Людяність і жорстокість… Між цими характеристиками людської поведінки – вся історія людства. Трагедія Бабиного Яру - одна з жахливих сторінок періоду Другої світової війни і символ Голокосту. Під фашистськими гаслами з 1941 почалося методичне фізичне винищення євреїв, з 1942 починається ескалація звільнення «життєвого простору» від українців та поляків. 29–30 вересня 1941 року в київському урочищі нацисти вчинили масовий розстріл. Це криваве дійство стало початком конвеєра смерті. Знищували людей за національними, політичними та соціальними ознаками. Крім євреїв (вбито понад 33 000 осіб), тут також обірвалося життя багатьох українських патріотів, зокрема членів Організації українських націоналістів та поетки Олени Теліги. Жертвами розправ стали ще тисячі ромів, радянських військовополонених і пацієнтів психіатричної лікарні. Загальна кількість загиблих у Бабиному Яру оцінюється в понад 100 тис. осіб. Після завершення війни радянська влада намагалася стерти цю страшну подію з колективної пам'яті, і таке злочинне замовчування призвело до страшних трагедій в подальшому.
Бабин Яр в Україні став заповідником та національним місцем скорботи. Тут встановлені пам’ятні знаки та пам’ятники. Сучасна Україна щороку вшановує жертв цього лиха на державному рівні, щоб ще раз наблизитись до правди про свій народ.
У читальній залі міської бібліотеки експонується виставка-реквієм «Бабин Яр: пам’ять на тлі історії». На ній представлені монографії, архівні дослідження, документальні розповіді очевидців, тематична проза як українських, так і зарубіжних авторів. Користувачі бібліотеки мають можливість детальніше ознайомитись із кожним представленим виданням.
День пам'яті трагедії у Бабиному Яру — це не лише данина поваги загиблим, але й нагадування про важливість вивчення правдивої історії як важеля запобігання злочинам проти людяності.
Немає коментарів:
Дописати коментар