Студія Ліра у Дністровському каньйоні

 Дністровський каньйон – одне з семи прекрасних чудес України. Тож «Науковим засадам природоохоронного менеджменту екосистем Каньйонового Придністер’я» була присвячена ІV Міжнародна науково-практична конференція, що відбулася 11 вересня 2025 року з нагоди 15-річчя створення Національного природного парку «Дністровський каньйон».

Цю подію провели голова оргкомітету, директор НПП «Дністровський каньйон» Степан Миронюк і відповідальний секретар оргкомітету, начальник науково-дослідного відділу цієї організації Олександр Вікирчак.

На базі офісу НПП «Дністровський каньйон» у Заліщиках на ділову розмову (безпосередньо та онлайн) зібралися посадовці екологічної галузі Тернопільської обласної військової адміністрації, науковці – кандидати, доктори наук, професори – вищих навчальних закладів Києва, Тернополя, Чернівців, Львова, Ужгорода, Заліщицького фахового коледжу ім. Є.Храпливого; директори Департаменту природно-заповідного фонду, парків і заповідників з Тернопільщини, Краматорська (Донецька область), Вінниччини; наукові співробітники, очільники громадських організацій, фахівці природоохоронної установи, а також Заліщицької міської центральної публічної бібліотеки.

Перед представницькою авдиторією виступила Оксана Дяків – бібліографиня міської книгозбірні, заслужена журналістка України, редакторка, членкиня НСЖУ, Наукового товариства ім. Шевченка, Спілки слов’янських письменників України (ССПУ), Всеукраїнської організації «Українська бібліотечна асоціація».

Тема пленарної доповіді й презентації була: «Антропогенний вплив на природу Придністер'я і його відображення у поетичних доробках, книгах місцевих письменників». Авторка торкнулася причин обміління Дністра, негативного техногенного впливу на другу за розмірами річку в Україні й дев’яту – в Европі.

Через антропогенний вплив, тобто породжений діяльністю людини, і зміну клімату, інші чинники річкова екосистема стикається з величезними екологічними викликами, що посилюються для Дністра через російсько-українську війну. Річка потерпає від різноманітних екологічних проблем: забруднення результатами сільськогосподарської, промислової, побутової діяльності людини, зневоднення через будівництво чотирьох гідроелектростанцій на Дністрі (Дубосарська ГЕС в Молдові, Дністровська ГЕС і Дністровська ГАЕС у Чернівецькій області, Нижньодністровська ГЕС на Вінниччині), скидання у воду каналізаційних стоків, проблеми з очисними спорудами, побутовим сміттям, а ще – пожежі через спалювання сухої трави на берегах річки тощо.

Невтішні зміни – обміління річки Дністер, на які звертають увагу мешканці міста Заліщики, інших населених пунктів вздовж Дністра, є наслідком зарегулювання річного стоку гідротехнічними спорудами, починаючи з часів радянського союзу, що руйнує типові ландшафти річкової системи.

Внаслідок руйнувань російським ворогом інших важливих об’єктів енергетичної інфраструктури України, води Дністровського водосховища – одного з найважливіших водних джерел України, наразі інтенсивно використовуються, насамперед, для виробництва електроенергії. Це призводить до різких коливань рівня води, що завдають великої шкоди екосистемі Дністра.

Більшість екологічних проблем Дністра були закладені задовго до війни, з часів срср, але тепер вони ще більше загострюються. В Україні зараз немає безпечних територій, адже навіть там, де не ведуться бойові дії, прилітають ворожі ракети, приносять руйнування, шум, отруєння ґрунту, води, повітря.

Негативний антропогенний вплив на річку Дністер і територію навколо водної артерії також спричиняє засмічення берегів. Велику шкоду завдають пожежі на берегах Дністра, які виникають через посушливий клімат, зневоднення та людську халатність, а ще –злочинну антиекологічну діяльність деяких мешканців прибережної зони.

Чи мають тривожити нас ці події з життя річки Дністер, флори і фауни Придністер’я у той час, коли в Україні точиться жорстока війна росії проти України і постійно гинуть люди? А післявоєнні наслідки треба буде ліквідовувати роками?

Так, повинні хвилювати, бо треба пам’ятати, що Дністровський каньйон є територією з багатим біологічним різноманіттям видів, ландшафтів та екосистем, що відіграє надважливу роль у збереженні біорізноманіття України і планети Земля загалом.

«На наш вік вистачить», – часто кажуть люди, коли не хочуть думати про відтерміновані у часі наслідки екологічних проблем. Але ми те покоління, яке вже почало пожинати плоди екологічних проблем. Навіть на наш вік не вистачило, а нашим дітям та онукам буде ще гірше.

Як наголосила Оксана Дяків, зараз головне для всіх громадян України – це протистояти російському агресору, звільняти українські землі, зберігати життя людей. Водночас, рятуючи державу, маємо не втратити нашу природу, зберігати біологічне та ландшафтне різноманіття, підтримувати стан довкілля як цілісної системи.

Під час конференції співдоповідали також учасники літературно-мистецької студії «Ліра»: Петро Миколайович Мельник – поет, письменник, краєзнавець, журналіст, редактор, член Національної спілки журналістів України, а також Богдана Богданівна Стефанюк – поетка, письменниця, педагогиня-словесниця, членкиня Спілки слов’янських письменників України (ССПУ) та очільниця студії «Ліра». Звучали вірші про природу рідного краю та екологічні проблеми, які спричинені впливом людини на річку Дністер і її береги.

Конференція в НПП «Дністровський каньйон» продовжила свою важливу роботу під час пленарного засідання та завдяки доповідям фахівців у секціях.

Заліщицька міська публічна бібліотека запрошує читачів ознайомитися з книгами наших авторів із Заліщицького краю: Петра Мельника, Богдани Стефанюк, Надії Сопилюк, Івана Козака та інших письменників, які присвячують свої поетичні доробки екологічним проблемам і красі природи малої батьківщини та України.