середа, 31 грудня 2014 р.

Вдячні за підтримку.
Вітаємо з Новим 2015 роком





Щиро вітаємо бібліотечну  спільноту  – читачів та працівників бібліотек, членів громадської ради, що діє при  ЦБС,   наших спонсорів  з Новим 2015 роком.

        Засилаємо  найкращі побажання  та слова вдячності  благодійникам,  які  підтримували  бібліотеки Заліщицької ЦБС  у 2014 році.

       Вдячні за спонсорську допомогу  підприємцю,  директору  
ПП «Арма» Івану Навольському за щедрий дарунок – копіювальну машину «Ксерокс» для  районної центральної бібліотеки, а підприємцю Степану Навольському – за  виділені кошти на передплату преси.

       Директору ПАП «Фортуна» Ігорю Фричу,  за передплату преси  для Рожанівської і Солонської бібліотек-філій, та директору ПОП "Золота нива" Миколі Долотку - за передплату преси для Буряківської бібліотеки-філії, священикам  – пароху церкви Архистратига Михаїла о.Ігорю Леськову – за передплату преси для Товстенської бібліотеки-філії та пароху церкви Покрови Пресвятої Богородиці  м. Заліщики о. Івану Сендзюку  – для  Заліщицької центральної районної бібліотеки.

          Адресуємо слова  вдячності  керівнику  ПАП «Добробут»  Мирославу Розлуцькому  за  виділені кошти  у сумі  40 тис.грн. для  придбання металопластикових вікон  та встановлення їх  у  Щитівецькій та Вигідській  бібліотеках-філіях і  реконструкцію даху  у Дунівській бібліотеці-філії.

          Вдячні  керівникам  ПАП «Агрополіс»  Володимиру Торчинському, директору ТзОВ «Маяк» Володимиру Ландяку, сільським головам – Михайлу Мельнику (Хмелівська сільська рада), Степану Крижанівському (Шутроминська сільська рада),  Миколі Воробцю ( Блищанецька сільська рада), за сприяння у  придбанні та встановленні металопластикових вікон  у  приміщеннях Хмелівської, Шутроминської, Ставецької бібліотек-філій, а сільському голові Дорогичівки Василю Перціву - за підключення сільської книгозбірні до швидкісного інтернету.

       Від імені читачів бібліотек Заліщанщини  вітаємо  з Новим роком  і дякуємо  за  допомогу  Любові Горват, керівнику Міжнародної  освітньо-культурної Асоціації за щедрий  дарунок – передані  340  книг та Михайлові Лазару, голові Тернопільської облспоживспілки, який оплатив  за доставку цих книг з Києва до Заліщик.

        Слова вдячності  передаємо  авторам книг,    дарувальникам – уродженцям та мешканцям району,  підприємцям  міста,  церковним громадам,  які  не тільки дарували  книги для  центральної районної бібліотеки, районної бібліотеки для дітей, сільських бібліотек-філій, але й  брали активну участь, ініціювали і популяризували  українське слово, підтримували  національну культуру.

 

понеділок, 29 грудня 2014 р.

Літературна інформіна «Я жив на Поділлі»




Літературну інформіну «Я жив на Поділлі», до 85 – річчя від дня народження польського прозаїка Збігнєва Доміно, проведено у Ворвулинській бібліотеці – філії.

Життя і творчість видатного польського письменника, публіциста та громадсько – політичного діяча
З. Доміно тісно пов’язані з Україною.

За висловлюванням голови Спілки польських письменників Марека Вовжкевича, Збігнєв Доміно − «найбільший українець у сучасній польській літературі».

Справді, Збігнєв виховувався на польській і українській культурі. Для нього тема спільних доль, взаємодопомоги, взаємовиручки поляків і українців у найскладніших життєвих випробуваннях − наскрізна. Він так само − один з найпослідовніших пропагандистів української літератури, українського фольклору у Польщі.

Хоч він народився в Польщі, але деякий час проживав у нашому краї – в с. Ворвулинцях.

Доміно Збігнєв народився 21 грудня 1929 року в селі Кельнарова Жешувського повіту Польщі.

Наприкінці 1938 року з батьками переїхав на проживання у Ворвулинці.

З. Доміно  з великою повагою ставився до України і до наших краян. Про це читаємо в багатьох його творах.

У Ворвулинцях сімя   Доміно проживала всього два роки, протягом цього часу Збігнєв навчався у Товстенській школі.

У лютому 1940 року разом із родиною був вивезений до Сибіру – в Іркутську область. Тяжкі поневіряння поляків на засланні Збігнєв Доміно майстерно описав у повісті «Сибіріада польська».

Пережите надовго закарбувалось у душі і серці майбутнього письменника, проте кандидат юридичних наук і військовий прокурор Збігнєв Доміно не відразу взявся за перо. Літературний дебют (оповідання на військову тему) відбувся на 34 році життя. Невдовзі побачили світ дві збірки оповідань: «Спрага» (1967 р.), «Молоді сутінки» (1969 р.).

Після виходу другої збірки З. Доміно присвятив себе творчій роботі, поселився в Жешуві, згодом очолив Жешувське відділення Спілки польських письменників, став редактором суспільно-культурного журналу «Профілі».

     У  творчому доробку митця ще є  книги:  «Кедрові горіхи», «Блукаючі вогні», «Вихор шаленіє», «Золоте павутиння», «Час додому, хлопці», «Букова поляна», «Брама небесного спокою», «Нотатки з-під блакитного прапора» та інші.

Збігнєв Доміно займав ряд відповідальних посад. Працював в органах держбезпеки та у військовій прокуратурі, був радником з культури посольства ПНР в СРСР.

В Україні у Збігнєва багато друзів. Його знають і цінують у нас численні читачі. Він відзначений українськими державними нагородами: орденом  князя Ярослава Мудрого Vст. (2006), Почесною Грамотою Президії Верховної Ради Української РСР (1990), Почесною Грамотою Кабінету Міністрів України  (2009). Йому присуджено міжнародну премію імені Володимира Винниченка Українського фонду культури  (2002).

Тепер проживає в місті Жешув. Декілька разів він відвідував Ворвулинці, був у Заліщиках і Товстому.

Читачі бібліотеки, мешканці Ворвулинців з цікавістю слухали розповідь бібліотекаря Надії Кіцканюк про колишнього жителя села, а нині відомого польського літератора, громадсько – політичного діяча Збігнєва Доміно, ознайомились з його книгами, які були представлені на виставці «За світло нового життя».


понеділок, 22 грудня 2014 р.

Проміння душі його з нами




Годину пам’яті на таку тему проведено у Дуплиській бібліотеці-філії 21 грудня 2014 року, яку присвятили 210-річниці від дня народження Григорія Савчинського. 
Про уродженця Дуплиськ, священика, дідуся славетної співачки Соломії Крушельницької, автора книги «Звенигород» розповіли ведучі заходу Аліна Козьмук та Сніжана Войцеховська.
Народився Григорій Савчинський 26 грудня 1804 року в селянській родині в с. Дуплиська нашого району. Він був рідним дідусем славетної співачки Соломії Крушельницької по лінії матері.
Навчався в Бучацькій гімназії, а згодом у Львівській духовній семінарії. Був парохом у селах Княгиничі (нині передмістя м. Івано-Франківська), Виспі коло Рогатина й у літописному Звенигороді коло Бібрки.
Г. Савчинський відомий як культурний діяч і письменник. Брав участь у з’їзді українських учених 1848 року в м. Львові, друкував свої твори вже в перших числах першої української газети-журналу «Зоря Галицька» (1848—1851). Окремі його віршовані байки були вміщені в читанках для учнів гімназії, які видав Ом. Партицький (1871, 1886). У 1867 році Г. Савчинського обрали громадським радником повітової ради в м. Бібрці.
Творча спадщина Г. Савчинського багатожанрова. Він залишив поетичні твори (інтимну лірику, елегію, гуморески, казки, притчі та байки); прозу (оповідання, новелу, повість), статті з господарських питань, короткі газетні кореспонденції.
Г. Савчинський — з перших зачинателів віршованої байки в Галичині («Гусак», «Курочка», «Будяк», «Яструб і голуб», «Старий Кінь і старий Собака», «Когутик»), автор антиалкогольних творів, перший популяризатор вирощування кукурудзи. Іван Франко в «Нарисі історії українсько-руської літератури» (1910) позитивно оцінив творчість Г. Савчинського, зокрема відзначив, що «оповідання «Геть, геть, геть!» написане для пропаганди тверезості і не позбавлене таланту».
Г. Савчинський це поет-епік у структурі побудови вірша й у розповідній манері, у прагненні до сюжетності. Це вірш-елегія «Що я мав на Виспі?», гуморески «Най буде стрижено» та «Недоля пияка і його коней», а також казка-легенда про долю жебручого старця «Дід».
Майстерно написані його віршовані притчі «Іван Наконечний», «Покаяння пияка», «Обрахунок газди з наймитом», «Подяка над подяками» та ін.
Соціально-побутова проза письменника нараховує чотири твори: новелу «Коби ніхто так, як Петро Чухрій, не продавав пшеничку», малі повістки «Веретена», «Геть, геть, геть!» і «Мушка». Ці твори змальовують живі картини із сільського життя післяпанщизняного часу; в основі їх сюжетів — справжні події. Як сільський парох, письменник, глибоко знав болі, тривоги, психологію, мислення й мову простолюддя. Тому й так барвисто, художньо виразно виписав сільські типи, їх внутрішній світ. Змалював він трагічні події та гострі конфлікти в побуті селян та сільських п’явок-війтів, корчмарів. Уся проза Г. Савчинського таврує пияцтво як причину страшних людських трагедій.
Збірку творів Г. Савчинського «Звенигород» 1993 року видали в м. Тернополі.
Помер Г. Савчинський 16 лютого 1888 року в с. Звенигороді.
Спогадами про пам’ятні урочини, які відбувались з нагоди відзначення 190-річниці від дня народження Григорія Савчинського в Дуплиськах у 1994 році, з участю знаного на Тернопільщині фольклориста, дослідника, славетного роду Крушельницьких Петра Медведика поділився Іван Гнатович Гринишин, колишній сільський голова.
Пам'ять славного уродженця Дуплиськ Григорія Савчинського пом’янули в той день сельчани разом з місцевим парохом церкви Різдва Пресвятої Богородиці о. Володимиром Рачковським.
Важливо, що саме в цьому році відбуваються у нас духовні дійства, присвячені 25-річчю легалізації УГКЦ, тому звернулись присутні і до пам’яті про родину Тимчуків, які народились також у Дуплиськах.
Преосвященний Владика Кир Яків (при народженні Ярослав) народився в 1919р. в селі Дуплиська Заліщицького району. Батько Григорій Тимчук був протягом багатьох років дяком в 
 с. Дуплиська, на могилі батька написано, що похований довголітній дяк села Дуплиська. Любов до Бога і прагнення йому служити передалось дітям – старший  син Євген – о. д-р Єронім, 2-й син Ярослав – Владика Яків, 3-й син Нестор став лікарем, одна з 4-х сестер (а всіх було семеро дітей) Савина закінчила факультет англійської мови в Чернівецькому університеті в липні 1992р. Слуга Божа стала василіянкою і прийняла монаше ім`я Софронія.
Село навічно збереже пам'ять про славних духовних провідників.

вівторок, 16 грудня 2014 р.

Джек Пеленс: володар "Оскара" і Заліщанщина



Активний краєзнавець, вчитель історії Могилюк Антон Іванович , який майже півстоліття сумлінно трудився на освітянській ниві,  поділився своїми думками про створений фільм Олеся Саніна «Поводир», що тепер демонструється у кінотеатрах України. Ця кінострічка  представлена на конкурс  від України на здобуття найпрестижнішої премії «Оскар – 2015 року».
В основу сюжету фільму взято  трагічні події 1934 року, коли кількасот українських кобзарів та лірників запросили на з’їзд  до Харкова. Загони НКВС вивезли їх та їхніх малолітніх провідників до лісу, де розстріляли.
   За словами режисера, ідея фільму народилася в нього під час поїздки з картиною «Мамай» у Голівуд, де  Олесь Санін  познайомився з американським актором українського походження Джеком Пеленсом, українське ім’я якого -   Володимир  Палагнюк.
Автор цих рядків пригадує: «…він хотів мені допомогти. Запитав, які я знаю цікаві та вражаючі історії. Я повідав про Кобзарський з’їзд 1934 року в Харкові.  Джек  порадив мені розповісти про цю трагедію на екрані, забути про всі призи та власну справу».
Про це ви можете прочитати у газеті «Сільські вісті» за 22 листопада 2014 року.
Цікаві факти про володаря Оскара – Джека Пеленса, корені родоводу якого походять із села Іване – Золоте Заліщицького району, наводить Могилюк А. І.  у статті «Патріотизм Голівудського актора» в районному часописі «Колос», 2014.- 7 серпня.
Про Джека Пеленса «Колос» писав двічі: 2 серпня 2003 року Данило Онищук у матеріалі під заголовком «Українська зірка Голівуду» і 23 серпня 2003 року В. Д. Палагнюк у публікації «Голівудський актор – мій двоюрідний брат».
У липні 2001 року  Заліщицьку центральну районну бібліотеку відвідав  Василь Скрига з своїм сином, які побували в Києві на фестивалі «Червона рута», а також відвідували свою родину на Івано-Франківщині та в сусідньому Борщівському районі.
Гість із Америки виконав прохання Джека, (якому на той час було 82 роки)  - зустрівся у бібліотеці з його двоюрідним братом, нині уже покійним Володимиром Дмитровичем Палагнюком, і  передав йому вітання, а також розповів працівникам бібліотеки  про мрію Голівудського актора Пеленса відвідати маленьке село Іване – Золоте, звідки емігрували його рідні понад сто років тому,   знятись у  фільмі в ролі Мазепи саме у нашому мальовничому краї. Ці мрії, нажаль, не здійснились.
Василь Скрига передав декілька експонатів до районного краєзнавчого музею з реквізиту актора, що доповнюють відомості про Джека Пеленса, бо впродовж багатьох років його брат Володимир Палагнюк був директором цього музею.

пʼятниця, 12 грудня 2014 р.

Згадуємо імена малолітніх політичних в’язнів



Бібліотекарі району беруть участь у створенні «Книги пам’яті », про малолітніх політв’язнів періоду більшовицьких репресій, яку готує до видавництва Тернопільська обласна організація Всеукраїнського товариства політв’язнів і репресованих.
 

За дорученням голови Заліщицької районної державної адміністрації ми організували збір фотографій та уточнення відомостей про уродженців нашого району.

В ході пошуку згадуємо імена краян, учнів шкіл, училищ, яких в малолітньому віці -  14- 18 років судили по політичних статтях на великі терміни покарання, вивозили на каторжні роботи у віддалені райони Союзу.

Нажаль, живих свідків тих репресій залишилось уже дуже мало. Чимало з них,  ще зовсім юних, так і не зрозуміли своєї провини, не повернулись до рідних домівок, відійшли за межу Вічності. У  рідних селах вже призабуті їхні імена. Втрачено зв'язок з родинами. Збережено мало фотосвітлин, листів, документів.

Стираються з пам’яті довгожителів світлі спогади. Однак, дещо із збереженого все ж вдалось зібрати.

Ініціатори цієї важливої справи заслуговують нашої шани і вдячності. Треба було б швидше про це подумати всім нам. 

Важливо передати нашій молоді героїку давніх років, не забуваючи і про сучасні тривожні події, страдання  людей,  молоді на сході країни. На Донбасі гинуть кращі сини і дочки, відстоючи цілісність і незалежність України.

понеділок, 8 грудня 2014 р.

Невідомі Заліщики (З історії міста 1752 – 1767 рр.)

Нещодавно на адресу центральної районної бібліотеки надійшов лист Петра Сіреджука, доктора історичних наук, професора Прикарпатського університету ім. В. Стефаника.
Сподіваємось, що цікаві історичні дослідження краєзнавця зацікавлять багатьох читачів, шанувальників історії нашого краю.
Прочитати про це можна на сайті Заліщицької ЦБС

пʼятниця, 5 грудня 2014 р.

Наша духовна святиня

До 150 – ліття Храму Покрови Пресвятої Богородиці в Заліщиках центральна районна бібліотека підготувала книжкову виставку, з якою ознайомились 30 листопада 2014 року учасники величних ювілейних святкувань.
Більше про це можна дізнатись на сайті ЦБС

понеділок, 1 грудня 2014 р.

Літописець історії рідного краю



Днями у Заліщицькій центральній районній бібліотеці проведено екскурс в історію краю «Краєзнавчий портрет в ракурсі», який присвятили 65 - ій річниці від дня народження Петра Сіреджука.
Петро Степанович Сіреджук – вчитель- історик, який після закінчення Івано – Франківського педагогічного інституту у 1976 -  1978 роках вчителював в Устечківській десятирічці нашого району. Вже в той час він організовував пошукові експедиції для школярів краєзнавчими стежками, друкував статті на краєзнавчу тему в районній газеті «Колос».
А народився Петро Степанович 23 листопада 1949 року в багатодітній сімї у селі Космач Косівського району Івано – Франківської області.
Після закінчення Космацької десятирічки працював у Паладаурській геологорозвідувальній експедиції, яка базувалась у м. Боднісі, Грузія, робітником на заводі.
З 1978 року   працював на різних посадах, шістнадцять років -  в органах внутрішніх справ міста Львова, з 1994 року  - викладач кафедри соціальних дисциплін, вітчизняної та світової культур Львівського інституту внутрішніх справ при Українській академії внутрішніх справ, підполковник міліції.
У 1989 році П. С. Сіреджук захистив дисертацію у Львівському державному університеті ім. Івана Франка на тему: «Історія заселення Галицької землі в XIVXVIII ст.», а 22 квітня 2010 року – докторську дисертацію «Соціально – економічне становище і культурне життя німецької меншини Східної Галичини в 20 – 30 рр. ХХ ст.».
З кінця 1994 року Петро Сіреджук – постійний член Гуцульського дослідного інституту в Чикаго, США. Лауреат премії ім. Івана Крип’якевича (1996 р.), стипендіат Польської Академії Наук (1995 р.), з 2005 р. – Ягеллонського університету, м. Краків, Інституту Гордера в Німеччині (1996 р.), учасник багатьох міжнародних конференцій.
Нині, зі слів науковця П. Сіреджука, у його творчому доробку вже є понад 190 наукових  праць, 5 книг, 498 газетних статей,  багато колективних монографій.
В останні роки Петро Сіреджук, повернувшись до своєї альма – матері, працює в Прикарпатському університеті, щедро наповнює скарбницю рідного Прикарпаття  науковими знахідками.
Однак, заслуговує історик – науковець за свою подвижницьку працю і вдячності жителів Заліщицького краю.
«Першовитоки: Нариси історії заселення Заліщанщини від найдавніших часів до наших днів» - книга П. Сіреджука, до якої вже впродовж двадцяти років  часто звертаються історики, краєзнавці, читачі бібліотек району.
У журналі «Мандрівець», що видається у місті Тернополі, 3 жовтня 2013 року поміщена цікава стаття автора «Тернопільська волость 1697 р.»
У телефонній розмові науковець – історик розповів, що досліджує тепер історію Устечківської школи, яку готує до друку, присвячуючи її 320- річниці від часу заснування цієї найдавнішої у нашому краї установи.
Про основні віхи з життя і наукової діяльності П. С. Сіреджука розповів присутнім Віталій Каспрук, директор Заліщицького краєзнавчого музею, Марія Рудик – бібліограф центральної районної бібліотеки ознайомила з бібліографією науковця, друкованими виданнями, які є у фондах нашої бібліотеки, з Інтернет – ресурсами, що доповнюють відомості про історика, науковця і краєзнавця, доктора історичних наук, професора Прикарпатського університету ім. В. Стефаника, який своїми науковими розвідками допомагає нам глибше пізнавати історію рідного краю.

вівторок, 21 жовтня 2014 р.

Книги – міст у світ знань



 Значення книг у житті людини важко переоцінити. З дитячих років вони допомагають нам пізнавати світ, дають поради, засмучують і розвеселяють. Люди, які багато читають, не тільки мають енциклопедичні знання, а й ніби проживають різні життя разом з героями улюблених книг. 


Сила книг безмежна! Вони потрібні нам, як повітря і вода, як світло і тепло. Без них ми сліпі, часто безпорадні. Важко уявити життя без книг: художніх, науково-популярних, довідкових. Протягом усього життя ми звертаємось до них. Вони допомагають нам зрозуміти світ, що нас оточує, відкривають небачені обрії, розкривають таємниці природи, життя, збагачують знаннями, пробуджують мрію. Книги – мудрі друзі, які, не вміючи говорити, розказують нам про незвичайні пригоди і подорожі, про чудеса, про навколишній світ; вчать розуміти і цінувати працю людей, часто допомагають обрати шлях у житті. І всіх цих порадників ми можемо зустріти в бібліотеці. 
 Саме зустріччю з ними було присвячене чергове засідання молодіжного – дозвіллєвого клубу «Сучасник», який діє у Товстенській селищній бібліотеці.

Інтерактивна гра «У світі книжкових скарбів» сприяла популяризації книг серед старшокласників.
 Різноманітні конкурси, презентація сайту бібліотеки, ознайомлення з книжковою виставкою «У книг теж бувають ювілеї.», огляд літератури «Досліджуй нові світи: читай!», все це було представлено для молоді бібліотекарем абонементу для дорослих Галиною Заяць і завідувачем бібліотекою-філією Ольгою Бензар .



пʼятниця, 17 жовтня 2014 р.

Краяни-митці відвідали районну книгозбірню

   
Нещодавно уродженці села Виноградне нашого району Іван та Василь Салевичі зустрілись із працівниками Заліщицької центральної районної бібліотеки. Імена відомих митців добре знають жителі нашого району, бо по-особливому дорожать вони рідним краєм, підтримують зв`язок не тільки з родиною, але й з багатьма творчими особистостями Заліщанщини.
   Під час зустрічі з бібліотекарями Василь Салевич - диригент, заслужений працівник культури України, який тепер керує хоровими колективами на Харківщині, розповів про свої творчі здобутки, подарував авторські пісенні альбоми із творами, які звучать у виконанні хорових колективів "Сяйво", "Світанок", "Водограй" та церковного хору у м. Харкові.
   В.М. Салевич активно пропагує українську пісенну спадщину.
   Рідний брат Василя Салевича - Іван живе у Чернівцях, скульптор, художник, член Національної спілки художників України, учасник всеукраїнських, міжнародних виставок. Скульптурні, живописні твори митця зберігаються в музеях та приватних колекціях України і за кордоном. Незабаром у бібліотеці буде відкрито виставку з його творами, яку Іван Миколайович запропонує для ознайомлення жителям району.   

Більше дізнатись про Івана та Василя Салевичів можна на сайті ЦБС
 

Триєдине свято у Заліщиках



   Християнському святу Покрови Пресвятої Богородиці, а також 
72-річниці УПА та Дню Українського козацтва були присвячені урочистості у Заліщиках.
   Біля меморіалу Борцям за волю України зібралися члени районного Братства ОУН-УПА, трудові колективи підприємств, установ, організацій, навчальних закладів, представники політичних партій та громадських організацій. Від учасників, районної та міської влади були покладені квіти шани і вдячності до Меморіалу Борцям за волю України.     
    Вихованці районного будинку дитячої та юнацької творчості провели патріотичний флешмоб «На крилах миру», а в фойє РБНТ експонувалась фотовиставка  «Революція Гідності».
    Працівники центральної районної бібліотеки організували книжкову виставку «України синам вічна слава лине. У віках жити вам, Лицарі Вкраїни». 
     У бібліотеках системи були організовані книжкові виставки, перегляди літератури, проведено історичні години: «В боях за волю і свободу», «Геройським подвигом зігріта, УПА народною була», «Сини мої…І заридала Україна», «Все пам’ятає батьківська земля - і грім гармат, і визволення день», «14 жовтня – День українського козацтва».

Яків Головацький – на тлі епохи



           «Невеличке й моє зіллє – як барвінок на весіллє…» – під такою назвою була  проведена  літературна година, до 200-річчя від дня народження Якова Головацького в Хмелівській бібліотеці, для учнів 5-9 класів. Тут було влаштовано тематичну поличку: «Яків Головацький – на тлі епохи».
             Розпочали літературну годину з ознайомлення учнів з основними віхами життя і  творчості Я. Головацького.  Письменник,  фольклорист, вчений славіст, освітній діяч народився 29 жовтня 1814 р.  у  с. Чепелі, нині Городівського  району, що на Львівщині. Походив  із священичої сім’ї. Майбутній  учений початкову освіту здобув удома, де доречі, була багата бібліотека. Навчався у Львові: спочатку в звичайній школі, а згодом – у гімназії і на філософському факультеті університету, а також  в університеті м.Пешта (Угорщина).
         Під  час навчання на  філологічному факультеті  в університеті і в духовній семінарії у Львові, Головацький  стає членом «Руської трійці». За його участі вийшов альманах  «Русалка Дністрова».
        У 1846-1848 рр. служив священиком с.Хмелева. На  сільському цвинтарі є могила його сина  Володимира, який умер у 3-річному  віці. 1848 року Головацький – заступник голови філії Головної Руської Ради в Чорткові.
         Літературний доробок Я. Головацького – це  невеличкий зшиток  оригінальних поезій та перекладів  і в’язанка мініатюрних прозових  творів, художньо опрацьованих народних казок, приказок, анекдотів, байок.
          У виконанні читців, учнів 5-8 класів,  звучали найпопулярніші його  поезії:  «Весна» ( читала Аліна Барицька), «Два віночки»( Діана  Могилюк), «Річка» (Марійка Репа), «Туга за родиною» (Ірина Павлюк) , «Братові з-за  Дунаю» (Ангеліна Понюк) «Над Прутом» (Уляна Загайкевич) та ін.
          Привертає увагу те, що майже всі ці поезії стали популярними піснями.
           Останні роки життя Головацький  провів у межах Росії. Помер він  у Вільнюсі ( Литва) 13  травня 1888 р. далеко від рідної землі, від свого народу.
          Сьогодні, якщо хочемо об’єктивно  визначити місце Якова Головацького в історії свого рідного народу,  мусимо виважено  проаналізувати весь його творчий доробок, який  відображав дві епохи в його житті: до 1848 р. і опісля. І, пам’ятаючи та не прощаючи його гріх антиукраїнства  з тієї другої доби, треба віддати належне його подвижницькій праці на ниві українського національного відродження під прапором Маркіяна Шашкевича в епоху першу.

середа, 8 жовтня 2014 р.

Дорогичівська бібліотека-філія отримала грантову винагороду



З 2012 року в Дорогичівській бібліотеці-філії Заліщицької ЦБС забезпечується безкоштовний доступ до Інтернету.
Послугами бібліотечного Інтернет-центру користуються не тільки мешканці Дорогичівки, але й сусідніх сіл району.
Заслуговує на увагу приклад сприяння у створенні належних умов для функціонування книгозбірні сільського голови Василя Перціва, який передав бібліотеці кімнату, де колись був кабінет сільського голови, із діючим газовим конвектором для опалення та засобами охорони приміщення, також сприяв у підключенні швидкісного Інтернету. 
Бібліотека брала участь у конкурсі «Партнерство бібліотеки і громади» і визнана переможницею.
Нещодавно Дорогичівська бібліотека отримала ноутбук - грантову винагороду від організаторів конкурсу - програми «Бібліоміст».
Радіє завідувач бібліотекою Ганна Бабин (на фото в центрі), бо тепер має змогу покращити умови для обслуговування користувачів.



середа, 1 жовтня 2014 р.

Урочистості з нагоди Всеукраїнського дня бібліотек



    30 вересня 2014 року відбулись урочистості у Заліщицькій центральній районній бібліотеці під девізом:
  «Бібліотек@ - територія єдності».
 
    Бібліотечні працівники району з вдячністю приймали вітання і побажання Бориса Івановича Шипітка, голови Заліщицької районної державної адміністрації, Василя Федоровича Лопушняка, заступника голови районної ради, Володимира Станіславовича Бенев`ята, міського голови, Оксани Миколаївни Безушко, начальника відділу культури, національностей та релігій, Ярослава Васильовича Гринишина, голови райкому профспілки працівників культури району, які прибули на зустріч і у своїх виступах позитивно оцінювали роботу бібліотечних установ та колективу бібліотекарів району.
     В цей день ми отримали в нагороду – грамоту Заліщицької районної державної адміністрації і районної ради за сумлінну працю, зберігання та відродження культурних, духовних надбань, популяризацію рідного слова, інформаційне обслуговування мешканців району, а також дарунки. 
     Від імені читачів нас привітали Йосип Децовський і Наталія Крок – члени громадської ради, що діє при бібліотеці. Ірина Олексіївна Ковальчук, дружина письменника вручила книгу-дилогію «Ростиславичі. Отрок князя Василька» Петра Ковальчука.
    Бібліотекарям-ювілянтам з нагоди дня їх народження вручила квіти голова профспілкової організації бібліотечних працівників Галина Заянчковська.
    Про бібліотечні справи району інформувала Ольга Тракало, директор Заліщицької централізованої бібліотечної системи.
      Зважаючи на сучасні події на сході України, де на захисті єдності, миру і безпеки стоять наші рідні захисники Вітчизни, які донедавна ще були активними читачами бібліотек, бібліотекарі зібрали для них теплий одяг, продукти харчування, солодощі, які передали до районного штабу національного спротиву. Надіємось, що зігріють їх і тепло наших сердець, і по-особливому важливе спільне бажання найшвидшого закінчення воєнних подій, військових протистоянь, а також жаданого миру, злагоди і єдності. 

четвер, 18 вересня 2014 р.

Січові Стрільці – за рідний край борці



На таку тему проведено краєзнавчу годину  у вітальні «Літературні зустрічі» центральної районної бібліотеки,  яку присвятили  100-річчю  з часу створення  Легіону Січових Стрільців та  100-ій річниці початку  Першої  Світової війни.
          Про  важливі події  цікаво розповів  історик, педагог  Василь Сопівник, який відзначив, що  в історії України  Легіон Українських Січових Стрільців  вписав  героїчні сторінки  боротьби  за державну Незалежність, а  створене  українське військове формування  на початку  XX століття  стало  заключним акордом  епохи  галицько-українського відродження  і своїми військовими змаганнями  наблизили державну самостійність  України.

          Доповідач акцентував увагу присутньої у залі молоді,  активних читачів бібліотеки, громадських активістів на тому, що  метою  Легіону  УСС було об’єднання  українського народу, створення  єдиної  самостійної  української держави. Це і сьогодні актуально, як і  здавен важливі гасла: «Україна єдина», «Україна понад усе!», а  відповідно  й  історія – єдина.

         Василь Дмитрович  назвав  імена  мужніх  усусів,  уродженців Тернопільщини і нашого  району та місця найзапекліших боїв  мужніх борців УСС за волю України.

         Огляд літератури  біля книжкової виставки  «Українські січові стрільці – наша гордість, честь і слава» провела  бібліограф Марія Рудик. Зацікавленість у присутніх  викликали  не тільки книги, які видані в Україні, але й журнальні та газетні статті, діаспорні видання, що вже стали  бібліографічною  рідкістю.
            Повернули всіх  у героїку  минулого стрілецькі пісні: «Іде Січ», «Хлопці підемо», «Їхав стрілець на війноньку», «До бою», «Як з Бережан до Кадри», «Повіяв вітер степовий» та інші, які звучали  в записі.

           А пісні уродженця Заліщик, диригента і композитора Михайла Гайворонського  повернули  у далеке тривожне минуле і звучали  по- особливому  велично. Експонувалась в залі  в той день ілюстрована виставка «Сурмач війська січового», яку підготували працівники краєзнавчого музею. 15 вересня минуло 122 роки  від дня народження М. Гайворонського.

          Хвилиною  мовчання  пом’янули  полеглих борців за волю України, згадавши  і наших сучасників,  які  трагічно загинули  на Сході України.

         Гімн УСС «Ой у лузі червона калина» підхопили співом учасники  бібліотечного дійства. 

           Про участь  заліщицької молоді, громадськості міста в акції  «Міст єднання» інформував  Василь Іванишин, депутат  Заліщицької  міської ради.

         На завершення  звучав Гімн України.

четвер, 11 вересня 2014 р.

Міжнародна освітньо-культурна Асоціація – бібліотекам Заліщанщини



    Міжнародна громадська організація «Міжнародна освітньо-культурна Асоціація» в ході Всеукраїнської благодійної мистецько-просвітницької акції «Дорога до храму душі», що проводиться за підтримки Державного комітету телебачення та радіомовлення України, передала для бібліотек Заліщицької централізованої бібліотечної системи книжкові новинки, які видані у 2013 році в Україні. 
    Мистецька акція «Дорога до храму душі», як відзначають її організатори, проводиться з метою просвітницької роботи, реалізації державної програми «Українська книга», для сприяння розвитку інтелектуальних, творчих здібностей української громадськості, дітей, студентської молоді, виховання шанобливого відношення до державної мови. А також з метою формування патріотизму, любові до Вітчизни, толерантності і шанобливого відношення до культурних надбань українців та представників інших національностей, розуміння того, що мова є найважливішим засобом людського спілкування, інтелектуального розвитку особистості, визначальною ознакою держави, безцінною і невичерпною скарбницею надбання народу.
     Відрадно, що акція «Дорога до храму душі» уже вдруге проводиться в Заліщиках. Цьогоріч читачі книгозбірень району отримали в дарунок 336 книг, серед яких є ювілейні видання, присвячені 200-літтю Тараса Шевченка – «Шевченківська енциклопедія», С. Гайченко «Тарас Шевченко. Прижиттєві видання творів 1841-1861», Кобзареві «Думи мої…», «Три літа»,
Л. Генералюк «Святим дивом сяють Храми Божі…Храми України в малярстві, поезії, прозі Шевченка», перлини українських перекладів поезії «Душа мов має крилами», книг «Північна Одіссея» Джека Лондона, «Сивільський цирульник» П. Бомарше, твори Г. Т.Тютюнника,М. Томенка,  книги С. Шріпченко «Проза Мистецького Українського Руху. Тексти та інтерпретації», В.Бокієвський «Історія хрещення Київської Русі», І. Сенько «Балади Закарпаття», а також словники та дитяча література.
    Завдячуємо за вагому допомогу бібліотекам Заліщицької ЦБС голові правління Міжнародної освітньо-культурної Асоціації Любові Богданівні Горват, а також голові Правління Тернопільської облспоживспілки Михайлові Павловичу Лазару, який оплатив кошти за послуги перевезення книг з Києва до Заліщик.
    У Заліщицькій центральній районній бібліотеці організовано книжкову виставку, на якій представлено друковані новинки літератури. Запрошуємо на зустрічі з книгою.
 

четвер, 4 вересня 2014 р.

Гріє душу рідне село



         У мальовничому селі Виноградне Заліщицького району ( давня назва Костільники)  народились відомі  у нашому краї митці.

         Нещодавно 55-ліття  відзначив  Іван Антонович Стронський.  Ім’я поета, автора поетичних збірок «Таріль соняху» ( 1993 р.), «Провіяні зерна»(1999 р.), «Вірші глухонімого» ( 2009),  «Зоряні литаври» (2011 р.), добре відоме  не тільки на Тернопіллі, але й далеко за його межами.

         «Народився там, де Дністер  хвильне  пір’я чистить,  25 липня 1959 року в селі Виноградне,  в родині селян-колгоспників», – пише про себе автор.

          Його життєва дорога  стелилася нелегко. Розпочав навчання  у першому класі місцевої початкової школи,  але  закінчити навчальний рік  не вдалося; трапилося  лихо.  Після лікування тяжкої хвороби, у віці неповних 9-ти років  втратив слух і мову.

          З 15-ти років трудився у колгоспі, згодом  освоїв  спеціальність  шевця-моториста.  Працював і на колгоспному полі,  і в заводському цеху, і на громадській роботі, і … нелегальним  заробітчанином за межами України. Та завжди наснажувало, додавало сил  рідне село. 
Більше дізнатись можна тут

понеділок, 7 липня 2014 р.

Про бібліотеки говорили на колегії Заліщицької райдержадміністрації

На засіданні колегії райдержадміністрації обговорено питання «Про функціонування книгозбірень та перспективи розвитку бібліотечного обслуговування в Заліщицькому районі».
Директор районної централізованої бібліотечної системи Ольга Йосипівна Тракало інформувала про діяльність бібліотек ЦБС.
Більше дізнатись можна тут

пʼятниця, 6 червня 2014 р.

Про майбутнє мріє молодь



        
 У кожної людини  є свій життєвий шлях.  Він не починається одразу із перемог, досягнень, великих  здобутків. Усякий рух по  такому шляху, будь-яке досягнення починається  з маленького невпевненого кроку. Крок за кроком, пізнаючи світ,  прокладаємо свою дорогу.
        Чергове засідання у Клубі творчої молоді відбулося в формі  години-спілкування «Перший крок до вибору професії», яке організувала і  провела бібліотекар юнацького абонементу.
        Члени Клубу – учнівська та  студентська молодь  ділилися своїми творчими здобутками. Відрадно, що в цьому році  Клуб  поповнився новими членами,  представниками  усіх без винятку навчальних закладів нашого міста. 
          Важливо, що  учасники засідання усвідомили і обговорили важливі  права молодих людей на  свободу вибору. Самостійно вибираючи, ти зможеш черпати в своїй професії  радість і задоволення, розвивати  особисту ініціативу,  бо яку б галузь не обрав, вона  вимагатиме поєднання розумових і практичних  дій, творчого підходу, постійного підвищення кваліфікації.      
         Петрикевич Христина, учениця 10 класу ЗОШ №2 -  талановита, обдарована дівчина; працює з художнім малюнком на склі, займається виготовленням виробів із шкіри,  бісероплетінням. Активно відвідує гуртки;  займається у Будинку дитячої та юнацької творчості. Бере участь у творчих конкурсах, займає призові місця. Уже  визначилася із вибором професії-декоративно-прикладне мистецтво. У своєму доробку Христина має  понад 50  картин.
            Хобі Аліни Війтюк  – малювання.  Їй 15 років, навчається у ЗОШ №1. Малює  з дитинства.   Відвідує заняття  у дитячій художній школі та  в Районному будинку дитячої і юнацької творчості. На зустрічі у Клубі Аліна знайомила присутніх  із власними роботами, які  виконала аквареллю. Дівчина пробує писати вірші.  Мріє про  професії фотографа, дизайнера, художника.
           Рано чи пізно ми всі виходимо на життєве роздоріжжя, щоб серед  тисячі шляхів обрати свій – єдиний. Ким бути? Дуже не просто  розібратися у великому розмаїтті професій. З великим зацікавленням і увагою слухали  присутні юних скрипальок, учениць  ЗОШ №2 Михайлюк Галину ( 9 кл.) та  Соколовську Наталію (8 кл.)  Дівчата активні у житті, навчаються у Заліщицькій державній музичній школі по класу  скрипки, співають, малюють,  вишивають, беруть участь у творчих конкурсах. Захоплюються сучасною музикою, спортом.
          Духом поезії були  наповнені виступи Фестриги Романа, Довганюк Юлії, Вейван Тамари. 
           Роман Фестрига – учень-випускник Заліщицького Вищого професійного училища, переможець XXIII Всеукраїнського  конкурсу
 ім. Т.Г. Шевченка, який  проходив у м. Києві 12-16 травня цього року.  У номінації: середні  навчальні заклади нагороджений дипломом ІІІ ступеня. Присутніх Роман знайомив із творами  Т. Шевченка та  власними.
Юнак мріє стати  актором – навчатись  на факультеті  акторської майстерності у Тернопільському  педуніверситеті ім. В. Гнатюка.
         Юля Довганик, крім читання віршів,  займається хореографією, співає, бере  активну участь у студентському  житті Заліщицького агроколеджу. Навчається дівчина на І курсі і здобуває  фах бухгалтера.           
              Мантуляк Іван – мешканець  Товстого.  Він зізнався, що   круто змінив своє життя після вступу до Заліщицького  аграрного коледжу. У навчальному закладі юнак здобуває освіту бухгалтера.   В  навчальному закладі  захопився вокалом.  Бере  участь у художній  самодіяльності; мріє стати співаком. Виконує  зарубіжні хіти, а у вільний час  пробує сили  в  створенні  власних пісень.  Має здібності до вивчення іноземної мови.
          Брати Бойчуки- Петро  та Андрій, навчаючись  в Заліщицькому обласному багатопрофільному  навчально-реабілітаційному центрі, у вільний час  займаються  улюбленими справами: вишивають,  працюють з бісером, активно читають, грають у шахи.
             Вейван Тамара – учениця  цього ж навчального закладу. Активна учасниця   усіх шкільних  культурно-масових заходів. Любить  читати  вірші, розвиває свою акторську майстерність, вишиває  бісером, нитками. Має перші спроби у написанні віршів.
            Розповідаючи про  улюблені заняття, молодь  ділилася  думками і мріями про свій  майбутній вибір професій.  При цьому  висловлювали бажання у  Клубі  удосконалювати свої творчі здібності, які  у майбутньому  допоможуть їм  в  професійному навчанні  та в житті.