вівторок, 30 травня 2017 р.


Незбагнене серце Ірини Вільде

    Цьогоріч у травневу пору літературна громадськість відзначає 110-річницю від дня народження Ірини Вільде.
     У бібліотечній вітальні «Літературні зустрічі»  Заліщицької центральної районної бібліотеки проведено літературну годину : «Незбагнене серце Ірини Вільде», присвячену Дарині Дмитрівні Полотнюк – українській письменниці, яка належить до когорти знаних і зі своїм літературним іменем Ірина Вільде.
   Велика, справді материнська любов до людей, доброта, світлий розум, жертовність – ці та інші риси, якими наділяла Ірина Вільде героїв своїх творів, проростали з численних пагонів, що їх виплекала впродовж життя сама душа письменниці.
    Їй пощастило сказати своє слово про життя і людину, відкрити потаємні глиби душі людської, проникливо проаналізувати порухи людських почуттів. Протягом усього свого шляху вона писала тільки про те, що добре знала, тому ввійшла у вічність своїми творами, одержима правдою та вірою у щасливе майбутнє України.
    Ірина Вільде не належала до письменників світогляд яких змінювався при кожному подуві вітру. Вона сказала в одній своїй мініатюрі : «Не поважаю людей, які обіцяють більше, ніж можуть зробити.»
    Три повісті Ірини Вільде : «Метелики на шпильках», «Б’є восьма» і «Повнолітні діти» стали у свій час етапним явищем у розвитку модерного стилю в українській літературі, а роман «Сестри Річинські», який відзначений Державною премією імені Тараса Шевченка – це широчезна художня картина української історії, один із найвидатніших зразків української прози, її класика. З-під пера письменниці вийшло близько 40-а окремих книг, не враховуючи численних газетних і журнальних статей.
    Любов до рідної землі, до отчого порогу надихала письменницю на творчість протягом усього життя. Часто повторювала Вільде «Знаю тільки одне : любов до України вмре в мені з останнім моїм подихом».
     Ірина Вільде відвідувала Заліщики, пошановуючи ім’я Осипа Маковея – письменника і директора Заліщицької семінарії, в якій навчався її батько Дмитро Макогон.
     Під час одних із таких відвідин познайомилась із своєю майбутньою невісткою Антоніною Малявко, відомою у нашому краї радіожурналісткою, багаторічним редактором Заліщицького районного радіо.
    Антоніна Йосипівна Полотнюк щедро поділилась своїми спогадами, а також передала пам’ятні фотосвітлини із домашного архіву, газетні статті, в яких надруковано чимало цікавих прикладів із життя Ірини Вільде, що були представлені на виставці : «Письменниця сумління й боротьби». Спогади А.Й.Полотнюк зачитала Ольга Тракало – директор Заліщицької ЦБС.
   Серед яскравих прикладів, про які згадує Антоніна Полотнюк, її слова про Ірину Вільде : «Вона була великим правдолюбом і навіть страшною у своїй правді. Вона знала свою правду, про яку не можна було говорити у ті роки. Героїчна сторінка її родини тісно пов’язана з ОУН. Вільде і її батько Д.Макогон декілька років провели в лавах цієї організації. За зв’язок з підпіллям постраждав чоловік письменниці, палким патріотом був син Максим.»
    У домі письменниці Антоніна Полотнюк жила сім років і згадує ті часи з теплотою.
    Останній раз знаменита Вільде відвідала Заліщики і свою невістку та улюблену внучку Даринку1982 року, а невдовзі пішла з життя.
    Про важливі моменти з біографії письменниці говорили бібліотекарі Галина Балицька і Лілія Вонс. Спогадами про зустрічі з письменницею Іриною Вільде ділилась із присутніми на заході Ірина Олексіївна Ковальчук, вчитель-літературознавець, дружина письменника Петра Ковальчука.
    Марія Мар’янівна Бежук – вчитель української мови та літератури, заслужений вчитель України ознайомила із творчістю Ірини Вільде, акцентуючи увагу на сучасному розумінні повісті «Метелики на шпильках», а її учні-гімназисти Марія Толуб’як і Віталій Романишин зачитували уривки з цього твору.
    На екрані демонструвались відеосюжети, фотосвітлини, які доповнювали відомості про життєво-творчий шлях української письменниці.
     Присутній на літературному заході Роман Бурдейний, заступник голови Заліщицької РДА подякував  його організаторам і закликав молодь більше читати, наслідувати позитивні приклади із життя головних героїв літературних творів Ірини Вільде.
    Ірина Вільде говорила, що письменник мусить скласти два екзамени : один перед сучасниками, а другий перед історією. Свої два екзамени перед сучасниками та перед історією Вільде склала на «відмінно», і увійшла в безсмертя.
   В ці дні  ми повертаємося до пам’яті про українську письменницю Ірину Вільде, яка жила і творила, одержима правдою та вірою у щасливе майбутнє України. Прикро, що з часом народ призабуває імена своїх талановитих синів і дочок, бо зберігати пам’ять – справа живих. А ми не завжди це розуміємо.

Немає коментарів: