Вірю в майбутнє твоє, Україно!
Першою формою української державності була Київська Русь, спадкоємницею її стала Галицько-Волинська держава, яка об'єднала всі етнічні українські землі. Демократичні засади української державності формувались на Запорізькій Січі і знайшли своє продовження в козацькій державі Богдана Хмельницького.
З втратою державності Україною в кінці 18ст.національна ідея не зникла, завдяки Г.Сковороді, Т.Шевченкові, Л.Українці, І.Франкові.
Події українського життя 19ст. стали підгрунтям української демократичної революції 20ст. доби Центральної Ради, Гетьманату та Директорії.
Українська національна ідея довгі часи була віковічною мрією українського народу. Ця мрія гуртувала кращих представників українства, надихала їх на героїчну працю і боротьбу.
Прорахунки у внутрішній та зовнішній політиці призводили до періодичної втрати нашої державності, до того, що українська національна ідея не була реалізована. Саме 20 століття закінчилося перемогою - проголошенням та утвердженням незалежної Української держави.
У сьогоднішньому державотворенні ми маємо винести уроки на майбутнє.
Власне, жорстока й ненастанна боротьба за свою державність і є головним змістом української історії уже 21ст. Тому Україна сьогодні є воюючою за власну волю, за власну незалежність, за власну націю.
Немає коментарів:
Дописати коментар