Від проголошення незалежності – до нової України

24 серпня – це не просто День Народження держави, це світле свято здійснення мрій і сподівань багатьох поколінь наших предків, які з любов’ю творили і плекали рідну мову, українську націю, самостійну державу, мужньо боролися за її майбутнє.

    З нагоди Дня Державного Прапора України та 30-ої річниці Незалежності України  у читальній залі працівники Заліщицької міської центральної публічної бібліотеки організували та провели зустріч-діалог з будівничими незалежності: «Україна: вчора і сьогодні».

  Учасники заходу урочисто виконали Державний Гімн України та під звуки метронома хвилиною мовчання вшанували пам’ять Героїв, юних та сивочолих, які вчинили особливий подвиг та віддали найцінніше – своє життя – заради вільної незалежної України.

  З ювілейним Днем Незалежності привітав гостей Роман Краснюк, заступник міського голови і побажав,  щоб Українська держава була багатою та родючою. Наголосив на тому, що Заліщики ніколи не були осторонь тих важливих історичних подій, говорив про хлопців-вояків, які одні із перших стали другим фронтом, сформувавши у Заліщиках районний штаб національного спротиву.

   Ведучі заходу Світлана Пукіш, директор бібліотеки та Марія Рудик, методист розповіли про історію українського державотворення, боротьбу українського народу за територіальну цілісність своєї держави, демократичний вибір України, розкрили значення незалежності, як  споконвічного прагнення українського народу.

    

Вели мову про тих людей, які у переломні 1990-1991 роки творили перехід від мертвої радянської імперії до нової вільної України, про те, що їхня рішучість має бути для нас прикладом. Адже саме вони змогли вільно сказати «так» незалежній Україні.

Познайомили усіх присутніх з учасниками  заходу – одними з перших членів Народного руху та запрошували їх до слова.

Володимир Кулачковський  – голова районної організації Народного Руху України (1992-1993 рр.) ділився спогадами про те, як ще молодим вчителем математики, його із групою направили у смт. Віньківці, як агітатора від НРУ. Проводив бесіди про  Незалежність і підтримку В’ячеслава Чорновола, як кандидата в Президенти України. Звернувся до присутніх із проханням  зібрати спогади і видати книжку, щоб молодь пам’ятала і знала історію своєї держави.

        

    «Всяка справа не повинна виходити за національні межі», – такими словами Івана Франка розпочав свій виступ Пилип Глібов, член партії «Наша Україна», депутат обласної ради (2002-2010 рр). У 1988 році ще не було програми Народного руху, але була основна мета - досягнення незалежності України. 

Павло Лесюк – голова Народного руху України вів мову про різноманітну діяльність Руху, драматичні   моменти та його розкол. Потрібно  пам’ятати Героїв, які віддали життя за Незалежність.

«Ми повинні покладатися самі на себе. Ніхто не прийде, ніхто за нас не зробить. Кожен повинен докласти зусиль для розбудови нашої держави», – це слова Наталі Горин, одної із перших членів Руху.

Василь Іванишин – громадський діяч цитував Івана Франка, а також згадав Левка Лук’яненка, автора Акту проголошення Незалежності, презентував дві його книги.

Фотовиставку краєзнавчих документів «Дорогою Незалежності» озвучив Віталій Каспрук, директор краєзнавчого музею.

Щирими оплесками привітали присутніх у залі ветеранів українсько-російської війни  та волонтерів, які боряться за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.

У день 30- річчя Незалежності ми зібралися для того, щоб зрозуміти, чого досягли як суспільство, порадіти поступу й означити виклики. Бо ми всі творимо образ незалежної України, всі причетні до того, якою вона є, якою буде та якою її сприймає світ. У залі були запрошені люди, які також певним чином приклались до розбудови нашої держави, нашого краю вже сьогодні.  Серед яких – Марія Бежук,  учитель української мови та літератури, відмінник освіти України, Заслужений вчитель України (2016 р.)

Цікаво розповідала про те, що її родовід має глибоке і патріотичне коріння. Про те, як далекого 1988 року  Марія Мар’янівна проводила відкритий урок на тему: «Січові Стрільці», під час якого  діти співали патріотичних пісень. Тоді її викликали у райком партії і повідомили, що вона не може працювати вчителем.

«Я щаслива, що вклала маленьку часточку у розбудову Незалежної держави, рада за своїх учнів – Прокопа Тараса, який очолив Рух протесту у Чернівецькій області. Я впевнена, що Україна буде, Бог нас охороняє», – так виголосила Марія Мар’янівна Бежук.

Наталя Зубик – учитель української мови та літератури, кандидат наук говорила про те, що вона щаслива, що мала змогу зростати в незалежній Україні і виховуватись на стрілецьких піснях. У її домі щотижня звучить пісня «Ой, у лузі  червона калина». Україна – це неперевершена, квітуча, Богом дана земля.

«Держава може бути сильною, могутньою,  коли кожен із нас почне її розбудовувати. А ми, як вчителі, докладемо максимум зусиль для того, щоб патріотичні цінності збереглися у серці наших учнів. Ми маємо творити націю переможців», – так виголосив Василь Дяків, вчитель історії, переможець національної премії Global Teacher Prize Ukraine

  Згадав, що в 1986 році, навчаючись в педучилищі, його переслідували за те, що любив Україну.

            Життя іде. Барвистими маминими рушниками стеляться в широкий світ дороги. Дорослішають діти, сивіють матері – такий закон життя. Багато наших краян по світу. В день народження України, в ювілейний День Незалежності, свої вітання у відеозверненні заслали для учасників заходу Василь Лопух, громадський діяч, кандидат економічних наук, дійсний член НТШ в Америці, Мар’яна Палагнюк, активна читачка бібліотеки, учасниця Клубу творчої молоді, Ірина Хомишин, лікар-невролог лікувально-діагностичного центру ADONIS, учасниця Клубу творчої молоді.

 

Власний вірш «Листівка Україні» читала Смук Тетяна, активна читачка Дунівської бібліотеки,  студентка НПУ імені М. П. Драгоманова.

   Виступи доповнювались відеосюжетами: «Обличчя Незалежності», «Факти незалежності України», «Акт проголошення незалежності України», «Перший мітинг, організований НРУ в місті Заліщики, січень 1990 року».

    Була оформлена розгорнута тематична книжкова виставка: «Україна – наша гордість і слава».

Для кожного громадянина України День Незалежності, насамперед, має бути днем іспиту власного сумління, днем міркувань про долю своєї Батьківщини й своєї спільноти.

  Захід завершився спільним виконанням духовного гімну  «Боже Великий, Єдиний».

Живучий між людей, бо словом переміг

 

      23 серпня  відзначаємо 154-річчя від дня народження видатного українського письменника Осипа Степановича Маковея.

         Ми заново відкриваєм для себе постать О.Маковея, проходимось його дорогами. Він був сином України, і її доля ніколи не була йому байдужою. Вчитуємось у сторінки його творів, захоплюємось ерудицією письменника, публіциста, критика, якого, по праву, називають Галицьким Орфеєм.

         Життєвим кредо письменника стали слова із його ж щоденника: «Працювати, жити для народу треба – мушу».

         Маковеїв літературний доробок непомірно великий, дарма що не зібраний, а порозкиданий по усіх українських виданнях. Найповніше талант письменника виявився у прозі. Було опубліковано 8 книжок – окремо виданих оповідань «Весняні бурі», «Орфема»(1895), повістей «Залісся»(1897) і «Ярошенко»(1905), збірок «Наші знакомі» (1901) , «Оповідання» (1904), «Кроваве поле» (1921), «Прижмуреним оком» (1923). Чимало творів письменника, розкиданих по періодичних виданнях, не входило до збірок, чимало неопублікованих збереглося в рукописах.

        Міська бібліотека традиційно щороку вшановує ім’я та постать Осипа Маковея. Працівники Заліщицьої МЦПБ підготували у читальній залі тематичну виставку-персоналію «Вся сила моя і вся слабкість моя – сталеве перо і чорнило»

За рідну землю, за Україну

 

Книжкову виставку на таку тему представили працівники Заліщицької міської публічної бібліотеки на Фестивалі “Вільний духом. Пам’яті Ореста Квача” в Заліщиках. Бібліотекарі підготували пам'ятний альбом "Герої в наших серцях", про героїв-земляків, учасників російсько-української війни, а також біобібліографічний нарис "Люди свободи" (краяни – Герої Небесної сотні, учасники АТО). Відвідувачі виставки, краяни, впізнавали на цих фото своїх батьків, синів, дідусів.   

                                                                                                                             

На виставці було  представлено такі видання: Базів В. «Армегедон на Майдані», «Майдан. Пряма Мова». Видання Музею Революції Гідності, Трайдакало  О. «Майдан. Погляд з середини»,  «Небесна Сотня» Книга реквієм,  Дацюк Г. «Янгол Небесної Чоти», «Знаряддя Божої любові: Капелани», АРТ-Проект Андрія Котлярчука «Добровольці. Доба Героїв», «Добровольчі батальйони. Історія подвигу батальйонів, що врятували країну»,  Герилів С. «Наші  атланти:  жертовність во ім’я  спасіння», Фертіліо Д., Пономарева О. «Люди й кіборги», Серж М. «Хроніка гібридної війни»,  Лойко С. «Аеропорт», Положій Є. «Іловайськ».                                                                             

  Серед запропонованих  –  книги від  «Українського інституту книги», які нещодавно надійшли до бібліотеки: Шевченко А. «Слов’янськ.  Початок війни», «У Вогняному кільці. Оборона Луганського аеропорту», Вовк І. «На Щиті. Спогади родин загиблих воїнів. Дебальцеве», «Донецький аеропорт»,  «Іловайськ», Вовк І., Бура Д. « Ізоляція. Таємниці в’язниці Донбасу  в оповідях  врятованих від тортур та смерті».

Книга загиблого героя з Тернопільщини – Андрія Юркевича «Моя революція» була  також представлена на виставці. Андрій,  як і Орест Квач  був на Майдані  2014-го,  як і Орест пішов  добровольцем на війну  і теж в батальйон «Айдар» і загинув того ж  – 2014 року.  Проте Андрій  встиг записати свої спогади,  згодом  2015 року  батьки видали книгу спогадів  «Моя революція». 

Родове  коріння  Героя Небесної Сотні, Героя України  посмертно – Юрія Вербицького також з Тернопільщини, з села Блищанка, Заліщицької ОТГ. Книга  дослідження життєпису родини Вербицьких була представлена на виставці –  Прядко Л. Буринюк П. «Герой».

 Доповненням до спогадів, документальних та історичних видань стали    поетичні присвяти, художні твори:  Курков А. «Щоденник Майдану та війни», Дзюба С., Кірсанов А. «Позивний «Бандерас», Тихий В., Пузік В.,  «Наші Котики. Бліндаж», Дяків О. «Нескорені серця», Дяків О. «Воїнам Світла»  у двох книгах,  Погорецький В. «Україна іде…», Трохимович В. «Любов на лінії вогню».

Зацікавились книжковою виставкою   гості  фестивалю –  станична Чортківської  станиці  «Пласту»  –Наталія Горяча. Вона ознайомилась з досвідом пошукової роботи бібліотеки по  збереженню пам’яті про  героїв –краян учасників  АТО/ООС, учасників Революції Гідності.

На  книжковій виставці   Ольга Стасів пізнала одну з книг, де поміщено її спогади –  «На щиті. Спогади родин загиблих воїнів. Дебальцеве».

 Стасів Ольга, дружина загиблого  добровольця – лікаря  Михайла Стасіва   – лікаря. хірурга Тернопільської міської лікарні, який пішов на війну одним з перших. У серпні 2014 року служив у медичній роті  128 гірсько-піхотної бригади.  Дружина підтримала  бойовий дух  чоловіка і працює на ниві патріотичного виховання молоді.

         Відвідувачі фестивалю “Вільний духом. Пам’яті Ореста Квача” знайомились із представленими виданнями та ділились враженнями від уже прочитаних книг. Фестиваль знову і знову нагадав нам про довготривалу війну, де гинуть наші захисники.

          Епіграфом виставки слугували  слова  Євгена Коновальця «У вогні перетоплюється залізо  у сталь,  у боротьбі перетворюється  народ  у націю», які актуальні і  сьогодні.

Конституція України: від козаків до сьогодення

Напередодні Дня Конституції України у Заліщицькій міській бібліотеці відбулася цікава зустріч із переможцем премії Global Teacher Prize Ukraine 2020 Василем Дяковим.

Василь Григорович, вчитель історії Заліщицької гімназії, заслужений вчитель України 2019, цікаво розповів про створення нашої Конституції.

Присутні надзвичайно уважно слухали Василя Григоровича, адже після розповіді на них чекала вікторина "Чи знаєш ти Конституцію України?"

На книжковій виставці "Конституція України - символ незалежності держави" були представлені примірники Конституції України різних років видання. Огляд літератури провела бібліотекар Лілія Вонс.

Василь Дяків розповів про свою перемогу у престижній премії, а також ділився планами на майбутнє.

Було цікаво та пізнавально

.

Літературні зустрічі

  

До 25-річчя ухвалення Конституції України,  Дня міста та Дня молоді, працівники Заліщицької міської публічної бібліотеки організували бібліотечну альтанку «Літературні Заліщики», за участю місцевих поетів та обдарованої творчої молоді.

    У міському парку «Молодіжний» була представлена тематична книжкова виставка: «Мій край – куточок серця України» за такими розділами: «Відкрий для себе рідний край», «Духовні джерела нашого міста», «Сузір’я видатних людей».

    Доповненням  виставки слугували художні малюнки Юлії Зими, учениці Заліщицької державної гімназії.

        Студенти Заліщицького  фахового коледжу  Гутман Вікторія,  Джумак Іванна, Харап’як Вікторія презентували власні роботи: картини з бісеру, вишиті рушники, українські костюми, ткані на верстаті, кошики із ниток та підсвічник ручної роботи.

     Ведуча заходу Марія Рудик, методист бібліотеки  наголосила, що не втрачаються добрі традиції літературних зустрічей, які організовуються  у книгозбірні,  бо багата і щедра Наддністрянська земля  на обдарованих, творчих людей:  поетів, письменників,  митців, громадських діячів.

    Познайомила усіх присутніх з учасниками  заходу та запрошувала їх до мікрофону.

       Свій творчий доробок  у бібліотечній альтанці представив  Петро Мельник – поет, журналіст,  член НСЖУ, автор  багатьох книг.

        Яскраво декламуючи, зачитав вірші зі своїх збірок,  у яких  прослідковуються теми любові до рідного краю, до Вітчизни.  Щирі й теплі рядки звучали  для воїнів АТО та для  прекрасних Жінок.

     Цікавим  був виступ Оксани Дяків – поетеси, редактора районної газети «Колос», члена НСЖУ, авторки  поетичних збірок. 

         Майстерно,  легко і щиро  дарувала Оксана Іванівна  свої поезії  аудиторії, які  присвятила  захисникам Вітчизни.  Зачитала літературний спогад про повстанку Стефу, який  присвячено  боротьбі за незалежність України  у 1946-1947 роках на теренах Заліщанщини.

       Богдана Стефанюк – поетеса,  вчитель української мови та літератури Блищанецької ЗОШ декламувала вірші про рідний край. Дуетом  з бібліотекарем  Ольгою Бурдейною заспівали  власну пісню «Моє село». Богдана Богданівна звернулась до митців Слова  і до учасників заходу у доцільності проведення таких літературних зустрічей. 

       Свої декілька віршів прочитала поетеса, вчитель української мови і літератури  Заліщицької державної гімназії  Наталя Зубик. Усім присутнім до душі припали рядки із віршів «Моя Україна», «Жінці».                                                                                                 

   Приємною несподіванкою для учасників заходу був  виступ Василя Фецика, молодого поета із Касперовець, який зголосився прочитати свої поезії із  збірки «Колюча троянда»,  виданої  цьогоріч.

    Відрадно, що й серед молодих осіб є творчі люди, які пишуть  поезії. Один із власних віршів, присвячений темі екології, зачитала нам Виклюк Роксолана, учениця Заліщицької державної гімназії. 

      До бібліотечної альтанки завітали  народний депутат України Володимир Гевко та голова Заліщицької ОТГ Іван Дрозд. Світлана Пукіш, директор публічної бібліотеки ознайомила поважних гостей із напрацюваннями бібліотекарів  ОТГ.

 

Доторкнися серцем до подвигу

 

          Щорічно 22 червня в Україні приспускають державний прапор, адже цього дня, 80 років тому, розпочалась німецько-радянська війна, яка забрала кожного п’ятого українця.

          Україна - одна з країн світу, яка зазнала найбільших втрат за роки тієї війни. За різними оцінками, у Другій світовій війні українці понесли людські втрати більші, ніж Велика Британія, Канада, США і Франція разом взяті.

        Вшановувати пам’ять полеглих у Другій світовій – обов’язок кожного з нас, адже якби не відвага простих людей того часу, хто знає, що було б з нами зараз.

       У Заліщицькій міській центральній публічній бібілотеці оформлено тематичну книжкову викладку.

Василь Шкляр: з красою правди по життю

 

10 червня 2021 року одному з найвідоміших сучасних українських письменників Василю Шкляру виповнюється 70 років.

Напередодні ювілею у бібліотечній вітальні «Літературні зустрічі» Заліщицької міської центральної публічної бібліотеки проведено презентацію творчості «Василь Шкляр: з красою правди по життю»

Василь Шкляр – письменник, журналіст, політичний діяч, володар премій «Коронація слова», «Золоте перо», «Спіраль століть», «Золотий Бабай», лауреат Шевченківської премії та багатьох літературних премій, автор понад півтора десятка романів, повістей та оповідань.

Його без перебільшення називають батьком українського бестселлера, ім’я якого добре відоме не тільки на Тернопіллі, але і у нашому Наддністрянському краї.

Його без перебільшення називають батьком українського бестселлера, ім’я якого добре відоме не тільки на Тернопіллі, але і у нашому Наддністрянському краї.

Вступним словом розпочала зустріч Світлана Пукіш, директор Заліщицької МЦПБ, сказавши, що найкраща премія для Василя Миколайовича – це прихильність читачів, адже його книги мають найширший попит і найкраще продаються.

Про творчість письменника цікаво розповіла директор Заліщицької ЗОШ №2 (вчитель української мови та літератури) Іванна Павловська, яка наголосила, що саме життя Василя Шкляра теж могло б стати сюжетом книги. Чого варта тільки історія визнання його лауреатом Шевченківської премії 2011 року за книгу «Чорний Ворон». Письменник відмовився отримувати премію, поки при владі залишався тодішній міністр освіти.

Присутні в залі з цікавістю знайомились із відеоматеріалами «10 цікавих фактів з життя Василя Шкляра», які демонструвались і були представлені увазі присутніх і слугували яскравим доповненням до розповідей.

Огляд літератури «Світогляд душі Василя Шкляра» біля книжкової викладки провела методист Марія Рудик.

Працівниками бібліотеки підготовлено бібліографічний список книг автора, які є у фондах Заліщицької книгозбірні.

Василь Миколайович Шкляр – гордість нашої сучасної літератури, співець українського спротиву тоталітарним режимам усіх часів.