Перепоховання Тараса Шевченка на Чернечій горі поблизу Канева – це дуже символічна подія, яка демонструє прив’язаність тонкої творчої натури, патріота-мрійника до рідної землі. Це палке бажання – спочити на київських кручах пророк зафіксував у своєму заповіті, а друзі виконали його.
Після п’ятдесяти восьми днів перебування у Петербурзі, домовину з тілом Шевченка було перевезено та перепоховано на Чернечій горі, яку від тоді називають ще «Тарасовою горою».
«Уволили твою волю,
Друже незабутий,
І при смерті, як при жизні,
Твій путь многотрудний!
Ходять хмари кругом сонця,
Вітер подихає,
Шумить Дніпро під човнами,
Тебе проводжає…»
Бібліотеки громади організовують заходи пам’яті і шани, які присвячуємо Тарасу Шевченкові, письменнику, творцю і сівачеві української славної історії.
Про організовані урочини пам’яті Т. Шевченка в Заліщиках у 30-40-х роках семінаристами та гімназистами читаємо у книзі Василя Вериги «Там, де Дністер круто в’ється».
Історичними пам’ятками про генія – українця є встановлена Пам’ятна дошка на будівлі колишнього Народного дому в Заліщиках (тепер пошта) на честь 100-літнього ювілею Кобзаря, а на будинку міської музичної школи – до 175-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка.
На його славу споруджено пам’ятники у Заліщиках та багатьох селах громади. Іменем Т. Шевченка названо вулицю у місті.
У 60-х роках біля пам’ятника Т. Г. Шевченку була висаджена верба, пагони якої привезли українські письменники з Мангишлаку до Львова, а потім, за сприяння відомого нам письменника Романа Лубківського, передали їх до Заліщик.
Буревій зламав могутнє дерево. Проте, небайдужі заліщани, за сприяння відділу культури, туризму, молоді та спорту надщепили зламані гілки і виростили саджанці.
На дорослому абонементі МЦПБ, з нагоди 164-ої річниці перепоховання Тараса Григоровича Шевченка, відвідувачів чекає книжкова виставка “В Україну- назажди».
Немає коментарів:
Дописати коментар