пʼятниця, 7 грудня 2012 р.

Повір у себе



 3 грудня у Заліщицькому обласному багатопрофільному навчально – реабілітаційному центрі відбувся захід, приурочений Міжнародному Дню людей з обмеженими можливостями.

Бібліотечні працівники побували на фестивалі творчості дітей з особливими потребами «Повір у себе».
Виставка – ярмарок власноруч виготовлених виробів запам’яталася глядачам майстерністю виконання, дитячою щирістю та талановитістю самих виконавців.
Проведення такого заходу дає можливість змінити ставлення громадськості до соціальної ролі інвалідів, усунути перешкоди на шляху до їх повноправної участі в усіх сферах життя суспільства.
 В районній бібліотеці проводились групові заняття для навчання дітей – інвалідів навикам користування комп’ютером, умінь спілкування в соціальних мережах.
 Відрадно, що про це із вдячністю говорили в той день діти, які щоденно відвідують Інтернет – центр бібліотеки.

Життя – всього лиш хліб

Під такою назвою у Блищанецькій бібліотеці-філії відбулася година-реквієм, приурочена  80-річчю голодомору на Україні. Метою заходу було розповісти нинішньому молодому поколінню про цю жахливу трагічну сторінку в історії України.

Із вступним словом виступила бібліотекар О.З.Бурдейна. «Насправді в Україні було три голодомори: 1921-1922рр., 1932-1933рр. і 1946- 1947р. Але наймасштабніший за своїм розмахом був голод 1932-1933 – він став справжньою катастрофою для українського народу, бо під час нього вимерли цілі регіони», - сказала виступаюча. На думку дослідників, у той період в Україні вимерло від голоду 3,5-8 млн.осіб. Це при тому, що 1932 рік був урожайний, було зібрано 4,5 млн.тонн зерна». На цю скорботну подію прийшла очевидець голодомору 1932-1933 років, уродженка Житомирської області Хотина Іванівна Кисиленко. На той час, маленька п’ятирічна дівчинка, разом із сім’єю пережила страшний голод і, як могла, допомагала своїм батькам. Із спогадів Хотини Іванни: «Я була маленькою, але добре пам’ятаю той час. Їсти не було нічого. Мама товкла у ступці гречану полову, листя липи, рвали гілочки проса, які вже були порожні без крупинок. Я ходила за 6 км на картопляне поле збирати уже сухі тулубки картопельки, які мама чистила і у ступці товкла, там був крохмал і підмішувала його до тої полови та листя. Із того пекла млинці. Нас у сім’ї було шестеро. Тато, мама і четверо дітей. У нашому селі людям трохи пощастило. Голова колгоспу був такий же бідний, як усі, тому він створив колгоспну кухню. Хто вступив до колгоспу, тому на кухні щоденно видавали харчі. На одного члена сім’ї по одному млинчику – дуже квасному, трошки сиру і 5-6 картоплин на день. Що це було показувати голодним дітям. Ми всі мріяли про те, щоб тато заколов порося і щоб ми поїли м’яса. Тими харчами, що тато приносив із кухні, ще треба було поділитися із біднішими. Якось одного разу до нас зайшла жінка, яка опухла від голоду. Мама дала їй одного млинця і ложку сиру. Вона відразу з’їла і побачила під шафчиком картопельку. Зігнулася і зібрала ту картопельку у фартушок та сказала, що у вас ще немає голоду, якщо перед обідом під шафчиком лежить картопля. Тоді ми залишилися без супчику на обід. Два, три рази на тиждень у село приходила бригада із району і шукала зерно. Люди називали її «Червона мітла». Забирали абсолютно  все що знаходили. Під весну масово почали помирати люди. На вулицях, де попало, можна було побачити опухлих мертвих односельців. Хто був ще не дуже ослаблений, копав траншеї, в які, сидячи, складали мертвих людей і засипали землею».

Високе небо Богдана Лепкого



Воскресне, встане Україна!
Тільки не  тратьте, браття, віри,
Тільки не будьте маловіри…
Бо мусить, мусить побідити
Добро і правда на землі
                    Б. Лепкий

        Богдан Лепкий  – видатний діяч  української культури, поет-лірик, автор безсмертних «Журавлів» та історичної  епопеї «Мазепа», перекладач і  літературознавець, освітній діяч  і художник, дійсний  почесний член Наукового товариства ім. Т. Шевченка.
        Днями в приміщенні бібліотеки Заліщицького Вищого професійного технічного училища працівники  центральної районної бібліотеки провели літературну годину «Шляхами Богдана Лепкого», присвячену 140-річчю від дня народження письменника.
       Про життєвий і творчий шлях письменника розповіла  бібліотекар читального залу районної бібліотеки  Галина Балицька.
        Десятиліттями з’являються у  розвесняному небі журавлі і тануть в осінньому. А з ними і  журлива мелодія «Чуєш, брате мій».
         Знамениті «Журавлі» Б. Лепкого – один із найтрагічніших ліричних віршів, навіяний мотивами  осені, віри, де  власне стирається грань між життям і смертю. Це драматично-поетична  мініатюра, озвучена  в 1915 році братом Богдана Лепкого, не  вмовкає в нашому народі, живе як народна пісня. Як багато  умістилося в  кілька строф про осінній  відліт  журавлів. Яка гама   переживань, настроїв – і не дивно, що  такими журавлями бачили галичани, які  покидали Батьківщину  в неясній надії на кращу долю за океаном. І  кожна людина,  проводжаючи  ключі журавлині у вирій, теж  мимоволі прощається з весною і літом, з молодістю, з життям.
         Про  історію написання цього вірша розповіла і  зачитала текст бібліотекар  абонементу  Тетяна Баранецька. Тривожно і з сумом звучали  слова:
          Вона там є. Моя земля.
          Моя розтерзана Вкраїна.
          Безсмертним крилом журавля
          До неї з чужини прилину.

       Бібліографічний огляд літератури провела бібліограф районної бібліотеки  Світлана Пукіш.
       До 140-річчя  від дня народження Б. Лепкого була  організована книжкова виставка «Володар різних жанрів».
        Учні познайомилися з  фотобуклетом «Шляхами Богдана Лепкого», з серії «Повернуті із забуття».

четвер, 6 грудня 2012 р.

Тренінг для бібліотекарів



            Обласний тренінг на тему: «Пункт Доступу Громадян до інформації у бібліотеці: пошук, доступ, консультування», проведено для  бібліотечних працівників району, керівників бібліотечних установ в яких відкриті і діють Інтернет-центри.  Тренінг провела С. І. Воробель – завідуюча методичним відділом Тернопільської обласної бібліотеки для молоді в рамках проекту Української бібліотечної асоціації та  Програми  сприяння  Парламенту України "Мережа  Пунктів Доступу Громадян до інформації органів державної влади у бібліотеках України", за підтримки Заліщицької ЦБС.
          У 2009 році бібліотеки Заліщицької ЦБС приєднались до мережі Пунктів доступу громадян до офіційної інформації. У бібліотечних  Інтернет-центрах створені робочі місця з доступом до Інтернету, де користувачі можуть самостійно або за допомогою бібліотечного працівника отримати інформацію  про діяльність влади будь-якого рівня.
           Пункт Доступу Громадян оформлений  спеціальним плакатом, бібліографічними списками, рекламними буклетами УБА,  виданими за проектом ПДГ до інформації.  Поруч відкрита тематична поличка  інформаційних видань, що їх систематично отримує бібліотека поштою.
              Програма  тренінгу бібліотекарів включала питання:  система  електронного урядування, сутність доступу до інформації,  джерела отримання інформації про Верховну Раду України і законотворчий процес, про Секретаріат  Президента України, про окремі  міністерства та відомства і про ресурси органів обласної влади. 
            Бібліотекарі знайомились із матеріалами сайтів Заліщицької РДА, районної та міської рад. З цих питань вони  виконували практичні вправи.
           Працівники центральної районної бібліотеки та дев’яти сільських книгозбірень отримали  сертифікати, що засвідчують їх участь у тренінгу в рамках проекту УБА та Програми сприяння Парламенту ІІ, яка діє за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).