вівторок, 30 листопада 2010 р.

Чарівна молодості мить

Осінь… - пора барвистих снів, нестримних роздумів,надій, а ще пора нових віршів…

Саме один із останніх осінніх днів – 21 листопада зібрав членів Клубу творчої молоді міста Заліщики у дружньому поетичному колі. Тема, яку підготувала на цей раз бібліотекар юнацького абонементу Л. І. Вонс, звучала так: «Чарівна молодості мить». Присвячена вона була Міжнародному Дню студента – святу найбільш творчої і амбітної частини нашого суспільства.

Майбутнє належить молодим, сповненим життєвої енергії людям. Бо державі вже сьогодні потрібні наші знання, реальний внесок у розбудову демократичної процвітаючої України. Студентська молодь вразлива до неправди, але немає страху і швидше творить те, що старше покоління робить роками.

Справді, глибока патріотичність і любов до свого краю прозвучала у поезіях юних поетів. Особливо слід відзначити студентку Наталію Гандзюк. Філософські роздуми, пориви до незвіданого і пошуку відповідей на одвічні людські питання знайшли відображення у віршах студентки Мар’яни Палагнюк .

Учасники радо привітали нову членкиню Клубу – Марію Юрчишин – ученицю восьмого класу ЗОШ с. Іване-Золоте. І хоч Марійка зараз наймолодша серед своїх друзів по перу, в поезії вона не боїться піднімати такі суспільноважливі теми, як: сім’я, Батьківщина, духовність…

Поділилася своїми думками з поетами – початківцями завжди бажана гостя Клубу творчої молоді – Мирослава Мединська-Ковальчук.

На засіданні клубу згадали іншу, не менш важливу дату – 9 листопада – День української писемності та мови. Адже, як говорив П. Мирний: «Найбільше і найдорожче добро кожного народу – це його мова. Ота жива схованка людського духу. Його багата скарбниця, в яку народ складає і своє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почуття».

Для молодих поетів мова є своєрідним ключем, яким вони відкривають серця інших людей, небайдужих до поезії. І як би стрімко не розвивався науково – технічний прогрес, на мою думку, ніщо і ніколи не зможе замінити живого слова.

Тому хочеться побажати всім людям, благословенним Музою, не згасити в собі вогонь справедливості, щоб ніколи не вичерпалося джерело натхнення, а наполегливість допомагала здійснити всі заповітні мрії і життєві плани!

Пам’ятаймо слова російського письменника А. П. Чехова: «Писати потрібно так, щоб словам було тісно, а думкам просторо».

Лілія Іванівна підготувала для юних дарувань огляд нових та дарункових надходжень до юнацького абонементу.

Талант

Життя біжить. Куди?Не знаю.

Та не спинити цю ходу.

Люди живуть і помирають,

Шукаючи свою мету.

А я знайшла уже, здається,

Оте призначення в житті.

Воно віршами з неба ллється,

Дарунок Божий це мені.

Тепер важливо не згубити

Іскру таланту у тенетах.

Потрібно жити і творити

Велике Слово з уст Поета.


Мар’яна Палагнюк,

член Клубу творчої молоді


пʼятниця, 1 жовтня 2010 р.

Кращі педагоги Заліщанщини удостоєні премії ім. Осипа Маковея

Відповідно рішення сесії Заліщицької районної ради від 24 листопада 2009 року «Про районну педагогічну премію ім. Осипа Маковея» та відділу з питань освіти Заліщицької районної державної адміністрації визначено і вручено премії кращим педагогічним працівникам району. Іменної премії удостоєні:
У номінаціях:

«Кращий керівник навчального закладу»:

Царьова Ольга Степанівна - директор Заліщицької державної гімназії ім. Братів Гнатюків.

«Кращий педагогічний працівник»:

Вікирчак Олександр Костянтинович – вчитель біології Заліщицької державної гімназії ім. Братів Гнатюків.
Котик Леся Костянтинівна – вчитель фізики Заліщицької спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів ім. О. Маковея
Копичинська Оксана Михайлівна – вчитель математики ЗОШ І-ІІ ступенів с. Дзвиняч

«Кращий керівник позашкільного закладу»:

Боднар Ігор Романович – керівник гуртків Заліщицького районного будинку дитячої та юнацької творчості

пʼятниця, 10 вересня 2010 р.

Яскрава зіронька юного співака



Давня мудрість говорить, що коли народ вшановує талант, тоді на землі торжествує найвища духовна справедливість.

Нещодавно спалахнула у нашому краї яскрава зіронька юного виконавця українських пісень Віктора Чернічки. Його батьки, вчителі, односельчани із Дунева розповідають про те, що цей вродливий, енергійний і по-дитячому щирий хлопчина привернув до себе увагу ще у 3-х річному віці. Уже тоді він виконував мелодійні пісні, хоч, можливо, ще й не розумів змісту слів, бо чув їх тільки у виконанні дорослих. Гарно декламує Вітя вірші, які пропонують йому прочитати організатори літературно-музичних заходів – сільський бібліотекар Ольга Кравчук, вчителі Дунівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів, священик о. Роман та інші.

Третій рік займається з юним співаком Олександра Адамівна Іліщук, керівник гуртків Заліщицького будинку дитячої та юнацької творчості. У минулому році В. Чернічка розпочав навчання у Заліщицькій музичній школі, займається по класу фортепіано у викладача Ярослава Гринишина. Не легко доводиться хлопчикові добиратись за 30 кілометрів до районного центру, особливо в осінньо-зимову пору.

У творчій біографії Віктора Чернічка є вже вагомі здобутки. Перша перемога окрилила у 2007 році, коли виборов перше місце у Всеукраїнському конкурсі «Талановиті діти України» (м. Тернопіль), і друге місце на Всеукраїнському конкурсі дитячої та юнацької творчості «Знай і люби свій край», а також на Всеукраїнських фестивалях дитячої та юнацької творчості «Таланти твої, Україно», «Мистецтвом юних сяє Тернопілля» .

У 2008 році наш юний співак здобув перше місце на обласному конкурсі-фестивалі у місті Тернополі і став лауреатом V-го Всеукраїнського конкурсу «Таланти багатодітної родини».

Помітили здібності нашого юного виконавця і у м. Мукачево. На XI-ому регіональному дитячо-юнацькому фестивалі естрадної пісні «Різдвяна зіронька», 2008 року і на XIII-ому Всукраїнському фестивалі-конкурсі «Різдвяна зіронька» 2010 року він виборов 3-тє місце.

Цьогоріч Віктор Чернічка переміг у Всеукраїнському конкурсі «Зорецвіт» - перше місце (м. Тернопіль). У 2010 році побував наш юний краянин на Міжнародному фестивалі «Всі ми діти твої, Україно!» який проходив у дитячому центрі «Молода гвардія», м. Одеса.

Юний виконавець став улюбленцем талановитих ровесників з України, представників української діаспори від громад-меншин, посланців із Канади, США, Сербії, Грузії, Литви, Естонії та інших країн.

В. Чернічка удостоєний II-го місця на заключному Міжнародному конкурсі-фестивалі «Усі ми діти твої, Україно!». Радіє юний виконавець пісень за високу оцінку, яку дав йому Олег Марцинківський - голова журі конкурсу, народний артист України. Знаний співак цікавився творчою долею сільського хлопчини, запросив його на гостину до свого дому, дав багато добрих порад, а головне – вселив віру дитини у творче майбутнє.

Велику вдячність адресують Віктор Чернічка і його батьки Степанові і Оксані Навольським – подружжю підприємців, які сприяли коштами талановитій дитині, і не тільки для участі у цьому престижному фестивалі-конкурсі, але й в оздоровленні, змістовному відпочинку на узбережжі моря.

Окрилений перемогами і високими оцінками – учасник дитячих конкурсів-фестивалів В. Чернічка нещодавно вирішив спробувати свої сили на Міжнародному конкурсі «Кришталеві грона» у м. Виноградово Закарпатської області. Матеріально підтримав його міський голова Володимир Бенев`ят.
Щиро радіє юнак, бо організатори конкурсу у Виноградово вручили йому диплом і Медаль, цінний дарунок – відеоплеєр.

Сценічне вишите вбрання синові готує його мама, яка вкладає у вишиття материнське тепло і любов. Мабуть, тому у репертуарі В. Чернічка є пісні – присвяти мамі, а також батькові. Співучий хлопчина хотів би взяти участь у фестивалі, що незабаром буде проводитись на Донеччині, куди його гостинно запросили організатори мистецького заходу.

Мамині узори і техніка виконання вишиванок подобаються усім, хто слухає спів юного виконавця. Учасниками конкурсу у Виноградово були делегації з Ізраїлю, Росії, Грузії, Білорусії, Молдови, Замбії, Нігерії, Казахстану, Вірменії. Дехто з них виявив бажання залишити собі на згадку пам’ятні фото з юним краянином, належно оцінивши не тільки його виконавські здібності, але й красу вишиванок.


Щиро радіємо за успіхи Віктора Чернічка і бажаємо йому нових перемог. А щодо народної мудрості про вшанування таланту, то закликаю усіх людей доброї волі, цінителів дитячого співу - сприяти цьому торжеству.

Ольга Тракало,
Заслужений працівник культури України.

середа, 25 серпня 2010 р.

Молоді ковалі із Товстого

У селищі Товсте знають і поважають родину Івана Гудими – професійного художника, митця. Разом із дружиною Ольгою вони навчались у Косівському технікумі народних художніх промислів, працювали в Товстенському професійно-технічному училищі, де відкрили відділи обробки металу і кераміки.

Тепер І.В. Гудима займається ліпкою, обробкою металу, виготовляє скульптури, має власну домашню майстерню.

Любов до художньої справи батьки прищепили і своїм дітям. Брати Гудими – студенти Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв. Василь освоює монументально-декоративний розпис, а Михайло навчається на кафедрі художньої обробки металу.

Кілька років тому юнаки стали на шлях послідовників Сварога. У домашній кузні виготовляються ковані вироби, які вдало поєднуються із вітражами. Останнім часом виникло чимало проектів з констеляцією. Своєю майстерністю ділиться Василь: «Ми зробили річ із констеляцією, там заклепка велика з однієї сторони – це просто кома і п’ять крапок, а якщо перевернути – то це п’ять ком і крапка». Василь є принциповим противником нанесення фарби на твори з металу. Він використовує тільки лак. «Метал має бути таким, яким він є», - стверджує коваль-художник.

Незважаючи на напружений робочий графік, брати знаходять час і для творчих пошуків, беруть участь у виставках, фестивалях, різних мистецьких проектах та проводять майстер-класи з ковальства, відвідують культурно-мистецькі заходи. На Святі ковалів, яке проводилось в Івано-Франківську, в травні 2008 року, вони демонстрували спільну роботу за мотивами поета Юрія Завадського. Вірш поета викували в металі. За цей витвір вони були нагороджені дипломом. Працювали в кузні на етнофестивалі у селищі Уніж. І саме кований тризуб братів Гудимів було обрано офіційним символом цього справді вражаючого дійства. В грудні 2006 року Василь отримав подяку голови правління Тернопільської обласної організації Національної спілки художників України за участь у виставці молодих художників Тернопільщини.

20 вересня 2009 року в Донецьку проходив ХІ Міжнародний фестиваль ковальської майстерності «Парк кованих фігур», в якому активну участь брали Михайло і Василь Гудими, за що були нагороджені дипломами.

16-18 жовтня 2009 року в середмісті Львова відбувся ІІІ Всеукраїнський ковальський фестиваль «Залізний лев – 2009» на якому диплом за мінімалізм образу «Жіночі руки» було вручено Гудимі Михайлу і Гудимі Василю.

6 травня 2010 року у Барселоні репрезентували книгу «Ротврот» українських поетів, обкладинку у залізі до якої здизайнували Василь та Михайло Гудими.

У Косівському інституті організували виставку робіт Михайла Гудими. Молоді мрійники реалізують творчий потенціал, віддзеркалюючи у металі своє бачення навколишнього світу. І вже сьогодні вони розмірковують над перспективами розвитку системи навчання майбутніх ковалів: «Ідеально було б мати власний навчальний заклад розташований десь у горах і там ретельно готувати до рівня справжніх майстрів трьох-чотирьох студентів».

Бажаємо творчих успіхів молодим митцям-послідовникам ковальського ремесла, яким здавен славиться Україна.

вівторок, 29 червня 2010 р.

Відвідайте сайт Товстенської бібліотеки

Ольга Тракало



Користувачі глобальної мережі Інтернет, уродженці Товстого і всі ті, хто цікавиться його історією, прагнуть більше дізнатись про сучасне життя, тепер зможуть відвідувати сайт Товстенської бібліотеки http://library-tovste.at.ua/

Нещодавно товстенські бібліотекарі разом із працівниками Заліщицької центральної районної бібліотеки створили веб-сайт Товстенської книгозбірні.

Цікаву інформацію про Товсте від минулого і до сучасного описали у рубриках: «Наше рідне селище», «Товсте сьогодні», «Наша книгозбірня», «Відомі краяни», «Пам’ятки архітектури та культури», «Події з історії Товстого» та інші.

У 2003 році за сприяння Посольства США в Україні відкрито інтернет-центр у бібліотеці. З тих пір багато мешканців уже користуються новою послугою. Доступ до інтернету – безкоштовний. Тут діти і молодь опановують навики користування комп’ютером, черпають інформацію для навчання і проводять дозвілля. Дорослі - використовують можливості листування електронною поштою, знайомляться з інтернет-ресурсами при допомозі бібліотекарів.

Уже тепер до ресурсів глобальної інтернет-мережі належить і сайт Товстенської бібліотеки, а його автори чекають відгуків та пропозицій на гостьовій сторінці, яку просять відвідати.

четвер, 17 червня 2010 р.

Молодість - час окрилених мрій і

творчого дерзання

Створюючи людину, Бог наділив її Розумом і Душею, щоб вона могла з їх допомогою керуватися в бурхливому вирі життя.

Кожен етап людського буття по-своєму особливий і цікавий.

Молодість - найкраща пора життя будь-якої людини. Як перші проліски пробиваються до сонця, розпускаються перші бруньки, так молодість чарує своєю красою.

Напередодні Дня молоді, що відзначається щорічно, починаючи з 1944 року в останню неділю червня, хочеться подискутувати на тему: «Хто це, молодь України? Хто ці молоді люди,за якими критеріями їх визначають?».

Молодь – це сила, здатна змінити життя країни, весь світ. Вона виходить за рамки, руйнує стереотипи, шукає нові шляхи вирішення проблем. Часто такі новації з недовірою сприймаються суспільством, зазнають критики, проте вони мають право на існування. В молодості ми закладаємо певні життєві ідеали, цінності, вчимося бути самостійними, рішучими. Часто незмінним помічником того є юнацький максималізм, який дає змогу не боятися нічого, прагнути багато. Молодь не хоче відчувати себе зайвою на полотні сучасного українського суспільства, вона хоче бути соціально активною, бажаючи змін на краще.

Члени Клубу творчої молоді активно сприймають життя, наповнюють його змістовно та повноцінно своєю творчістю. А хочеться думати, що згодом не шкодуватимуть, що певний період минув не так як хотілося б. Мабуть, саме життя кличе до поетичного слова обдаровану молодь. Можна по-різному оцінювати їх стиль і творчу манеру, але одне незаперечне: це цікаво. Це - реальні долі. Це - характери.

Сьогодні активними членами Клубу творчої молоді є медична сестра Товстенської лікарні Ольга Кухта, авторка збірки «Яблука любові» Наталка Царук, студенти агроколеджу Палагнюк Мар`яна, Гуйван Катя, Гандзюк Наталя, Левинська Ліля, Гладик Іванна, Волощук Юля, Краснюк Володя; учнівська молодь: Тракало Олеся, Хомів Оля, Шишкова Оксана, Кікіс Галя, Боднар Олена та інші.

Саме у нашому Клубі презентували авторські поетичні збірки Тарас Середюк, Наталя Бежук, Ірина Хомишин, Ірина Вікирчак, Христина Буринюк із Заліщик, Таня Рикуник із Лисичник, Марія Муль із Буряківки, Надія Сасанчин із Садок, Наталя Царук із Голіград та інші наші юні краяни, чиї поезії надруковані в збірках творів молодих літераторів Тернопільщини «Перші ластівки». У багатьох із них по-різному складались долі та зв'язок із ними не обірвався. Тепер, проживаючи в різних куточках світу, вони часто відвідують сайт бібліотеки, продовжують спілкування, діляться своїми надбаннями і радіють за успіхи інших.

Багато молодих людей у творчому Клубі виносили на обговорення свої перші авторські спроби, розділяли успіх творчих здобутків своїх колег.

Впродовж багатьох років наставниками творчої молоді – членів бібліотечного молодіжного Клубу є журналісти, поети, автори поетичних збірок Олег Вістовський та Петро Мельник, педагог Мирослава Мединська-Ковальчук та інші.

У рубриці "Клуб творчої молоді" на сайті ЦБС http://zallibrary.hmarka.net/ можна ознайомитись із творчим доробком тих, хто творить, викристалізовує слово. Юні поети діляться своїми думками про те, чи є цікава їх молодість, змушують задуматися про цей важливий і насичений етап життя усіх і, нарешті, спроба визначити, чи легко бути молодим, адже для успіху є все: знання, бажання, можливість, віра у свої сили.

 

пʼятниця, 7 травня 2010 р.

Сторінка з історії краю

Пам’ятаємо, шануємо імена захисників Батьківщини

З липня 1941 року по квітень 1944 року – м. Заліщики перебувало під німецько-фашистською окупацією. 24 березня 1944 року 20-а механізована бригада (командир – полковник А.Х Бабаджанян) Першої гвардійської танкової армії звільнила Заліщики від німецьких фашистів і успішно форсувала тут Дністер.

За героїзм при форсуванні Дністра присвоєно звання Героя Радянського Союзу полковникові А.Х. Бабаджаняну , капітану С. Д.Осипову, старшому лейтенантові С.Я. Устименку , сержантам В.Г. Кочерову, О.П. Синіцину, рядовому І.Х.Календюку.

Спільно з 20-ою мехбригадою громили ворога в Заліщиках 434-й гвардійський зенітно-артилерійський полк 6-ї зенітно-артилерійської дивізії, 294-й винищувально- протитанковий артилерійський полк, 3-я понтонно –мостова бригада РГК.

Вигнала німецьких нацистів із Заліщанщини у квітні 1944 року 129-а гвардійська стрілецька дивізія (командир- генерал –майор С. М. Бушев).

Мешканці краю захищали рідну землю на фронтах Великої Вітчизняної війни, багато з них не повернулося з поля бою.

Пам’ять про полеглих воїнів увіковічена в усіх населених пунктах району. На братських могилах, пам’ятниках, обелісках викарбувано імена загиблих.

У 1972 році неподалік р. Дністер у Заліщиках піднявся в небо обеліском меморіальний комплекс «Героям форсування Дністра»

…І зринають у пам’яті рядки з вірша поета Володимира Вихруща – звернення до ветеранів війни:

Про вас пісні писатимуть, поеми,

Про вас шумлять каштани, ясени

Наш милий край, Заліщики зелені

Вам вдячні за повернення Весни!