пʼятниця, 26 лютого 2016 р.

Леся Українка - дочка українського народу




«Будемо жити не тільки в минулому й теперішньому,
але й в прийдешньому, але й у вічності,
наскільки може сягнути фантазія»
Леся Українка

145- річчю від дня народження Лесі Українки – відомої поетеси і письменниці революційно – демократичного напряму присвячують тематичні літературні заходи, виставки у  бібліотеках району.

Талант цієї мужньої жінки проявився у багатьох жанрах: ліриці, епосі, драмі, прозі, публіцистиці та перекладацькій діяльності. Проте дослідники її творчості вважають, що вінцем її письменницького доробку були драматичні поеми, написані у другій половині 90-х років ХІХ століття.

Відомий український вчений, літератор Драй-Хмара, який займався дослідженням життя і творчості Лесі Українки підкреслював, що в історії українського письменства вона розпочала нову добу, через її твори українська література прилучилася до європейської та світової літератур.

Широко представлені на книжкових виставках у центральній районній бібліотеці не тільки твори Лесі Українки, але й багато книг, статей про життєво-творчий шлях мужньої дочки Прометея.

Викликають великий інтерес у шанувальників Лесиного слова діаспорні видання. На виставці у читальній залі доступними для ознайомлення є книги – 12-ти томне видання творів Лесі Українки, які подарував бібліотеці уродженець Добровлян  Микола Романко, що проживав у Торонто, Канада,  і передав із власної книгозбірні цей цінний дарунок.

У передмові до видання / Леся Українка/ за загальною редакцією  В. Якубовського.- Нью-Йорк: Тищенко, Білоус. Видавнича спілка, 1953;1954. написано, що Видавництво перевидало з деякими додатками 12-ти томове видання творів Лесі Українки, яке вийшло в  світ року 1927, за редакцією професора В. Якубовського у видавництві «Книгоспілка», щоб задовільнити великий попит читачів на її твори.

До кожного тому, а також до кожного більшого твору додані вступні статті видатних українських літературознавців: М. Зєрова, М. Драй-Хмари, П. Филиповича, О. Білецького, І. Ямпольського, О. Бургардта, П. Руліна,  А. Ніковського та ін. В кінці кожного тому є пояснення, примітки, коментарі та варіанти тексту творів Лесі Українки.

Глибше пізнати Слово Лесі Українки закликає нас Олесь Гончар «Кожним словом, кожним променем думки, кожним болем своїм живе в душі нашого народу людина, що ім’я їй Леся Українка. З нетакої вже й далекої минувшини, проте вже й далекої минувшини, проте вже мовби крізь серпанок легендарності, проступає до нас образ поетеси, образ ніжний і чистий».


понеділок, 22 лютого 2016 р.

Слова свого не остуджу




У бібліотечній вітальні "Літературні зустрічі" Заліщицької центральної районної бібліотеки проведено вечір-спогад "Слова свого не остуджу", присвячений Марії Марківні Турчин - уродженці с. Печорна нашого району, автору 5-ти поетичних збірок, історико-краєзнавчих розвідок, науково-методичних посібників.

21 лютого, коли світова спільнота відзначає Міжнародний день рідної мови, вдячні краяни звернулись до світлої пам'яті Людини, кандидата філологічних наук, доцента кафедри німецької філології Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, яка присягнула на вірність Слову, рідній українській мові у своєму житті.

Спогадами про М.М. Турчин ділились: О.В. Джумага, двоюрідна сестра, 
Н.І. Скрипник, однокласниця, О.С. Горобець-Царьова, її колишня учениця, М.І. Шмельова, вчитель німецької мови, рецензент наукових праць та збірок, І.О. Ковальчук, вчитель рідної мови, дружина письменника, І.М. Прокоп, сільський голова Зелено-Гайської сільської ради.

Поезії Марії Турчин читали юні жителі Печорної - учні Заліщицької ЗОШ імені О. Маковея і Заліщицької гімназії ім. Братів Гнатюків.

Пам'ятні спогади про свою маму, автора книг Марію Марківну зберіг її син Володимир Турчин - доцент кафедри німецької мови Прикарпатського національного університету, якими щедро ділився із присутніми у залі рідними, педагогами, громадськістю міста і села Печорна. Син Володимир Васильович і його батько Василь Михайлович Турчин, кандидат філологічних наук, працюють на кафедрі німецької мови університету, в якому з 1991 року працювала їхня мама і дружина. В той день вони прибули на зустріч з міста Івано-Франківська.

Презентація книги «Моя Революція» у Голіградській бібліотеці



        21 лютого у Голіградській бібліотеці-філії проведено презентацію книги Андрія Юркевича «Моя Революція».

        До героїчної історії  подвигу мужніх героїв Майдану автор  книги звернувся, переживши ті  буремні події разом із  побратимами у  бойовому пеклі.  Ми, в  рідному селі  усі  спостерігали,  переживали за долю наших хлопців, бо  серед захисників та учасників Революції Гідності тоді були і наші  односельчани.

       Уже  тепер, коли  ці події  відновлюємо у пам’яті,  вшановуємо  героїв Небесної Сотні, героїв Майдану і  героїв-сучасників, які  відстоюють рідну землю, єдність України в зоні АТО.

        Зі сторінок книги А.Юркевича  довідуємось  про той героїчний дух,  жертовність  і великі бажання  українських борців-полум’яних  патріотів, які ціною власного життя  відвойовували  справедливість і волю з надією на нашу кращу долю.

       Люди різного віку – жителі села  зійшлися активно до сільської бібліотеки на презентацію книги, яку багато читачів уже прочитали.

          Активні  читачі бібліотеки: Гончар Зоряна, Лилик Андріана, Крихтяк Іванна, Волошин Мар’яна, Михайлюк Дмитро, Яловіцька Аліна  зачитували, описані  автором – героєм  Майдану Андрієм Юркевичем епізоди   тих буремних подій.

         Найбільші хвилювання викликали у  присутніх спогади автора про смерть земляка  Устима Голоднюка, якому  Андрій ще прагнув продовжити життя, слухаючи пульс з надією на його  відновлення для життєдіяльності, відтягаючи із пекельного місця: «Міряю пульс  хлопцю у блакитній касці ( як виявилось, земляку Устиму Голоднюку), ударів немає взагалі, але після кожного дотику здається, що я не туди клав палець і в  слідуючий раз я обов’язково його знайду. Зовсім  юний хлопець з діркою в голові і  розбризканим  мозком, в якого тим не  менш знайдено  мінімальні ознаки життя».

        З  особливим  смутком  згадали ім’я  автора, який переживши ті  страшні дні на Майдані, загинув на сході України, не  повернувся з бойового завдання біля с. Весела Гора на Луганщині. Не встиг здійснити він свій задум – описати  бойові дні, воєнні події в зоні АТО.

       Зі сльозами на очах слухали виступи дітей дорослі люди, батьки та рідні  промовців.

       Гірка пам'ять війни! Вона  ніколи не  згасне. Вона ятрить  мозок,  збуджує уяву.

        Запалена свіча пам’яті, хвилина  мовчання, яка була співзвучною із стуком  сердець присутніх на  бібліотечному заході,  з  відліком секунд манометра, надовго залишуться в пам’яті юних і дорослих сельчан, що й  тепер переживають  тривожні дні, коли  тривають  військові дії на сході України, гинуть кращі з кращих України сини.

       

      Герої, кажуть, не вмирають!

      І в тім є істина життя.

      Себе віддали Україні.

      Їм вічна пам'ять і хвала!

     

      Тужливі пісні: «Пливе кача», «Там, біля тополі»,  «Мамо, не плач», «Хай Ангели вас захистять крильми», «Хлопчики – синочки», «Повертайся живим», які звучали у записі,  спонукали присутніх до  хвилюючих роздумів, закликали  до пам’яті  про тривожні дні у нашому житті, в українській  історії.

        А книгу Андрія  Юркевича «Моя Революція», яку  презентували у Голіградах,  уже тепер виявили бажання прочитати  ще більше  жителів села.


понеділок, 15 лютого 2016 р.

Стрітення – величне свято



      

15 лютого православні та греко-католики святкують Стрітення Господнє – одне з найбільших християнських свят.
       Це величне свято – пам'ять про те, як Свята Діва Марія принесла до Єрусалимського храму Ісуса Христа на 40-й день після його народження.
       Заслуговує уваги зустріч Божого Дитяти  і його Пречистої Матері з праведним Симеоном.
     Про встановлення та святкування празника, про виняткову силу стрітенських свічок, або як іще їх називають громничними, громовицями, про стрітенську воду, яка має такі ж цілющі властивості, як і йорданська, а також про прикмети, пов’язані із Стрітенням розповіли ведучі народознавчої бесіди «Стрітення відзначаємо, весну-красну закликаємо» -  Марія Рудик та Галина Балицька. Працівники Заліщицької центральної районної бібліотеки  провели цей захід для пацієнтів Заліщицького обласного госпіталю інвалідів війни та реабілітованих. Цікавою була інформація про те, що на Стрітення також відзначають день православної молоді.
       На завершення заходу прозвучали  слова:
 «Свято Стрітення Господнього — це зустріч щирих і натхненних душ із Господньою Любов’ю. Це свято надії на прийдешній рік. Бо саме Любов править світом, і Бог — то Любов, а наша віра у Бога — то Любов до всього сущого навколо нас. Щиро любити світ, себе, шанувати своїх рідних та поважати усіх людей, яких ми зустрічаємо на дорозі життя, — ось вища мудрість, закладена у святі Стрітення Господнього.
     Господь кожному з нас дав право вибору та розуміння свого промислу. А завдання кожної людини — шляхом духовного очищення, щирої молитви та міцної віри у вищі моральні цінності, що закладені у християнстві, знайти свою дорогу у житті».
Бібліографічний огляд літератури біля книжкової полиці «Звичаї. Обряди. Традиції» провела бібліограф центральної районної бібліотеки Марія Рудик.

Олег Вістовський – переможець Всеукраїнського конкурсу



У м. Жовква Львівської області відбулося нагородження переможців та відзначення учасників другого Всеукраїнського літературного конкурсу 
ім. Леся Мартовича, який приурочений 145-ій річниці від дня народження і 100-ій річниці  від дня смерті письменника.
Участь у цьому конкурсі взяли 290 літераторів із 16 областей України, а також США, Німеччини , Італії.
Переможцем конкурсу у номінації Поезія. Добіркастав заліщицький поет, журналіст Олег Вістовський, якому вручено Диплом лауреата першого ступеня та пам’ятну нагороду.
Вітаємо з перемогою краянина – активного читача нашої бібліотеки.