35 РОКІВ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ: ЦІНА СВОБОДИ

 

У Заліщицькій міській центральній публічній бібліотеці відбувся захід-реквієм «35 років Незалежності України: ціна свободи».

Це була не просто розповідь про історичну дату. Це була щира розмова про Україну: її складний і героїчний шлях, боротьбу за свободу, незламність українського народу та високу ціну, яку ми платимо за право жити у своїй незалежній державі.

Ведучими заходу були Марія Рудик, директор Заліщицької міської центральної публічної бібліотеки та Сергій Костюк, головний спеціаліст Відділу культури, туризму, молоді та спорту.

З перших хвилин присутні поринули в атмосферу любові до рідної землі. Поетичні рядки про Україну, її красу, історію та незламність декламувала Вероніка Глова, учениця Державної гімназії. Вони перепліталися з музикою, спогадами та роздумами про те, що означає для кожного з нас «Незалежність».

До слова був запрошений перший заступник Заліщицького міського голови Роман Краснюк. У своєму виступі він говорив про те, що Україна — це не лише територія на карті. Україна — це наша мова, культура, пісня, традиції. Це наша історія, пам’ять і люди. Це покоління українців, які в різні часи боролися за право бути вільними на власній землі.

Галина Шевчук майстерно втілила образ Матері-України. Її виступ став символічним уособленням любові до рідної землі, незламності українського народу та материнської молитви за Україну.

Під час заходу згадали важливі сторінки новітньої історії України — Революцію Гідності, Небесну Сотню, початок російської агресії у 2014 році та повномасштабне вторгнення росії у 2022 році.

Важливе місце у програмі посіла тема війни та подвигу українських захисників і захисниць. Адже сьогодні наша Незалежність має особливо високу ціну.

Це ціна життів тих, хто не повернувся додому.

Це біль матерів, які втратили своїх синів і доньок.

Це сльози дружин, дітей, батьків.

Це очікування родин, чиї близькі продовжують захищати Україну.

Це щоденна мужність наших воїнів, які тримають оборону заради кожного з нас.

Саме тому надзвичайно зворушливою частиною заходу стала зустріч із матерями та родинами загиблих військових.

До них звернулися зі словами щирої вдячності та пошани. Адже за кожним ім’ям Героя — ціле життя: дитинство, мрії, родина, друзі, улюблена справа, плани на майбутнє. І мама, яка чекала, любила, молилася та вірила у повернення своєї дитини.

Ми не можемо забрати біль втрати. Не можемо повернути тих, кого забрала війна. Але можемо зробити найважливіше — пам’ятати.

Пам’ятати їхні імена.

Пам’ятати їхні обличчя.

Пам’ятати їхні історії.

Пам’ятати, за що вони боролися.

Під час хвилини мовчання присутні вшанували пам’ять усіх полеглих захисників України.

Особливо символічним моментом стало зачитування імен загиблих Героїв — наших земляків. Під мелодію-реквієм на екрані з’являлися їхні світлини. Кожне ім’я звучало як нагадування про людину, яка віддала найдорожче заради України.

Їх немає поруч, але вони назавжди залишаються з нами у пам’яті.

Духовна пісня «Молитва до Бога», яку виконав вокальний ансамбль Будинку народної творчості села Дунів прозвучала як щира молитва за наших Героїв, за матерів, родини, Україну та мир.

Музична частина заходу була особливим емоційним доповненням, створивши атмосферу щирості, єдності та любові до України. Пісні «Я, Україна» та «Чебрецевий краю» у виконанні Олександри Ілліщук наповнили захід теплом і щирими почуттями.

Вшанування мужності Героїв продовжив Іван Сандик, виконавши пісню «За Україну».

Проникливо прозвучав музичний твір «Журавлі» у виконанні заслуженого артиста естрадного мистецтва України Сергія Костюка. У його мелодії та словах біль утрати, світла пам’ять про полеглих Героїв і глибока вдячність тим, хто віддав життя за Україну. Ця пісня стала щемливим нагадуванням про високу ціну нашої свободи та про те, що їх подвиг назавжди залишиться у серцях українців.

Під час заходу звучала думка, яка сьогодні особливо важлива: Незалежність не дарують — її виборюють.

І виборюють її не лише на полі бою.

Незалежність — це коли солдат закриває собою побратима.

Коли медик рятує життя під обстрілами.

Коли волонтер допомагає фронту.

Коли вчитель продовжує навчати дітей.

Коли фермер сіє український хліб.

Коли бібліотекар береже українське слово, історію та культуру.

Коли кожен чесно робить свою справу і підтримує свою державу.

35 років Незалежності — це ціла епоха.

Епоха надії.

Епоха випробувань.

Епоха перемог і втрат.

Епоха становлення української держави та формування покоління, яке сьогодні виборює її майбутнє.

Сьогодні ми особливо цінуємо те, що колись могло здаватися звичайним: ранок без сирени, дитячий сміх, зустріч із рідними, українську пісню, можливість говорити рідною мовою, бачити синьо-жовтий прапор над своїм містом.

Ми знаємо справжню ціну простого слова — СВОБОДА.

На завершення заходу усі учасники виконали Державний Гімн України.

Поклали кошик квітів до Алеї Слави загиблих захисників із Заліщицької громади та об’єдналися у спільній молитві, яку очолив о. Андрій Стешин, парох церкви Святого священномученика Йосафата.

Це був наш спільний уклін тим, хто віддав своє життя за Україну.

Дорогі матері та родини Героїв!

Дякуємо вам за ваших дітей.

Дякуємо за їхню мужність.

Дякуємо за їхню любов до України.

Дякуємо за силу, з якою ви продовжуєте жити й берегти пам’ять про найдорожчих людей.

Ваші сини й доньки стали частиною історії України. Їхній подвиг у нашій пам’яті, у наших серцях і в майбутньому, заради якого вони боролися.

Нехай пам’ять про Героїв ніколи не згасає.

Нехай Україна вистоїть.

Нехай настане день, коли над усією нашою землею буде мирне небо.

І нехай наступні покоління українців знатимуть, якою ціною виборювалася Незалежність їхньої держави.

Слава Україні!

Героям слава!

Герої не вмирають!