Щира,
по-родинному тепла зустріч відбулась у Заліщицькій центральній районній
бібліотеці із Степаном Михайловичем Навольським, бійцем батальйону «Збруч»,
який приїхав у коротку відпустку додому.
Степан Михайлович – знаний у нашому районі
підприємець, депутат районної ради, голова районної організації НРУ, а ще –
щирий меценат, член громадської ради, що діє у нашій бібліотечній системі
району.
Впродовж багатьох років Степан Навольський
і його родина активно фінансово підтримують бібліотечні установи. Зокрема,
особливо вагомою є його допомога у відкритті бібліотечних інтернет-центрів,
передплаті преси, придбанні необхідних товарів для ремонту приміщень. Активною
була участь Степана Михайловича у багатьох заходах, організованих бібліотекою.
Не припиняється телефонний зв'язок з
воїном Степаном і тепер. Саме тому, мабуть, знайшов він час для відвідин нашої
бібліотеки у переддень повернення в зону АТО. В той день відбулись короткі
хвилини спілкування, а враження – незабутні.
Від серпня 2014 року перебуває в зоні АТО
Степан Михайлович. Він був одним із перших, хто добровольцем пішов захищати
Україну. Спочатку несли службу на кордоні Криму і Херсонської області, а тепер
на важливому Маріупольському напрямку.
Сьогодні вся країна переймається болем і
хвилюваннями за усіх бійців, які перебувають у зоні АТО. Багато патріотів нашої
держави воюють там, захищаючи свободу, незалежність та територіальну цілісність
України.
Що зараз відбувається на Сході, як воюють
наші земляки, про умови «існування» в місцях бойових дій, яку роль у цій війні
відіграють волонтери, - про це та інше запитували ми Степана Михайловича
Навольського. Цікавими були його відповіді про будні воїнів, розповіді про
особливості служби, настрої місцевих жителів Донбасу та їх ставлення до
українських військових і про особливо важливу підмогу волонтерів.
У ті незабутні хвилини спілкування ми
впевнились, що поки є такі сміливі і відважні люди, - наша країна нездоланна. Бо
побачили ми в очах Степана Навольського – віру, впевненість і тверде
переконання: «Ми – повернемось, ми – переможемо».
Цю безмежну любов до України успадкував
Степан Навольський від своїх батьків, які були насильно вивезені і відбували
покарання за мрії про вільну Україні у далекому Сибірі.
Велику моральну підтримку черпає воїн
Степан від братів і своєї родини.
Розчулені почутим, ми задумались у ті миті
про вічне поняття – любов до Батьківщини. Про що думає людина, яка йде захищати
вітчизну? Що значать на війні братерство і дружба? Про що найчастіше думається?
Де та тонка лінія між життям і смертю?
І тільки після цього короткого спілкування
ми зрозуміли, які почуття викликають у Степана Навольського і його бойових
побратимів – наших краян здавен важливі слова - «незалежний, вільний,
захисник-миротворець…» і що готові вони віддати душу й тіло за наш спокій і мир.
Ми побажали дорогому нашому краянину і
всім воїнам-захисникам: мирного неба, перемоги, здоров’я, любові і
якнайшвидшого щасливого повернення до рідних домівок і родин, Божого
благословення і опіки.
Немає коментарів:
Дописати коментар