«Небесна Сотня – то в серцях вогонь. Він гаряче палав за Україну»,– на таку тему у бібліотеці-філії села Лисівці проведено годину пам’яті, присвячену справжнім патріотам, які відстоювали Свободу і Гідність нашої держави на Майдані Незалежності.
Ця подія сколихнула весь світ і не залишила байдужою жодної душі. Минає третя річниця жорстоких подій Революції Гідності. Але час не загоїв рани, вони й досі кровоточать, тому й на очах – сльози, у грудях – невимовний біль, у душах – страшні спогади про вбивства мирних людей.
Бібліотекар і читачі сільської бібліотеки – учасники заходу згадали усіх Героїв Майдану, а також воїнів-сучасників, які захищають мир і єдність на сході України, тих, хто поліг на полі бою.
У селі є багато учасників майдану, які під час тривожних подій у Києві облаштували намет із написом «Лисівці» і відстоювали бажання усієї сільської громади на Майдані Незалежності.
Педько Олег – наш односельчанин, який уже вдруге стоїть на захисті Батьківщини на її сході. Після першої ротації Олег побував у бібліотеці і подарував Прапор України з підписами своїх побратимів, осколки від градів, мінометів, які з тривогою оглядають відвідувачі.
Завідувач бібліотеки також ознайомила учасників заходу з книгою «Моя Революція» Андрія Юркевича, учасника Революції Гідності, командира другої роти батальйону «Айдар» ( позивний Грізлі). Це спогади про події 18-20 лютого 2014 року в Києві. Як зазначає автор, «це посвята як тим героям, які не повернулися додому, так і тим, хто залишився живим і загартував свій дух для подальшої боротьби».
Читаючи спогади, ми разом з автором стаємо учасниками подій, бачимо як змінюється його мислення, його ставлення до суспільства. На наших очах прості пересічні українці стають Героями.
Ця книга про Героїв, які не задумуючись, покинули рідні домівки і пішли захищати свої сім’ї, нас з Вами, від підступного ворога.
У книзі поміщено також фотосвітлини, які висвітлюють події Майдану. Саме з цих подій Андрій Михайлович Юркевич назавжди поєднав свою долю з долею Батьківщини. І вже 16 червня записався добровольцем в батальйон «Айдар», де виконував обов’язки командира відділення.
5 вересня 2014 року він не повернувся з бойового завдання біля с. Весела Гора на Луганщині.
Учениця Наталія Головацька прочитала вірш «Андрійку, мій синочку дорогенький», який мама Андрія Віра Єфремівна Юркевич написала в пам'ять про свого сина.
Нехай Герої Небесної Сотні допомагають нам, живим, зберегти віру, надію, любов у справах своїх, щоб Україна ставала сильною, європейською, справді незалежною державою.
Немає коментарів:
Дописати коментар