Поезія душі Євгена Безкоровайного

 Літературні заходи до 70-річчя від дня народження  українського поета, публіциста, редактора, громадського діяча Тернопільщини Євгена Безкоровайного відбуваються  в Заліщиках і в  селах нашого району.

 Бо життєві і творчі дороги  завжди повертали нашого краянина у рідне село Ворвулинці  яке вважав  найкращим, і саме таку назву дав автор своїй книжці «Для  мене ти найкраще на землі…». Написано і сказано ним  багато  і про рідне Наддністров’я.

 З любові зіткана  творчість,  як і пам'ять  людей про Євгена Безкоровайного, який запам’ятався багатьом із нас  своїм закличним побажанням: «Нехай ніколи не міліють джерела  нашої любові».

 Саме ці слова  як і ще багато інших,  мудрих, зважених  і написаних автором віршів, публіцистичних статей, пережитих епізодів із життя використали працівники Заліщицької центральної районної  бібліотеки, організувавши зустріч-спогад «Поезія душі Євгена Безкоровайного» у Заліщицькій  ЗОШ  ім.О.Маковея, в якій він  навчався  і здобув середню освіту.

 Із цікавістю  знайомились учні-старшокласники,  їх  вчителі, шанувальники творчості, громадськість міста з пам’ятними  біографічними    відомостями і з творчим доробком Євгена Івановича.

 Особливий інтерес  викликали спогади  Василя Сопівника  про колишнього його однокласника,  який  наводив цікаві  приклади із шкільного життя. Вже тоді  Євген Безкоровайний  писав вірші,  був активним лідером,  і навіть намагався, хоч було це звісно ж наївно,  по-дитячому, але  створював  із числа друзів,  з якими жив у шкільному гуртожитку,  український уряд, в якому  був його прем’єр-міністром.

 Журналіст Петро Мельник згадував про роки спільної праці  в редакції районної газети.

 Про творчу скарбницю поета  говорила Оксана Дяків – редактор районного  часопису «Колос»,  автор статті у пресі «Дарував людям  кришталеву  мрію Євген Безкоровайний».

 У минулому вчитель рідної мови та літератури  в школі ім.О. Маковея,  дружина письменника і редактора  заліщицької районки Петра Ковальчука  – Ірина Олексіївна Ковальчук  щиро ділилась своїми спогадами про Євгена Безкоровайного. Саме Петрові Івановичу Ковальчуку  творив присвяти і  називав з любов’ю і вдячністю своїм батьком. А вже  пізніше  також  напише  він про це у своїх  спогадах.  Ірина Олексіївна  говорила вдячні слова  на адресу  Євгена – за  пам'ять  і за  його сприяння у видані книг свого наставника  та  про  нього  і як їх  редактору.

 Поезії Євгена Безкоровайного  декламували учні-старшокласники школи ім.О.Маковея: «Поверни мене, мамо, у сни» ( Ольга Боднар),  «Ще в  однім натомленім вікні» (Ростислав Вонс), «Щастя» (Андріана Шпортак), «Минаюся як білий цвіт зорі» ( Вікторія Антоновська), «Благословення»

(Святослав Довбуш), «Пісня» ( Валентина Колесник). 

 Усі присутні  на цій літературній зустрічі мали можливість  переглянути пам’ятні фотосвітлини  і відеосюжети  про життя і творчість письменника,  послухати збережений  у записах його голос і відтворений  у спогадах з пам’яті  образ нашого талановитого земляка.

  На завершення  з подячним словом  звернувся директор опорної  Заліщицької школи  Володимир Бенев’ят, який також пригадав і свої життєві зустрічі з Євгеном Безкоровайним.