Учора, 27 серпня, у книжковому клубі «Читацька вітальня» відбулося обговорення книги Артура Дроня «Гемінґвей нічого не знає» — книги, яку неможливо просто прочитати й відкласти. Вона залишається всередині: думками, образами, запитаннями й емоціями, на які не завжди легко знайти однозначну відповідь.
Це була зустріч не лише про сюжет, героїв чи авторський стиль. Передусім, про людину, її переживання, вибір і здатність залишатися собою у час, коли навколо змінюється все. Говорили про теми, які порушує письменник, про біль і втрати, про любов до життя, про пам’ять і те, як війна змінює наше сприйняття себе, інших та світу.
Особливого значення набувало й саме читацьке сприйняття. Адже одна й та сама книга для кожного відкривається по-різному: хтось знаходить у ній власні переживання, хтось — слова для того, що давно не міг висловити, а хтось — запитання, над якими продовжує думати вже після завершення читання.
Учасники ділилися своїми враженнями, емоціями та особистими роздумами. Саме такі розмови й роблять книжковий клуб особливим простором — тут не існує єдино правильного прочитання. Книга стає точкою зустрічі різних досвідів, поглядів і людських історій.
Модерувала зустріч Галина Заянчковська, бібліотекар абонементу для дорослих. Вона також розповіла про важливе визнання книги: «Гемінґвей нічого не знає», що вийшла у Видавництво Старого Лева, отримала спеціальну відзнаку KBU Awards 2025 — однієї з ключових премій у сфері українського нонфікшну.
Відзнаку присуджено «за силу щирості та голос нового покоління, які плекають людяність, світло та віру в перемогу крізь біль війни».
І, мабуть, саме ці слова найкраще передають атмосферу нашої зустрічі. Бо читання сьогодні — це не лише про книги. Це про можливість говорити про складне, не залишатися наодинці з власними думками, чути одне одного й знаходити світло навіть у найтемніших сторінках.
Дякуємо всім, хто долучився до розмови.До нових зустрічей у «Читацькій вітальні», де кожна книга стає приводом для важливої розмови
Немає коментарів:
Дописати коментар