів у вашій праці, сповнення життєво-важливих задумів в ім’я розквіту і могутності України, рідного Тернопілля.

Бібліотека – центр задоволення потреб громади

Публічним бібліотекам сьогодні належить провідна роль у створенні інформаційного та культурного простору регіону. Виконуючи важливі соціальні та комунікативні функції, бібліотеки сприяють розвитку територіальних громад, забезпечують успадкування історичного досвіду й національної культури, традицій та звичаїв. Діяльність бібліотек організовується відповідно до запитів громади. В основі оцінки якості їх роботи має бути суспільна думка.

         Як функціонувати бібліотекам в умовах реформування, утворення ОТГ? На ці питання намагалися знайти відповідь учасники районного семінару бібліотечних працівників Заліщицької районної централізованої бібліотечної системи.

         З інформацією «Публічні бібліотеки – центри громади: сучасне бачення» виступила директор Заліщицької ЦБС О.Й.Тракало.

         З консультаціями, методичними порадами на теми: «Бібліотека та громада: єдині пріоритети на шляху реформування», «Інформаційне обслуговування сільської громади: поєднання традиційних та інноваційних послуг», «Краєзнавча діяльність бібліотеки – один із основних шляхів входження у соціум громади», «Організація читання сучасної дитини на шляху до нової моделі» виступили працівники центральної районної бібліотеки О.А.Калінка, М.В.Рудик, С.І.Пукіш, О.І.Топольницька, завідувачка районної бібліотеки для дітей.

         Бібліотекарі були активними під час проведення професійного діалогу: «Бібліотека і громада».

         Учасники районного семінару одностайно визначили для себе головні завдання у період реформування галузі. Сьогодні потрібно відповідати вимогам часу і потребам громади, бути корисними і цікавими для жителів свого села, пропонувати громадській спільноті нові послуги, ідеї, активно залучати людей різного віку до співпраці.

У пам'ять про Омеляна Поповича

2 листопада працівники Заліщицької центральної районної бібліотеки взяли участь у поминальному заході біля могили видатного громадського, політичного діяча, голови Українського Крайового комітету Буковини Омеляна Поповича.

         Панахиду у Заліщиках організували до 100-річчя проголошення ЗУНР та відзначення 100-річчя Буковинського віча, яке Омелян Попович провів разом з Українським Крайовим Комітетом Буковини. Віче проголосило возз’єднання із Західно-Українською Народною Республікою та подальшу Злуку з «Великою Україною». 6 листопада 1918 року владу на території Північної Буковини перебрав Український комітет на чолі з Омеляном Поповичем.

         Під час відвідин своєї доньки Наталії, яка була дружиною адвоката Романа Стефановича, керівника просвіти, а в часи ЗУНР – комісара в Заліщиках, Омелян Попович помер. Відправити тіло покійного на Буковину було неможливим, через румунську окупацію.

         Почесного батька козацтва і видатного сина Буковини поховали на цвинтарі у Заліщиках, поряд з могилою Осипа Маковея.

         На заході пошанування пам’яті про Омеляна Поповича виступили перший заступник голови Чернівецької ОДА Михайло Павлюк, заступник голови Тернопільської ОДА Олег Валов, голова Заліщицької РДА Борис Шипітка, з історичною довідкою – Світлана Гоцуляк, вчитель історії.

Велич Листопадового чину

Цьогоріч минає 100 років з часу проголошення Західно-Української Народної Республіки.

         31 жовтня бібліотекарі району збагатились інформацією про цю важливу історичну подію із виступу історика Василя Дмитровича Сопівника, який дуже цікаво розповів про пам’ятні дні Листопадового зриву.

        

       Особливо зацікавили бібліотечних працівників районної централізованої бібліотечної системи краєзнавчі приклади про перебування уряду ЗУНР у Заліщиках і про  імена його лідерів, уродженців краю, мужніх українських січових стрільців.

  

      Огляд літератури біля виставки провела бібліограф Світлана Пукіш.     

      В усіх бібліотеках району будуть проведені інформаційні, виховні заходи, оформлені книжкові виставки, тематичні викладки літератури та преси, ознайомлення із друкованими виданнями.

Городок мій – доле ти моя!

Славний 600-річний ювілей з часу першої писемної згадки про село відзначили у Городку.

         Село, що розташоване на берегах двох великих річок – Дністер і Серет, має унікальну історію і здавен славиться талановитими і дуже працьовитими людьми. Про це довідуємось із багатьох книг, друкованих пам’яток,  які є у сільській бібліотеці.

         Знаменній події у Городку присвятили багатолюдні урочисті заходи.

Мирослава Дмитрівна Жбанова, уродженка села, яка понад 40 років сумлінно трудиться у сільській бібліотеці, організувала на стадіоні, де проводилось свято, виставки на тему: «Городок мій – доле ти моя».

Привернула увагу багатьох учасників дійства виставка-вікторина «Мій край – моя історія жива», яка спонукала не тільки мешканців Городка, але й багатьох гостей свята дізнатись багато цікавого про історію села і перевірити свої знання, знайшовши відповіді на пропоновані запитання.

Бібліотекар експонувала і коментувала на виставці не тільки друковані видання, але й багато краєзнавчих документів, фотосвітлин, спогади односельчан, які зібрані під її керівництвом членами бібліотечного клубу за інтересом «Спадщина».

Серед унікальних пам’яток є у церкві села Городок  образ Пренепорочної Діви Марії, який  за переказами старожилів з’явився і почав мироточити 16 вересня 1777 року – 26 неділь текли сльози з правого ока чудотворного образу Матері Божої. Про це чудо засвідчили 11 очевидців перед духовною комісією, що була прислана від духовного митрополита о. Леона Шептицького. У 1989 році Йосип Зюльковський із Городка  за власні кошти реставрував чудодійний образ.

У день Покрови Пресвятої Богородиці відзначили славний ювілей села, який розпочався величною Службою Божою у церкві Архистратига Михаїла.

         Добре підготувались до святкувань сільські вишивальниці, які представили на виставку, що експонувалась разом із книжковою, свою творчу працю.

Мандзюк Ганна Остапівна, Українець Марія Михайлівна, Сопівник Марія Іванівна охоче передали майстерно вишиті бісером вироби для оглядин – сорочки, чоловічий і жіночий одяг, картини, а сільська майстриня Наталія Іванівна Голобородько представила 10 картин духовної тематики і ще 12 – пейзажі, натюрморти. Марія Михайлівна Борківська, Мирослава Михайлівна Мандзюк і Марія Михайлівна Гуменюк вишивають рушники, подушечки і серветки, які привертали увагу відвідувачів своїми узорами і кольорами, а портрет Шевченка обрамлював вишитий бісером рушник – робота Галини Богданівни Українець.

         Щиро раділи величному ювілейному святові у Городку його мешканці і багато гостей.

За Україну, за її волю

У бібліотеках Заліщицької ЦБС відбулись інформаційно-просвітницькі заходи героїко-патріотичного змісту, присвячені 76-ій річниці утворення Української Повстанської Армії, Дню українського козацтва, Дню захисника України та Покрови Пресвятої Богородиці.

         Працівники центральної районної бібліотеки у вестибюлі РБНТ розгорнули книжкову виставку: «Покрова – заступниця козацького роду, воїнів УПА, захисників України»,  з матеріалами якої активно знайомились учасники районних тематичних урочин.

         На виставці експонувались друковані видання у підрозділах: «Під Покровом Божої Матері», «Козацька слава в наших серцях», «УПА: історія нескорених», «Тільки тим історія належить, хто сьогодні бореться й живе».

         Особливий інтерес викликали Літописи УПА, в яких описані пам’ятні події на Заліщанщині та героїчні подвиги безстрашних лицарів нашого краю.

         Про події сьогодення розповідають книги учасників подій на Майдані, героїв Небесної Сотні, воїнів АТО та авторів-сучасників, адже таким чином вшановуємо пам'ять тих, хто сьогодні жертвує своїм життям за мир і спокій у нашій країні.

         Вперше на виставці була представлена книга «Молитви до небесних сил за захист українського народу» – дарунок Степана Навольського, голови районної організації ОУН-УПА і керівника районної спілки учасників АТО «Дністровий вал».

Зупинися мить, щоб згодом стати вічністю

Напередодні Дня художника учнівсько-студентська молодь, яка проводить своє дозвілля у Клубі творчої молоді, побувала на зустрічі з мистецтвом у Заліщицькій школі естетичного виховання.

         Хтось творить красу словом, хтось звуком, а хтось – кольорами.

        Заліщицький край завжди славився  художніми талантами. Зачатки творчої сили є майже в кожного, потрібно лише створити умови для їх розвитку.

         В художній школі продовжують і примножують цей особливий дар – творять високе мистецтво і навчають цьому інших.     

Присутні ознайомилися з роботами юних художників, а також на свято завітала майстриня із Теребовлі – Холод Наталія Зеновіївна.

         Наталія Холод – професійний художник, майстер художньої обробки шкіри демонструвала виставку власних робіт: сумочки, гаманці, портмоне, козацькі набори, костюми, оздоблені речі та багато іншого.

         Гостя розповіла про історію створення експонованих виробів, також поділилася досвідом свого творчого становлення, розпочавши його від навчання у Косівському коледжі декоративно-прикладного мистецтва.

         Наталія Зеновіївна –  викладач Теребовлянського вищого училища культури. На виставці були представлені дипломні і виставкові роботи студентів цього навчального закладу.

         Зі щирими та сердечними вітаннями до учасників свята звернулася Лілія Вонс – керівник Клубу творчої молоді центральної бібліотеки, а також: Пшик Тетяна, Ніколаєва Інна, Райляну Діана, Коханюк Ірина, Кілик Анастасія, Галько Діана, Воробець Оксана, Афоніна Анастасія, Бойчук Оксана, Монастирська Христина, Якимець Анна – обдарована молодь.

         У пам’яті всіх учасників цього заходу залишиться на довго незабутня згадка і позитивні емоції від спілкування з мистецтвом.

Книжкові дарунки Миколи Савчука

  4 жовтня 2018 року у Заліщиках із концертною програмою виступив Микола Савчук - заслужений артист України,  журналіст, письменник-гуморист, краєзнавець, фольклорист, естрадний виконавець, лауреат Всеукраїнської літературної премії імені Петра Сагайдачного (2000), літературної премії ім. Остапа Вишні (2013), літературної премії ім. Тараса Мельничука (2018), дипломант Всеукраїнської літературної премії ім.Степана Руданського (2016), а  Народний  артист України Богдан Сташків дарував пісенні мелодії.
 М. Савчук - автор, співавтор та упорядник  книжок і брошур  уже вдруге відвідує Заліщицьку центральну районну бібліотеку і дарує свій творчий доробок -  книги.
 

Дякуємо щедрому добродійникові за подаровані книги для наших читачів:

Наш Яким Юрович. — Коломия, 2015. — 76 с. + 16 іл. [Серія «Бібліотека Коломийщини». Випуск 3];
Сотник Цяпка та инші. З стрілецького і пострілецького гумору. — Івано-Франківськ: Фоліант, 2017. [Серія «Наш сміх». Вип. 7.]. — 56 с;
 На дорозі. З нового прозового гумору. — Коломия, Вік, 2016. [Серія «Наш сміх». Вип. 5.]. — 56 с;
 Мобільне нещастя. З нового гумору й сатири. — Івано-Франківськ: Фоліант, 2016. — 56 с. [Серія «Наш сміх». Вип. 6.];
 Мишинська книжечка/ Упоряд. Микола Савчук.- Івано- Франківськ: Фоліант, 2018.- 116 с.- (Серія "Бібліотека Коломийщини, Ч. 7).

Правовий орієнтир

   Напередодні Дня юриста, який відзначається в Україні щорічно 8 жовтня згідно Указу Президента України "Про День юриста" від 16 вересня 1997 року № 1022 / 97, у Заліщицькій центральній районній бібліотеці відбулася зустріч-діалог із представниками юридичних служб району.
  У бібліотеках району постійно організовуються заходи з популяризації правових знань. Обговорення цих питань часто проводиться з участю професійних фахівців.
  5 жовтня 2018 року працівники центральної районної бібліотеки мали можливість безпосередньо спілкуватись із представниками юридичних служб Тернопільського головного територіального управління юстиції -Арсеном Васильовичем Нагуляком, начальником Заліщицького бюро безоплатної первинної правової допомоги Чортківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної допомоги, Анжелою Михайлівною Чаплій,  державним нотаріусом Державної нотаріальної контори у Заліщицькому районі, Іваном Михайловичем Демчуком, головним спеціалістом Заліщицького відділу державної реєстрації актів цивільного стану,  Богданом Степановичем Чоканом, заступником начальника Державної виконавчої служби у Заліщицькому районі.
   Поважні гості бібліотеки розповіли про основні процеси державотворення, важливі законодавчі документи щодо захисту конституційних прав і свобод людини, відповідали на запитання, узгодили подальші спільні дії із бібліотечними працівниками  для інформування мешканців району.
 Зі словами вдячності за співпрацю і вітанням із професійним святом від імені колективу районної бібліотеки виступила директор ЦБС Ольга Йосипівна Тракало 

 У читальній залі бібліотеки оформлена книжкова виставка: "Правовий орієнтир", на якій експонуються довідкові видання, книги і преса на правову тематику.
 

Шевченківські лауреати

День інформації: "Шевченківські лауреати" провела у центральній районній бібліотеці для учнів Заліщицької гімназії провідний бібліограф Світлана Пукіш.

Історія Шевченківської премії є частиною історії української культури та яскравим виявом всенародної любові до Шевченка. Освячена іменем великого Кобзаря, ця творча нагорода має незаперечний авторитет в Україні і в усьому світі.

Комітет з Національної премії України ім. Тараса Шевченка щороку, в результаті конкурсного відбору, всебічного обговорення і таємного голосування, визнає твори, які гідні цієї високої премії. Президент України своїм Указом присуджує Національну премію тим, хто здолав усі сходинки до творчої вершини.

Молодь знайомилась з іменами лауреатів та їхніми творами, які були представлені на книжковій виставці: «Твори літератури – лауреати Національної премії ім. Тараса Шевченка». 
       Перший розділ виставки: «Бібліотека Шевченківського комітету» містив видання, які вийшли за державною програмою «Українська книга». Тепер це майже 100 назв, а розпочато їх випуск з 2001 року. Відрізняються книги цієї серії художнім оформленням – всі видання відповідають встановленим вимогам. Серія видається з метою популяризації і збереження кращих зразків української літератури.
        У другому розділі експонувались книги лауреатів Шевченківської премії, які користуються  популярністю у читачів бібліотеки. 
        Третій розділ книжкової виставки: «Уродженці Тернопільщини - лауреати Національної премії ім. Тараса Шевченка» розповідає про12 лауреатів найпрестижнішої премії, серед яких і наш земляк – художник-різьбяр по дереву Шевчук Володимир Олексійович, що народився у с. Зелений Гай, Заліщицького району. Премію отримав 1982 року разом із колективом митців за художнє оформлення Івано-Франківського обласного драматичного театру.

     Бібліограф ознайомила з іменами краян, лауреатів Шевченківської премії:Андріяшик Роман – письменник; Гнатюк Іван – письменник; Камінський Віктор – композитор; Кульчицька Олена – художник-графік; Кушніренко Андрій – композитор; Лубківський Роман – письменник; Марчук Іван – живописець; Мотика Ярослав – художник; Підлісний Зіновій – архітектор; Сапеляк Степан – письменник; Шевчук Володимир – художник-різьбяр; Штонь Григорій – літературознавець.

         С.І. Пукіш провела огляд довідкових та ювілейних видань Шевченківського комітету, пропонувала інформаційні матеріали.

         З відео-презентацією «Шевченківські лауреати 2018 року» присутніх ознайомила бібліотекар Інтернет-центру Ольга Титор.

Національна премія імені Тараса Шевченка – найвища творча відзнака в незалежній Україні.

Зустріч з автором у Товстенській бібліотеці

Обговорення книги «Колонія» з участю автора  роману відбулось у Товстенській бібліотеці.

         Василь Тракало – уродженець Товстого, український письменник, публіцист, заслужений журналіст України, редактор Бучацької районної газети «Нова доба», голова обласної організації НСЖУ, член національних спілок письменників і журналістів України, лауреат Всеукраїнської премії «Золоте перо» (1994р.).

         У творчому доробку Василя Тракала є повісті, оповідання, публіцистичні роздуми, а за  роман «Колонія», який побачив світ у 1998 році, він удостоєний Всеукраїнської літературно-мистецької премії імені братів Лепких(2000р.) та першої премії Нью-Йоркського Українського Вільного Університету – фонду Воляників-Швабінських.

         У 2016 році побачила світ «Колонія» – нове видання роману у видавництві «Дніпро», Київ. Автор через долі багатьох галицьких родин показує тернистий шлях нашого народу до волі від 1920-х років і до проголошення незалежності України у 1991 році та до сьогодення. Документальні архівні матеріали підсилюють інтерес до роману.

         Серед героїв роману «Колонія» – представники кількох поколінь різних галицьких родин (народжені оповідями земляків і письменницькою уявою автора) та особи історичні.

         Письменник В. Тракало уже раніше двічі презентував цей роман у Товстенській бібліотеці, а на цього разу вдячні його земляки запросили шановного автора на обговорення нового видання книги. За підсумками обласного конкурсу 2017 року Василь Тракало удостоєний премії Богдана Лепкого, у номінації «Література».

        

Відгуками про прочитане, з детальним аналізом твору, поділились літератори-педагоги – Стефанія Данилівна Голик-Децембер і Данило Павлович Онищук із Товстого, Ганна Михайлівна Рибцуник із Садок, а також активний просвітянин Йосип Йосипович Децовський із Заліщик, краєзнавець Володимир Антонович Могилюк із Борщева.

Зі словами вдячності від жителів Товстого виступила  Уляна Ярославівна Деркач, заступник селищного голови Товстенської ОТГ.

         Музичні вітання дарували письменникові гуртківці Товстенського будинку дитячої та юнацької творчості, які вручили пам’ятний сувенір – вишитий портрет із зображенням Тараса Шевченка. Святослав Коханюк майстерно виконав давню українську пісню «Чорна рілля ізорана», а Юлія Галак – «Моя Україна».

       

Щедрим на вдячність поважних товстенців видався день 23 вересня для Василя Тракала, адже ця зустріч у родинному колі односельчан відбувалась у переддень його дня народження.

         Скромний і талановитий наш краянин щиро відповідав на запитання, розповідав про написане ним раніше і про зміст тексту, який він доповнив до роману про теперішні події в Україні, щедро дарував автографи із побажаннями.
          Серед присутніх у залі активних читачів бібліотеки, які пошанували письменника і журналіста Василя Тракала, були люди різного віку і уподобань, а також просвітяни і журналісти із Заліщик, автор англомовного сайту про Товсте Дуглас Хайк із Тайланду, вчителі, громадськість, справжні поціновувачі історії і рідного слова.

         Ведучою зустрічі з письменником була Ольга Тракало, директор Заліщицької централізованої бібліотечної системи.