Мова – душа народу

Щорічно, 21 лютого ми відзначаємо Міжнародний  день рідної мови.
    Це свято саме тієї мови, якою ми  розмовляємо,  пишемо, читаємо

Вона, як зоря пурпурова,
Що сяє з небесних висот,
І там, де звучить  рідна мова,
Живе український народ

        Такими поетичними рядками  ведучі заходу Марія Рудик та Галина Балицька розпочали  інформаційну годину «Рідне слово – то зерно посіяне Богом»,  приурочену  Міжнародному  дню рідної мови.
        Немає народу, байдужого до рідної мови, до своєї землі, тієї, на якій ми народилися й живемо.
        Присутні на заході  студенти Заліщицького аграрного коледжу ім.Є. Храпливого дізнались про історію відзначення  Міжнародного дня мови в Україні та в світі.
        Саме 21 лютого 1952 року  була жорстоко  розстріляна  демонстрація  захисників  бенгальської мови  у Бангладеші,  які вимагали  визнання мови  банго  як державної.
          У 1951 році  студенти Харківського університету  виступили  проти складання іспитів російською мовою. 33-х  найактивніших розстріляли, 800- репресували.
         На 30-ій  сесії  Генеральної  конференції  ЮНЕСКО в жовтні 1999 року визначено 21 лютого  – Міжнародний день  рідної мови.
        Рідне слово  було не раз  розіп’яте на історичних Голгофах, ніби навмисне було обране для  мук і випробувань, про те, що на захист рідного слова постали  Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Борис Грінченко,  Микола Куліш,  Олександр Олесь… та сотні українців.
         Були перегорнуті сторінки «Скорботного  календаря української мови». І,  як вияснилось, наша мова  витримала 48 заборон. Подібного не знала історія жодної держави.
         Цікавими були  запитання для студентів: «А чи знаєте  ви  скількома  словами обходитесь  у своєму житті?», «Скільки мов існує у світі?».
          Наша українська мова – це золотий запас голосу  душі  народної, з якого виростаємо, яким живемо  і завдяки якому маємо право  і гордість  іменуватися народом українським.

          На заході також був присутній журналіст, автор поетичних та прозових книг,  член НСЖ України  П. М. Мельник, який наголосив на тому, що у цей  складний  для нашої держави період нас повинні єднати згуртованість,  Молитва,  рідна мова. Поет закликав  студентів позбуватися  сленгу  та суржику в українській мові, а також  декламував  власні вірші, присвяти  рідному слову та подіям на Майдані.
        Біля книжкової виставки «Мова у моєму житті»  було проведено огляд літератури. 
        На завершення заходу прозвучали слова: «Зерна любові до рідної мови. Нехай вони проростуть  у серці кожної людини  і заколосяться плідною нивою. Бо  Слово  живе,   воно  зародилося з Любові,  воно сильне,  бо зросло у Вірі. Слово віще, бо  несе під серцем Надію, як дитя.     Слово чесне, бо освячене Правдою, слово заповітне,  бо  покликане здобути Волю».

Небесна Сотня. Пам'ять заради майбутнього

       19 лютого 2015 року  в читальній залі  центральної районної бібліотеки проведено  реквієм пам’яті, присвячений  Героям  Небесної Сотні.

       Мужність та героїзм, відвага і самопожертва,  відчайдушність і бойове братерство  проявили  Герої Небесної Сотні  і всі ті, хто продовжує боротьбу за волю, свободу,  єдність України  у цей  нелегкий для нас час.
          Кожного дня,  кожної миті підсилює нашу віру  і сподівання  величне гасло  «Україна – понад усе!».
          В пам'ять про тих, хто здійснив особистий подвиг – віддав і віддає    найцінніше –своє життя  заради нової України,  запалив символічну свічу Ярослав Гринишин –  учасник  Євромайдану та  війни в Афганістані,  а нині  –  активний волонтер.

             Парох церкви Покрови Пресвятої Богородиці о. Іван Сендзюк закликав усіх до духовного єднання в молитвах до Всевишнього,  заради  призупинення  бойових дій  на Сході України, для збереження людського життя, встановлення жаданого миру.
            Пам’ятні сторінки  новітньої історії України  перегорнули   ведучі – Марія Рудик і Галина Балицька,  використавши інформацію з преси  і  книг-присвят учасникам  Революції Гідності. Про це  демонструвались   також відеосюжети та слайди. До уваги читачів  була представлена  тематична виставка літератури.
          Майдан Незалежності  – це, справді,  неймовірне місце,  це  СВОБОДА, це та потужна точка енергії українців, де її  Герої  встигли відчути все: і радість, і безвихідь,  і горе, і біль,  і гордість,  і повагу, і гідність.

            Спогадами про ті пам’ятні дні  ділились   активні учасники Євромайдану: Ігор Федірко, Ярослав Гринишин,  Олександр Вікирчак, Михайло Гушуватий,  а Павло Лесюк вручив  в дарунок бібліотеці  книгу «Каміння Майдану» від  громадської організації «Самооборона Заліщицького району».
            Про підтримку  мітингуючих у столиці  та  організовані для цього заходи в Заліщиках і в селах  району розповів Роман Краснюк,  активний  організатор заходів на заліщицькому  Майдані, теперішній перший заступник  голови  Заліщицької РДА.
             Авторські присвяти  Героям Майдану  читали  Богданна Стефанюк, педагог із Блищанки,  Петро Мельник, журналіст, автор книг, член НСЖ України. Оксана Дяків, редактор часопису «Колос», автор  книг, ознайомивши  присутніх  зі  своїми   поетичними присвятами  мужнім захисникам України, подарувала книгу  «Воїнам світла» –  зимовий подарунковий збірник  поезій від сотні  сучасних українських поетів  для героїв, захисників Вітчизни,  серед яких є  її авторські поезії: « Хай ангели захистять!» і  « Біль за мир».
           О. І. Дяків розповіла  про історію створення  на її слова  пісні  «Хай ангели  вас захистять крильми»,  музику  для якої створив Ярослав Гринишин
На волонтерській дошці оголошень волонтер із Хмельницького  Юрій Лісецький написав: « Усім – доброго вечора,  повернулись із 31 блокпоста,  хлопці просять:  може, хтось зможе написати вірш або пісню  для них, щоб вони могли прослуховувати  в тяжку хвилину …».
           На це повідомлення  відгукнулись  заліщани, створивши пісню, яка звучала в записі у виконанні  студентки  Марини Грабовецької.
           Тривожно  звучали  в той день  і інші пісні-реквієми: «Мамо, не плач,  на слова Оксани Максимишин  та сумнозвісна «Пливе кача по Тисині».
            Ніколи не забудуться імена  тих, хто загинув на Майдані, не повернувся  із зони АТО. Гірка пам'ять війни  ніколи не згасне.
             Хвилиною мовчання вшанували  присутні пам'ять героїв, які  віддали своє життя, увійшовши в безсмертя.
            Завершився захід словами молитви за Україну і виконанням Гімну України.

Звіт міського голови

Міський голова Заліщик Володимир Бенев`ят працює на цій посаді уже дев’ятий рік. За цей період йому вдалось здійснити багато добрий справ. Має ще чимало цікавих задумів. 

 

Володимир Станіславович – член громадської ради, що діє у центральній районній бібліотеці. Часто відвідує бібліотечні заходи. Підтримує ініціативи колективу бібліотекарів району, сприяє у вирішенні насущних проблем.

10 лютого міський голова разом із працівниками Заліщицької міської ради звітував про виконання своєї виборчої програми, давав відповіді на запитання заліщан.

Звіт відбувся у Пункті доступу громадян до інформації органів влади, що діє в бібліотеці.

Чим жив, живу і буду жити

   Краєзнавчий портрет у ракурсі працівники Заліщицької центральної районної бібліотеки присвятили 65-річчю від дня народження Василя Михайловича Корнацького.

   Наш земляк, Василь Корнацький – доктор медичних наук, професор, заслужений лікар України, відмінник охорони здоров’я, головний лікар – заступник директора по клінічній роботі Національного наукового центру «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска АМН України», Голова Центральної етичної комісії МОЗ України, професор кафедри НМАЛО ім. П.Л. Шупика.

   Життєва дорога лікаря, науковця – жертовна праця, служіння людям, великий професійний досвід, пов'язаний з напрямками медико-соціальних проблем захворюваності, медичної допомоги, покращення системи охорони здоров’я. 

   У фондах Заліщицької центральної районної бібліотеки є 9 книг В. М. Корнацького – це дарунок автора своїм землякам.

   Доповнили біографічні відомості про шкільні роки Василя Корнацького, учня Заліщицької середньої школи його вчитель рідної мови та літератури Ірина Олексіївна Ковальчук та однокласник Степан Семенович Ободяк, лікар. 

Більше про це можна дізнатись на сайті ЦБС

Соборність єднає націю

   22 січня 1919 року – день ухвали Акту Злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки. Цій даті судилося навічно вкарбуватися в історію України, а 22 січня було проголошено всенародним святом.

    Саме цій знаменній події присвятили книжкові виставки «Збудуймо пам’яті негаснучий вогонь», «Захід і Схід – один родовід», які організували у центральній районній бібліотеці та в бібліотеках системи.

    Матеріали, представлені на виставках, акцентують увагу на історичних фактах, що передували злуці, на об’єднавчому русі, який наприкінці 1918- початку 1919 року охопив майже всю Україну. День Соборності – це нагадування про те, що сила нашої держави – в єдності українських земель.

    На виставках широко були представлені газетні та журнальні статті, які доповнюють інформацію про сучасні події в Україні. Адже сьогодні, у такий напружений і непростий час, проблема Соборності є надзвичайно актуальною. Десятки тисяч воїнів, мільйони громадян піднялись на захист єдності і територіальної цілісності України. Історія карбує імена новітніх героїв України. 

Я воскрес, щоб із вами жити…

   8 січня цього року Україна звернулась до творчості талановитого поета, журналіста, українського патріота Василя Симоненка, якому виповнилось би 80.

   За свої 28 років, відміряних долею, він встиг залишити в українській культурі унікальний спадок. Тому, мабуть, немає сьогодні дорослої людини, яка б не знала Симоненкових слів: «Живе лиш той, хто не живе для себе…»,чи поетичних рядків, що звучать у пісні, як материнський заповіт: «Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину».

   У бібліотеках району організували книжкові виставки, викладки літератури, тематичні перегляди «Його душа світилася зорею».

   Бібліотекарі розповідали користувачам про життєвий і творчий шлях письменника, представника покоління «шістдесятників», який став символом правдивості і любові до України, із його величним життєвим кредо: «Я воскрес, щоб із вами жити...».

   Василь Симоненко залишив великий і вагомий спадок – сотні талановитих віршів, десятки новел, оповідань, статей, казок, щемкий щоденник, щирі листи, незавершені п’єси із студентського життя та кіносценарій.

   Витязем молодої української поезії назвав Олесь Гончар Василя Симоненка, людину короткої, але яскравої, як спалах, долі.

   У 28 років зупинилось молоде серце поета, але судилось йому вийти на вічну дорогу – у людське безсмертя, де буде звучати Симоненкова сповідь: «Я для тебе горів, український народе».

  Читачі центральної районної бібліотеки, знайомлячись із книгами та пресою, що були представлені на виставках, ділились своїми думками про творчість Василя Симоненка.

   Яскраві спогади про знайомство із творами Василя Симоненка у своєму молодому віці зберегли й до тепер лікар Микола Романко, громадський активіст, депутат міської ради Василь Іванишин, вчителі Наталія Логін, Галина Щербина, Наталія Шпортак та інші активні читачі абонементу для дорослих центральної бібліотеки. А Ольга Панасівна Сердюк, викладач рідної мови та літератури використала друковані видання із фондів бібліотеки та статті із преси про ювілянта для проведення літературного заходу у Заліщицькій державній гімназії.

   Творча скарбниця письменника нуртує у нашому житті незгасним полум’ям, до якої будуть звертатися покоління українства сьогодні, завтра і в майбутньому.

Вдячні за підтримку. Вітаємо з Новим 2015 роком

Щиро вітаємо бібліотечну  спільноту  – читачів та працівників бібліотек, членів громадської ради, що діє при  ЦБС,   наших спонсорів  з Новим 2015 роком.

        Засилаємо  найкращі побажання  та слова вдячності  благодійникам,  які  підтримували  бібліотеки Заліщицької ЦБС  у 2014 році.

       Вдячні за спонсорську допомогу  підприємцю,  директору  
ПП «Арма» Івану Навольському за щедрий дарунок – копіювальну машину «Ксерокс» для  районної центральної бібліотеки, а підприємцю Степану Навольському – за  виділені кошти на передплату преси.

       Директору ПАП «Фортуна» Ігорю Фричу,  за передплату преси  для Рожанівської і Солонської бібліотек-філій, та директору ПОП "Золота нива" Миколі Долотку - за передплату преси для Буряківської бібліотеки-філії, священикам  – пароху церкви Архистратига Михаїла о.Ігорю Леськову – за передплату преси для Товстенської бібліотеки-філії та пароху церкви Покрови Пресвятої Богородиці  м. Заліщики о. Івану Сендзюку  – для  Заліщицької центральної районної бібліотеки.

          Адресуємо слова  вдячності  керівнику  ПАП «Добробут»  Мирославу Розлуцькому  за  виділені кошти  у сумі  40 тис.грн. для  придбання металопластикових вікон  та встановлення їх  у  Щитівецькій та Вигідській  бібліотеках-філіях і  реконструкцію даху  у Дунівській бібліотеці-філії.

          Вдячні  керівникам  ПАП «Агрополіс»  Володимиру Торчинському, директору ТзОВ «Маяк» Володимиру Ландяку, сільським головам – Михайлу Мельнику (Хмелівська сільська рада), Степану Крижанівському (Шутроминська сільська рада),  Миколі Воробцю ( Блищанецька сільська рада), за сприяння у  придбанні та встановленні металопластикових вікон  у  приміщеннях Хмелівської, Шутроминської, Ставецької бібліотек-філій, а сільському голові Дорогичівки Василю Перціву - за підключення сільської книгозбірні до швидкісного інтернету.

       Від імені читачів бібліотек Заліщанщини  вітаємо  з Новим роком  і дякуємо  за  допомогу  Любові Горват, керівнику Міжнародної  освітньо-культурної Асоціації за щедрий  дарунок – передані  340  книг та Михайлові Лазару, голові Тернопільської облспоживспілки, який оплатив  за доставку цих книг з Києва до Заліщик.

        Слова вдячності  передаємо  авторам книг,    дарувальникам – уродженцям та мешканцям району,  підприємцям  міста,  церковним громадам,  які  не тільки дарували  книги для  центральної районної бібліотеки, районної бібліотеки для дітей, сільських бібліотек-філій, але й  брали активну участь, ініціювали і популяризували  українське слово, підтримували  національну культуру.