середу, 15 квітня 2015 р.

Усі ми мріємо про мир



          Щира, по-родинному тепла зустріч відбулась у Заліщицькій центральній районній бібліотеці із Степаном Михайловичем Навольським, бійцем батальйону «Збруч», який приїхав у коротку відпустку додому.
     Степан Михайлович – знаний у нашому районі підприємець, депутат районної ради, голова районної організації НРУ, а ще – щирий меценат, член громадської ради, що діє у нашій бібліотечній системі району.
     Впродовж багатьох років Степан Навольський і його родина активно фінансово підтримують бібліотечні установи. Зокрема, особливо вагомою є його допомога у відкритті бібліотечних інтернет-центрів, передплаті преси, придбанні необхідних товарів для ремонту приміщень. Активною була участь Степана Михайловича у багатьох заходах, організованих бібліотекою.
     Не припиняється телефонний зв'язок з воїном Степаном і тепер. Саме тому, мабуть, знайшов він час для відвідин нашої бібліотеки у переддень повернення в зону АТО. В той день відбулись короткі хвилини спілкування, а враження – незабутні.
     Від серпня 2014 року перебуває в зоні АТО Степан Михайлович. Він був одним із перших, хто добровольцем пішов захищати Україну. Спочатку несли службу на кордоні Криму і Херсонської області, а тепер на важливому Маріупольському напрямку.
     Сьогодні вся країна переймається болем і хвилюваннями за усіх бійців, які перебувають у зоні АТО. Багато патріотів нашої держави воюють там, захищаючи свободу, незалежність та територіальну цілісність України.
     Що зараз відбувається на Сході, як воюють наші земляки, про умови «існування» в місцях бойових дій, яку роль у цій війні відіграють волонтери, - про це та інше запитували ми Степана Михайловича Навольського. Цікавими були його відповіді про будні воїнів, розповіді про особливості служби, настрої місцевих жителів Донбасу та їх ставлення до українських військових і про особливо важливу підмогу волонтерів.
     У ті незабутні хвилини спілкування ми впевнились, що поки є такі сміливі і відважні люди, - наша країна нездоланна. Бо побачили ми в очах Степана Навольського – віру, впевненість і тверде переконання: «Ми – повернемось, ми – переможемо».
     Цю безмежну любов до України успадкував Степан Навольський від своїх батьків, які були насильно вивезені і відбували покарання за мрії про вільну Україні у далекому Сибірі.
     Велику моральну підтримку черпає воїн Степан від братів і своєї родини.
     Розчулені почутим, ми задумались у ті миті про вічне поняття – любов до Батьківщини. Про що думає людина, яка йде захищати вітчизну? Що значать на війні братерство і дружба? Про що найчастіше думається? Де та тонка лінія між життям і смертю?
     І тільки після цього короткого спілкування ми зрозуміли, які почуття викликають у Степана Навольського і його бойових побратимів – наших краян здавен важливі слова - «незалежний, вільний, захисник-миротворець…» і що готові вони віддати душу й тіло за наш спокій і мир.
     Ми побажали дорогому нашому краянину і всім воїнам-захисникам: мирного неба, перемоги, здоров’я, любові і якнайшвидшого щасливого повернення до рідних домівок і родин, Божого благословення і опіки.

Немає коментарів: