Обласний семінар «Нематеріальна культурна спадщина як складова частина національної ідентичності в громадах області»

 Нематеріальна культурна спадщина – це невід’ємна частина духовного життя українського народу. Вона охоплює усну народну творчість, традиції, звичаї, обряди, свята, виконавське мистецтво, ремесла, знання про природу і світ, які передаються з покоління в покоління. Це живі культурні практики, які постійно відтворюються в громадах, формують у людей відчуття ідентичності, самобутності та єдності, а також сприяють повазі до різноманіття і творчості людини.

Нещодавно Тернопільщина поповнила Обласний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини, зокрема таким елементом, як обряд «Вінкоплетення» перед весіллям у селі Синьків Заліщицької об’єднаної територіальної громади.

Варто наголосити, що обряд «Вінкоплетення» є невід’ємною частиною нематеріальної культурної спадщини Заліщицького краю. Це – плетення вінка або «плетення долі». Завдання обряду за народним звичаєм – захистити молоду пару від усіляких негараздів, заздрості, вроків. Чому ж саме вінок? Бо вінок – це коло, сонце, символ дівочої чистоти, гордості, молодості, вічного кохання. Щоб зберегти всі властивості вінка, обов’язково потрібно дотримуватися встановлених звичаїв, починаючи зі збирання барвінку і до того моменту, коли наречену вберуть у вінок. Для села Синьків Заліщицької об’єднаної територіальної громади цей обряд має важливе значення для залучення молоді до культурної спадщини, адже він передається поколіннями – від старших до молодших – під час весіль.

Днями в Чорткові, зокрема на базі центру культурних послуг імені Катерини Рубчакової Чортківської міської ради, відбувся черговий з серії семінарів для працівників культури, присвячений темі збереження та дослідження нематеріальної культурної спадщини Тернопільщини.

У події взяли участь представники Заліщицької ОТГ: Оксана Безушко, начальник відділу культури, туризму, молоді та спорту Заліщицької міської ради, Сергій Костюк, старший інспектор відділу культури, Марія Рудик, директор Заліщицької міської центральної публічної бібліотека, та Оксана Дяків, бібліограф ЗМЦПБ.

Організували семінар Департамент культури та туризму Тернопільської ОВА й Тернопільський обласний методичний центр народної творчості.

Представники 22 громад Чортківського району мали змогу обговорити ключові аспекти виявлення, дослідження та інвентаризації елементів НКС, поділитися власним досвідом і напрацюваннями, а також визначити актуальні виклики та шляхи їх вирішення.

Звертаючись до присутніх, директорка департаменту культури та туризму Тернопільської обласної військової адміністрації Світлана Байталюк наголосила на важливості системної роботи у сфері збереження нематеріальної культурної спадщини та активної взаємодії між установами культури.

Слово, що надихає: зустріч із Ліною Костенко

 У четвер, 19 березня, відбулася друга зустріч книжкового клубу «Читацька вітальня». Вечір книжкового клубу в бібліотеці з нагоди Всесвітнього дня поезії та дня народження Ліни Костенко пройшов у компанії тих, хто вірить у силу слова.

Легендарна поетеса народилася в переддень Дня поезії. Адже саме вірші мають чудодійну силу лікувати душі, тому що «Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі».

І чи весняний день, чи щирість творчості неповторної Ліни Костенко, чи коло прекрасних людей, які завітали до нас, але вчора в нас справді відбулася дуже емоційна, тепла, підтримуюча зустріч. Цього так не вистачає, коли війну переживаєш: тиші в серці, тепла людських слів і впевненості, що завтра обов’язково буде світлішим. Всі відкрилися одне одному, кожен — зі своїм, а об’єднала нас любов до її величності Поезії.

Марія Рудик, директор Заліщицької МЦПБ, вела мову про те, що читацькі вітальні потрібні, бо це простори, де можна говорити про сенси, мрії, стосунки, вибір, страхи, війну, любов, майбутнє. Ми відчиняємо двері у світ, де книги – це не сторінки, а живі голоси, це – філософія взаємодії людей, які люблять те, що роблять, і роблять те, що люблять. Це місце – де дозволено думати вголос. А коли думки разом – народжується сила.

Часто поезія – це сповідь, молитва, порада. Найкращим визначенням поезії є вірш Ліни Костенко «Страшні слова, коли вони мовчать», який вона декламувала.

Про цікаві факти та історії з життя Ліни Костенко розповіла присутнім Галина Заянчковська, бібліотекар міської книгозбірні.

Христина Коцюк — модераторка книжкового клубу та бібліотекарка абонементу для дорослих — організувала для учасників низку інтерактивностей.

Зокрема, відбулося знайомство, під час якого кожен представлявся та називав прикметник, що асоціюється у нього з поезією Ліни Костенко. Також учасники читали вірші, близькі їм за духом.

Цікавим елементом став формат «Вірш у капелюсі»: присутні навмання витягували цитати, зачитували їх уголос і ділилися власними відчуттями.

На завершення події відбулася рефлексія «Мій рядок на сьогодні». Кожен записував на листівці рядок із поезії Ліни Костенко, що став для нього особливим відкриттям, закладкою на згадку.

Шедевральні вірші живої легенди української літератури читали учасники книжкового клубу «Читацька вітальня»: Наталія Папушко, Аркадій Сідоров, Петро Мельник, Оксана Дяків, Василь Салевич, Наталія Гнатяк, Андрій Машера.

Говорили про письменників, свободу і те, як слово може бути зброєю.

Було багато думок, емоцій і навіть відкриттів.

У читальній залі діяла книжкова виставка «Поезія – слово! Поезія– пісня, поезія­ – вільна душа». Виставка не тільки ознайомила із творчим доробком поетеси, але й занурила у її відомі поетичні збірки, прозові твори, цитати та ілюстрації, що підкреслюють масштаб її таланту та внесок у розвиток української культури.

Дякуємо кожному і кожній, хто прийшов, думав уголос, був поруч.

Це досвід, який точно варто спробувати, хоча б раз у житті. Якщо ви сумніваєтесь, то нехай ці фото стануть знаком, нарешті, прийти на засідання книжкового клубу «Читацька вітальня»

Голос епохи: поезія Ліни Костенко

 На вас чекає:

обговорення найвідоміших поезій Ліни Костенко

роздуми про силу слова та значення її творчості сьогодні

жива атмосфера спілкування, натхнення і щирі емоції

Її поезія - це голос правди, гідності та любові до України, що звучить крізь покоління.

Долучайтеся до вечора, де слово оживає!

Коли звучить Гімн — єдина Україна

 Цьогоріч виповнюється 161 рік з дня першого публічного виконання Державного Гімну України. 10 березня - день становлення одного з головних символів нашої держави. Саме цього дня у 1865 році на роковинах Тараса Шевченка в польському місті Перемишль уперше прозвучав майбутній гімн України - твір композитора Михайла Вербицького на слова поета Павла Чубинського.

Але сама історія гімну бере початок із 1862 року, адже саме тоді Павло Чубинський написав слова, які в подальшому були покладені на музику Михайла Вербицького.

Волелюбний дух українського народу, його прагнення до незалежності ніколи не зникали. Вони жили в історичних піснях і думах, у творчості Тараса Шевченка, Івана Франка, Михайла Старицького, Лесі Українки, Миколи Вороного, Олександра Олеся та багатьох інших.

Яскравим виявом патріотично- національних почуттів українців єдиної нашої землі стала поява вірша поета і етнографа Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна». Жодному іншому творові української літератури не судилася така величина і…трагічна доля. Величина, бо в ньому втілена споконвічна мрія народу стати суверенним, здобути волю, виражена незламна віра у перемогу України. Трагічна. Бо понад століття пісню-гімн переслідували, забороняли, вбивали, але- не вбили.

“Душу й тіло ми положим за нашу свободу..” Так, Гімн України дуже символічний, має глибокий і пророчий сенс для нашого народу. Особливо сьогодні, коли українці, продовжують творити історію нашої незламності, ціною власних життів, виборюють нашу самобутність і волю.

Але допоки є Україна, один із головних символів нашої держави - звучатиме у кожному її куточку.

Адже коли звучить Державний Гімн України, ми всі єдині! А відтак жодному ворогу не вдасться зламати наш дух, знищити наш народ і нашу країну.

Чубинський Павло

Ще не вмерла Україна.- К.: АТ «Обереги», 1991.- 16 с.

Погребник Федір

Українські пісні-гімни.- К.: Товариство «Знання» України; МП «Пам’ятки України», 1992.-64 с.

Шевченкове слово: правда, що живе вічно

 Безсмертне ім`я великого українського поета і художника

«Борітеся — поборете,

Вам Бог помагає!

За вас правда, за вас слава

І воля святая!»

Ці слова, написані століття тому, сьогодні звучать як наказ і натхнення для кожного з нас. Україна бореться за свою незалежність, за право бути вільною та суверенною державою. І в цій боротьбі Шевченко залишається з нами – його поезія надихає, об’єднує та нагадує, що ми сильні, коли єдині.

В цей день у вестибюлі Будинку народної творчості демонструвалась розгорнута книжково-ілюстративна виставка «Тарасові слова – то правда жива», що організували працівники центральної міської публічної бібліотеки, яку присвятили 212-ій річниці від дня народження Тараса Григоровича Шевченка.

Експонувались книги різних років видань: «Тарасів «Кобзар» – для народу великий дар», «Шевченко – на сторінках діаспорних видань», «Шевченкове слово в віках не старіє».

У глибини майбутнього слав Шевченко свої непохитні заповіти синам рідної землі. З безмежного болю і з неосяжної любові народжені його пророчі слова, які майстерно декламували бібліотечні працівники громади.

І на оновленій землі.

Врага не буде, супостата,

а буде син, і буде мати,

і будуть люди на землі.

Ці рядки Великого Кобзаря –це не просто вірші, це наша спільна мрія та неминуча реальність, до якої ми йдемо разом.

Велет духу і пророк нації: до Шевченківських днів

 «Ти - велет духу, геній і пророк, чий голос й досі чистий та глибокий»

«Тілько ворог, що сміється...

Смійся, лютий враже!

Та не дуже, бо все гине –

Слава не поляже;

Не поляже, а розкаже,

Що діялось в світі,

Чия правда, чия кривда

І чиї ми діти.

Наша дума, наша пісня

Не вмре, не загине...

От де, люде, наша слава,

Слава України!»

Тарас Шевченко

День народження і день смерті Тараса Шевченка стоять поряд – 9 і 10 березня. Між цими двома березневими днями – 47 років життя, яке стало славою і гордістю української нації. Саме Шевченко пробудив українську душу та утвердив духовну основу народу для боротьби проти московської імперії.

Цитата «Борітеся — поборете, Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава і воля святая!» із поеми «Кавказ» Тараса Шевченка є ключовим заповітом для сучасної України у боротьбі за незалежність. Ці слова символізують незламність, закликають до боротьби проти окупантів та віру у перемогу, слугуючи духовним дороговказом у війні проти російської агресії.

У приміщенні Заліщицької міської центральної публічної бібліотеки організовано тематичну виставку «Ти — велет духу, геній і пророк, чий голос й досі чистий та глибокий». До вшанування пам’яті Кобзаря долучилися фахівець Чортківського районного сектору № 5 з питань пробації Марія Мотринчук та особи, звільнені від відбування покарання з випробуванням, які під час заходу мали змогу ознайомитися з цікавою та змістовною книжковою виставкою.

Учасники заходу під керівництвом директора Заліщицької МЦПБ Марії Рудик та провідної бібліотекарки Лілії Вонс мали можливість ознайомитися з творчістю поета, яка в реаліях сьогодення є символом опору російській агресії, надихає на боротьбу за волю та єднає українців у критичні моменти історії.

Метою проведення заходу із вшанування пам'яті Т. Г. Шевченка є виховання любові до рідної мови, культури та України та популяризація творчої спадщини Великого Кобзаря, яка не втрачає своєї актуальності у наші дні.

Імена, що залишають слід: книжкова виставка березня

 Літературний календар: березневі імена української та зарубіжної літератури

У нашій бібліотеці продовжує діяти щомісячна рубрика «Літературний календар», де ми знайомимо читачів із видатними постатями української та зарубіжної літератури.

Цього разу книжкова полиця об’єднала твори письменників і поетів, які залишили яскравий слід у культурі та духовному житті. Серед них:

Тарас Шевченко - геніальний поет, художник і мислитель, чия творчість стала символом боротьби за свободу та національну гідність;

Юрій Андрухович - сучасний український письменник, поет і есеїст, один із найвідоміших представників новітньої української літератури;

Юрій Винничук - автор захопливих романів, гумористичних і містичних історій, що здобули популярність серед читачів різного віку;

Максим Рильський - видатний поет, перекладач і академік, майстер витонченого поетичного слова;

Ліна Костенко - легендарна українська поетеса-шістдесятниця, чия поезія сповнена сили, мудрості та любові до України;

Генріх Манн - німецький письменник і публіцист, відомий своїми соціально-критичними творами та боротьбою проти авторитаризму;

Книжкова виставка знайомить відвідувачів із їхніми творами, допомагає відкрити для себе нові книги.

Запрошуємо всіх охочих завітати до бібліотеки, переглянути «Літературний календар» та обрати книгу, яка надихне, змусить замислитися або подарує незабутні емоції.

Вечір пазлів у бібліотеці - це було неймовірно!

Учора ми провели затишний та захопливий вечір пазлів, який подарував усім учасникам море позитивних емоцій, спілкування та командного драйву

До нас долучилися учасники Освітня програма "Друзі" - і разом ми створили справжню атмосферу єдності, підтримки та творчого азарту. Пазли об’єднали всіх: і дорослих, і молодь - за одним столом, за спільною справою

Було багато усмішок, дружніх підказок і радісних моментів, коли останній елемент знаходив своє місце

Дякуємо всім, хто провів цей вечір разом із нами!

Попереду ще більше цікавих зустрічей у бібліотеці

Володимир Івасюк: той, хто подарував Україні голос

 #КнигаДня

Сьогодні народився той, хто навчив світ співати українською!

4 березня — особливий день для нашої культури. Саме сьогодні ми святкуємо день народження геніального композитора, поета та Героя України Володимира Івасюка.

Його пісні: «Червона рута», «Водограй», «Я піду в далекі гори» стали символами нашої незламності та ідентичності. І хоча життя митця обірвалося надто рано, його музика продовжує жити в кожному з нас.

Спеціально до цієї дати запрошуємо вас познайомитися з унікальним виданням із фондів нашої бібліотеки — збіркою «Володимир Івасюк. Музичні твори»

Чим цінна ця книга?

Вона була видана до ювілею композитора під упорядкуванням його сестри, Оксани Івасюк.

Усередині — не лише ноти улюблених хітів, а й маловідомі інструментальні твори, що розкривають усю глибину його таланту.

Видання доповнене рідкісними архівними матеріалами, які дозволяють зазирнути у творчу майстерню автора.

Сьогодні найкращий привід згадати Маестро — увімкнути його платівку, заспівати знайомі рядки або завітати до нас, щоб доторкнутися до його музичної спадщини через сторінки книг .

Пісня, що об’єднала Україну: історія Михайла Вербицького

 #КнигаДня

Михайло Вербицький – творець пісні, що стала символом нації

4 березня 1815 року народився автор музики Державного Гімну України «Ще не вмерла Україна» — Михайло Вербицький — майбутній український композитор, диригент, священник і громадський діяч.

Його музика, що стала основою українського Державного Гімну, об’єднує мільйони людей, нагадуючи про силу, незламність і прагнення до свободи.

Отець Михайло Вербицький багатогранна особистість, яка залишила неоціненний спадок українській культурі.

Він першим поклав на музику «Заповіт» Тараса Шевченка. У 1868 році його кантата-поема прозвучала у Львові, де також виконувався твір молодого Миколи Лисенка. Так символічно перетнулися шляхи двох геніїв, започаткувавши музичну Шевченкіану.

Першим в Україні написав посібник гри на гітарі! Він був останнім композитором, для якого гітара була «другим фортепіано». На жаль, більшість його гітарних творів втрачено, але сам факт вражає.

Більше про історію створення Державного Гімну України, про постать отця Михайла Вербицького та дискусії навколо тексту «Ще не вмерла Україна» можна дізнатися з книги "Ще не вмерла Україна" Володимира Трембіцького, яка є у фонді нашої бібліотеки. Видання допомагає глибше осмислити історичний контекст і значення твору, що став символом української державності.

Запрошуємо до читання та пізнання історії нашої національної святині!

Вечір пазлів: складай, спілкуйся, відпочивай

 Вечір пазлів у бібліотеці

Запрошуємо всіх охочих провести затишний та цікавий вечір разом!

Середа. 17:00

У приміщенні абонементу бібліотеки

Пазли - це не лише про складання картинок. Це про уважність, командну роботу, спілкування та приємний відпочинок у дружній атмосфері

Приходьте самі, з друзями чи родиною — разом складати завжди веселіше!

Чекаємо на вас!

Незабутня Леся Українка: книжкові виставки до дня народження

 Книжкові виставки до дня народження Лесі Українки

До дня народження видатної української поетеси, драматургині та громадської діячки Лесі Українки у нашій бібліотеці організовано тематичні книжкові виставки, присвячені її життю та творчості.

Леся Українка — одна з найяскравіших постатей української літератури, авторка безсмертних творів, що й сьогодні надихають читачів різного віку. Серед представлених видань — поетичні збірки, драматичні твори, листи, спогади сучасників та літературознавчі дослідження.

Особливе місце на виставці займають відомі твори та поетичні шедеври, що стали класикою української літератури.

Запрошуємо всіх охочих відвідати виставку, щоб глибше пізнати творчу спадщину Лесі Українки, відчути силу її слова та відкрити для себе нові грані її таланту.

Чекаємо на вас у бібліотеці!

24 лютого: день, що об’єднує серця у боротьбі та молитві

 24 лютого - день, що назавжди закарбувався в історії України як символ болю, мужності та незламності.

Сьогодні минає четверта річниця повномасштабного вторгнення росії в Україну. Це також - Національний день молитви за мир, за наших Захисників і Захисниць, за всіх, хто боронить свободу і майбутнє держави.

До цієї дати на абонементі для дорослих та в читальній залі бібліотеки оформлено книжкові виставки

«Незламні серця, нездоланна країна», «Крізь полум'я війни»

Представлені видання розповідають про силу духу українського народу, героїзм військових і цивільних, правду про війну та шлях нашої боротьби за незалежність.

Запрошуємо відвідати виставки, щоб через книги ще раз осмислити події, які змінили кожного з нас, і разом помолитися за мир та перемогу.

4 роки повномасштабної війни: пам’ять, героїзм, жертовність

 4 РОКИ, 12 ЛІТ ЕКЗИСТЕНЦІЙНОЇ ВІЙНИ: БОРОТЬБА, ГЕРОЇЗМ, ПАМ’ЯТЬ…

Вишивала матінка сорочку

на святковім білім полотні,

вимережувала світ синочку –

та загинув рідний на війні...

В хрестиках – велична таємниця,

кров’ю зашифрована на тлі.

Хай ім’я захисника святиться…

Тож схилімо голови свої…

Оксана ДЯКІВ, уривок із вірша «Вишиванка воїна»

24 лютого 2026 року виповнюється четверта річниця повномасштабного вторгнення; і водночас буде вже 12 років новітньої війни росії проти України, яка триває з лютого 2014-го у прогресивному ХХІ столітті, коли, здавалося б, її й не мало би бути…

Чотири роки – це особливо важлива віха для поколінь людей, які знають і пам’ятають, вивчали історію Другої світової війни. Адже 4 роки тривала кривава боротьба проти німецьких нацистів. Це число закарбувалося в пам'яті мільйонів людей болючою чорною цифрою.

Тож 24 лютого минає чотири роки від дня, який назавжди змінив долі кожного з нас. У цю скорботну дату ми згадуємо тих, хто віддав своє життя за свободу і незалежність України, вшановуємо мужність та незламність наших захисників і захисниць, дякуємо всім, хто волонтерить, працює і наближає нашу Перемогу.

Це – дата болю і пам’яті, сили духу та справжньої єдності. Багатьох і багатьох родин торкнулася ця екзистенційна війна через важкі втрати, тривоги, очікування та надію...

Захисники із Заліщицької громади доблесно несуть бойову службу в лавах Збройних сил України, виконуючи свій обов'язок перед державою з гідністю. Війна, що прийшла на українську землю, на жаль, відібрала десятки тисяч молодих життів. Серед загиблих, як не сумно, є і наші героїчні земляки.

Щоб більше людей дізналося про Героїв-земляків, їхні вчинки, подвиги та долі, Заліщицька міська публічна бібліотека підготувала біографічно-бібліографічний покажчик «Жертовність в ім’я України» (Краяни-захисники незалежності України в період повномасштабного вторгнення, російсько-української війни): перша частина (про 33-ох загиблих воїнів) та друга чистина (продовження).

З електронною версією цього покажчика можна ознайомитися на сайті Заліщицької МЦПБ: https://zal-lib.pp.ua/123-2/, а також прочитати друковане видання покажчика – на абонементі для дорослих чи в залі для дітей, або в Інтернет-центрі нашої книгозбірні.

У покажчику на цей час вже зібрано і розміщено матеріали про понад 50 Героїв із Заліщицької громади. Бібліограф Оксана Дяків продовжує збирати, аналізувати, оформляти й публікувати інформацію про наших воїнів-земляків.

У виданні – інформація про загиблих у російсько-українській війні військовослужбовців, починаючи з 24 лютого 2022 року. Покажчик постійно поповнюється та оновлюється. Доповнюються біографії захисників, розширюється кількість джерел та електронних ресурсів про воїнів, додаються матеріали про вшанування пам’яті краян, вставлення меморіальних дощок, банерів.

Не так давно доповнено новою інформацією про Героїв АТО/ООС із Заліщанщини біобібліографічний нарис «Люди свободи» (Краяни – Герої Небесної Сотні, учасники АТО) – про 19 військовослужбовців, які загинули на полі бою або відійшли за межу Вічності від поранень і хворіб, отриманих на війні, після повернення додому чи під час лікування від отриманих на війні ран. Запрошуємо ознайомитися на сайті бібліотеки: (https://zal-lib.pp.ua/lyudy-svobody-krayany-geroyi.../)

QR-код для ознайомлення з покажчиком та нарисом у розділі сайту «Захисники України із Заліщицької ОТГ» розміщено на стелі Алеї слави меморіалу «Борцям за волю України», яка урочисто відкрита 1 жовтня 2024 року в Заліщиках. Підготовлена електронна слайд-презентація про загиблих Героїв Заліщанщини, починаючи з 2014 року.

Бібліографом Заліщицької міської центральної публічної бібліотеки Дяків О. І. окремо підготовлено і роздруковано матеріали папок-накопичувачів, які систематично поповнюються і доступні для ознайомлення користувачами бібліотеки в Інтернет-центрі:

– папка-накопичувач «Учасники Революції Гідності із Заліщанщини, які загинули під час російсько-української війни»;

– папка-накопичувач «Алея слави у Заліщиках», яка присвячена загиблим воїнам під час російсько-української війни з 2014 року;

– про земляка-Героя, заліщанина Ореста Квача, учасника Революції Гідності та російсько-української війни (АТО) під назвою: «Орест Квач: Герої не вмирають, а на звершення надихають!» – у співпраці з Наталією Шпортак, викладачкою історії Заліщицького вищого професійного училища;

– папка-накопичувач «Свіча пам’яті та шани воїнам горітиме вічно! Герої. Товстенська ОТГ» ((https://zal-lib.pp.ua/vichna-slava-zahysnykam.../ ; https://www.youtube.com/watch?v=dJQQUemCuvM ) ;

– папка-накопичувач «Наша гордість і слава – захисники України із Заліщицької ОТГ, ветерани російсько-української війни»;

– папка-накопичувач «Герої нескореної України», присвячено загиблим з 2014 року воїнам, волонтеру, зниклим безвісти з села Добрівляни, а також про майже 50 сьогодні діючих військовослужбовців із Добрівлянського старостинського округу, які захищають Україну на російсько-українському фронті.

У бібліотеці під час різних заходів постійно експонуються виставки патріотичної тематики, що присвячені Героям-землякам. На них представляємо вказані вище бібліографічні видання, а також фотоальбом, тематичні папки, спогади матерів воїнів та інші матеріали.

Оскільки загиблих Героїв вшановують як у Заліщицькій ОТГ, так і в Товстенькій громаді (деякі з них, наприклад, є уродженцями Товстенської громади, жили в Заліщицькій громаді) в Заліщицькій МЦПБ підготовлено папку з презентацією «Свіча пам’яті та шани воїнам горітиме вічно!» (Герої. Товстенська об’єднана територіальна громада) про загиблих захисників (2014-2024 роки). Така презентація представлена в папках в Інтернет-центрі книгозбірні, а також на сайті Заліщицької міської бібліотеки та на сайті Товстенської об’єднаної територіальної громади.

У бібліотеці ведеться папка-накопичувач «Незламний дух волонтерського фронту» зі збору матеріалів про волонтерів Заліщицької громади, допомогу колективів підприємств, зокрема й нашої бібліотеки, установ, організацій краю різних форм власності, Заліщицької міської ради, старостинських округів військам ЗСУ.

Славні імена наших героїчних захисників-земляків назавжди залишаться в серцях тих, хто пам'ятає жертву мужніх військовослужбовців, відданість рідній державі. Воїни стали символами сили, відваги та національного героїзму, які ніколи нами не будуть забуті!

Нехай цей день, 24 лютого 2026 року, стане днем тиші, пам’яті, молитви та вдячності нашим захисникам, днем, коли ми ще раз усвідомимо ціну свободи та силу нашої єдності...