65-річчя від дня народження видатної української письменниці та поетеси Марії Василівни Матіос

Сьогодні, 19 грудня, ми відзначаємо 65-річчя від дня народження видатної української письменниці та поетеси Марії Василівни Матіос.

Її творчість — це глибокі філософські роздуми, проникливі історії та дослідження людської душі. Особливе місце займає роман «Солодка Даруся», який став символом національної пам’яті. Ця книга відкриває правду про злочини радянського режиму та переносить читача в гірське село Черемошне на Буковині.

Марія Матіос — лауреатка Шевченківської премії, відзнак «Коронація слова» та «Книга року ВВС». Її твори оживають на театральній сцені, захоплюючи глядачів.

Картини міста не відпускають серце… (Кандидат економічних наук, дійсний член НТШ Америки Василь Лопух розповів про місто Заліщики у його спогадах)

Чи бувають спогади загубленими? Хтозна...

А може, й ні. Вони стають відродженими, коли лягають на папір або… з’являються, приміром, на Facebook-сторінці, в групі «Люблю Заліщики», що налічує понад дев’ять з половиною тисяч учасників з України та різних куточків світу.

Саме спогадам про рідне місто присвятив зустріч із краянами Василь Лопух – наш земляк, громадський діяч, економіст, кандидат економічних наук, дійсний член НТШ Америки. Чимало літ він живе в США. Але в Заліщиках мешкають батьки, сестра з родиною. Тож пан Василь часто навідує близьких йому людей. А спогади про наше містечко, дитинство та юність не відпускають його серце.

У читальній залі Заліщицької міської центральної публічної бібліотеки 12 грудня 2024 року зібралися поціновувачі літопису минулого і сьогодення своєї малої вітчизни.

Розпочала подію провідний бібліотекар Лілія Вонс, представивши завжди бажаного в нашій книгозбірні гостя. Він багато літ є меценатом бібліотеки: дарує цікаві, корисні й здебільшого рідкісні діаспорні видання. Василь Степанович як науковець-дослідник, перекладач часто є співавтором, автором книг-подарунків.

Учасникам зустрічі було запропоновано фільм-презентацію про земляка В.Лопуха. Відео підготувала директорка Заліщицької бібліотеки у 1992-2021 роках, заслужений працівник культури України Ольга Тракало.

Василь Степанович ознайомив слухацьку залу з уривками тексту «У пошуках загублених спогадів». Василь Лопух – людина активна і небайдужа. Спогади про Заліщики містили також порівняння та оцінки стану вулиць, благоустрою міста сьогодні.

Гість поділився розділами нової праці про життя своєї родини, яка потрапила в одну з хвиль української трудової еміграції до США. Відбулася досить жвава розмова з слухачами. Василь Лопух відповідав на питання.

Наприкінці зустрічі бібліограф Оксана Дяків провела книжковий аукціон на підтримку ЗСУ. Саме завдячуючи Збройним силам України, ми можемо жити і працювати.

Це був збір коштів на автомобіль для бойового підрозділу земляка-воїна Бориса Човгана. Його сестра Оксана Гарвасюк працює директоркою Будинку народної творчості села Іване-Золоте.

Книгу Єжи Стемповського «У долині Дністра», перекладену з польської мови, з коментарями Василя Лопуха, а також збірник праць «Гомін віків», виданий до 50-річчя Заліщицького краєзнавчого музею (редактор і директор закладу Віталій Каспрук), придбали: керівник комунального підприємства «Заліщики туристичні» Володимир Кулачковський та підприємець Олександр Смик. Інші учасники події долучилися до донатів на авто.

Життя Заліщиків залежить від кожного з нас. Маємо знати історію та дбати про майбутнє міста, підтримуючи ЗСУ.

"Бо українське слово - то зброя!" (Цікава зустріч із письменницею з Києва Олександрою Малаш (творчий псевдонім Саня Малаш))

 

«Вивчай українську, розмовляй українською – наближай перемогу!» – таке гасло Інтернет-платформи «Єдині» як потужного ресурсу з вивчення української мови. Саме у рамках діяльності цієї платформи – нестандартно і цікаво – відбулася творча онлайн-зустріч студентів та педагогів Відокремленого структурного підрозділу «Заліщицький фаховий коледж ім. Є. Храпливого НУБіП України» з письменницею і науковицею-філологинею, членкинею команди «Єдині» Олександрою Малаш.

Перекладачка, авторка-виконавиця пісень, лавреатка літературних конкурсів, кандидатка філологічних наук, наукова співробітниця у відділі мов України Інституту мовознавства ім. Олександра Потебні у царині літератури та музики творить під псевдо Саня Малаш.

Онлайн-гостя Заліщицької міської центральної публічної бібліотеки активно спілкувалася з модераторкою події, бібліографом Оксаною Дяків, студентами коледжу, викладачем закладу, істориком, автором численних ґрунтовних історичних, краєзнавчих книг-досліджень, розвідок Михайлом Сопилюком та науковцем-економістом, автором майже 30 наукових праць, дійсним членом НТШ Америки, уродженцем м.Заліщики Василем Лопухом, який багато років живе в США.

Саня Малаш розповіла про свої книги «Любові багато не буває», «Душа обирає наосліп» та «Злі історії з добрим фіналом».

До жвавого спілкування була залучена не тільки авдиторія в Заліщиках, але й онлайн-учасники з Київщини. Долучилися до зустрічі Богдана Стефанюк та Олександра Барбакар - літератори-учасники мистецької студії «Ліра» при Заліщицькій міській бібліотеці - та інші.

Запитання про улюблені книги українських авторів і плани на майбутнє прозвучали і від пані Ніни, мами письменниці, яка всіляко підтримує доньку в її творчих ідеях та пориваннях.

Під час події йшла мова про волонтерство й участь у ньому кожного з нас на підтримку воїнів ЗСУ. Адже вони щоденно жертовно борються за незалежність України проти ницого ворога-загарбника – росії.

Важливо, що студенти коледжу та їхні викладачі є волонтерами. І серед останніх їхніх справ була підготовка до роботи і плетіння маскувальних сіток на передову.

Приємно, що письменниця Саня Малаш відзначила роботу Заліщицької міської бібліотеки як осередку творчого спілкування і залучення до цього процесу сучасної молоді.

Такі зустрічі з молодими за віком авторами, але з власною твердою життєвою позицією, переконаннями засвідчують про перспективний розвиток сучасної української літератури. Бо слово – це зброя.

7 грудня відзначаємо Всесвітній день української хустки!

 Свято, яке зародилося у 2019 році, завдяки українській діаспорі стало всесвітнім символом єднання жінок різного віку, національностей та професій.

Хустка — це не просто головний убір, а сакральний символ, що об’єднує покоління, передає історії родин та відображає глибокі українські традиції.

Українська хустка завжди вражала різноманіттям орнаментів, яскравих кольорів та витонченістю візерунків. Вона є уособленням жіночої мудрості, краси та зв’язку з рідною землею.

У цей особливий день ми вшановуємо хустку як оберіг та символ єдності, зокрема в умовах сучасних викликів. Продовжуємо відроджувати та популяризувати наші традиції, адже вони — джерело нашої сили та натхнення.

Заліщицька МЦПБ запрошує відвідати народознавчу виставку «Краса розмаїта та символічна: відзначаємо День української хустки», щоб ближче познайомитися з культурною спадщиною.

Перемоги Україні та збереження нашої унікальної культури!

21 листопада в Україні відзначають День Гідності та Свободи

 21 листопада в Україні відзначають День Гідності та Свободи 🇺🇦✨ Цього дня українці вшановують пам’ять про людей, які під час Революції Гідності та Помаранчевої революції стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини й громадянина, національних інтересів держави та її європейського вибору ⚖️. У відділі для дітей 📚🎥 відбувся перегляд документального фільму «Революція Гідності» з циклу «Пишемо історію». Власне це фільм про події 2013–2014 років, що стали важливою частиною історії нашої країни.

Голодомор. Україна пам’ятає

Голодомор. Україна пам’ятає. Сьогодні українці вшановуватимуть жертв Голодоморів 20-х, 30-х і 40-х років ХХ століття в Україні. Історія такої трагедії – це виняткова історія. Мільйони загиблих. Десятки мільйонів ненароджених. Понівечені людські долі. Виснажена душа українського народу. Немислимий масштаб звірства. Ім’я їй – Голодомор. ЇЇ суть – геноцид. Сталінський режим прагнув позбавити українську націю її волелюбного духу, її ідентичності, поставити знесилених голодом, страхом та відчаєм українців на коліна, стерти генетичну пам"ять народу, викорінити навіть думки про свободу та власну державу. Завдано страшного удару по нашій ментальності та культурі, перервано зв'язок поколінь. Кремлівський геноцид убив і духовно скалічив цілу генерацію українських дітей, які були найбільш беззахисними і найуразливішими жертвами цього злочину. Офіційно Голодомору не було. Такою була радянська пропаганда, що блокувала поширення будь-якої мови чи розповіді про цю трагедію. Люди, які пережили голод, не мали слів, аби розповісти свою історію, щоб опрацювати травму, опрацювати емоції, пов’язані з цим, про те, як це бути свідком того, як руйнується увесь світ, який вони знають, як зникають їхні сусіди, як вмирають їхні близькі, родичі… Нині кожен може дізнатися із друкованих джерел, як це було. Для цього прикладено багато зусиль усіх небайдужих до цієї трагедії Людей. До Дня пам’яті жертв голодоморів у читальній залі ЗМЦПБ відкрито книжкову виставку- реквієм «Правда життя в книгах про Голодомор», де запропоновано добірку матеріалів : статті, ґрунтовні дослідження, документи, діаспорні видання, фотографії, що висвітлюють причини та наслідки трагедії українського народу, спричиненої тоталітарним більшовицьким режимом. Нинішню війну з Україною і Голодомор планували 90 з лишком років тому в тих самих кремлівських кабінетах. Нам це треба усвідомити, нам це треба знати, пам’ятати…

1000 днів повномасштабної війни росії проти України

 Україна 🇺🇦.. 1000 днів повномасштабної кривавої війни, яка торкнулася кожного з нас і залишиться в пам’яті та в серці навічно. 1000 днів війни — це: 1000 днів стійкості 1000 днів мужності 1000 днів єдності Війна забрала щось або когось у кожного з нас. Боляче дивитися, чути, розуміти, що це реальність, яку ми проживаємо кожен день. 1000 важких днів. І ми ніколи НЕ ЗАБУДЕМО, НЕ ПРОБАЧИМО!  МИ УКРАЇНЦІ, МИ НАЦІЯ І МИ РАЗОМ НАЗАВЖДИ. росія тимчасово окупувала наші землі, та не наші серця.  Україна була, є і буде завжди! 💙💛 Ми зараз проходимо великі випробування.  Попри ці труднощі, українці продемонстрували неперевершену стійкість та рішучість у захисті своєї землі, культури та народу. 🌻

Всеукраїнський день працівників культури та майстрів народного мистецтва

 З нагоди Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва в Заліщицькому будинку народної творчості була організована святкова фотозона працівниками Заліщицької МЦПБ та Zalishchyky Art-school.

Колектив Заліщицької МЦПБ отримав подяку від Заліщицького міського голови за сумлінну працю, зразкове виконання обов’язків, збереження та примноження культурних надбань та з нагоди Дня працівника культури та майстрів народного мистецтва.

Також подяками відділу культури, туризму, молоді та спорту Заліщицької міської ради: за активну співпрацю та організацію спільних заходів для користувачів бібліотеки:

1. Андріана Сілогаєва - учениця Заліщицької державної гімназії, вихованка гуртка «Дизайн» центру науково-технічної творчості.
2. Михайло Сопилюк - історик-краєзнавець, учитель – методист, громадський діяч.
3. Тетяна Казак - психолог, консультант Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?».
4. Богдана Стефанюк - поетеса.
5. Петро Мельник - поет, редактор, журналіст, член національної спілки журналістів України.
6. Юлія Бегунова - підприємниця, активна читачка бібліотеки та благодійниця.

Напередодні Всеукраїнського дня працівників культури, провідний бібліограф міської бібліотеки Оксана Дяків Михайлюк отримала грамоту від Чортківської районної військової адміністрації та Чортківської районної ради.

Зустріч із письменником з Києва Олександром Козинцем

 

Олександр Козинець - автор 15-ти книг, поет, прозаїк, логопед, кандидат педагогічних наук, науковець, доцент Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, хорист у народному камерному хорі "Moravski" 25 листопада 2024 року зустрівся онлайн зі здобувачами освіти та педагогами Заліщицького вищого професійного училища, шанувальниками українського поетичного слова та учасниками мистецької студії "Ліра".

Після зустрічі Олександр Козинець написав:

"Хочу висловити щиру подяку Заліщицькій бібліотеці Заліщицька Мцпб за чудову творчу зустріч, що відбулася сьогодні в онлайн-форматі й особливо подякувати Оксана Дяків Михайлюк за затишну розмову!

Вона була світлою та теплою, сповненою натхнення та глибоких роздумів. Під час зустрічі ми підняли важливі питання про щирість і відвертість, про те, як важливо бути справжнім у своїх словах і вчинках, в житті та і літературі.

Особливо приємно було бачити інтерактив між молоддю, яка брала участь, і читачами онлайн.

Така взаємодія відкриває нові горизонти для творчості та обміну думками. Щиро дякую всім, хто долучився до цієї зустрічі, Заліщицькій бібліотеці за організацію такої натхенної події! І вірші почули, і пісню заспівали і про місію хору Moravski дізналися.

Структуровано, чітко, лаконічно і з теплом!

Дякую, Sanya Malash, за знайомство!"

(Олександра Василівна Малаш (творчий псевдонім Саня Малаш, народилася 23 жовтня 1985 у Києві) — українська письменниця, перекладачка, науковець-філолог, авторка-виконавиця, кандидат філологічних наук, лауреатка літературних конкурсів.)

КОЗИНЕЦЬ Олександр. Вірші

Як воно — не питай

А про те мене, як воно, поки, прошу, не питай.

Завари мені краще якогось добротного чаю.

Їсти не хочу — хай відпочине плита.

Ось тиші в саду і чаю мені не вистачало.

Бачив новини. Знов чергови́й приліт —

Дідусі та бабусі дітям стають охоронцями.

А скільки ж залишить війна маленьких сиріт.

Вони хоч і злякані, проте такі мужні сонця!

Скільки ж нам треба зробити для них добра!

Щоб хоча б трішечки компенсувати втрату.

І добре, якщо в когось є ще брат чи сестра.

Шкода, коли більше немає ні мами, ні тата.

Про те, як в душі, ти сьогодні мене не питай. З

апроси на вечерю дітей, що на нашій вулиці.

Навіть підлітка Колю — там ще та самота.

Бо добро, яке робимо їм, таки не забудеться.

З Днем Незалежності, Україно!

Що хочу сказати Незалежній у святкові дні?

Про те, що забули ми зараз про дні вихідні.

Про те, як багато підтримки часом містять вхідні.

Як ми навчилися вперто й постійно казати «ні»,

Боронити себе, коли сил залишалось на дні.

Що потім розкажемо дітям про наші зими й літа?

Пандемія Covid, роки навчання он-лайн у свята.

Потім війна, обпалені градами села, поля і міста.

Танки, які не пройшли українські річки й болота.

Згодом — бавовна, під якою збирали жита.

Аби ж лише правду написали потім в книжках!

Про те, стільки всього трималось на наших руках,

На підтримці усього світу, на родинних зв’язках.

Про те, як більшало наших героїв в небесних рядах,

А Незалежність країна зустріла у бліндажах.

І коли прийде мир, який вибороли разом усі,

Коли наша радість звучатиме безліччю голосів,

Буде відчутна єдність можливих усіх полюсів,

Коли мінусів буде менше, ніж вагомих плюсі́в —

Лиш тоді вороженьки зникнуть в ранковій росі.

Наше свято цьогоріч не на камеру — в реальнім бою.

Більшає наших хлопців щоденно у ротах в строю,

Більшає також дівчат. Відчуття, немов на межі стою.

А часом здається, що навіть не на межі — на краю.

Та є розуміння того, що насправді живу у раю.

І прийдуть часи, коли увесь світ захоче до нашого ра́ю.

Тоді скаже Господь: «Рабів до раю я не пускаю!»

Хто був першим та темним — стає останнім, чекає скраю.

Можливо, я дам вам шанс. Хоча чесно: шансів у вас немає.

Поки ж — милуйтеся Україною. Не для вас вона розквітає!

Мистецька студія "Ліра" зібрала творчих людей краю на побачення

 Добірне товариство літераторів-краян, музикантів, художників Заліщанщини, шанувальників українського поетичного та прозового слова наповнило позитивом підсумкове засідання митецької студії «Ліра». 15 листопада в Інтернет-центрі Заліщицької міської центральної публічної бібліотеки голова студії, поетеса Богдана Стефанюк запросила учасників поділитися своїми творчими набутками й задумами. 

До слова, віковий діапазон листопадового побачення студійців – це творчі особистості від 16-ти до понад 80 років. Поетеса, модераторка, бібліограф Оксана Дяків нагадала про щомісячні презентації в бібліотеці впродовж року книг сучасних авторів, зокрема краян Ольги Фролової (Гринишин), Ірини Вікирчак, Богдани Стефанюк, Наталії Хаммоуди (Дутки) та ін. Вела мову про поетичний флеш-моб та літературні конкурси, мистецько-краєзнавчі читання, поетичне панно, публікації в обласній пресі про «Ліру» та низку цікавих подій за участю студійців.

 В атмосфері взаєморозуміння, довіри та підтримки один одного про свій творчий рік – вірші, прозу, нові книги, процес їх видання, участь у поетичних конкурсах, публікації в альманахах – поділилися автори: Мирослава Жбанова, Олександра Барбакар, Ярослав Рибак, Іванна Михайленко, Надія Сопилюк, Юлія Воробель, Василь Фецик, Петро Мельник, Іван Козак, Оксана Дяків, Богдана Стефанюк. 

Композитор Василь Салевич, в скарбниці якого нині вже понад 20 творів на слова місцевих літераторів, полонив учасників події написаними ним піснями: «Запізніла любов» на слова Івана Козака, «Мамина сорочка» (слова Петра Мельника), «Сучасна жінка» (слова Оксани Дяків) та ін. Анастасія Логін – 11-тикласниця загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. № 2 м.Заліщики – поділилася своїми задумами, захопленням тележурналістикою і прочитала реп про український мову. 

Натхненно прозвучала авторська імпровізація Богдани Стефанюк «Ти коханням мені зазвучи». У засіданні студії «Ліра», присвяченому поезії, прозі, музиці та сучасним книжкам, взяли участь зацікавлені гості:  Оксана Безушко, Галина Самковська, Володимир Кулачковський, Ганна Гнатишин, Іванна Андрійчук, отець Іван Михайленко, Ігор Кулачковський, Лілія Вонс, Андрій Машера, Христина Коцюк. Голова студії Богдана Стефанюк поділилася свіжими думками задля розвитку «Ліри», популяризації авторських книг. Свої пропозиції також висловили Оксана Безушко, Світлана Пукіш, Оксана Дяків, Петро Мельник, Іванна Михайленко, Мирослава Жбанова. 

Неформальна атмосфера «Ліри» спонукає до чергових творчих зустрічей талановитих наддністрянців заради втілення нових ідей в мистецтві слова, музики та пензля.

Книжковий релакс для захисників у рамках Всеукраїнської програми «Дякую тобі» у рамках Всеукраїнської програми підтримки захисників та захисниць

 

Книжковий релакс для захисників у рамках Всеукраїнської програми «Дякую тобі» зібрав охочих ознайомитися з виданнями українських авторів та сучасними кіноверсіями на літературні сюжети. Тетяна Казак, лікарка-психологиня КНП «Заліщицький обласний госпіталь інвалідів війни та реабілітованих» Тернопільської обласної ради та консультантка Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?», запросила на подію воїнів, які лікуються в закладі після поранення, а також медиків та зацікавлених пацієнтів шпиталю. 

Зокрема, учасниками стали діючі з 2022 року (з часу повномасштабного вторгнення росії в Україну) військовослужбовці Павло Замлинський, Роман Славицький, Михайло Курмис, а також військовий священник в зоні АТО (капелан у 2015-2017 роках), отець Михайло Кільчицький. Провідний бібліотекар Лілія Вонс, бібліограф Оксана Дяків та бібліотекар Андрій Машера Заліщицької МЦПБ організували та провели екскурс у літературу. Вони розповіли про сюжети десяти книг, зокрема І.Франка, І.Нечуя-Левицького, В.Шкляра, В.Лиса, А.Кокотюхи, С.Дзюби, С.Андрухович, А.Чеха, А.Кузьменка (К.Скрябіна), С.Жадана. 

Учасники мали змогу поринути в кіносвіт сучасних українських фільмів, знятих за мотивами творів цих авторів. Оксана Дяків вручила воїнам блакитно-жовті браслети, виготовлені вихованцями Будинку дитячої та юнацької творчості, та висловила щиру вдячність присутнім воїнам та капелану. Прозвучала подяка медикам шпиталю (гендиректор Анатолій Кноль), які лікують військовослужбовців, допомагають їм пройти період реабілітації. Медичний директор Леся Іванишин розповіла про напрямки діяльності установи. Усі учасники книжкового релаксу мали можливість пригоститися солодощами, що теж додало позитивної атмосфери. Ми підтримуємо Збройні сили України, наших воїнів. Адже вони, ризикуючи своїм здоров’ям і життям, захищають нас від жорстокого російського ворога.

Ти як? 2 день

 Продовжуються наші заняття курсу "Техніки самодопомоги та підтримки ментального здоров'я" для колективу міської бібліотеки 📚💪. Цього разу ми говорили про необхідність підтримки балансу у ментальному здоров'ї людини ⚖️🧠. Разом із консультантом Всеукраїнської програми ментального здоров'я "Ти як?" Тетяна Казак пройшли тест на визначення особистого життєвого балансу 📝✨.

Ти як? 1 день 🌱

Як налагодити та підтримати свій ресурсний стан? 🌱 Про це розповіла та навчила консультант Всеукраїнської програми ментального здоров'я "Ти як?" Тетяна Казак на першому занятті курсу "Техніки самодопомоги та підтримки ментального здоров'я" для колективу міської бібліотеки. Адже збереження ментального здоров'я один із найважливіших викликів війни. 📚 Наступні заняття обіцяють бути не менш цікавими та корисними!

ЗУНР - свідчення незгасимого патріотизму

 1 листопада ми відзначаємо проголошення Західноукраїнської народної республіки – ЗУНР. 1918р. Практично без збройної боротьби було встановлено українську владу у Львові. Цей революційний запал поступово посилювався і, щойно виникла можливість, у Львові створили революційний парламент — Українську Національну Раду на чолі з адвокатом Євгеном Петрушевичем, яка мала проголосити українську державність та утвердити її на уламках колишньої монархії Габсбургів. Про ці події розповіли студентам ВСП "Заліщицький фаховий коледж імені Є. Храпливого НУБіП України" котрі завітали до бібліотеки разом із заступником директора з виховної роботи Юрійчук Ольгою Василівною. Молоді люди ознайомились з книжковою виставкою та історичною довідкою "ЗУНР - свідчення незгасимого патріотизму".

Фестиваль Docudays UA популяризує фільми та книги авторства Міли Сандберг-Меснер

Міжнародний кінофестиваль документального кіно про права людини Docudays UA  знову завітав у Заліщики. 24 жовтня виконавчий директор ГО «Екологічно-гуманітарне об’єднання Зелений світ», регіональний координатор фестивалю Олександр Степаненко провів кінопоказ у Заліщицькій державній гімназії (директор Олександра Войчишин). У показі взяла участь Наталія Пасічник, модераторка Docudays UA при Тернопільському педагогічному університеті. 

На події побувала, спілкувалася з координатором О.Степаненком та учасниками заходу бібліограф Заліщицької міської центральної публічної бібліотеки, членкиня НТШ ім.Шевченка Оксана Дяків. Бібліотека багато років співпрацює з Docudays UA. 

Педагоги та здобувачі освіти гімназії переглянули та обговорили два фільми. Це - історія 13-річної гімнастки Насті з Києва, яка через повномасштабне вторгнення рф в Україну була змушена шукати прихистку в Німеччині. Стрічка «Дівчинка далеко від дому» – номінанта на «Оскар» Сімона Леренґа Вільмонта й української режисерки Аліси Коваленко, яка перебувала як доброволець на фронті. 

Інший фільм «Порося Нельсон» Аннеке де Лінд ван Венґарден присвячений ставленню людей до тварин. Адже «ми у відповіді за тих, кого приручили», як  написав Антуан де Сент-Екзюпері у книзі «Маленький принц». Олександр Степаненко також присвятив свою презентацію заліщанці, письменниці Мілі Сандберг-Меснер, якій вдалося врятуватися під час Голокосту в роки Другої світової війни та свідчити про звірства німецьких нацистів. Наша землячка написала книги «Світло крізь темряву» та «Шляхами моєї молодості». 

Український історик, керівник Українського центру вивчення історії Голокосту Анатолій Подольський долучився до презентації он-лайн з Києва. Він наголосив на тому, що сьогодні росія в Україні вчиняє злочини і поводить себе аналогічно до німецьких нацистів. Не засуджене і не осмислене зло повертається до нас. Тож потрібно пам’ятати про таких людей, як Міла Сандберг-Меснер, яка впродовж майже 100-літнього життєвого шляху свідчила за кордоном та в Україні про Голокост. 

Уродженка нашого міста свого часу доклала зусиль, щоб у Заліщиках поставити пам’ятних жертвам Голокосту. Тож після кінопоказу в рамках XXІ Міжнародного фестивалю Docudays UA (2024) Олександр Степаненко, здобувачі освіти, студенти, педагоги державної гімназії та Заліщицького фахового коледжу ім.Є.Храпливого висадили біля цього пам’ятника молоду магнолію – дерево Міли Сандберг. 

У Заліщицькій міській бібліотеці є книги Міли Сандберг-Меснер, а також інші видання, які висвітлюють лихоліття Голокосту. Також інформація на цю тему є на сайті Заліщицької МЦПБ. Запрошуємо всіх до вдумливого читання!

Радіодиктант-2024

Сьогодні – 975 день повномасштабної війни росії проти України. Російське збройне вторгнення в Крим розпочалося у лютому-березні 2014 року з подальшою тимчасовою окупацією півострова росією 20 лютого 2014 року. Війна на сході України, на Донбасі, триває з квітня 2014 року. А широкомасштабно споконвічний ворог вторгся в нашу державу 24 лютого 2022 року. Російська армія, не досягнувши на початку заявлених кремлем цілей, веде головні бойові дії на Донбасі, півдні України, Харківщині, щоденно обстрілює українські міста, руйнує інфраструктуру, убиває цивільних... Саме в таких складних умовах війни і постійних тривог Україна 25 жовтня 2024 року писала ювілейний 25-ий Всеукраїнський диктант національної єдності, а також українці в усьому світі. У Заліщицькій міській центральній публічній бібліотеці до написання диктанту в дружній та водночас напружено діловій атмосфері долучилися працівники книгозбірні, Відділу культури, туризму, молоді та спорту та Чортківського районного сектору № 5 філії Державної установи «Центр пробації» в Тернопільській області. До сторіччя Українського радіо текст «Магія голосу» написала письменниця Оксани Забужко, а читав поет і військовослужбовець ЗСУ Павло Вишебаба. Учасники написання радіодиктанту докладали своїх знань, умінь та навичок з рідної мови для якнайкращого написання З нагоди Дня української писемності та мови, який відзначаємо 27 жовтня, в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця, у залі абонементу для дітей бібліотеки, де відбувся захід, розгорнуто виставку літератури «Мова – наш оберіг, броня і найсильніша зброя».

І зазвучало «Соло надірваних струн»… (25 вересня 2024 р. відбулася презентація 4 томів авторки Наталії Хаммоуди (Дутки) та засновниці Проєкту Марії Дребіт (Голодриги))

 

Проєкт «Соло надірваних струн», започаткований Марією Дребіт (Голодригою) з Чорткова, – надзвичайно актуальний і затребуваний…

У Заліщицькій міській центральній публічній бібліотеці 25 вересня відбулася презентація чотирьох томів із новелами під однойменною назвою про загиблих Героїв Революції Гідності, російсько-української війни, яка почалася 2014 року і триває вже, на жаль, понад 10 років.

Авторкою книг є письменниця, наша краянка з села Кошилівці Наталія Хаммоуда (Дутка). Книги «Соло надірваних струн» вийдуть у 25 томах відповідно до кількості областей України. Засновниця Проєкту Марія Дребіт пише поетичні епіграфи до кожної новели. У цих епіграфах зашифровує спільний вірш для всього багатотомника. Цю поезію можна буде прочитати, виписавши перші літери кожного епіграфа на листок…

Розпочала зустріч у читальній залі директор МЦПБ Світлана Пукіш. Вона наголосила: урочисте зібрання присвячене Дню захисників та захисниць України, Покрови Пресвятої Богородиці та українського козацтва. У жовтні 2024 року ми вшановуємо також 82-у річницю створення Української повстанської армії (УПА).

Назвою літературно-мистецької події стали поетичні рядки Наталії Хаммоуди (Дутки):

«Свобода не приходить ненароком,

Свобода добувається в борні!»

Студенти Заліщицького фахового коледжу, учні Вищого професійного училища та місцевих шкіл разом із педагогами, представниками громадськості об’єдналися у спільній молитві «О Всепітая Царице». Її акапельно виконала педагог і солістка Олександра Іліщук.

Вірш Н.Хаммоуди зі збірки «Свобода не приходить ненароком» декламувала гімназистка Надія Безушко.

Підготувала і модерувала подію бібліограф Оксана Дяків. За допомогою презентації вона розповідала про зміст книг «Соло надірваних струн», історію створення і розвиток Проєкту, долучення до нього митців із різних куточків України, про волонтерську творчість авторок… А Марія Дребіт із Португалії та Наталія Хаммоуда з Італії долучилися до презентації через відеозвернення.

У рамках події, підсилюючи урочисту атмосферу заходу, вагомість його тематики, виступили юні учасники. Пісню «Люди-титани» про незламних воїнів заспівав Влад Капраль, здобувач освіти Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 м.Заліщики. Композицію «Світ без війни» виконала Софійка Стецюра, учениця 3 класу цієї школи. Керівник – Олександра Іліщук (Центр науково-технічної творчості школярів).

Пісню на музику Михайла Гайворонського «Коли ви вмирали, вам дзвони не грали» акапельно заспівав дитячий ансамбль Заліщицької мистецької (музичної) школи: Соломія Николайчук, Аліна Михалків, Валерія Костюк та Степан Гущюс (керівник Зоя Шмиглик).

Прозвучала пісня «Соло надірваних струн» на слова Марії Дребіт. Музика і виконання Олександра Рожанського. Відеокліп про воїнів зі Львівщини Наталії Хаммоуди.

Фахівці Заліщицької міської бібліотеки Галина Заянчковська, Марія Рудик, Лілія Вонс та Оксана Дяків з душевним трепетом і схвильовано розповіли про окремих загиблих Героїв із кожної книги, про їхніх дружин та сім’ї.

Оксана Дяків поділилася з присутніми інформацією про двоюрідного брата фундаторки Проєкту Марії Дребіт – Володимира Цепенду з Чорткова – загиблого Героя російсько-української війни.

У 2024 році завершено п’ятий том «Соло надірваних струн» (Вінниччина). Серед наступних томів планується книга про Героїв із Тернопільщини.

До слова, під час презентації в залі експонувалася виставка, присвячена Героям Заліщанщини. На ній були представлені підготовлені працівниками Заліщицької міської бібліотеки біографічно-бібліографічні покажчики «Люди свободи» та «Жертовність в ім’я України». Ознайомившись із цими матеріалами, Марія Дребіт зазначила, що в Заліщицькій бібліотеці проведена велика і скрупульозна робота зі створення літопису-вшанування загиблих воїнів.

Презентацію було завершено спільним виконанням всіма учасниками Державного Гімну «Ще не вмерла Україна».

Варто зазначити, що відбулося чимало велелюдних презентацій чотирьох томів Проєкту «Соло надірваних струн» у Португалії, Італії, Тунісі, в Україні, зокрема у Львові, Білій Церкві, а днями і в Заліщиках. Книги «Соло надірваних струн» сьогодні є в цілій низці бібліотек нашої держави.

Колектив міської книгозбірні щиро вдячний талановитим та ініціативним особистостям – Марії Дребіт та Наталії Хаммоуді – за щедро подаровані 4 томи «Соло надірваних струн» та інші чудові книги для дорослих і дітей авторства нашої землячки Н.Хаммоуди.

Наші читачі можуть ознайомитися з цими виданнями у Заліщицькій бібліотеці.

Завершуючи слово про «Соло надірваних струн», хочеться закликати всіх: підтримуймо Збройні Сили України, учасників війни, родини загиблих воїнів! І нехай допоможе нам у цьому Господь Бог і Мати Божа!

29 вересня - День пам'яті трагедії Бабиного Яру

Великий Боже, ми з твоєї згоди

Проходимо дорогу в Бабин Яр.

Де смертю ти поєднуєш народи,

Щоб зберегти життя й свободи дар.

Дмитро Павличко

Україну в ХХ столітті спіткало чимало трагедій, серед яких – Бабин Яр, що став символом знищення людства, вбивства десятків тисяч євреїв, військовополонених, було розстріляно в Яру сотні активних діячів ОУН, ромів, психічно хворих людей та інших «ворогів рейху».

Бабин Яр – місце пам’яті та некрополь близько 100 тисяч осіб, розстріляних нацистами у 1941–1943 роках. Масовий розстріл євреїв у Бабиному Яру 29–30 вересня 1941 року став символом «Голокосту від куль» і нацистської політики масового знищення людей.

Бабин Яр... З року в рік сюди приходять люди, щоб віддати шану полеглим, а головне – зберегти у суспільній свідомості трагічні сторінки тієї страшної війни.

По війні радянський режим замовчував або спотворював пам’ять про жертв, намагався зруйнувати сам яр та навколишні кладовища. Проте це йому не вдалося. Бабин Яр залишався застереженням про небезпеку від ненависті, расизму, міжнаціональної ворожнечі, переслідування та знищення людей за етнічною, політичною, релігійною або іншими ознаками.

Нам необхідне осмислення історії Другої світової війни та Бабиного Яру для розуміння проблем сучасного розвитку суспільства.

Боротьба за незалежну соборну українську державу продовжується.

Сьогодні в Україні – війна. Рашисти навіть риторику запозичують у нацистів, заявляючи про «розв’язання українського питання», подібно до гітлерівського «розв’язання єврейського питання».

Ми побачили жорстокі масові вбивства чоловіків, жінок, дітей, літніх людей, тварин, тортури, гвалтування. Відомості з Бучі, Ізюма, Маріуполя та інших українських міст і сіл жахають цивілізований світ. Україна стікає кров’ю, щоб зробити неможливим відродження фашистів, нацистів та їхніх поплічників.

Єдність українського суспільства, злагода, громадянська позиція, патріотизм, збереження історичної пам'яті для нащадків є запорукою нашої Перемоги.

Пам’ять про трагедію Бабиного Яру, попри всі обставини, завжди залишається живою завдяки історичним дослідженням, книгам, де зібрано спогади та свідчення очевидців. У читальній залі міської бібліотеки відкрито виставку- пам’ять « Бабин Яр: пам’ять на тлі історії». На ній експонуються видання про незагоєну рану української історії в Другій світовій війні, які занурюють у трагічну атмосферу осінніх днів 1941року, методи та етапи вбивств, про долі загиблих, історії врятованих життів, Це не лише про вивчення історії трагедії Голокосту в Україні, висвітлення теми розстрілів та увічнення жертв Бабиного Яру, це і вшанування духовного подвигу та взаємодопомоги українців заради порятунку життя.

Нові книги письменниці-краянки Ірини Вікирчак у Заліщицькій міській бібліотеці

 

       Наша талановита землячка Ірина Вікирчак – авторка і співавторка, перекладачка низки цікавих поетичних і прозових книг, членкиня Українського ПЕН,  – разом зі своєю чарівною сестрою Лесею, яка працює в туристичній сфері Заліщанщини, загостила у міську центральну публічну бібліотеку.

       Під час позитивноемоціної зустрічі з працівниками книгозбірні в Інтернет-центрі та відділі абонементу для дорослих гостя із далекої Індії J поділилася своїми творчими планами, щиро відповіла на запитання про заморську країну.

       І.Вікирчак подарувала для читачів бібліотеки нові книги зі своїми автографами: українсько-польську «Листи з Калькутти» (Із серії «Бібліотека поезії України «Перед  лицем війни»), українсько-німецьку «Альгометрія» та книжку, написану 48-ма жінками для жінок «Про що вона мовчить», співавторкою якої є пані Ірина.

      У фондах нашої бібліотеки вже є книги, подаровані авторкою раніше: поетичні збірки «Розмова з ангелом», «Потяг часу: Чернівці – Прага – Відень», «Альгометрія», її переклад з англійської мови роману Поли Мак-Лейн «Паризька дружина», а ще збірники «Перші ластівки» та «Це зробила вона», де представлені поезія та проза письменниці.

       Заліщицька бібліотека тісно співпрацює з пані Іриною щодо проведення цікавих презентацій видань, знайомства з різними сучасними авторами та їхнім доробком. Бажаємо нашій чудовій землячці нових книжок, творчих злетів!