Афганська війна у людських долях
15 лютого 1989 року завершилося виведення радянських військ з Афганістану. Розпочалася ця процедура 15 травня 1988 року . На момент виведення чисельність радянських військ становила 103 тисячі осіб. На війну в Афганістані було мобілізовано понад 160 000 осіб з України, не рахуючи цивільних фахівців.
За офіційними даними, з грудня 1979 року там загинуло 13 833 особи, у тому числі 3360 солдат і офіцерів з України. Понад 7000 учасників бойових дій повернулися додому з інвалідністю, більше ніж 4000 померли після війни від ран. Усього було поранено близько 700 000 осіб. Щонайменше 60 осіб вважаються зниклими безвісти, або такими, що потрапили в полон.
34 роки минуло з часу, як закінчилася безглузда Афганська війна, яка гіркими споминами, сумними рядками залишилася у пам’яті українців. Це була свідомо продемонстрована байдужість тогочасної радянської влади до людських життів і доль, засилання у саме пекло без жодних надій і гарантій. Коли їхали на ту ганебну війну у чужій країні, вони, вісімнадцятилітні, що знали про неї, чи справді хотілося воювати, що значив для них отой обов’язок інтернаціональний, чи були вони насправді воїнами з переконаннями й покликанням? Учасники тієї війни не хочуть розповідати про минулі події, але забувати та замовчувати ми немає права, бо там загинули наші земляки, котрим ще тільки засівалося на життя. 46 цинкових трун з юними понівеченими тілами повернулись на Тернопілля додому, 2 солдати пропали безвісти, значна частина наших краян стала інвалідами. Час не владний загоїти душевні рани тих, кого торкнулося чорне крило чужої війни.
Ніякої винятковості у феномені Афганістану не було. За час існування СРСР його армія брала участь у воєнних діях на території 23 закордонних держав. Агресія була і залишилася незмінним атрибутом комуністичної політики, у даний час - імперської політики рф. Пам’ять про ту локальну трагедію стала уроком для теперішнього покоління в лавах Збройних Сил України, яке захищає свою материзну, своє майбутнє, свої надії, свою волю і незалежність ціною власного життя в гібридній війні, яку нав’язала нам московитська орда. Загребущі руки виривають нам душі, безчестять тіла, хочуть знищити націю українців дотла. Але ми переможемо, у нас все буде добре, бо ми на своїй землі захистимо себе і своє!
Для ознайомлення з документальними матеріалами про афганські події запрошуємо до читальної зали міської бібліотеки, де відкрито тематичну виставку «Афганістан болить в моїй душі».
Немає коментарів:
Дописати коментар