У четвер, 19 березня, відбулася друга зустріч книжкового клубу «Читацька вітальня». Вечір книжкового клубу в бібліотеці з нагоди Всесвітнього дня поезії та дня народження Ліни Костенко пройшов у компанії тих, хто вірить у силу слова.
Легендарна поетеса народилася в переддень Дня поезії. Адже саме вірші мають чудодійну силу лікувати душі, тому що «Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі».
І чи весняний день, чи щирість творчості неповторної Ліни Костенко, чи коло прекрасних людей, які завітали до нас, але вчора в нас справді відбулася дуже емоційна, тепла, підтримуюча зустріч. Цього так не вистачає, коли війну переживаєш: тиші в серці, тепла людських слів і впевненості, що завтра обов’язково буде світлішим. Всі відкрилися одне одному, кожен — зі своїм, а об’єднала нас любов до її величності Поезії.
Марія Рудик, директор Заліщицької МЦПБ, вела мову про те, що читацькі вітальні потрібні, бо це простори, де можна говорити про сенси, мрії, стосунки, вибір, страхи, війну, любов, майбутнє. Ми відчиняємо двері у світ, де книги – це не сторінки, а живі голоси, це – філософія взаємодії людей, які люблять те, що роблять, і роблять те, що люблять. Це місце – де дозволено думати вголос. А коли думки разом – народжується сила.
Часто поезія – це сповідь, молитва, порада. Найкращим визначенням поезії є вірш Ліни Костенко «Страшні слова, коли вони мовчать», який вона декламувала.
Про цікаві факти та історії з життя Ліни Костенко розповіла присутнім Галина Заянчковська, бібліотекар міської книгозбірні.
Христина Коцюк — модераторка книжкового клубу та бібліотекарка абонементу для дорослих — організувала для учасників низку інтерактивностей.
Зокрема, відбулося знайомство, під час якого кожен представлявся та називав прикметник, що асоціюється у нього з поезією Ліни Костенко. Також учасники читали вірші, близькі їм за духом.
Цікавим елементом став формат «Вірш у капелюсі»: присутні навмання витягували цитати, зачитували їх уголос і ділилися власними відчуттями.
На завершення події відбулася рефлексія «Мій рядок на сьогодні». Кожен записував на листівці рядок із поезії Ліни Костенко, що став для нього особливим відкриттям, закладкою на згадку.
Шедевральні вірші живої легенди української літератури читали учасники книжкового клубу «Читацька вітальня»: Наталія Папушко, Аркадій Сідоров, Петро Мельник, Оксана Дяків, Василь Салевич, Наталія Гнатяк, Андрій Машера.
Говорили про письменників, свободу і те, як слово може бути зброєю.
Було багато думок, емоцій і навіть відкриттів.
У читальній залі діяла книжкова виставка «Поезія – слово! Поезія– пісня, поезія – вільна душа». Виставка не тільки ознайомила із творчим доробком поетеси, але й занурила у її відомі поетичні збірки, прозові твори, цитати та ілюстрації, що підкреслюють масштаб її таланту та внесок у розвиток української культури.
Дякуємо кожному і кожній, хто прийшов, думав уголос, був поруч.
Це досвід, який точно варто спробувати, хоча б раз у житті. Якщо ви сумніваєтесь, то нехай ці фото стануть знаком, нарешті, прийти на засідання книжкового клубу «Читацька вітальня»
