Вчорашнього листопадового вечора в Заліщицькій міській бібліотеці відбулася цікава реально-віртуальна подорож на старенькій «Побєді» в часи 90-их років ХХ століття.
Читальна зала нашої книгозбірні на кілька годин перетворилася на справжню часову капсулу. Чергове засідання «Читацької вітальні» у рамках проєкту «Коло підтримки» цього разу нагадувало не сухе академічне обговорення літературного твору, а гамірний, теплий і вибухово-креативний перформанс. Головним приводом для зустрічі стало просочене особливим гумором видання Андрія Кузьменка (Кузьми Скрябіна) «Я, «Побєда» і Берлін».
Режисеркою емоцій та магії психосоціальної терапії цієї незвичайної ретро-мандрівки виступила клінічна психологиня Юлія Воробель. Вона вкотре філігранно довела: психосоціальна підтримка – це не завжди специфічні психологічні вправи чи виснажливі діалоги про важкі особисті переживання людини в кабінеті психолога. А це, перш за все, безпечна гавань для наших спогадів, простір для гумору та усвідомлення тих складних трансформацій, які кожен із нас пройшов протягом життя.
З легкістю висококваліфікованої фахівчині пані Юлія розгорнула перед присутніми калейдоскоп інтерактивних форматів, не залишивши в залі жодного байдужого спостерігача.
Почалося дійство з оригінального «екскурсійного маршруту»: п’ятірка екскурсоводів із числа учасниць провели авдиторію основною лініює та кулуарами сюжету. А вже за деякий час опісля читальна зала бібліотеки в Заліщиках перетворилася на гомінливу студію телевізійного ток-шоу. «Додзвонювачі»-персонажі книжки з зали наживо «виходили у прямий ефір», ставлячи головним героям найнесподіваніші, гострі та кумедні запитання. Гра, імпровізація та гумор були наче фотоспалахи 90-их років на фоні атрибутів того часу: касетного магнітофона, раритетних касет та інших артефактів тієї доби. У повітрі ніби знову зазвучав знайомий шурхіт магнітофонної стрічки – символу першого ковтка свободи, молодіжного драйву.
Справжньою окрасою вечора стали деякі надзвичайно креативні гості «Читацької вітальні», які з натхненням відгукнулися на пропозицію пані Юлії Воробель підтримати дрес-код у стилі 90-их років. Бібліотека миттєво заграла барвами минулої епохи: джинси, яскраві блузки, лосини, широкі пояси та ефектні зачіски, а ще музика тих років приваблювали погляди присутніх.
Учасники заходу занурилися в океан спогадів. Старші присутні ділилися власними життєвими історіями про епоху зламу століть з її дефіцитами, «мільйонерами» та їхніми мільйонами в купонах, побутовими хитрощами, але водночас із душевним теплом і надією. Молодше покоління підхоплювало розмову, переповідаючи спогади своїх батьків, сторінки прочитаних книг. Згадували все: від таємниць тогочасної моди до особливого відчуття дружби, коли навіть напіврозвалена «Побєда» здавалася найкращим автомобілем у світі, якщо поруч були вірні друзі.
Книга Андрія Кузьменка в контексті роботи «Кола підтримки» відкрилася з абсолютно нового, терапевтичного боку. Це не просто збірка кумедних історій про поїздку до Берліна з манекенами в автомобілі. Це оповідь про те, як залишатися самим собою в нестабільні часи, зберігати оптимізм, коли все довкола йде не за планом. А коли план рушиться, то починається справжня пригода!
Навіть ті гості, які не встигли прочитати книгу до зустрічі, легко та природно влилися у загальне дійство, адже мова щирості, спогадів і гумору є зрозумілою кожному без попередньої підготовки.
Цей вечір 3 листопада 2026 року переконав усіх присутніх: Заліщицька міська центральна публічна бібліотека вже давно вийшла за межі звичайного книгосховища. Вона стала справжнім осередком душевного затишку, культурним центром і гаванню, де відновлюються ресурси містян.
Висловлюємо щиру вдячність пані Юлії Воробель за її креативний підхід, високий професіоналізм, психологічний такт і вміння перетворити літературне обговорення на яскраве дійство для душі.
Спасибі всім учасникам та особливо дівчатам за їхній артистизм, сміливість втілення ретро-образів, а також подяка всім за активність, створення неповторного інтелектуального товариства, а ще – артефакт-фотосесію на завершення зустрічі.
Подорож у 90-ті на старенькій «Побєді» успішно закінчилася, але тепло цієї зустрічі зігріватиме нашу читацьку спільноту.
І ще один висновок. Нині психологічний ресурс можна знайти у найпростіших речах: у спілкуванні однодумців, у відчутті приналежності до спільноти та в розумінні того, що навіть після найскладнішої дороги завжди настає світанок.
Тож запрошуємо нових читачів активніше долучатися до нашої «Читацької вітальні»!
Наступна книга, яку будемо обговорювати, це – «Доця» авторки Тамари Горіха Зерня.
Беріть книжку в нашій бібліотеці, читайте і стежте за анонсами щодо її обговорення на цій сторінці Заліщицької МЦПБ!
