23 травня в Україні відзначають День Героїв — день пам’яті та вдячності всім, хто боровся і бореться за свободу, незалежність та гідність нашої держави.
До цієї дати у Заліщицькій міській бібліотеці оформлено книжкову виставку «Україна — свята мати Героїв». Тут представлені книги про видатних постатей нашої історії: В’ячеслава Чорновола, Степана Бандеру, Василя Стуса, Євгена Коновальця, Дмитра Павличка, Олеся Гончара та інших. Їхні життя — це приклад безмежної любові до України, незламності духу та самопожертви.
Запрошуємо всіх охочих долучитися до години історичної пам’яті, вшанувати героїв минулого і сьогодення та переглянути літературу, що надихає, навчає і зберігає національну пам'ять.
Травень – місяць Матері Божої… Саме в другу неділю травня ми відзначаємо День матері, як і весь світ, вшановуємо найдорожчих: Матір Божу, рідну неньку, Україну-матір.
Директорка Заліщицької міської бібліотеки Марія Рудик, бібліотекар Андрій Машера та бібліограф Оксана Дяків завітали у Заліщицьке вище професійне училище. З педагогічним та учнівським колективами закладу активно і постійно співпрацює наша книгозбірня. У закладі освіти відбулася змістовна інформаційно-літературна година, присвячена образу матері в нашому житті та літературі.
Присутні викладачі та здобувачі професійної освіти мали змогу почути зворушливі прозові й поетичні твори, присвячені Матері Божій, нашій рідній Україні та справжній материнській любові. Важливим та зворушливим моментом заходу стала демонстрація відеопривітання від Павла Сергійовича Брєєва, викладача фізики училища та захисника України з 2014 року, який і зараз перебуває на передовій боротьби з ворогом.
Директорка бібліотеки Марія Рудик поділилася своїми думками і враженнями про дружнє спілкування з військовослужбовцем і другом Павлом Брєєвим та про його добре, з глибокою шаною ставлення до мами.
У своєму посланні воїн адресував щирі слова подяки та любові своїй матері Вірі Романівні, яка багато років працює в Заліщицькій міській бібліотеці, є нашою прекрасною та мудрою колегою. Також від Павла Брєєва прозвучали щирі вітання з Днем матері всім матерям Наддністров’я та нашої України.
Сьогодні кожен із нас має з повагою підтримувати матерів наших захисників, бути з ними поруч. Адже вони зростили справжній самовідданих патріотів нашої Української держави.
Своїми щирими думками про викладача фізики, колегу поділилася викладачка історії училища Наталія Йосипівна Шпортак, розповіла про його фахову майстерність, доброзичливість у ставленні до колег по роботі та учнів. Пані Наталія через відеозапис також сердечно привітала маму П.С.Брєєва з прийдешнім святом.
Бібліограф Оксана Дяків провела огляд літератури на тему: «Три матері в серці людини…», акцентувавши увагу присутніх на вибраних творах Марії Матіо́с, таких як: «Солодка Даруся», «Москалиця», «Нація», «Мама Маріца – дружина Христофора Колумба». Представила «Книгу про матір: Українські поети ХІХ-ХХІ ст.», в якій зібрані вірші, починаючи від поезій Тараса Шевченка – до нашої сучасниці і цьогорічної 95-літньої ювілярки Ліни Костенко та інших сучасних авторів. Розповіла про книжку Климентія Михайлюка «Посміхнулась Україна» як своєрідний поетично-прозовий художній альбом, присвячений Україні, нашим родинним традиціям, цінностям, які українські матері, бабусі зберігають і передають з покоління в покоління.
Також Оксана Іванівна поділилася досвідом написання своєї поетично-прозової збірки «Вікно думок», присвяченої четвертій – заробітчанській – хвилі міграції українців, зокрема жінок, наголосивши на тому, що нині Україна, на жаль, переживає нову хвилю міграції, пов’язаної з повномасштабною російською-українською війною.
Прозвучав заклик до учасників зустрічі відвідувати міську книгозбірню, відкривати для себе нові книги, отримувати знання та свіжі враження.
Роман Боровський, заступник директора з виховної роботи ВПУ, висловив вдячність бібліотечним працівникам за постійну співпрацю.
Захід подарував теплу, світлу атмосферу й залишив приємні спогади, ще раз нагадавши: ми повинні шанувати, цінувати та вітати наших матерів не тільки в свята, але й у будній час…
Літературні гостини під такою назвою в Заліщицькій міській центральній публічній бібліотеці полонили серця учасників поетичними і прозовими творами для дітей наших авторів-краян. Адже травневий день зібрав в ошатній і водночас яскравій, сповненій кольорів дитинства і тисяч книг залі абонементу для дітей спільноту педагогів початкових класів закладів освіти Заліщицької громади та письменників-учасників студії «Ліра».
Бібліотекарі Людмила Папушко та Галина Заянчковська підготували в залі вчителям інформаційні міні-поради для роботи з дітьми та сучасними книгами під назвами: «Літературні смаколики дитячої книги», «Книжковий дощ», «В країні дитячих детективів», «Літнє меню для книгоїда» та інші.
Марія Рудик, директорка Заліщицької МЦПБ, на основі підготовленої презентації ознайомила гостей із різними напрямками діяльності бібліотекарів абонементу для дітей. Адже вони ознайомлюють маленьких читачів з сучасними дитячими книжками та активно залучають до розвиваючо-пізнавальних ігрових занять.
Модерувала подію очільниця мистецько-літературної студії «Ліра» Богдана Стефанюк. У своєму слові поетеса і філологиня за фахом акцентувала увагу педагогів на різних напрямках співпраці вчителів із авторами, які пишуть для дітей і сьогодні представляють літературу рідного краю.
Пані Богдана зачитала власні вірші, адресовані маленьким школярам, та запросила до слова колег по перу: Івана Козака, Любов Волошину, Світлану Леськів, Іванну Михайленко, Оксану Дяків, Петра Мельника. У залі звучали вірші, пісні, казки місцевих авторів.
Юні вокалістки Софійка Стецюра та Софійка Дрозд із загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 м. Заліщики під керівництвом вчителя музики Михайла Лилика виконали пісню «Літо-літечко красне» на музику Миколи Ведмедері та слова Богдани Стефанюк.
Любов Волошина зачарувала присутніх власною піснею «Колискова», супроводжуючи грою на бандурі.
У відеозаписі прозвучала пісня «Мамо моя» на музику Катерини Малик, слова Світлани Леськів у виконанні її доньки Соломії. Вірші Оксани Дяків на відео декламували вихованці вчительки початкових класів Світлани Кожушко, педагога спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів ім. О.С. Маковея з поглибленим вивченням інформаційних технологій та технологічних дисциплін м. Заліщики.
Технічну підтримку засідання забезпечував бібліотекар Андрій Машера.
Педагог зі школи с. Городок Марія Клос поділилася з учасниками засідання своїми поетично-методичними напрацюваннями та зачитала власні вірші. Про використання літератури рідного краю на уроках в початковій школі розповіла вчителька школи № 2 м. Заліщики Леся Гуменюк.
Бібліотекар Галина Заянчковська докладно ознайомила учасників гостини з виставкою літератури місцевих авторів «Поезія – це діамант величиною в слово».
Підсумувала подію директорка комунальної установи «Центр професійного розвитку педагогічних працівників» Оксана Мирончук.
У засіданні взяв участь Сергій Костюк, головний спеціаліст відділу культури, молоді та спорту міської ради.
Під час літературної гостини відбувся благодійний продаж книжок письменників Заліщанщини, кошти з якого будуть скеровані на допомогу Збройним силам України.
Така творча співпраця бібліотекарів, письменників та освітян покликана донести поетичне та прозове українське слово до наших найменших громадян України.
39 років тому сталася одна з найстрашніших катастроф в історії України. Ми вшановуємо героїв-ліквідаторів, які ціною власного здоров’я зупиняли наслідки аварії на ЧАЕС.
Серед них – наші земляки із Заліщанщини. Ці мужні люди пройшли крізь пекло радіації, щоб врятувати тисячі життів. Їхні спогади – це жива історія подвигу, який ніколи не повинен бути забутий.
У бібліотеці зберігається краєзнавча книга «Не стихає Чорнобильський біль», де зібрані їхні свідчення. Це важливий документ епохи, який нагадує нам про ціну мирного атома та мужність тих, хто став на його шляху. На абонементі для дорослих діє тематична книжкова виставка «А Чорнобиль болить…». Запрошуємо всіх бажаючих для ознайомлення із книгами, представленими на виставці!
Що спільного у бібліотеки та Днем усіх закоханих? Звичайно ж книги про кохання та любов до книг! Для всіх закоханих у книгу та бібліотеку до Міжнародного дня дарування книг та Дня закоханих на абонементі для дорослих МЦПБ експонується книжково-ілюстративна виставка «Кохання в обіймах слова».
Тема кохання невичерпна. Кожна людина протягом життя потребує любові, чекає її, прагне.
А ви коли-небудь переживали за книжкові стосунки більше, аніж за власні? Якщо так, тоді точно знаєте, якою захопливою буває любов у книжках. Захопливою і різноманітною. Адже історії кохання – це не завжди про перше побачення на даху під зоряним небом. Вона буває інколи несподівана, як порив вітру – спершу може налякати, а потім наповнює вітрила і веде вперед. А інколи може бути ой якою болючою. Та найчастіше любов схожа на дихання уві сні. Можеш про неї не думати і навіть не помічати. Але це те, що залишає тебе живим.
Запрошуємо всіх бажаючих поринути в цей хвилюючий вир почуттів, озброївшись списком найкращих романів про кохання: від творів великих класиків до бестселерів популярних сучасних письменників.
У День пам’яті героїв Крут для учнівської молоді Заліщицького вищого професійного училища працівники МЦПБ Андрій Машера та Христина Коцюк провели інформаційний дайджест “Крути - символ жертовності за Україну”.
Ведучий запропонував присутнім згадати ті криваві часи історичної події 1918 року, згадати і полинути думками у ті місця і на той шлях, що завів українських юнаків під Крути.
Хвилиною мовчання вшанували молодих хлопців - крутянців, а також усіх борців за волю і незалежність України, які полягли у жорстокій боротьбі з ворогом і поклали свої життя в ім’я майбутнього Української держави, подвигом своїм увійшли у вічність української історії.
Під час проведення заходу демонструвалися відеофільми про крутянські події. Бібліотекар абонементу для дорослих зробила огляд друкованих видань «Крути – наша історія, наша слава»
Сміливість та жертовність крутянців зробила їх прикладом для майбутніх поколінь захисників України. З ними порівнюють самопожертву героїв Небесної Сотні Майдану, захисників Донецького аеропорту та безстрашних воїнів ЗСУ в теперішній російсько-українській війні.
Бесмертний подвиг молодих героїв назавжди вписаний золотими рядками в нашу літературу.
З нагоди відзначення
Дня Соборності України у
залі засіданьЗаліщицької
міської ради працівники культури провели годину державності «Хай буде день твій
світлим,Україно, соборна матінко моя!».
Соборність
– це символ.
Символ боротьби за волю,
Порозуміння між людьми…
І часточка надії і віри у майбутнє.
Так,
віри в майбутнє нашої великої родини, що зветься Україною.
Такими словами
розпочала годину державності Марія Рудик, методист МЦПБ, наголосивши на
важливості єдності українських земель, розповіла про історичні події, що стали
основою нашої боротьби за Соборність, яка триває і до сьогодні.
Учасники заходу
вшанували пам’ять Героїв, які віддали своє життя за незалежність України,
хвилиною мовчання.
Переглянули документальні кадри, які занурили
у сторічну історію боротьби за єдність.
Вірш Валерії Кропівної
«Соборна Україна» прочитав Андрій Машера, бібліотекар Інтернет-центру.
Віталій Каспрук,
директор краєзнавчого музею, поділився цікавими фактами про відзначення Дня
Соборності у нашому краї.
Лілія Вонс, провідний
біболіотекар читального залу,
провела огляд літератури «Соборна Україна – від ідеї до життя!»
На завершення заходу
урочисто прозвучав Державний Гімн України, у виконанні дуету БНТ, який об’єднав
усіх присутніх, адже Соборність – це наша єдність!
Чудовий подарунок читачі Заліщицької міської центральної публічної бібліотеки отримали від нашої краянки, ветерана бібліотечної справи, авторки віршів Мирослави Жбанової. Це – літературні альманахи «Осінній реверанс» та «За крок до зими». Книги побачили світ у Хмельницькому в 2024-ому та 2025 роках. У цих виданнях поміщено майже 40 віршів із чималої поетичної скарбнички пані Мирослави.
Авторка поезій Мирослава Дмитрівна Жбанова (Гоменюк) народилася 6 грудня 1956 року в мальовничому селі Городок, що на Заліщанщині, в сім'ї працьовитих селян.
Ось як пише пані Мирослава про своє село: «Пахне медом село, чебрецями і м'ятою, / І акації цвіт до безтями манить, / Верболози шумлять під самою аж хатою, / І Серет із Дністром в Городку обнялись».
У 1968 році Мирося закінчила початкову школу в рідному селі. Після закінчення в 1972 році Кулаківської восьмирічної школи середню освіту здобувала в Заліщицькій школі імені О.Маковея. Того ж року – в неповних 18 літ! – пішла працювати завідуючою в сільську бібліотеку. У 1978 році закінчила культурно-освітнє училище за спеціалізацією «бібліотечна справа». Минулоріч, у 2024-ому, Мирослава Жбанова відзначила золотий ювілей: 50 років трудового стажу в книгозбірні!
У дитинстві Мирося по 3-4 рази на день поспішала в бібліотеку за книгами. Адже дівчинка дуже любила читати! Тоді народилися й перші дитячі вірші, один із них – навіть німецькою мовою!
Мирослава Дмитрівна щиро любить свою працю, користувачів бібліотеки, спілкування з ними, залучає дітей, молодь до масових заходів, які проводять спільно з Будинком народної творчості, школою, церквою, громадою села Городок.
З початком повномасштабної війни росії проти України пані Мирося почала писати більше. Вона дуже глибокосердно сприймає все, що відбувається в нашій державі, тяжко переживає загибель земляків. Її вірші – різної тематики, багато з них – про війну, про наших захисників, рідний край, природу і… про кохання.
Вірші друкує на своїй сторінці в мережі Facebook, у різних поетичних групах. Брала участь в поетичних конкурсах, займала призові місця, була нагороджена дипломами, грамотами, подяками.
Разом із регентом місцевої церкви Євгеном Поховичем написала пісню «Тополя», яка набрала в мережі Facebook більше тисячі переглядів. Народжуються і нові пісенні твори «Захисникам», «Вернувся журавлик до рідного дому», «Рідний край», «Незнайомка», «Тірас», колядка «Чи ви чули, люди?» та інші. М.Жбанова любить свою працю бібліотекаря, рідне село Городок, його мешканців, Україну-неньку. Про це її вірші, цьому вчить своїх двох онуків та читачів книгозбірні.
16 січня — День пам’яті героїв, які стали символом незламності.
“Кіборги вистояли, не витримав бетон” — ці слова назавжди залишаться символом мужності й сили українського духу.
Ми згадуємо героїв, які захищали Донецький аеропорт із 26 травня 2014 року до 22 січня 2015 року. Їхній подвиг — це приклад самопожертви, любові до Батьківщини та боротьби за свободу.
Сьогодні ми схиляємо голови перед їхньою відвагою. Їхня пам’ять житиме в наших серцях, нагадуючи, що Україна — це про незламність, єдність і віру.
Заліщицька міська бібліотека запрошує читачів ознайомитися з книжковою виставкою "Вони вистояли, не вистояв бетон!".
8 січня 1935 року на Полтавщині, у селі Біївці, народився Василь Симоненко — видатний український поет, журналіст, діяч руху опору та представник покоління шістдесятників. Його життя, сповнене боротьби за правду та свободу, стало частиною історії України.
Коротке, але яскраве життя
Попри радянську цензуру, за життя поета вийшли збірка "Тиша і грім" та казка "Цар Плаксій та Лоскотон". Олесь Гончар називав його "витязем молодої української поезії".
Він прожив лише 28 років, але його поезія й досі надихає своїм духом незламності й любові до України.
Симоненко писав не тільки громадянську лірику, а й інтимні вірші, які знаходять відгук у серцях сучасників. Його поезія стала символом боротьби за свободу і правду, а після смерті поета зберігалася в самвидаві, підтримуючи український опір.
Заліщицька МЦПБ підготувала книжкову виставку "Я воскрес щоб із вами жити...", присвячену творчості Василя Симоненка. Запрошуємо ознайомитися з виданнями, які розкривають його талант і непересічну особистість.
Сьогодні, 19 грудня, ми відзначаємо 65-річчя від дня народження видатної української письменниці та поетеси Марії Василівни Матіос.
Її творчість — це глибокі філософські роздуми, проникливі історії та дослідження людської душі. Особливе місце займає роман «Солодка Даруся», який став символом національної пам’яті. Ця книга відкриває правду про злочини радянського режиму та переносить читача в гірське село Черемошне на Буковині.
Марія Матіос — лауреатка Шевченківської премії, відзнак «Коронація слова» та «Книга року ВВС». Її твори оживають на театральній сцені, захоплюючи глядачів.
Свято, яке зародилося у 2019 році, завдяки українській діаспорі стало всесвітнім символом єднання жінок різного віку, національностей та професій.
Хустка — це не просто головний убір, а сакральний символ, що об’єднує покоління, передає історії родин та відображає глибокі українські традиції.
Українська хустка завжди вражала різноманіттям орнаментів, яскравих кольорів та витонченістю візерунків. Вона є уособленням жіночої мудрості, краси та зв’язку з рідною землею.
У цей особливий день ми вшановуємо хустку як оберіг та символ єдності, зокрема в умовах сучасних викликів. Продовжуємо відроджувати та популяризувати наші традиції, адже вони — джерело нашої сили та натхнення.
Заліщицька МЦПБ запрошує відвідати народознавчу виставку «Краса розмаїта та символічна: відзначаємо День української хустки», щоб ближче познайомитися з культурною спадщиною.
Перемоги Україні та збереження нашої унікальної культури!
21 листопада в Україні відзначають День Гідності та Свободи 🇺🇦✨ Цього дня українці вшановують пам’ять про людей, які під час Революції Гідності та Помаранчевої революції стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини й громадянина, національних інтересів держави та її європейського вибору ⚖️. У відділі для дітей 📚🎥 відбувся перегляд документального фільму «Революція Гідності» з циклу «Пишемо історію». Власне це фільм про події 2013–2014 років, що стали важливою частиною історії нашої країни.
Голодомор. Україна пам’ятає. Сьогодні українці вшановуватимуть жертв Голодоморів 20-х, 30-х і 40-х років ХХ століття в Україні. Історія такої трагедії – це виняткова історія. Мільйони загиблих. Десятки мільйонів ненароджених. Понівечені людські долі. Виснажена душа українського народу. Немислимий масштаб звірства. Ім’я їй – Голодомор. ЇЇ суть – геноцид. Сталінський режим прагнув позбавити українську націю її волелюбного духу, її ідентичності, поставити знесилених голодом, страхом та відчаєм українців на коліна, стерти генетичну пам"ять народу, викорінити навіть думки про свободу та власну державу. Завдано страшного удару по нашій ментальності та культурі, перервано зв'язок поколінь. Кремлівський геноцид убив і духовно скалічив цілу генерацію українських дітей, які були найбільш беззахисними і найуразливішими жертвами цього злочину. Офіційно Голодомору не було. Такою була радянська пропаганда, що блокувала поширення будь-якої мови чи розповіді про цю трагедію. Люди, які пережили голод, не мали слів, аби розповісти свою історію, щоб опрацювати травму, опрацювати емоції, пов’язані з цим, про те, як це бути свідком того, як руйнується увесь світ, який вони знають, як зникають їхні сусіди, як вмирають їхні близькі, родичі… Нині кожен може дізнатися із друкованих джерел, як це було. Для цього прикладено багато зусиль усіх небайдужих до цієї трагедії Людей. До Дня пам’яті жертв голодоморів у читальній залі ЗМЦПБ відкрито книжкову виставку- реквієм «Правда життя в книгах про Голодомор», де запропоновано добірку матеріалів : статті, ґрунтовні дослідження, документи, діаспорні видання, фотографії, що висвітлюють причини та наслідки трагедії українського народу, спричиненої тоталітарним більшовицьким режимом. Нинішню війну з Україною і Голодомор планували 90 з лишком років тому в тих самих кремлівських кабінетах. Нам це треба усвідомити, нам це треба знати, пам’ятати…
Україна 🇺🇦.. 1000 днів повномасштабної кривавої війни, яка торкнулася кожного з нас і залишиться в пам’яті та в серці навічно. 1000 днів війни — це: 1000 днів стійкості 1000 днів мужності 1000 днів єдності Війна забрала щось або когось у кожного з нас. Боляче дивитися, чути, розуміти, що це реальність, яку ми проживаємо кожен день. 1000 важких днів. І ми ніколи НЕ ЗАБУДЕМО, НЕ ПРОБАЧИМО! МИ УКРАЇНЦІ, МИ НАЦІЯ І МИ РАЗОМ НАЗАВЖДИ. росія тимчасово окупувала наші землі, та не наші серця. Україна була, є і буде завжди! 💙💛 Ми зараз проходимо великі випробування. Попри ці труднощі, українці продемонстрували неперевершену стійкість та рішучість у захисті своєї землі, культури та народу. 🌻
З нагоди Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва в Заліщицькому будинку народної творчості була організована святкова фотозона працівниками Заліщицької МЦПБ та Zalishchyky Art-school.
Колектив Заліщицької МЦПБ отримав подяку від Заліщицького міського голови за сумлінну працю, зразкове виконання обов’язків, збереження та примноження культурних надбань та з нагоди Дня працівника культури та майстрів народного мистецтва.
Також подяками відділу культури, туризму, молоді та спорту Заліщицької міської ради: за активну співпрацю та організацію спільних заходів для користувачів бібліотеки:
1. Андріана Сілогаєва - учениця Заліщицької державної гімназії, вихованка гуртка «Дизайн» центру науково-технічної творчості. 2. Михайло Сопилюк - історик-краєзнавець, учитель – методист, громадський діяч. 3. Тетяна Казак - психолог, консультант Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?». 4. Богдана Стефанюк - поетеса. 5. Петро Мельник - поет, редактор, журналіст, член національної спілки журналістів України. 6. Юлія Бегунова - підприємниця, активна читачка бібліотеки та благодійниця.
Напередодні Всеукраїнського дня працівників культури, провідний бібліограф міської бібліотеки Оксана Дяків Михайлюк отримала грамоту від Чортківської районної військової адміністрації та Чортківської районної ради.
1 листопада ми відзначаємо проголошення Західноукраїнської народної республіки – ЗУНР. 1918р. Практично без збройної боротьби було встановлено українську владу у Львові. Цей революційний запал поступово посилювався і, щойно виникла можливість, у Львові створили революційний парламент — Українську Національну Раду на чолі з адвокатом Євгеном Петрушевичем, яка мала проголосити українську державність та утвердити її на уламках колишньої монархії Габсбургів. Про ці події розповіли студентам ВСП "Заліщицький фаховий коледж імені Є. Храпливого НУБіП України" котрі завітали до бібліотеки разом із заступником директора з виховної роботи Юрійчук Ольгою Василівною. Молоді люди ознайомились з книжковою виставкою та історичною довідкою "ЗУНР - свідчення незгасимого патріотизму".
Сьогодні – 975 день повномасштабної війни росії проти України. Російське збройне вторгнення в Крим розпочалося у лютому-березні 2014 року з подальшою тимчасовою окупацією півострова росією 20 лютого 2014 року. Війна на сході України, на Донбасі, триває з квітня 2014 року. А широкомасштабно споконвічний ворог вторгся в нашу державу 24 лютого 2022 року. Російська армія, не досягнувши на початку заявлених кремлем цілей, веде головні бойові дії на Донбасі, півдні України, Харківщині, щоденно обстрілює українські міста, руйнує інфраструктуру, убиває цивільних... Саме в таких складних умовах війни і постійних тривог Україна 25 жовтня 2024 року писала ювілейний 25-ий Всеукраїнський диктант національної єдності, а також українці в усьому світі. У Заліщицькій міській центральній публічній бібліотеці до написання диктанту в дружній та водночас напружено діловій атмосфері долучилися працівники книгозбірні, Відділу культури, туризму, молоді та спорту та Чортківського районного сектору № 5 філії Державної установи «Центр пробації» в Тернопільській області. До сторіччя Українського радіо текст «Магія голосу» написала письменниця Оксани Забужко, а читав поет і військовослужбовець ЗСУ Павло Вишебаба. Учасники написання радіодиктанту докладали своїх знань, умінь та навичок з рідної мови для якнайкращого написання З нагоди Дня української писемності та мови, який відзначаємо 27 жовтня, в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця, у залі абонементу для дітей бібліотеки, де відбувся захід, розгорнуто виставку літератури «Мова – наш оберіг, броня і найсильніша зброя».
Україну в ХХ столітті спіткало чимало трагедій, серед яких – Бабин Яр, що став символом знищення людства, вбивства десятків тисяч євреїв, військовополонених, було розстріляно в Яру сотні активних діячів ОУН, ромів, психічно хворих людей та інших «ворогів рейху».
Бабин Яр – місце пам’яті та некрополь близько 100 тисяч осіб, розстріляних нацистами у 1941–1943 роках. Масовий розстріл євреїв у Бабиному Яру 29–30 вересня 1941 року став символом «Голокосту від куль» і нацистської політики масового знищення людей.
Бабин Яр... З року в рік сюди приходять люди, щоб віддати шану полеглим, а головне – зберегти у суспільній свідомості трагічні сторінки тієї страшної війни.
По війні радянський режим замовчував або спотворював пам’ять про жертв, намагався зруйнувати сам яр та навколишні кладовища. Проте це йому не вдалося. Бабин Яр залишався застереженням про небезпеку від ненависті, расизму, міжнаціональної ворожнечі, переслідування та знищення людей за етнічною, політичною, релігійною або іншими ознаками.
Нам необхідне осмислення історії Другої світової війни та Бабиного Яру для розуміння проблем сучасного розвитку суспільства.
Боротьба за незалежну соборну українську державу продовжується.
Сьогодні в Україні – війна. Рашисти навіть риторику запозичують у нацистів, заявляючи про «розв’язання українського питання», подібно до гітлерівського «розв’язання єврейського питання».
Ми побачили жорстокі масові вбивства чоловіків, жінок, дітей, літніх людей, тварин, тортури, гвалтування. Відомості з Бучі, Ізюма, Маріуполя та інших українських міст і сіл жахають цивілізований світ. Україна стікає кров’ю, щоб зробити неможливим відродження фашистів, нацистів та їхніх поплічників.
Єдність українського суспільства, злагода, громадянська позиція, патріотизм, збереження історичної пам'яті для нащадків є запорукою нашої Перемоги.
Пам’ять про трагедію Бабиного Яру, попри всі обставини, завжди залишається живою завдяки історичним дослідженням, книгам, де зібрано спогади та свідчення очевидців. У читальній залі міської бібліотеки відкрито виставку- пам’ять « Бабин Яр: пам’ять на тлі історії». На ній експонуються видання про незагоєну рану української історії в Другій світовій війні, які занурюють у трагічну атмосферу осінніх днів 1941року, методи та етапи вбивств, про долі загиблих, історії врятованих життів, Це не лише про вивчення історії трагедії Голокосту в Україні, висвітлення теми розстрілів та увічнення жертв Бабиного Яру, це і вшанування духовного подвигу та взаємодопомоги українців заради порятунку життя.
Цього дня, 27 серпня 2024 року, ми вшановуємо 168-му річницю від дня народження видатного українського письменника, поета та громадського діяча Івана Франка.
Творча діяльність Івана Яковича була дуже різноманітною. Він був не лише поетом та перекладачем, а й драматургом, критиком, фольклористом та дослідником в галузі літератури.
За своє життя він написав більше 5 тисяч творів. Іван Якович вільно володів 14 мовами. Переклав українською твори майже 200 авторів із 37 країн світу.
Франко за час свого життя активно займався політичною діяльністю. Він став одним із засновників радикальної партії в Галичині, яка відстоювала соціальні права та національну самосвідомість українців, був обраний до австрійського парламенту, де відстоював інтереси селян та робітників.
Нині ми вкотре переконуємося, наскільки актуальними залишаються його творчі й політичні ідеї, заклики. Великий Каменяр, чиє слово було мечем у боротьбі за волю України, ніби передбачав сьогоднішні виклики. У час, коли Україна знову веде боротьбу за свою незалежність, ми особливо гостро відчуваємо відлуння слів І.Франка. Його заклики до єдності, самопожертви, до здобуття правди та справедливості.
Теперішня війна українців проти російської агресії – це боротьба за те, щоб наш народ мав право на самовизначення, щоб кожен громадянин України міг жити у вільній і незалежній державі. Це те, за що боровся Іван Франко все своє життя.
Його політичні погляди викладені у книзі «Будівничий української державности: Хрестоматія політологічних статей Івана Франка», яка є у фондах Заліщицької міської центральної публічної бібліотеки.
(Франко, Іван Якович.Будівничий української державності [Текст] : Хрестоматія політологічних статей Івана Франка / Франко, Іван Якович ; Упор. Д.Павличко. - К. : Києво-Могилянська академія, 2006. - 640 с.)
У цьому ґрунтовному виданні зібрано найважливіші твори Івана Франка, які становлять теорію і практичну характеристику національної ідеї і висувають наймодерніші завдання перед нею. Із радянських видань творів І.Франка неможливо скласти правдивого уявлення про його державотворчу діяльність.
Основою цього збірника стали твори Франка, що їх замовчували, редагували й перекручували радянські ідеологи; надруковані за нових часів ці публікації повинні бути душею і свідомістю будівництва української держави.
У фондах нашої бібліотеки є багатотомне видання творів І.Франка, а також книги про його життя і творчість.
Як і належить, у дні народження видатних українців ми звертаємось до краєзнавчих джерел, пам’ятних місць.
У Заліщиках Івану Франку в 1956 році (68 років тому) встановлено перший пам’ятник на Тернопільщині – погруддя письменника на постаменті з написом: «Іван Якович Франко. 1856-1916 р.р.» Його звели на честь 100-річчя від дня народження поета.
А ще понад 40 років жила і творила у с. Новосілка нашого району (давня назва Новосілка-Костюкова) українська поетеса, сучасниця й одна з відомих учениць І.Франка Климентина Попович, яку Каменяр зачисляв до людей «найближче стоячих до його серця».
Іван Франко не тільки друкував твори Климентини Попович, але й постійно піклувався про літературний талант письменниці.
Варто додати, що заслужений журналіст України, власний кореспондент газети «Урядовий кур’єр» у Тернопільській області Микола Шот презентував читачам Заліщицької бібліотеки своє видання на 715 сторінок «Життємір». Серед публікацій автора можна прочитати статтю «Печальна квітка України» про Климентину Попович-Боярську, а також про її літературне й особисте спілкування з Іваном Франком.
(Шот, Микола Миколайович.Життємір / Микола Миколайович Шот.– Тернопіль : ТНМУ : Укрмедкнига, 2021.– 715 с.)
До слова, у школі с.Новосілка зберігають чудову широкоформатну картину «Климентина Попович та Іван Франко» (художник Є. Кушнірюк), про що також йдеться у книжці М.Шота.
Тож творча і наукова спадщина Франка, його громадсько-політична діяльність – це ціла епоха і сприймається як актуальне національне надбання України, що гідне великого українського народу.
На світлині 2019 року: в листопаді 2019 в с.Новосілка, зокрема і в місцевій школі побувала, відвідавши землю своїх родичів, лікар-психіатр, доктор медицини, діаспорянка, активістка українського «Пласту» Христина Полянська (у центрі), правнучка талановитої української письменниці, громадської діячки, музи Івана Франка Климентини Попович-Боярської. Фото зроблене біля картини «Климентина Попович та Іван Франко».
До цієї дати у Заліщицькій міській бібліотеці оформлено книжкову виставку «Україна — свята мати Героїв». Тут представлені книги про видатних постатей нашої історії: В’ячеслава Чорновола, Степана Бандеру, Василя Стуса, Євгена Коновальця, Дмитра Павличка, Олеся Гончара та інших. Їхні життя — це приклад безмежної любові до України, незламності духу та самопожертви.
Запрошуємо всіх охочих долучитися до години історичної пам’яті, вшанувати героїв минулого і сьогодення та переглянути літературу, що надихає, навчає і зберігає національну пам'ять.
Чекаємо на вас у бібліотеці!
