Українська земля зродила цього сина
на свою оборону і славу. Щедро обдарувала його талантом, та не дала щастя-долі. З відпущених
Богом 71 року – 50 Євген Маланюк прожив на чужині, там і помер. Але щира любов
до рідного краю зробила чудо:
поетове ім’я стало відомим в
Україні. Пішов звідси переможеним, а повернувся
переможцем. Ще замолоду він точно визначив свою
політичну і людську позицію. «Я волю
полюбив державну», – під такою
назвою в читальному залі районної
бібліотеки була організована викладка
літератури, присвячена 120 –річчю
від дня народження Євгена Маланюка.
А для педагогічного і учнівського
колективів Заліщицького обласного дитячого
санаторію працівники районної
бібліотеки Баранецька Т. І. та Балицька
Г. І. організували тематичний захід – літературний портрет «Євген Маланюк:
творчість і доля», розповівши про життєвий і творчий шлях поета.
Важливо знати, що Євген Маланюк , починаючи з середини 30-х років і до 1939 року разом з
сином щорічно відпочивав
у нашому місті. В Заліщиках, на «Зимному
Поділлі», як його називав поет, батько з сином відвідували
родину однофамільців Маланюків. Це був край дуже схожий з Архангородщиною і найближчий до рідної поетові
Синюхи.
27 травня 2016 року в нашому місті
увіковічено пам'ять славетного
українського поета. На фасаді будівлі
Заліщицького обласного дитячого
санаторію, де колись була
вілла «Аріадна», відкрито меморіальну дошку з портретом та написом: «Тут, на віллі
«Аріадна» влітку 1936,1938 та 1943 роках жив і творив
видатний український письменник Євген Маланюк (1887-1968)».
Євген Маланюк увічнив своє ім’я, бо його творчість стоїть на трьох китах, які забезпечують
митцеві безсмертя: щира любов до
Батьківщини, високий інтелект, і головне – непересічний поетичний талант.
Немає коментарів:
Дописати коментар