четвер, 19 червня 2025 р.
«Благословенна будь в віках, одвічна Мати!»
«Словограй рідного краю»
Літературні гостини під такою назвою в Заліщицькій міській центральній публічній бібліотеці полонили серця учасників поетичними і прозовими творами для дітей наших авторів-краян. Адже травневий день зібрав в ошатній і водночас яскравій, сповненій кольорів дитинства і тисяч книг залі абонементу для дітей спільноту педагогів початкових класів закладів освіти Заліщицької громади та письменників-учасників студії «Ліра».
26 квітня – Міжнародний день пам’яті про Чорнобильську катастрофу
39 років тому сталася одна з найстрашніших катастроф в історії України. Ми вшановуємо героїв-ліквідаторів, які ціною власного здоров’я зупиняли наслідки аварії на ЧАЕС.
четвер, 20 лютого 2025 р.
Дарунки – це завжди приємно!
А подаровані книги – це ще й корисно та дуже пізнавально! Адже книги – справжній Всесвіт! 26 їх презентовані нашими читачами Заліщицькій міській центральній публічній бібліотеці у рамках благодійної акції «Подаруй бібліотеці книгу!» та з нагоди Міжнародного дня дарування книг.
середа, 12 лютого 2025 р.
День всіх закоханих — це свято романтики, кохання та ніжності
пʼятниця, 31 січня 2025 р.
Крути: вічний символ мужності та жертовності для майбутніх поколінь
У День пам’яті героїв Крут для учнівської молоді Заліщицького вищого професійного училища працівники МЦПБ Андрій Машера та Христина Коцюк провели інформаційний дайджест “Крути - символ жертовності за Україну”.
середа, 22 січня 2025 р.
Година державності «Хай буде день твій світлим, Україно, соборна матінко моя!» (З нагоди Дня Соборності України)
З нагоди відзначення Дня Соборності України у залі засідань Заліщицької міської ради працівники культури провели годину державності «Хай буде день твій світлим,Україно, соборна матінко моя!».
Символ боротьби за волю,
Порозуміння між людьми…
І часточка надії і віри у майбутнє.
Так,
віри в майбутнє нашої великої родини, що зветься Україною.
Такими словами
розпочала годину державності Марія Рудик, методист МЦПБ, наголосивши на
важливості єдності українських земель, розповіла про історичні події, що стали
основою нашої боротьби за Соборність, яка триває і до сьогодні.
Учасники заходу
вшанували пам’ять Героїв, які віддали своє життя за незалежність України,
хвилиною мовчання.
Переглянули документальні кадри, які занурили
у сторічну історію боротьби за єдність.
Вірш Валерії Кропівної
«Соборна Україна» прочитав Андрій Машера, бібліотекар Інтернет-центру.
Віталій Каспрук,
директор краєзнавчого музею, поділився цікавими фактами про відзначення Дня
Соборності у нашому краї.
Лілія Вонс, провідний
біболіотекар читального залу,
провела огляд літератури «Соборна Україна – від ідеї до життя!»
На завершення заходу
урочисто прозвучав Державний Гімн України, у виконанні дуету БНТ, який об’єднав
усіх присутніх, адже Соборність – це наша єдність!
четвер, 16 січня 2025 р.
Кіборги вистояли, не витримав бетон
16 січня — День пам’яті героїв, які стали символом незламності.
четвер, 19 грудня 2024 р.
65-річчя від дня народження видатної української письменниці та поетеси Марії Василівни Матіос
вівторок, 10 грудня 2024 р.
7 грудня відзначаємо Всесвітній день української хустки!
Свято, яке зародилося у 2019 році, завдяки українській діаспорі стало всесвітнім символом єднання жінок різного віку, національностей та професій.
Голодомор. Україна пам’ятає
Голодомор. Україна пам’ятає. Сьогодні українці вшановуватимуть жертв Голодоморів 20-х, 30-х і 40-х років ХХ століття в Україні. Історія такої трагедії – це виняткова історія. Мільйони загиблих. Десятки мільйонів ненароджених. Понівечені людські долі. Виснажена душа українського народу. Немислимий масштаб звірства. Ім’я їй – Голодомор. ЇЇ суть – геноцид. Сталінський режим прагнув позбавити українську націю її волелюбного духу, її ідентичності, поставити знесилених голодом, страхом та відчаєм українців на коліна, стерти генетичну пам"ять народу, викорінити навіть думки про свободу та власну державу. Завдано страшного удару по нашій ментальності та культурі, перервано зв'язок поколінь. Кремлівський геноцид убив і духовно скалічив цілу генерацію українських дітей, які були найбільш беззахисними і найуразливішими жертвами цього злочину. Офіційно Голодомору не було. Такою була радянська пропаганда, що блокувала поширення будь-якої мови чи розповіді про цю трагедію. Люди, які пережили голод, не мали слів, аби розповісти свою історію, щоб опрацювати травму, опрацювати емоції, пов’язані з цим, про те, як це бути свідком того, як руйнується увесь світ, який вони знають, як зникають їхні сусіди, як вмирають їхні близькі, родичі… Нині кожен може дізнатися із друкованих джерел, як це було. Для цього прикладено багато зусиль усіх небайдужих до цієї трагедії Людей. До Дня пам’яті жертв голодоморів у читальній залі ЗМЦПБ відкрито книжкову виставку- реквієм «Правда життя в книгах про Голодомор», де запропоновано добірку матеріалів : статті, ґрунтовні дослідження, документи, діаспорні видання, фотографії, що висвітлюють причини та наслідки трагедії українського народу, спричиненої тоталітарним більшовицьким режимом. Нинішню війну з Україною і Голодомор планували 90 з лишком років тому в тих самих кремлівських кабінетах. Нам це треба усвідомити, нам це треба знати, пам’ятати…
середа, 6 листопада 2024 р.
Книжковий релакс для захисників у рамках Всеукраїнської програми «Дякую тобі» у рамках Всеукраїнської програми підтримки захисників та захисниць
Книжковий релакс для захисників у рамках Всеукраїнської програми «Дякую тобі» зібрав охочих ознайомитися з виданнями українських авторів та сучасними кіноверсіями на літературні сюжети. Тетяна Казак, лікарка-психологиня КНП «Заліщицький обласний госпіталь інвалідів війни та реабілітованих» Тернопільської обласної ради та консультантка Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?», запросила на подію воїнів, які лікуються в закладі після поранення, а також медиків та зацікавлених пацієнтів шпиталю.
Зокрема, учасниками стали діючі з 2022 року (з часу повномасштабного вторгнення росії в Україну) військовослужбовці Павло Замлинський, Роман Славицький, Михайло Курмис, а також військовий священник в зоні АТО (капелан у 2015-2017 роках), отець Михайло Кільчицький. Провідний бібліотекар Лілія Вонс, бібліограф Оксана Дяків та бібліотекар Андрій Машера Заліщицької МЦПБ організували та провели екскурс у літературу. Вони розповіли про сюжети десяти книг, зокрема І.Франка, І.Нечуя-Левицького, В.Шкляра, В.Лиса, А.Кокотюхи, С.Дзюби, С.Андрухович, А.Чеха, А.Кузьменка (К.Скрябіна), С.Жадана.
Учасники мали змогу поринути в кіносвіт сучасних українських фільмів, знятих за мотивами творів цих авторів. Оксана Дяків вручила воїнам блакитно-жовті браслети, виготовлені вихованцями Будинку дитячої та юнацької творчості, та висловила щиру вдячність присутнім воїнам та капелану. Прозвучала подяка медикам шпиталю (гендиректор Анатолій Кноль), які лікують військовослужбовців, допомагають їм пройти період реабілітації. Медичний директор Леся Іванишин розповіла про напрямки діяльності установи. Усі учасники книжкового релаксу мали можливість пригоститися солодощами, що теж додало позитивної атмосфери. Ми підтримуємо Збройні сили України, наших воїнів. Адже вони, ризикуючи своїм здоров’ям і життям, захищають нас від жорстокого російського ворога.
ЗУНР - свідчення незгасимого патріотизму
1 листопада ми відзначаємо проголошення Західноукраїнської народної республіки – ЗУНР. 1918р. Практично без збройної боротьби було встановлено українську владу у Львові. Цей революційний запал поступово посилювався і, щойно виникла можливість, у Львові створили революційний парламент — Українську Національну Раду на чолі з адвокатом Євгеном Петрушевичем, яка мала проголосити українську державність та утвердити її на уламках колишньої монархії Габсбургів. Про ці події розповіли студентам ВСП "Заліщицький фаховий коледж імені Є. Храпливого НУБіП України" котрі завітали до бібліотеки разом із заступником директора з виховної роботи Юрійчук Ольгою Василівною. Молоді люди ознайомились з книжковою виставкою та історичною довідкою "ЗУНР - свідчення незгасимого патріотизму".
понеділок, 28 жовтня 2024 р.
Фестиваль Docudays UA популяризує фільми та книги авторства Міли Сандберг-Меснер
Міжнародний кінофестиваль документального кіно про права людини Docudays UA знову завітав у Заліщики. 24 жовтня виконавчий директор ГО «Екологічно-гуманітарне об’єднання Зелений світ», регіональний координатор фестивалю Олександр Степаненко провів кінопоказ у Заліщицькій державній гімназії (директор Олександра Войчишин). У показі взяла участь Наталія Пасічник, модераторка Docudays UA при Тернопільському педагогічному університеті.
На події побувала, спілкувалася з координатором О.Степаненком та учасниками заходу бібліограф Заліщицької міської центральної публічної бібліотеки, членкиня НТШ ім.Шевченка Оксана Дяків. Бібліотека багато років співпрацює з Docudays UA.
Педагоги та здобувачі освіти гімназії переглянули та обговорили два фільми. Це - історія 13-річної гімнастки Насті з Києва, яка через повномасштабне вторгнення рф в Україну була змушена шукати прихистку в Німеччині. Стрічка «Дівчинка далеко від дому» – номінанта на «Оскар» Сімона Леренґа Вільмонта й української режисерки Аліси Коваленко, яка перебувала як доброволець на фронті.
Інший фільм «Порося Нельсон» Аннеке де Лінд ван Венґарден присвячений ставленню людей до тварин. Адже «ми у відповіді за тих, кого приручили», як написав Антуан де Сент-Екзюпері у книзі «Маленький принц». Олександр Степаненко також присвятив свою презентацію заліщанці, письменниці Мілі Сандберг-Меснер, якій вдалося врятуватися під час Голокосту в роки Другої світової війни та свідчити про звірства німецьких нацистів. Наша землячка написала книги «Світло крізь темряву» та «Шляхами моєї молодості».
Український історик, керівник Українського центру вивчення історії Голокосту Анатолій Подольський долучився до презентації он-лайн з Києва. Він наголосив на тому, що сьогодні росія в Україні вчиняє злочини і поводить себе аналогічно до німецьких нацистів. Не засуджене і не осмислене зло повертається до нас. Тож потрібно пам’ятати про таких людей, як Міла Сандберг-Меснер, яка впродовж майже 100-літнього життєвого шляху свідчила за кордоном та в Україні про Голокост.
Уродженка нашого міста свого часу доклала зусиль, щоб у Заліщиках поставити пам’ятних жертвам Голокосту. Тож після кінопоказу в рамках XXІ Міжнародного фестивалю Docudays UA (2024) Олександр Степаненко, здобувачі освіти, студенти, педагоги державної гімназії та Заліщицького фахового коледжу ім.Є.Храпливого висадили біля цього пам’ятника молоду магнолію – дерево Міли Сандберг.У Заліщицькій міській бібліотеці є книги Міли Сандберг-Меснер, а також інші видання, які висвітлюють лихоліття Голокосту. Також інформація на цю тему є на сайті Заліщицької МЦПБ. Запрошуємо всіх до вдумливого читання!
вівторок, 1 жовтня 2024 р.
І зазвучало «Соло надірваних струн»… (25 вересня 2024 р. відбулася презентація 4 томів авторки Наталії Хаммоуди (Дутки) та засновниці Проєкту Марії Дребіт (Голодриги))
Проєкт «Соло надірваних струн», започаткований Марією Дребіт (Голодригою) з Чорткова, – надзвичайно актуальний і затребуваний…
У Заліщицькій міській центральній публічній бібліотеці 25 вересня відбулася презентація чотирьох томів із новелами під однойменною назвою про загиблих Героїв Революції Гідності, російсько-української війни, яка почалася 2014 року і триває вже, на жаль, понад 10 років.
Авторкою книг є письменниця, наша краянка з села Кошилівці Наталія Хаммоуда (Дутка). Книги «Соло надірваних струн» вийдуть у 25 томах відповідно до кількості областей України. Засновниця Проєкту Марія Дребіт пише поетичні епіграфи до кожної новели. У цих епіграфах зашифровує спільний вірш для всього багатотомника. Цю поезію можна буде прочитати, виписавши перші літери кожного епіграфа на листок…
Розпочала зустріч у читальній залі директор МЦПБ Світлана Пукіш. Вона наголосила: урочисте зібрання присвячене Дню захисників та захисниць України, Покрови Пресвятої Богородиці та українського козацтва. У жовтні 2024 року ми вшановуємо також 82-у річницю створення Української повстанської армії (УПА).
Назвою літературно-мистецької події стали поетичні рядки Наталії Хаммоуди (Дутки):
«Свобода не приходить ненароком,
Свобода добувається в борні!»
Студенти Заліщицького фахового коледжу, учні Вищого професійного училища та місцевих шкіл разом із педагогами, представниками громадськості об’єдналися у спільній молитві «О Всепітая Царице». Її акапельно виконала педагог і солістка Олександра Іліщук.
Вірш Н.Хаммоуди зі збірки «Свобода не приходить ненароком» декламувала гімназистка Надія Безушко.
Підготувала і модерувала подію бібліограф Оксана Дяків. За допомогою презентації вона розповідала про зміст книг «Соло надірваних струн», історію створення і розвиток Проєкту, долучення до нього митців із різних куточків України, про волонтерську творчість авторок… А Марія Дребіт із Португалії та Наталія Хаммоуда з Італії долучилися до презентації через відеозвернення.
У рамках події, підсилюючи урочисту атмосферу заходу, вагомість його тематики, виступили юні учасники. Пісню «Люди-титани» про незламних воїнів заспівав Влад Капраль, здобувач освіти Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 м.Заліщики. Композицію «Світ без війни» виконала Софійка Стецюра, учениця 3 класу цієї школи. Керівник – Олександра Іліщук (Центр науково-технічної творчості школярів).
Пісню на музику Михайла Гайворонського «Коли ви вмирали, вам дзвони не грали» акапельно заспівав дитячий ансамбль Заліщицької мистецької (музичної) школи: Соломія Николайчук, Аліна Михалків, Валерія Костюк та Степан Гущюс (керівник Зоя Шмиглик).
Прозвучала пісня «Соло надірваних струн» на слова Марії Дребіт. Музика і виконання Олександра Рожанського. Відеокліп про воїнів зі Львівщини Наталії Хаммоуди.
Фахівці Заліщицької міської бібліотеки Галина Заянчковська, Марія Рудик, Лілія Вонс та Оксана Дяків з душевним трепетом і схвильовано розповіли про окремих загиблих Героїв із кожної книги, про їхніх дружин та сім’ї.
Оксана Дяків поділилася з присутніми інформацією про двоюрідного брата фундаторки Проєкту Марії Дребіт – Володимира Цепенду з Чорткова – загиблого Героя російсько-української війни.
У 2024 році завершено п’ятий том «Соло надірваних струн» (Вінниччина). Серед наступних томів планується книга про Героїв із Тернопільщини.
До слова, під час презентації в залі експонувалася виставка, присвячена Героям Заліщанщини. На ній були представлені підготовлені працівниками Заліщицької міської бібліотеки біографічно-бібліографічні покажчики «Люди свободи» та «Жертовність в ім’я України». Ознайомившись із цими матеріалами, Марія Дребіт зазначила, що в Заліщицькій бібліотеці проведена велика і скрупульозна робота зі створення літопису-вшанування загиблих воїнів.
Презентацію було завершено спільним виконанням всіма учасниками Державного Гімну «Ще не вмерла Україна».
Варто зазначити, що відбулося чимало велелюдних презентацій чотирьох томів Проєкту «Соло надірваних струн» у Португалії, Італії, Тунісі, в Україні, зокрема у Львові, Білій Церкві, а днями і в Заліщиках. Книги «Соло надірваних струн» сьогодні є в цілій низці бібліотек нашої держави.

Колектив міської книгозбірні щиро вдячний талановитим та ініціативним особистостям – Марії Дребіт та Наталії Хаммоуді – за щедро подаровані 4 томи «Соло надірваних струн» та інші чудові книги для дорослих і дітей авторства нашої землячки Н.Хаммоуди.
Наші читачі можуть ознайомитися з цими виданнями у Заліщицькій бібліотеці.
Завершуючи слово про «Соло надірваних струн», хочеться закликати всіх: підтримуймо Збройні Сили України, учасників війни, родини загиблих воїнів! І нехай допоможе нам у цьому Господь Бог і Мати Божа!
29 вересня - День пам'яті трагедії Бабиного Яру
вівторок, 27 серпня 2024 р.
Іван Франко. Будівничий духовного відродження України
Хоч синам, як не собі,
Кращу долю в боротьбі.
Іван Франко
Цього дня, 27 серпня 2024 року, ми вшановуємо 168-му річницю від дня народження видатного українського письменника, поета та громадського діяча Івана Франка.
Творча діяльність Івана Яковича була дуже різноманітною. Він був не лише поетом та перекладачем, а й драматургом, критиком, фольклористом та дослідником в галузі літератури.
За своє життя він написав більше 5 тисяч творів. Іван Якович вільно володів 14 мовами. Переклав українською твори майже 200 авторів із 37 країн світу.

Франко за час свого життя активно займався політичною діяльністю. Він став одним із засновників радикальної партії в Галичині, яка відстоювала соціальні права та національну самосвідомість українців, був обраний до австрійського парламенту, де відстоював інтереси селян та робітників.
Нині ми вкотре переконуємося, наскільки актуальними залишаються його творчі й політичні ідеї, заклики. Великий Каменяр, чиє слово було мечем у боротьбі за волю України, ніби передбачав сьогоднішні виклики. У час, коли Україна знову веде боротьбу за свою незалежність, ми особливо гостро відчуваємо відлуння слів І.Франка. Його заклики до єдності, самопожертви, до здобуття правди та справедливості.

Теперішня війна українців проти російської агресії – це боротьба за те, щоб наш народ мав право на самовизначення, щоб кожен громадянин України міг жити у вільній і незалежній державі. Це те, за що боровся Іван Франко все своє життя.
Його політичні погляди викладені у книзі «Будівничий української державности: Хрестоматія політологічних статей Івана Франка», яка є у фондах Заліщицької міської центральної публічної бібліотеки.
(Франко, Іван Якович.Будівничий української державності [Текст] : Хрестоматія політологічних статей Івана Франка / Франко, Іван Якович ; Упор. Д.Павличко. - К. : Києво-Могилянська академія, 2006. - 640 с.)

У цьому ґрунтовному виданні зібрано найважливіші твори Івана Франка, які становлять теорію і практичну характеристику національної ідеї і висувають наймодерніші завдання перед нею. Із радянських видань творів І.Франка неможливо скласти правдивого уявлення про його державотворчу діяльність.
Основою цього збірника стали твори Франка, що їх замовчували, редагували й перекручували радянські ідеологи; надруковані за нових часів ці публікації повинні бути душею і свідомістю будівництва української держави.

У фондах нашої бібліотеки є багатотомне видання творів І.Франка, а також книги про його життя і творчість.
Як і належить, у дні народження видатних українців ми звертаємось до краєзнавчих джерел, пам’ятних місць.
У Заліщиках Івану Франку в 1956 році (68 років тому) встановлено перший пам’ятник на Тернопільщині – погруддя письменника на постаменті з написом: «Іван Якович Франко. 1856-1916 р.р.» Його звели на честь 100-річчя від дня народження поета.
А ще понад 40 років жила і творила у с. Новосілка нашого району (давня назва Новосілка-Костюкова) українська поетеса, сучасниця й одна з відомих учениць І.Франка Климентина Попович, яку Каменяр зачисляв до людей «найближче стоячих до його серця».
Іван Франко не тільки друкував твори Климентини Попович, але й постійно піклувався про літературний талант письменниці.
Варто додати, що заслужений журналіст України, власний кореспондент газети «Урядовий кур’єр» у Тернопільській області Микола Шот презентував читачам Заліщицької бібліотеки своє видання на 715 сторінок «Життємір». Серед публікацій автора можна прочитати статтю «Печальна квітка України» про Климентину Попович-Боярську, а також про її літературне й особисте спілкування з Іваном Франком.
(Шот, Микола Миколайович.Життємір / Микола Миколайович Шот.– Тернопіль : ТНМУ : Укрмедкнига, 2021.– 715 с.)
До слова, у школі с.Новосілка зберігають чудову широкоформатну картину «Климентина Попович та Іван Франко» (художник Є. Кушнірюк), про що також йдеться у книжці М.Шота.
Тож творча і наукова спадщина Франка, його громадсько-політична діяльність – це ціла епоха і сприймається як актуальне національне надбання України, що гідне великого українського народу.
На світлині 2019 року: в листопаді 2019 в с.Новосілка, зокрема і в місцевій школі побувала, відвідавши землю своїх родичів, лікар-психіатр, доктор медицини, діаспорянка, активістка українського «Пласту» Христина Полянська (у центрі), правнучка талановитої української письменниці, громадської діячки, музи Івана Франка Климентини Попович-Боярської. Фото зроблене біля картини «Климентина Попович та Іван Франко».

