Показ дописів із міткою Культурні події. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Культурні події. Показати всі дописи

четвер, 19 червня 2025 р.

Тиждень безбар’єрності – це про повагу і гідність кожного



Із 19 до 25 травня в Україні триває Національний тиждень безбар’єрності – важлива ініціатива, яка нагадує: безбар’єрність – це не про «інших», це про всіх нас. Це не лише про людей з інвалідністю, а про людяність, рівність і справедливість у щоденному житті.
У Заліщицькій МЦПБ оформлено книжкову підбірку літератури "Незламні історії людей, які перемогли", де представлено видання, які допоможуть поглибити розуміння інклюзивної освіти, забезпечать практичними прикладами та надихнуть педагогів і батьків до пошуку нових шляхів створення середовища, дружнього до дітей.
Створення безбар’єрного середовища є критично важливим для забезпечення рівних можливостей для всіх громадян. Це сприяє інтеграції та соціальній справедливості.

День Героїв

 23 травня в Україні відзначають День Героїв — день пам’яті та вдячності всім, хто боровся і бореться за свободу, незалежність та гідність нашої держави.

📚 До цієї дати у Заліщицькій міській бібліотеці оформлено книжкову виставку «Україна — свята мати Героїв». Тут представлені книги про видатних постатей нашої історії: В’ячеслава Чорновола, Степана Бандеру, Василя Стуса, Євгена Коновальця, Дмитра Павличка, Олеся Гончара та інших. Їхні життя — це приклад безмежної любові до України, незламності духу та самопожертви.
🕯️ Запрошуємо всіх охочих долучитися до години історичної пам’яті, вшанувати героїв минулого і сьогодення та переглянути літературу, що надихає, навчає і зберігає національну пам'ять.
📍 Чекаємо на вас у бібліотеці!



День вишиванки

 Щороку в третій четвер травня українці в усьому світі вдягають вишиванки – не просто національний одяг, а символ нескореності, ідентичності та спадкоємності поколінь.

Вишиванка - історія нашого народу, вишита нитками любові, болю, надії й сили. Це наш голос у світі, наша тиша в молитві, наша пісня у пам’яті. Нехай цей день нагадує, що навіть у найтемніші часи ми залишаємося світлом – бо наш код незламний.

Літературний календар: письменники травня


🌸
У нашій бібліотеці відкрито тематичну виставку, присвячену письменникам, які народилися або зробили значний внесок у літературу саме в травні.
📖 На виставці представлені твори таких авторів, як:
🔹 Іван Франко – видатний український письменник, публіцист, перекладач та науковець.
🔹 Панас Мирний – класик української прози, автор глибоко психологічних творів.
🔹 Юрій Липа – поет, публіцист і лікар, що залишив по собі вагому творчу спадщину.
🔹 Роман Іваничук – майстер історичного роману.
Мирослав Ірчан, Марко Кропивницький, Артур Конан-Дойл та інші.
🌸 Травень дарує нам не лише тепло та квіти, а й чудову нагоду згадати тих, хто збагачує наш духовний світ через слово.
Запрошуємо до бібліотеки ознайомитися з виставкою та відкрити для себе нові сторінки улюблених авторів!

«Благословенна будь в віках, одвічна Мати!»



Травень – місяць Матері Божої… Саме в другу неділю травня ми відзначаємо День матері, як і весь світ, вшановуємо найдорожчих: Матір Божу, рідну неньку, Україну-матір.
Директорка Заліщицької міської бібліотеки Марія Рудик, бібліотекар Андрій Машера та бібліограф Оксана Дяків завітали у Заліщицьке вище професійне училище. З педагогічним та учнівським колективами закладу активно і постійно співпрацює наша книгозбірня. У закладі освіти відбулася змістовна інформаційно-літературна година, присвячена образу матері в нашому житті та літературі.
Присутні викладачі та здобувачі професійної освіти мали змогу почути зворушливі прозові й поетичні твори, присвячені Матері Божій, нашій рідній Україні та справжній материнській любові. Важливим та зворушливим моментом заходу стала демонстрація відеопривітання від Павла Сергійовича Брєєва, викладача фізики училища та захисника України з 2014 року, який і зараз перебуває на передовій боротьби з ворогом.
Директорка бібліотеки Марія Рудик поділилася своїми думками і враженнями про дружнє спілкування з військовослужбовцем і другом Павлом Брєєвим та про його добре, з глибокою шаною ставлення до мами.
У своєму посланні воїн адресував щирі слова подяки та любові своїй матері Вірі Романівні, яка багато років працює в Заліщицькій міській бібліотеці, є нашою прекрасною та мудрою колегою. Також від Павла Брєєва прозвучали щирі вітання з Днем матері всім матерям Наддністров’я та нашої України.
Сьогодні кожен із нас має з повагою підтримувати матерів наших захисників, бути з ними поруч. Адже вони зростили справжній самовідданих патріотів нашої Української держави.
Своїми щирими думками про викладача фізики, колегу поділилася викладачка історії училища Наталія Йосипівна Шпортак, розповіла про його фахову майстерність, доброзичливість у ставленні до колег по роботі та учнів. Пані Наталія через відеозапис також сердечно привітала маму П.С.Брєєва з прийдешнім святом.
Бібліограф Оксана Дяків провела огляд літератури на тему: «Три матері в серці людини…», акцентувавши увагу присутніх на вибраних творах Марії Матіо́с, таких як: «Солодка Даруся», «Москалиця», «Нація», «Мама Маріца – дружина Христофора Колумба». Представила «Книгу про матір: Українські поети ХІХ-ХХІ ст.», в якій зібрані вірші, починаючи від поезій Тараса Шевченка – до нашої сучасниці і цьогорічної 95-літньої ювілярки Ліни Костенко та інших сучасних авторів. Розповіла про книжку Климентія Михайлюка «Посміхнулась Україна» як своєрідний поетично-прозовий художній альбом, присвячений Україні, нашим родинним традиціям, цінностям, які українські матері, бабусі зберігають і передають з покоління в покоління.
Також Оксана Іванівна поділилася досвідом написання своєї поетично-прозової збірки «Вікно думок», присвяченої четвертій – заробітчанській – хвилі міграції українців, зокрема жінок, наголосивши на тому, що нині Україна, на жаль, переживає нову хвилю міграції, пов’язаної з повномасштабною російською-українською війною.
Прозвучав заклик до учасників зустрічі відвідувати міську книгозбірню, відкривати для себе нові книги, отримувати знання та свіжі враження.
Роман Боровський, заступник директора з виховної роботи ВПУ, висловив вдячність бібліотечним працівникам за постійну співпрацю.
Захід подарував теплу, світлу атмосферу й залишив приємні спогади, ще раз нагадавши: ми повинні шанувати, цінувати та вітати наших матерів не тільки в свята, але й у будній час…

«Словограй рідного краю»

    Літературні гостини під такою назвою в Заліщицькій міській центральній публічній бібліотеці полонили серця учасників поетичними і прозовими творами для дітей наших авторів-краян. Адже травневий день зібрав в ошатній і водночас яскравій, сповненій кольорів дитинства і тисяч книг залі абонементу для дітей спільноту педагогів початкових класів закладів освіти Заліщицької громади та письменників-учасників студії «Ліра».

Бібліотекарі Людмила Папушко та Галина Заянчковська підготували в залі вчителям інформаційні міні-поради для роботи з дітьми та сучасними книгами під назвами: «Літературні смаколики дитячої книги», «Книжковий дощ», «В країні дитячих детективів», «Літнє меню для книгоїда» та інші.
Привітала всіх учасників та націлила педагогів на творче сприйняття події директорка КУ "Центр професійного розвитку педагогічних працівників" Заліщицької МР Оксана Мирончук.
Марія Рудик, директорка Заліщицької МЦПБ, на основі підготовленої презентації ознайомила гостей із різними напрямками діяльності бібліотекарів абонементу для дітей. Адже вони ознайомлюють маленьких читачів з сучасними дитячими книжками та активно залучають до розвиваючо-пізнавальних ігрових занять.
Модерувала подію очільниця мистецько-літературної студії «Ліра» Богдана Стефанюк. У своєму слові поетеса і філологиня за фахом акцентувала увагу педагогів на різних напрямках співпраці вчителів із авторами, які пишуть для дітей і сьогодні представляють літературу рідного краю.
Пані Богдана зачитала власні вірші, адресовані маленьким школярам, та запросила до слова колег по перу: Івана Козака, Любов Волошину, Світлану Леськів, Іванну Михайленко, Оксану Дяків, Петра Мельника. У залі звучали вірші, пісні, казки місцевих авторів.
Юні вокалістки Софійка Стецюра та Софійка Дрозд із загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 м. Заліщики під керівництвом вчителя музики Михайла Лилика виконали пісню «Літо-літечко красне» на музику Миколи Ведмедері та слова Богдани Стефанюк.
Любов Волошина зачарувала присутніх власною піснею «Колискова», супроводжуючи грою на бандурі.
У відеозаписі прозвучала пісня «Мамо моя» на музику Катерини Малик, слова Світлани Леськів у виконанні її доньки Соломії. Вірші Оксани Дяків на відео декламували вихованці вчительки початкових класів Світлани Кожушко, педагога спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів ім. О.С. Маковея з поглибленим вивченням інформаційних технологій та технологічних дисциплін м. Заліщики.
Технічну підтримку засідання забезпечував бібліотекар Андрій Машера.
Педагог зі школи с. Городок Марія Клос поділилася з учасниками засідання своїми поетично-методичними напрацюваннями та зачитала власні вірші. Про використання літератури рідного краю на уроках в початковій школі розповіла вчителька школи № 2 м. Заліщики Леся Гуменюк.
Бібліотекар Галина Заянчковська докладно ознайомила учасників гостини з виставкою літератури місцевих авторів «Поезія – це діамант величиною в слово».
Підсумувала подію директорка комунальної установи «Центр професійного розвитку педагогічних працівників» Оксана Мирончук.
У засіданні взяв участь Сергій Костюк, головний спеціаліст відділу культури, молоді та спорту міської ради.
Під час літературної гостини відбувся благодійний продаж книжок письменників Заліщанщини, кошти з якого будуть скеровані на допомогу Збройним силам України.
Така творча співпраця бібліотекарів, письменників та освітян покликана донести поетичне та прозове українське слово до наших найменших громадян України.



26 квітня – Міжнародний день пам’яті про Чорнобильську катастрофу


39 років тому сталася одна з найстрашніших катастроф в історії України. Ми вшановуємо героїв-ліквідаторів, які ціною власного здоров’я зупиняли наслідки аварії на ЧАЕС.

Серед них – наші земляки із Заліщанщини. Ці мужні люди пройшли крізь пекло радіації, щоб врятувати тисячі життів. Їхні спогади – це жива історія подвигу, який ніколи не повинен бути забутий.
У бібліотеці зберігається краєзнавча книга «Не стихає Чорнобильський біль», де зібрані їхні свідчення. Це важливий документ епохи, який нагадує нам про ціну мирного атома та мужність тих, хто став на його шляху. На абонементі для дорослих діє тематична книжкова виставка «А Чорнобиль болить…». Запрошуємо всіх бажаючих для ознайомлення із книгами, представленими на виставці!
💙 Вічна пам’ять загиблим.

Великдень

 Дорогі читачі та друзі нашої бібліотеки!

Великдень – це свято, яке наповнює серце теплом, вірою у дива та радістю відродження. Нехай ці дні принесуть вам натхнення, мир і гармонію, а кожна прочитана книга стане джерелом мудрості та світлих емоцій.
Христос Воскрес! Бажаємо вам щасливих свят у колі рідних, добрих друзів і, звичайно, у супровід захопливих книжкових історій. Нехай ваше життя буде яскравим, як весняне сонце, а серце – щедрим, як пасхальний кошик!
З найкращими побажаннями колектив МЦПБ ✨📚🐣

Писанка- це лист до Бога

Писанки в Україні традиційно писали у Чистий четвер — саме в цей день, за віруванням предків, найкраще вкладати в символічне яйце добро, світло і благословення на прийдешній рік. У передвеликодній час працівники відділу культури мали чудову можливість долучилися до процесу писання писанок з майстринями Ivanna Andriychyk Nadiya Tomchuk . Для когось це була перша в житті власноруч створена писанка. Це не лише захоплюючий досвід, а й глибоке духовне переживання, яке пов’язує з корінням та історією.

Сьогодні, як ніколи, важливо підтримувати українські традиції, бо саме вони тримають нас, надають сили й об’єднують.
Бо кожна «файна багатоколірна великодня красуня» — це не просто витвір мистецтва, а частинка української душі.

середа, 12 лютого 2025 р.

День всіх закоханих — це свято романтики, кохання та ніжності

Що спільного у бібліотеки та Днем усіх закоханих? Звичайно ж книги про кохання та любов до книг! Для всіх закоханих у книгу та бібліотеку до Міжнародного дня дарування книг та Дня закоханих на абонементі для дорослих МЦПБ експонується книжково-ілюстративна виставка «Кохання в обіймах слова».
Тема кохання невичерпна. Кожна людина протягом життя потребує любові, чекає її, прагне.
А ви коли-небудь переживали за книжкові стосунки більше, аніж за власні? Якщо так, тоді точно знаєте, якою захопливою буває любов у книжках. Захопливою і різноманітною. Адже історії кохання – це не завжди про перше побачення на даху під зоряним небом. Вона буває інколи несподівана, як порив вітру – спершу може налякати, а потім наповнює вітрила і веде вперед. А інколи може бути ой якою болючою. Та найчастіше любов схожа на дихання уві сні. Можеш про неї не думати і навіть не помічати. Але це те, що залишає тебе живим.
Запрошуємо всіх бажаючих поринути в цей хвилюючий вир почуттів, озброївшись списком найкращих романів про кохання: від творів великих класиків до бестселерів популярних сучасних письменників.

пʼятниця, 31 січня 2025 р.

Рандеву літературно-мистецької студії «Ліра» (28 січня 2025 року)

 «Новоріччя, хвоя, коляда…» Саме під такою назвою відбулося перше цьогорічне рандеву учасників літературно-мистецької студії «Ліра», яка діє на базі Заліщицької міської центральної публічної бібліотеки з грудня 2023 року.


Зустріч сердечно й тепло провела очільниця «Ліри» – поетеса-філологиня Богдана Стефанюк. Методист міської бібліотеки Марія Рудик привітала гостей книгозбірні та побажала творчої наснаги.
Богдана Богданівна поздоровила колег по перу, які в грудні-січні відзначили свій день народження: Мирославу Жбанову, Петра Мельника та молоду ювілярку Іванну Михайленко.
З ініціативи пані Богдани учасники студії заспівали колядку «Бог предвічний народився». Усі вшанували хвилиною мовчання загиблих Героїв та Героїнь російсько-української війни.
Поетичний нон-стоп, присвячений темі події, розпочала Богдана Стефанюк. Читанням власних творів порадували колег Петро Мельник, Василь Фецик, Іванна Михайленко, Оксана Дяків. Звучали вірші Надії Сопилюк та Івана Козака.
Композитор Василь Салевич демонстрував відеозаписи колядування працівників культури Заліщицького будинку народної творчості в храмах громади.
Цьогорічна випускниця Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 м. Заліщики Анастасія Логін ознайомила присутніх зі своїми цікавими есеями та поділилася враженнями від книги-кросовера «Джеря. Помста» авторства Давида Найфонова.
Під час рандеву між авторами панувала надзвичайно доброзичлива атмосфера взаєморозуміння, поваги, підтримки, рекомендацій та цікавих ідей.
Окремим рядком прозвучала пропозиція поетам запропонувати власні видання для проведення книжкових аукціонів на допомогу Збройним силам України, з чим письменники погодилися. Погодилися, що нова зустріч відбудеться у березні 2025 року.
Очільниця «Ліри» Богдана Стефанюк щедро ділилася своїми думками про значення поезії в нашому житті, про авторський стиль та інші важливі моменти, запрошуючи до розмови студійців. Своїми поглядами поділилися Петро Мельник, Василь Салевич, Василь Фецик, Іванна Михайленко, Оксана Дяків.
Адже поезія народжується з власних почуттів і відчуттів автора, крізь призму досвіду та глибоких переживань подій особистого життя, нашої історії, зі щирої любові до рідного краю, до людей та України.

Крути: вічний символ мужності та жертовності для майбутніх поколінь

 У День пам’яті героїв Крут для учнівської молоді Заліщицького вищого професійного училища працівники МЦПБ Андрій Машера та Христина Коцюк провели інформаційний дайджест “Крути - символ жертовності за Україну”.

Ведучий запропонував присутнім згадати ті криваві часи історичної події 1918 року, згадати і полинути думками у ті місця і на той шлях, що завів українських юнаків під Крути.
Хвилиною мовчання вшанували молодих хлопців - крутянців, а також усіх борців за волю і незалежність України, які полягли у жорстокій боротьбі з ворогом і поклали свої життя в ім’я майбутнього Української держави, подвигом своїм увійшли у вічність української історії.
Під час проведення заходу демонструвалися відеофільми про крутянські події. Бібліотекар абонементу для дорослих зробила огляд друкованих видань «Крути – наша історія, наша слава»
Сміливість та жертовність крутянців зробила їх прикладом для майбутніх поколінь захисників України. З ними порівнюють самопожертву героїв Небесної Сотні Майдану, захисників Донецького аеропорту та безстрашних воїнів ЗСУ в теперішній російсько-українській війні.
Бесмертний подвиг молодих героїв назавжди вписаний золотими рядками в нашу літературу.


середа, 22 січня 2025 р.

Година державності «Хай буде день твій світлим, Україно, соборна матінко моя!» (З нагоди Дня Соборності України)

    З нагоди відзначення Дня Соборності України у залі засідань Заліщицької міської ради працівники культури провели годину державності «Хай буде день твій світлим,Україно, соборна матінко моя!».


Соборність – це символ.

 Символ боротьби за волю,

 Порозуміння між людьми…

 І часточка надії і віри у майбутнє.

Так, віри в майбутнє нашої великої родини, що зветься Україною.

    Такими словами розпочала годину державності Марія Рудик, методист МЦПБ, наголосивши на важливості єдності українських земель, розповіла про історичні події, що стали основою нашої боротьби за Соборність, яка триває і до сьогодні.

    Учасники заходу вшанували пам’ять Героїв, які віддали своє життя за незалежність України, хвилиною мовчання.

    Переглянули документальні кадри, які занурили у сторічну історію боротьби за єдність.

    Вірш Валерії Кропівної «Соборна Україна» прочитав Андрій Машера, бібліотекар Інтернет-центру.

    Віталій Каспрук, директор краєзнавчого музею, поділився цікавими фактами про відзначення Дня Соборності у нашому краї.

    Лілія Вонс, провідний біболіотекар читального залу, провела огляд літератури «Соборна Україна – від ідеї до життя!»

    
На завершення заходу урочисто прозвучав Державний Гімн України, у виконанні дуету БНТ, який об’єднав усіх присутніх, адже Соборність – це наша єдність!


четвер, 16 січня 2025 р.

50 років праці в бібліотеці, майже 60 літ дружби з римами… (Ветеран бібліотечної справи Мирослава Жбанова із села Городок Заліщицької громади)


Чудовий
подарунок читачі Заліщицької міської центральної публічної бібліотеки отримали від нашої краянки, ветерана бібліотечної справи, авторки віршів Мирослави Жбанової. Це – літературні альманахи «Осінній реверанс» та «За крок до зими». Книги побачили світ у Хмельницькому в 2024-ому та 2025 роках. У цих виданнях поміщено майже 40 віршів із чималої поетичної скарбнички пані Мирослави.


Авторка поезій Мирослава Дмитрівна Жбанова (Гоменюк) народилася 6 грудня 1956 року в мальовничому селі Городок, що на Заліщанщині, в сім'ї працьовитих селян.
Ось як пише пані Мирослава про своє село: «Пахне медом село, чебрецями і м'ятою, / І акації цвіт до безтями манить, / Верболози шумлять під самою аж хатою, / І Серет із Дністром в Городку обнялись».
У 1968 році Мирося закінчила початкову школу в рідному селі. Після закінчення в 1972 році Кулаківської восьмирічної школи середню освіту здобувала в Заліщицькій школі імені О.Маковея. Того ж року – в неповних 18 літ! – пішла працювати завідуючою в сільську бібліотеку. У 1978 році закінчила культурно-освітнє училище за спеціалізацією «бібліотечна справа». Минулоріч, у 2024-ому, Мирослава Жбанова відзначила золотий ювілей: 50 років трудового стажу в книгозбірні!
У дитинстві Мирося по 3-4 рази на день поспішала в бібліотеку за книгами. Адже дівчинка дуже любила читати! Тоді народилися й перші дитячі вірші, один із них – навіть німецькою мовою!

Мирослава Дмитрівна щиро любить свою працю, користувачів бібліотеки, спілкування з ними, залучає дітей, молодь до масових заходів, які проводять спільно з Будинком народної творчості, школою, церквою, громадою села Городок.
З початком повномасштабної війни росії проти України пані Мирося почала писати більше. Вона дуже глибокосердно сприймає все, що відбувається в нашій державі, тяжко переживає загибель земляків. Її вірші – різної тематики, багато з них – про війну, про наших захисників, рідний край, природу і… про кохання.
Вірші друкує на своїй сторінці в мережі Facebook, у різних поетичних групах. Брала участь в поетичних конкурсах, займала призові місця, була нагороджена дипломами, грамотами, подяками.
Разом із регентом місцевої церкви Євгеном Поховичем написала пісню «Тополя», яка набрала в мережі Facebook більше тисячі переглядів. Народжуються і нові пісенні твори «Захисникам», «Вернувся журавлик до рідного дому», «Рідний край», «Незнайомка», «Тірас», колядка «Чи ви чули, люди?» та інші. М.Жбанова любить свою працю бібліотекаря, рідне село Городок, його мешканців, Україну-неньку. Про це її вірші, цьому вчить своїх двох онуків та читачів книгозбірні.
ВКРАЇНА – ЯК ІСУС ХРИСТОС
Моя Вкраїна – як Ісус Христос –
несе свій хрест важкий – аж до знемоги.
Не дай, Господь, комусь щоб довелось
таку ціну платити за свободу!..
На голову вінець терновий одягли –
він врізався глибоко в її тіло...
Шипи колючі боляче вп'ялись.
Вкраїна терпить, як би не боліло!
З глибоких ран кров, як вода, тече,
її багато вже – як повноводні ріки!
А серденько і плаче, і пече,
страшенний біль лишається навіки.
О Україно зранена моя!
За що тебе невинно розпинають?!
Христові муки терпиш ти щодня…
Песиголовці пащі роззявляють!
Така їм ласа, що, якби могли,
тебе усю б – до грама – проковтнули!
Далі подАвитесь ви, кляті вороги,
вас ненавидимо, ви досі не збагнули?!
Тяжкий наш шлях… Та хрест свій несемо́,
Хоч падати доводиться частенько.
Та Україну ворогам не віддамо,
вона – це наша матінка рідненька!
Калини ґрона рясно зацвітуть,
вінець терновий нас здивує цвітом.
І рани України заживуть –
У всій красі постане перед світом!
Повсюди «Ще не вмерла!..» зазвучить.
Минуться лихо і страшна недоля!
Наперекір всім бідам будем жить!
І Україні усміхнеться доля!..
Авторка – Мирослава Жбанова.

Кіборги вистояли, не витримав бетон

 16 січня — День пам’яті героїв, які стали символом незламності.

“Кіборги вистояли, не витримав бетон” — ці слова назавжди залишаться символом мужності й сили українського духу.
Ми згадуємо героїв, які захищали Донецький аеропорт із 26 травня 2014 року до 22 січня 2015 року. Їхній подвиг — це приклад самопожертви, любові до Батьківщини та боротьби за свободу.🕊️
Сьогодні ми схиляємо голови перед їхньою відвагою🙏. Їхня пам’ять житиме в наших серцях, нагадуючи, що Україна — це про незламність, єдність і віру.
📚Заліщицька міська бібліотека запрошує читачів ознайомитися з книжковою виставкою "Вони вистояли, не вистояв бетон!".

четвер, 19 грудня 2024 р.

65-річчя від дня народження видатної української письменниці та поетеси Марії Василівни Матіос


🎉 Сьогодні, 19 грудня, ми відзначаємо 65-річчя від дня народження видатної української письменниці та поетеси Марії Василівни Матіос.
📚 Її творчість — це глибокі філософські роздуми, проникливі історії та дослідження людської душі. Особливе місце займає роман «Солодка Даруся», який став символом національної пам’яті. Ця книга відкриває правду про злочини радянського режиму та переносить читача в гірське село Черемошне на Буковині.
🏆 Марія Матіос — лауреатка Шевченківської премії, відзнак «Коронація слова» та «Книга року ВВС». Її твори оживають на театральній сцені, захоплюючи глядачів.

Картини міста не відпускають серце… (Кандидат економічних наук, дійсний член НТШ Америки Василь Лопух розповів про місто Заліщики у його спогадах)

Чи бувають спогади загубленими? Хтозна...

А може, й ні. Вони стають відродженими, коли лягають на папір або… з’являються, приміром, на Facebook-сторінці, в групі «Люблю Заліщики», що налічує понад дев’ять з половиною тисяч учасників з України та різних куточків світу.

Саме спогадам про рідне місто присвятив зустріч із краянами Василь Лопух – наш земляк, громадський діяч, економіст, кандидат економічних наук, дійсний член НТШ Америки. Чимало літ він живе в США. Але в Заліщиках мешкають батьки, сестра з родиною. Тож пан Василь часто навідує близьких йому людей. А спогади про наше містечко, дитинство та юність не відпускають його серце.
У читальній залі Заліщицької міської центральної публічної бібліотеки 12 грудня 2024 року зібралися поціновувачі літопису минулого і сьогодення своєї малої вітчизни.
Розпочала подію провідний бібліотекар Лілія Вонс, представивши завжди бажаного в нашій книгозбірні гостя. Він багато літ є меценатом бібліотеки: дарує цікаві, корисні й здебільшого рідкісні діаспорні видання. Василь Степанович як науковець-дослідник, перекладач часто є співавтором, автором книг-подарунків.
Учасникам зустрічі було запропоновано фільм-презентацію про земляка В.Лопуха. Відео підготувала директорка Заліщицької бібліотеки у 1992-2021 роках, заслужений працівник культури України Ольга Тракало.
Василь Степанович ознайомив слухацьку залу з уривками тексту «У пошуках загублених спогадів». Василь Лопух – людина активна і небайдужа. Спогади про Заліщики містили також порівняння та оцінки стану вулиць, благоустрою міста сьогодні.
Гість поділився розділами нової праці про життя своєї родини, яка потрапила в одну з хвиль української трудової еміграції до США. Відбулася досить жвава розмова з слухачами. Василь Лопух відповідав на питання.

Наприкінці зустрічі бібліограф Оксана Дяків провела книжковий аукціон на підтримку ЗСУ. Саме завдячуючи Збройним силам України, ми можемо жити і працювати.
Це був збір коштів на автомобіль для бойового підрозділу земляка-воїна Бориса Човгана. Його сестра Оксана Гарвасюк працює директоркою Будинку народної творчості села Іване-Золоте.
Книгу Єжи Стемповського «У долині Дністра», перекладену з польської мови, з коментарями Василя Лопуха, а також збірник праць «Гомін віків», виданий до 50-річчя Заліщицького краєзнавчого музею (редактор і директор закладу Віталій Каспрук), придбали: керівник комунального підприємства «Заліщики туристичні» Володимир Кулачковський та підприємець Олександр Смик. Інші учасники події долучилися до донатів на авто.
Життя Заліщиків залежить від кожного з нас. Маємо знати історію та дбати про майбутнє міста, підтримуючи ЗСУ.



пʼятниця, 13 грудня 2024 р.

"Бо українське слово - то зброя!" (Цікава зустріч із письменницею з Києва Олександрою Малаш (творчий псевдонім Саня Малаш))


 

«Вивчай українську, розмовляй українською – наближай перемогу!» – таке гасло Інтернет-платформи «Єдині» як потужного ресурсу з вивчення української мови. Саме у рамках діяльності цієї платформи – нестандартно і цікаво – відбулася творча онлайн-зустріч студентів та педагогів Відокремленого структурного підрозділу «Заліщицький фаховий коледж ім. Є. Храпливого НУБіП України» з письменницею і науковицею-філологинею, членкинею команди «Єдині» Олександрою Малаш.


Перекладачка, авторка-виконавиця пісень, лавреатка літературних конкурсів, кандидатка філологічних наук, наукова співробітниця у відділі мов України Інституту мовознавства ім. Олександра Потебні у царині літератури та музики творить під псевдо Саня Малаш.
Онлайн-гостя Заліщицької міської центральної публічної бібліотеки активно спілкувалася з модераторкою події, бібліографом Оксаною Дяків, студентами коледжу, викладачем закладу, істориком, автором численних ґрунтовних історичних, краєзнавчих книг-досліджень, розвідок Михайлом Сопилюком та науковцем-економістом, автором майже 30 наукових праць, дійсним членом НТШ Америки, уродженцем м.Заліщики Василем Лопухом, який багато років живе в США.

Саня Малаш розповіла про свої книги «Любові багато не буває», «Душа обирає наосліп» та «Злі історії з добрим фіналом».
До жвавого спілкування була залучена не тільки авдиторія в Заліщиках, але й онлайн-учасники з Київщини. Долучилися до зустрічі Богдана Стефанюк та Олександра Барбакар - літератори-учасники мистецької студії «Ліра» при Заліщицькій міській бібліотеці - та інші.

Запитання про улюблені книги українських авторів і плани на майбутнє прозвучали і від пані Ніни, мами письменниці, яка всіляко підтримує доньку в її творчих ідеях та пориваннях.
Під час події йшла мова про волонтерство й участь у ньому кожного з нас на підтримку воїнів ЗСУ. Адже вони щоденно жертовно борються за незалежність України проти ницого ворога-загарбника – росії.
Важливо, що студенти коледжу та їхні викладачі є волонтерами. І серед останніх їхніх справ була підготовка до роботи і плетіння маскувальних сіток на передову.
Приємно, що письменниця Саня Малаш відзначила роботу Заліщицької міської бібліотеки як осередку творчого спілкування і залучення до цього процесу сучасної молоді.
Такі зустрічі з молодими за віком авторами, але з власною твердою життєвою позицією, переконаннями засвідчують про перспективний розвиток сучасної української літератури. Бо слово – це зброя.