вівторок, 21 грудня 2021 р.

З 13 по 19 грудня 2021 р. в Україні вперше відбувся Національний тиждень читання.

 З 13 по 19 грудня 2021 р. в Україні вперше відбувся Національний тиждень читання. Це особливий час, коли читачі, письменники, видавці, бібліотекарі, книгарі об’єднаються навколо книги та читання.

Заліщицька МЦПБ приєдналась до Національного тижня читання, зокрема організовано акцію "Підвішена книга", в якій кожен попередній читач «підвішує» книгу, котру він радить прочитати для наступного читача. Таким чином збільшується залученість та зацікавлення читачів, розширюється бібліотечна спільнота, популяризується бібліотечний фонд.


Також в бібліотеці проходила  акція  «Кольорові читання» - 7днів=7кольорів.🔴🟠🟡🟢🔵🟣 
 
 1-й день Презентуємо "Білі Книги"
⚪️ 
2-й день "Зелена презентація"
 
3-й день "День червоних словників"
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
4-й день  Книжковий вернісаж "Не пам`ятаю назву, але книга була синя".
 
5-й день Презентація в коричневому кольорі: "Знамениті постаті в історії України".
 

 
 6-й день Книжкове коло « Сонячні книги»

 7-й день
"Казкова веселка" для дітей : "В гостях у казки!"https://www.facebook.com/ZalishchykCityPublicLibrary/videos/304266581583230
 
 
 
 
 
 

Щедрі подаранку до Дня св. Миколая

 

    Напередодні Дня Св. Миколая наша бібліотека отримала щедрі подарунки.
    Передати книгу в дарунок бібліотеці - це значить подарувати книзі друге життя і принести користь багатьом читачам на довгі роки. Такі подарунки - це рух душі, безкорисна щедрість та добра воля дарувальника. Дари приватних осіб - це не лише одне із суттєвих джерел поповнення фонду бібліотеки, а й яскраве свідчення опікування її долею.
    Щиро вдячні добродіям!
Ия Кива
Liudmyla Taran
Соломія Караєва



#Берегине_моя_українська_хустко#УкраїнськаХустка.

 

7 грудня відзначається Всесвітній день української хустки. Цього дня, з нагоди свята у різних країнах проходить флешмоб "Зроби фото з хусткою". Працівники Заліщицької МЦПБ також долучились до флешмобу.

#Берегине_моя_українська_хустко
#УкраїнськаХустка.

 

30 листопада 2021 р. в Україні #ЩедрийВівторок

 

    30 листопада 2021 р. в Україні  #ЩедрийВівторок − день добрих справ, який щорічно відзначається у понад 150 країнах світу. Заліщицька Міська Центральна Публічна Бібліотека долучається до всесвітнього благодійного руху #ЩедрийВівторок та оголошує Всеукраїнську акцію дарування книг для бібліотек України. 

 

 

 

 

 

      Михайло Андрусяк подарував Заліщицій МЦПБ чудові книги. Ці видання для тих і про тих, хто переймається минулим та майбутнім української нації, української держави, для тих у чиїх грудях б’ється українське серце. Це 9 книг серії «Народжені для безсмертя», авторський цикл, що грунтується на спогадах останнього командира УПА, генерал - хорунжого Василя Кука. А саме: «Залізо у вогні», «Покоління крицевих», «Дух і кров», «Відвага чину», «Сурми голос», «Відблиски на хмарах», «Збуджена в огні», «Джерело сили», «Лицарі великого міту».


    Також отримали подарунки від давнього мецената і друга Василя Лопуха із США- дитячі книги Ксенії Мезо-Запорожець «Оливкова та Рудий». Це книга з паралельним текстом українською та англійською мовами. Такі книги допомагають не тільки з цікавістю опановувати іноземну, але й вдосконалити та розширити знання рідної української мови. Крім того, книга доповнена QR-кодом.

 

 

 

    Подарувала свої нові книги Ірина Вікирчак : «Альгометрія: поезія», «Потяг часу : Чернівці-Прага-Відень», "Про що вона мовчить книжка, написана жінками для жінок. У книзі "Це зробила вона" поміщено історію авторки "Антоніна Прихотько".
Ірина Вікирчак – українська менеджерка культури, поетка, перекладачка. У минулому очолювала міжнародні літературні фестивалі (Meridian Czernowitz, Intermezzo Short Story Festiwal) та Національне Бюро програми Європейського Союзу “Креативна Європа”. Курувала українські події за кордоном в рамках Conrad Festival (Краків), Read My World Festival (Амстердам), Leipziger Buchmesse (Ляйпциг) та багатьох інших.Останні два роки працювала у польському Вроцлаві особистою помічницею лауреатки Нобелівської премії з літератури Ольги Токарчук та координаторкою її новоствореного фонду.



    Ми отримали книги в дарунок із власної бібліотеки -
Мойсеюка Ігоря Мар`яновича, в минулому, заступник начальника Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками в Чернівецькій області. Серед подарованих книг: художні твори, історичні видання, книги польською мовою.










    Приємно, що дарування книг стало доброю традицією у Заліщицькій міській центральній публічній бібліотеці.
Влітку до бібліотеки для дітей завітали добродії - родина Сакала, які подарували 51 сучасну книгиу українських видавців з власної бібліотеки.
















    Днями до нас завітав давній друг бібліотеки Михайло Васильович Сопилюк- історик-краєзнавець, громадський діяч, член Громадської ради бібліотеки.
Цього разу із новими книжковими дарунками: Олександер Дедик «Чортківська офензива», про події в нашому краї червня 1919 року, "Дорогою правди» - про життєвий і священичий шлях владики Якова та його брата отця Єроніма Тимчуків, уродженців села Дуплиська.


понеділок, 20 грудня 2021 р.

Щорічно, на четверту суботу листопада припадає День пам'яті жертв Голодоморів.


     Працівники Заліщицької міської публічної бібліотеки підготували презентацію "День пам'яті жертв Голодоморів".

https://docs.google.com/presentation/d/1ZOS_HGHnmgUMhbMQeETCLKWeeWJF4a6R/edit?fbclid=IwAR0qj3BPeOc5x0rNqar2JoEEUuTnh9tKy8F3PV_dD3bITByPGbmJTD7mkyA#slide=id.p1 

Революція Гідності.

 


Революція Гідності – наймасштабніша подія в новітній історії України, унікальна сторінка недавнього минулого, яка дала українцям можливість самим вирішувати якою буде Україна завтра і куди вона прямує.
Кампанія до Дня Гідності та Свободи у 2021 році відбувається під гаслом «Вільні творити майбутнє», що вдало висловлює ідею спрямованості в майбутнє. Показує цінність Майдану для кожного персонально. Гідність і Свобода – не абстрактні цінності, а конкретна можливість для кожного. Євромайдан – це про суб`єктність, соціальну зрілість та відповідальність українців.

16 листопада у світі відзначається Міжнародний день толерантності.

 


Рівність усіх людей, незалежно від їхнього віросповідання, етнічної належності чи кольору шкіри – були закріплені у Загальній декларації прав людини та проголошували про неприйняття будь-яких форм дискримінації. Терпимість означає повагу, прийняття і правильне розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, наших форм самовираження і способів проявів людської індивідуальності.
Міжнародний день толерантності – це чудова нагода обговорити приклади поведінки, взаємоповаги і терпимості один до одного.
Запрошуємо до міської бібліотеки ознайомитися з книгами на цю тему!

«Рідна мова – це музика й малювання душі людської».

 

З нагоди Дня української писемності та мови, який щорічно відзначається 9 листопада, у читальній залі Заліщицької міської публічної бібліотеки організовано тематичну книжкову виставку:
«Рідна мова – це музика й малювання душі людської».
Книги, які представлені на виставці ознайомлять користувачів бібліотеки
з історією походження, культурою та розвитком становлення української мови.

Вшанування пам’яті видатного буковинця.


 

У день 103-річниці Буковинського віче, яке відбулося 3 листопада 1918 року, в Заліщиках, на міському цвинтарі вшанували пам'ять видатного буковинця Поповича Омеляна Олександровича. Делегацію з Буковини представляли Всечесні отці та активні члени громадської організації «Просвіта».
Очільники Заліщицької ОТГ, працівники міської публічної бібліотеки та громадськість міста взяли участь у поминальному заході біля могили видатного громадського, політичного діяча, голови Українського Крайового комітету Буковини Омеляна Поповича.
З іменем Омеляна Поповича асоціюється національне відродження нашого краю. Його називали батьком шкільництва на Буковині, він сприяв відкриттю українських шкіл, укладав читанки та пісенники, був організатором та учасником товариств “Руська бесіда” і “Народний дім”. 6 листопада 1918 року його було названо першим президентом Буковини, а згодом – заступником президента Західно-Української Республіки Євгена Петрушевича. Після окупації Буковини румунами він працював у Львові.
Під час відвідин своєї доньки Наталії, яка була дружиною адвоката Романа Стефановича, керівника просвіти, а в часи ЗУНР – комісара в Заліщиках, Омелян Попович помер. Відправити тіло покійного на Буковину було неможливим, через румунську окупацію.
Почесного батька козацтва і видатного сина буковини поховали на цвинтарі у Заліщиках, поряд з могилою Осипа Маковея.
Захід завершився покладанням квітів до могили.
В ім’я прийдешніх поколінь ми нестимемо пам’ять і славу про наших славних попередників, які власним життям творили націю та нашу українську державність.

«ЗУНР – сторінка в історії України»

 

Блог вчителя історії Горбачик Ганни Карлівни: ЗУНР 
    У читальній залі Заліщицької міської публічної бібліотеки відкрита тематична книжкова виставка : "Україна - провісниця держави Україна", на якій представлені книги про події 1918 - 1923 рр. на Західно-Українських землях, грунтовні праці українських вчених , дослідників з історії ЗУНР.
З цих книг користувачі можуть більше дізнатись про важливі і складні сторінки історії українського національного державотворення.
    Стара латинська мудрість називає історію вчителькою життя. Тому кожне покоління звертається до минулого, говорить з минулим, щоб почерпнути звідти досвіду для сучасного й майбутнього, почерпнути знання з історії й зробити висновки для майбутніх дій. Адже, світле майбутнє народу кується в його власній незалежній державі.

пʼятницю, 17 грудня 2021 р.

Заліщицька МЦПБ була учасником симінару ""Флористична унікальність Дністра та проблеми її збереження"(до 90-річчя праці В. Гаєвського "Szczatkі flory pierwotnej w jarze Dniestru"), що відбувся на базі Національного Природнього Парку "Дністровський каньйон""

 


Природа та екологія рідного краю завжди була одним із напрямків краєзнавчої роботи Заліщицьої міської центральної публічної бібліотеки.
Видання цієї тематики бібліотека представила на книжково - ілюстративній виставці «Мій край - куточок серця України», як запрошений учасник науково-практичного семінару: "Флористична унікальність Дністра та проблеми її збереження"(до 90-річчя праці В. Гаєвського "Szczatkі flory pierwotnej w jarze Dniestru"), що відбувся на базі Національного Природнього Парку «Дністровський каньйон» .

З доповідями на семінарі виступали: Царик Л. П. д.г.н., професор, Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка; Кагало О. О. старший науковий співробітник, завідувач відділу охорони природних екосистем Інституту екології Карпат НАН України, к.б.н., член Науково-технічної ради.
Віртуальну подорож «Слідами Вацлава Гаєвського: сучасні флористичні дослідження Дністровських стінок» провели працівники науково-дослідного відділу Микитюк Т. П., Площанський П. М., Бачинський А. І., Гривул Л. М. Підсумував роботу семінару начальник науково-дослідного відділу НПП «Дністровський каньйон» Вікирчак О. К.

Серед запрошених були вчителі біології та учні навчальних закладів міста, викладачі біології, екологічних дисциплін та студенти Заліщицького фахового коледжу ім. Є. Храпливого НУБіП України. В роботі семінару прийняли участь представники міської ради, Заліщицької міської публічної бібліотеки, краєзнавчого музею, туристсько-екологічної студії «Джерела».
Відбулось обговорення можливостей залучення громадськості до збереження раритетних видів рослин, вкотре підкреслено і наголошено на світовій цінності стінок Дністра, як ботанічної скарбнички.
Про використання соціальних мереж для пропагування бережливого ставлення до рідкісних видів рослин вступили учні гімназії Панчук Анастасія, Паньків Тетяна та Виклюк Роксолана, яка декламувала власний вірш. 


 
Природу треба берегти
Почну з простого, щоб зрозуміти,
Коли усі були ми діти, знали
Повітря, грунт, вода –
Усе потрібне для життя.
Ще з малку нас батьки навчили,
Щоб про довкілля усі дбали.
Та не побачиш вже краси,
Бо ти вирубуєш ліси.
Сміття ще з зустрічі зосталось,
Із грунтом враз воно змішалось.
А пластик, і папір, і скло
Забрали в когось там житло.
Опале листя тут лежало,
Та попелом ураз все стало.
Невже ці справи робиш ти,
Пообіцявши вберегти?
Влітку хочеться на море,
Та воно вже не прозоре.
І замість теплої погоди –
По морю плавають відходи.
Навколо нас великий світ,
Та ти, неначе динаміт
Руйнуєш землю, яку ти
Пообіцяв уберегти.
Пройшли роки, усе змінилось
І ти нарешті зрозумів,
Жахіття це тобі не снилось,
Усе це всесвіт наш терпів.
Прошу, пообіцяй мені,
Робити так ти більш не будеш.
І збережеш дари землі,
Уроки всі ти не забудеш!

 

«Покрова – захисниця козацького роду, воїнів УПА та захисників України».

 


14 жовтня українці відзначатимуть День захисника та захисниці. В цей день християни відзначають ще й Покрову Пресвятої Богородиці. Це релігійне свято було одним із найголовніших у запорізьких козаків. З 1999 року 14 жовтня в Україні відзначають День українського козацтва, цього ж дня 1942 року була заснована Українська повстанська армія.
З початком сучасної російсько-української війни тисячі українців взяли зброю до рук, щоб зупинити агресію Російської Федерації та відстояти незалежність України. Серед захисників мирного неба є багато захисниць. Наразі у Збройних Силах України проходить службу понад 31 тисяча жінок.
У цей день українці вшановують воїнів, які в різні часи обороняли та обороняють нашу незалежність і територіальну цілісність нашої держави.
В Заліщицькій міській центральній публічній бібліотеці оформлено книжково-ілюстративні виставки: «14 жовтня – свято звитяги та українського лицарства», «Покрова – захисниця козацького роду, воїнів УПА та захисників України».

 https://www.facebook.com/100029169952361/videos/pcb.655246808790978/965204057411302 

https://www.facebook.com/100029169952361/videos/pcb.655246808790978/1143312162739307 

середу, 15 грудня 2021 р.

14 жовтня свято Покрови Пресвятої Богородиці, вже вкотре ми відзначаємо, як День захисника та захисниць України, День Українського козацтва, День створення УПА.

 


14 жовтня свято Покрови Пресвятої Богородиці, вже вкотре ми відзначаємо, як День захисника та захисниць України, День Українського козацтва, День створення УПА.
Це свято, як символ нерозривного зв`язку всіх поколінь захисників України, як пам'ять про тих, хто в різний час захищав нашу землю від ворога і охороняє її зараз, коли на сході України йде боротьба за її незалежність і суверенітет.
Це свято, насамперед, асоціюється з мужністю та стійкістю людського характеру, силою духу та відданістю Батьківщині.

Саме про таку сильну людину - останнього командира УПА Василя Кука розповідається у авторському циклі книг «Народжені для безсмертя», відомого письменника Михайла Андрусяка.
Лауреат Шевченківської премії 2010р. за трилогію: «Брати грому», «Брати вогню», «Брати просторів».
Читачі нашої бібліотеки мали змогу прочитати тільки одну із книг письменника «Брати грому». Книга цікава тим, що описує події, які відбувалися неподалік Заліщицького краю, на територіях Коломийської повстанської округи.
Напередодні, Михайло Андрусяк відвідав Заліщики. Разом з кандидатом історичних наук, доцентом, головою Коломийського товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка Василем Глаголюком, заслуженим працівником культури України - Ольгою Руданець,

побували і у Заліщицькій міській публічній бібліотеці.
Директор бібліотеки Світлана Пукіш провела екскурсію, ознайомила гостей із краєзнавчими виданнями. Приємністю для письменника стали зачитані сторінки книги «Брати грому». Міська бібліотека придбала нові видання Михайла Андрусяка.
Це 9 книг серії «Народжені для безсмертя», авторський цикл, що грунтується на спогадах останнього командира УПА, генерал - хорунжого Василя Кука. А саме: «Залізо у вогні», «Покоління крицевих», «Дух і кров», «Відвага чину», «Сурми голос», «Відблиски на хмарах», «Збуджена в огні», «Джерело сили», «Лицарі великого міту».

Автор, оперуючи цілою низкою документальних свідчень, веде мову не про якихось вигаданих персонажів, а про реальних людей, які відстоювали право на свою людську і національну гідність.
Книга «Таємничий лещетар» - це документальна повість про людину легенду Михайла Сороку з Тернопілля.
Небачена мужність і патріотизм, героїзм українців у захисті української національної ідеї – такий основний лейтмотив творів Михайла Андрусяка.
Тому і презентуємо нові книги, напередодні Дня захисника і захисниць України, бо ці видання для тих і про тих, хто переймається минулим та майбутнім української нації, української держави, для тих у чиїх грудях б’ється українське серце.

30 вересня Всеукраїнський день Бібліотек!

 


30 вересня, у Всеукраїнський день бібліотек, зі словами привітань та цінним дарунком, а саме - багатофункціональним пристроєм, завітали до бібліотеки заступник міського голови з гуманітарних питань Олеся Кирилюк, начальник відділу культури, туризму, молоді та спорту Оксана Безушко . На адресу бібліотечних працівників лунали музичні вітання від спеціаліста відділу культури Сергія Костюка.

Також щиро привітали нас члени Громадської ради бібліотеки – Степан Навольський , Йосип Децовський, і колеги з Міського будинку народної творчості та КП «Заліщики туристичні».


До дня бібліотек ми отримали подарунки від давнього мецената і друга Василя Лопуха із США- дитячі книги Ксенії Мезо-Запорожець. Власні книги для бібліотеки подарувала Ірина Вікирчак - «Альгометрія: поезія», «Потяг часу : Чернівці-Прага-Шіен», "Про що вона мовчить книжка, написана жінками для жінок».
Мойсеюк Ігор Мар`янович, заступник начальника Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками в Чернівецькій області завітав до нас з книгами із власної бібліотеки. Серед подарованих книг: художні твори, історичні видання, книги польською мовою.
Книга подарована бібліотеці - подарунок для багатьох, адже тут її прочитає не один десяток користувачів. А дарування книг - це давня форма доброчинності та джерело поповнення книжкового фонду. Можливо, ця книга буде комусь у пригоді, спонукає замислитись, дасть пораду та просто стане гарним співрозмовником.
Сучасна бібліотека неможлива без сучасної техніки і її нам також подарували, це кольоровий пристрій «EPSON» так необхідний для оформлення наочності та організації роботи бібліотек ОТГ.
Щиро вдячні нашим добродіям!

вівторок, 28 вересня 2021 р.

Бабин Яр - пам`ять заради майбутнього!

 


          Цогоріч, 80-ті роковини одного з найжахливіших масових розстрілів мирного населення в урочищі Бабин Яр, у Києві,  вчинених нацистами 1941-го і наступних роках. Тисячі людей стали жертвами спотвореного світогляду та нелюдської жорстокості. Ми маємо пам'ятати про цей злочин, щоб ніколи знову не допустити  жахливого повторення.        

Бабин Яр – це некрополь для більш ніж 100 тисяч цивільних громадян, як дорослих, так і дітей та людей старшого віку, військовополонених. Із вересня 1941 року до кінця вересня 1943-го він був місцем регулярних розстрілів і захоронень, які проводилися військовими і поліцією окупаційної нацистської влади.


 Сумне це місце. З 27вересня 1941 починаються щоденні масові вбивства євреїв, військовополонених і мирних жителів. Передумовою до проведення акції послужила брехня про участь євреїв у мінуванні та вибухах на Хрещатику, фактично це зробили комуністи, що відступали. Загинуло чимало солдатів і офіцерів вермахту. Місцем масового знищення населення  було обрано Бабин Яр. " Це був величезний, можна сказати величний яр - глибокий і широкий, як гірська ущелина",- так писав про нього письменник Анатолій Кузнєцов. Пік розстрілів припав на 29-30вересня. Число знищених перевищило 55тис. На 9 листопада кількість жертв становила більше 57 тис.осіб. Невинні зігнані люди йшли від Лук'янівської площі до великого майданчика, в далекому кінці якого був спуск в основне русло яру. Жертв роздягали, відбирали особисті речі, гнали вниз, розподіляли на великій ділянці Яру, а потім розстрілювали. Як рів заповнювався 2-3 шарами трупів, зверху їх присипали землею. За роки Другої світової у Бабиному Яру, за різними оцінками, полягло від 100 до 150 тис.осіб - євреїв, ромів, караїмів, учасників укр.націоналістичного руху опору, військовополонених, пацієнтів психлікарень та представників інших соціальних груп, меншин, яких окупанти вважали зайвими.       


         За радянських часів про цю страшну подію, звірства над мирним населенням, говорили небагато. На місці трагедії планувалося створення міського смітника. Одними з перших невигідну тему порушили письменники - Віктор Некрасов, Анатолій Кузнєцов, а також дисидент Іван Дзюба, які закликали увічнити пам'ять про мертвих. Це була спільна трагедія єврейського і українського народів.                  

 Із середини 60-х тут почали проводити несанкціоновані мітинги на знак пошани до знищених євреїв. У 1976 відкрили пам'ятник із нейтральною назвою. У1991 на цьому пам'ятнику поставили дошки з написами російською та івритом. Неподалік від пам'ятника спорудили дерев'яний хрест у пам'ять про активістів ОУН, знищених тут. 29вересня цього ж року було відкрито пам'ятний знак - бронзове зображення Менори. 30 вересня 2001 на території Бабиного Яру встановили пам'ятник розстріляним дітям. У 2005 встановили стелу на честь остарбайтерів. Крім того можна побачити пам'ятник розстріляним душевнохворим і три хрести роботи невідомого автора. Наприкінці 2009р. неподалік монумента 1976 року з'явився ще один пам'ятник - постать стрункої молодої жінки, за спиною якої - колючий дріт, в честь київських підпільників. Нарешті 2017 року постав пам'ятник Олені Телізі, українській патріотці,  яка загинула за Україну.  


     

 Трагедія Бабиного Яру є свідченням того, що в колективній пам'яті народу подібні скорботні події не мають часових проміжків і будь-яких термінів. Життя продовжується, а герої не будуть забуті. Цій темі у читальній залі Заліщицької міської бібліотеки увазі користувачів запропоновано виставку-роздум: "Бабин Яр - пам'ять заради майбутнього."


Історію не можна обдурити, і щось назавжди приховати від неї – неможливо. Жоден суспільний злочин не залишається таємним. Можна спалити, розвіяти, засипати, затоптати – але ж залишається ще людська пам`ть.