Зустріч учасників різних років ансамблю пісні і танцю «Дністер»

Ініціатор зустрічі – Василь Лопух, уродженець Заліщик, який тепер проживає з родиною в Америці, директор адміністрації Наукового Товариства імені Шевченка в Америці, кандидат економічних наук.

Наш краянин впродовж декількох років виношував свій задум про мистецьке свято в рідному місті, з участю перших танцюристів та співаків народного ансамблю «Дністер», який вніс вагому лепту в історію фольклорного мистецтва України.

Бібліотекарі також підтримали ініціативу пана Василя – багаторічного мецената книгозбірень району, що дарує бібліотекам цінні діаспорні видання, організувавши інформаційну підтримку цього заходу. Записували спогади перших учасників ансамблю «Дністер». Підготували і запропонували читачам та учасникам цього мистецького дійства викладку архівних документів із газетними та журнальними публікаціями: про виступи колективу «Дністра» у 60-80-х роках, не тільки в рідному місті, але й в Тернополі, Чернівцях, Києві, а також на всесоюзному конкурсі-фестивалі фольклорного мистецтва у Москві (1973 рік), на міжнародних фестивалях у Франції та Великобританії (1974 рік).

Ці матеріали були запропоновані до уваги великої глядацької аудиторії, використані при підготовці сценарію зустрічі, ведучими якої були Василь Лопух і Ольга Тракало.

Перегорнути сторінки історії рідного міста, повернути із забуття імена славних його жителів, талановитих митців, поділитись спогадами про пам’ятні події культурно-мистецького життя і наповнити історичну скарбницю важливими фактами – такою була мета зустрічі, проведеної у великій залі РБНТ 5 липня 2015 року.

Василь Степанович поділився цікавими власними спогадами про участь у тих пам’ятних виступах танцювального колективу, учасником якого був з 1969 року, підготував і демонстрував відеосюжети виступів «Дністра» на Чернівецькій телестудії у програмах «Сяйво», «Сонячні кларнети» (1968 рік), на 17-ому міжнародному фестивалі у Франції та фольклорному фестивалі у Великобританії, а також про 57-й фестиваль у Конфолансі (Франція), 2014 року.

Поіменно згадали перших організаторів ансамблю – Теодора Хмурича, Мар’яна Романюка, Зіновія Кравчука, Ореста Шатківського,  Тараса Сороку, усіх керівників колективу – хормейстерів, балетмейстерів, концертмейстерів, які у різні роки вміло працювали і продовжують тепер творчо і наполегливо працювати з колективом ансамблю «Дністер».

Про перші кроки створення танцювальної групи при районному будинку культури розповів заліщанин Ігор Запоточний. 
Про виступи хорового і танцювального колективів ансамблю «Дністер» на всесоюзному і міжнародних фестивалях спогадами ділились: Ярослав Ілечко, Володимир Бенев`ят, Олена Терентьєва, Іван та Світлана Обліжки.

Хвилюючим був виступ першого організатора і керівника оркестрової групи ансамблю - Ореста Теофановича Шатківського. 
Щиро вітали дружину балетмейстера Мар’яна Антоновича Романюка – Тамару Григорівну, яка прибула з міста Козова на зустріч із творчими побратимами та вихованцями її чоловіка.

 

 Найбільші овації залу викликали блискучі виступи учасників першого покоління танцювальної та хорової груп ансамблю «Дністер», які майстерно, як і колись, танцювали «Аркан» та відтворили запальні танцювальні ритми вокально-хореографічної композиції «Наддністрянське весілля». А хорова група подарувала присутнім «В’язанку українських народних пісень».

Про діяльність колективу народного ансамблю пісні і танцю «Дністер», у ближчі вже за часом роки, спогадами ділились його керівники – Світлана Тарасевич і Ганна Навізівська.

Скрасили програму зустрічі своїми виступами ансамбль пісні і танцю «Дністер», у теперішньому його складі, районного будинку дитячої та юнацької творчості – танцювальний колектив «Сонечко» та вокальний ансамбль «Барви», ансамбль пісні і танцю «Хлібодари» Заліщицького агроколеджу імені Євгена Храпливого.

Заліщани і гості міста, учасники творчої зустрічі ансамблю пісні і танцю «Дністер» засвідчили в той день велику повагу і вдячність Василеві Лопуху за приємні хвилини спогадів про минулі роки і надзвичайно важливе в цей час одухотворення українським народним мистецтвом.

На наше запитання, хто саме привив панові Василеві найбільшу любов до українського танцю і як це все він зумів зберегти, тепер вже далеко від України, відповів небагатослівно, запросивши на сцену свою маму, з якою разом виконали «Мігрантське танго».

 

 На завершення зустрічі усі учасники виконали родинну українську пісню «Многая літ».

Сценарій цього дійства дивіться на сайті ЦБС