Нові книги письменниці-краянки Ірини Вікирчак у Заліщицькій міській бібліотеці

 

       Наша талановита землячка Ірина Вікирчак – авторка і співавторка, перекладачка низки цікавих поетичних і прозових книг, членкиня Українського ПЕН,  – разом зі своєю чарівною сестрою Лесею, яка працює в туристичній сфері Заліщанщини, загостила у міську центральну публічну бібліотеку.

       Під час позитивноемоціної зустрічі з працівниками книгозбірні в Інтернет-центрі та відділі абонементу для дорослих гостя із далекої Індії J поділилася своїми творчими планами, щиро відповіла на запитання про заморську країну.

       І.Вікирчак подарувала для читачів бібліотеки нові книги зі своїми автографами: українсько-польську «Листи з Калькутти» (Із серії «Бібліотека поезії України «Перед  лицем війни»), українсько-німецьку «Альгометрія» та книжку, написану 48-ма жінками для жінок «Про що вона мовчить», співавторкою якої є пані Ірина.

      У фондах нашої бібліотеки вже є книги, подаровані авторкою раніше: поетичні збірки «Розмова з ангелом», «Потяг часу: Чернівці – Прага – Відень», «Альгометрія», її переклад з англійської мови роману Поли Мак-Лейн «Паризька дружина», а ще збірники «Перші ластівки» та «Це зробила вона», де представлені поезія та проза письменниці.

       Заліщицька бібліотека тісно співпрацює з пані Іриною щодо проведення цікавих презентацій видань, знайомства з різними сучасними авторами та їхнім доробком. Бажаємо нашій чудовій землячці нових книжок, творчих злетів!

Іван Франко. Будівничий духовного відродження України

 Не ридать, а добувать

Хоч синам, як не собі,

Кращу долю в боротьбі.

Іван Франко

Цього дня, 27 серпня 2024 року, ми вшановуємо 168-му річницю від дня народження видатного українського письменника, поета та громадського діяча Івана Франка.

Творча діяльність Івана Яковича була дуже різноманітною. Він був не лише поетом та перекладачем, а й драматургом, критиком, фольклористом та дослідником в галузі літератури.

За своє життя він написав більше 5 тисяч творів. Іван Якович вільно володів 14 мовами. Переклав українською твори майже 200 авторів із 37 країн світу.

Франко за час свого життя активно займався політичною діяльністю. Він став одним із засновників радикальної партії в Галичині, яка відстоювала соціальні права та національну самосвідомість українців, був обраний до австрійського парламенту, де відстоював інтереси селян та робітників.

Нині ми вкотре переконуємося, наскільки актуальними залишаються його творчі й політичні ідеї, заклики. Великий Каменяр, чиє слово було мечем у боротьбі за волю України, ніби передбачав сьогоднішні виклики. У час, коли Україна знову веде боротьбу за свою незалежність, ми особливо гостро відчуваємо відлуння слів І.Франка. Його заклики до єдності, самопожертви, до здобуття правди та справедливості.

Теперішня війна українців проти російської агресії – це боротьба за те, щоб наш народ мав право на самовизначення, щоб кожен громадянин України міг жити у вільній і незалежній державі. Це те, за що боровся Іван Франко все своє життя.

Його політичні погляди викладені у книзі «Будівничий української державности: Хрестоматія політологічних статей Івана Франка», яка є у фондах Заліщицької міської центральної публічної бібліотеки.

(Франко, Іван Якович.Будівничий української державності [Текст] : Хрестоматія політологічних статей Івана Франка / Франко, Іван Якович ; Упор. Д.Павличко. - К. : Києво-Могилянська академія, 2006. - 640 с.)

У цьому ґрунтовному виданні зібрано найважливіші твори Івана Франка, які становлять теорію і практичну характеристику національної ідеї і висувають наймодерніші завдання перед нею. Із радянських видань творів І.Франка неможливо скласти правдивого уявлення про його державотворчу діяльність.

Основою цього збірника стали твори Франка, що їх замовчували, редагували й перекручували радянські ідеологи; надруковані за нових часів ці публікації повинні бути душею і свідомістю будівництва української держави.

У фондах нашої бібліотеки є багатотомне видання творів І.Франка, а також книги про його життя і творчість.

Як і належить, у дні народження видатних українців ми звертаємось до краєзнавчих джерел, пам’ятних місць.

У Заліщиках Івану Франку в 1956 році (68 років тому) встановлено перший пам’ятник на Тернопільщині – погруддя письменника на постаменті з написом: «Іван Якович Франко. 1856-1916 р.р.» Його звели на честь 100-річчя від дня народження поета.

А ще понад 40 років жила і творила у с. Новосілка нашого району (давня назва Новосілка-Костюкова) українська поетеса, сучасниця й одна з відомих учениць І.Франка Климентина Попович, яку Каменяр зачисляв до людей «найближче стоячих до його серця».

Іван Франко не тільки друкував твори Климентини Попович, але й постійно піклувався про літературний талант письменниці.

Варто додати, що заслужений журналіст України, власний кореспондент газети «Урядовий кур’єр» у Тернопільській області Микола Шот презентував читачам Заліщицької бібліотеки своє видання на 715 сторінок «Життємір». Серед публікацій автора можна прочитати статтю «Печальна квітка України» про Климентину Попович-Боярську, а також про її літературне й особисте спілкування з Іваном Франком.

(Шот, Микола Миколайович.Життємір / Микола Миколайович Шот.– Тернопіль : ТНМУ : Укрмедкнига, 2021.– 715 с.)

До слова, у школі с.Новосілка зберігають чудову широкоформатну картину «Климентина Попович та Іван Франко» (художник Є. Кушнірюк), про що також йдеться у книжці М.Шота.

Тож творча і наукова спадщина Франка, його громадсько-політична діяльність – це ціла епоха і сприймається як актуальне національне надбання України, що гідне великого українського народу.

На світлині 2019 року: в листопаді 2019 в с.Новосілка, зокрема і в місцевій школі побувала, відвідавши землю своїх родичів, лікар-психіатр, доктор медицини, діаспорянка, активістка українського «Пласту» Христина Полянська (у центрі), правнучка талановитої української письменниці, громадської діячки, музи Івана Франка Климентини Попович-Боярської. Фото зроблене біля картини «Климентина Попович та Іван Франко».

"У нас вона одна-єдина - це наша славна Україна!" (До 33-ої річниці Незалежності України)

 України. 23 серпня щороку відзначається День Державного Прапора України.

Але війна за Незалежність України триває. Російський агресор вторгся на нашу територію з наміром учинити те, що йому не вдалося за всі минулі роки і століття – підкорити український народ.

Ми боремося за саме існування нашої нації, за можливість для кожного з нас просто жити, працювати, будувати державу.

Віддаючи шану тим, хто нині зі зброєю в руках відстоює державну незалежність України, працівники міської публічної бібліотеки взяли участь у мистецькому заході «У нас вона одна-єдина - це наша славна Україна». Бібліотекарі організувавали розгорнуту книжково-ілюстративну виставку та фотозону "Волелюбна рідна земля - незалежна держава моя!"

Слава героям, полеглим за Україну! Слава героям, які сьогодні в строю! Які своєю звитягою пишуть новітню історію.

Україна була, є і буде! З Днем Незалежності! Слава Україні!

Книги Володимира Мармуса «Доля обрала нас» і «Росохач у контексті історії України»

 

#Нові_книги_в_бібліотеці

 

Боротьба українського народу за державність і незалежність триває століттями… Сучасна російсько-українська війна понад 10 років забирає життя найкращих патріотів.

Серпень 2024 року тільки розпочався. А вже 1 серпня Герой України Йосиф Вінтоняк «на щиті» назавжди повернувся додому. Сьогодні, 5 серпня, Заліщицька громада «живим» коридором зустрічала тіла загиблих Героїв: Івана Щебетюка із м.Заліщики та Михайла Вельничука з с.Колодрібка...

Багато наших краян, громадян України поклали своє життя на вівтар свободи…

Ця боротьба проти російського ворога триває від покоління до покоління... Про неї пишуть учасники тих буремних подій, щоб ми і наступні покоління знали і пам’ятали…

 Громадсько-політичний діяч, учасник національно-визвольних змагань, літератор, правозахисник, дисидент, засновник і лідер «Росохацької групи» Володимир Мармус із Чортківщини – автор книг «Доля обрала нас» і «Росохач у контексті історії України». Другу книжку-фоліант 2023 року видання автор присвятив пам’яті свого сина-воїна Василя Мармуса і всіх, хто загинув у боротьбі з московськими окупантами.

30-річний десантник Василь Мармус, музикант, громадський діяч, загинув на Харківщині 11 вересня 2022 року. Загибель сина перевернула життя Володимира Мармуса. Василь допомагав татові у виданні книг та в організації заходів, продовжив його боротьбу за вільну і незалежну Україну. Щодня Володимира Мармуса можна побачити біля могили сина у Чорткові.

Варто сказати, що Володимир Мармус був учасником і виступив під час конференції пам’яті «Гортаючи сторінки життя…» в Заліщицькій міській центральній публічній бібліотеці. Подія була присвячена 85-річчю від дня народження Стефанії Шабатури – справжньої патріотки, української мисткині-килимарки, багаторічної політичної арештантки радянських часів, членкині Української Гельсінської групи.

Через якийсь час після конференції Володимир Васильович подарував нашій книгозбірні дві авторські книги, згадані вище.

Видання «Доля обрала нас» (2004) – це спроба на власному досвіді показати процес формування національної свідомості української молоді Галичини 1950-х років ХХ ст. в умовах комуністичного режиму СРСР.

 • Мармус Володимир. Доля обрала нас. Передумови формування руху Опору української молоді Галичини 50-70 років ХХ ст. Видання друге, виправлене і доповнене . – Тернопіль: Джура, 2012. – 236 с.

 У центрі книги-дослідження – історичний процес виникнення та діяльність росохацької патріотичної організації, яка на знак протесту проти комуністичних репресій підняла над Чортковом в ніч на 22 січня 1973 року національні синьо-жовті прапори.

Молоді учасники організації розвішали прокламації. Це викликало не тільки гостру реакцію репресивних і партійних органів, але й позитивний резонанс серед громадськості.

Результатом таких дій для активістів стали арешти в табори суворого режиму та довгі роки заслання. До групи входило 9 однодумців віком від 15 до 30 років з невеликого села Росохач.

Коли Комітет державної безпеки СРСР розпочав арешти щодо антирадянської агітації, лідеру цієї організації Володимиру Мармусу на той час було лише 22 роки. Він і отримав найсуворіший вирок.

Спогади членів підпільної Росохацької групи увійшли в книгу-фоліант Володимира Мармуса «Росохач в контексті історії України». Автор також детально розповів про історію рідного села.

Як пише в передньому слові Володимир Васильович, книга дасть можливість знайти відповідь на те: «хто ми і звідки, та в яких умовах формувався наш національний характер»

 • Мармус Володимир. Росохач у контексті історії України. – Луцьк: Волинська друкарня, 2023. – 816 с.

 Читачі нашої книгозбірні зможуть ознайомитися з книгами після їх опрацювання у відділі обробки Заліщицької міської центральної публічної бібліотеки.

Оксана Дяків, бібліограф Заліщицької міської бібліотеки

 

Ліричні промені її душі… (У літературній світлиці Заліщицької міської бібліотеки відбулася зустріч із Р.Обшарською)

 

               «Я – жінка, що складає у рядки

                Свої слова легкі, мов біле пір’я.

                Я свічка, що запалює зірки

                На небі у липневе надвечір’я…»                                                             

                                                           (Раїса Обшарська)

 

      Спекотного липневого дня у літературній світлиці Заліщицької міської центральної публічної бібліотеки на прекрасній душевній ноті відбулася зустріч із Р.Обшарською.      

      Письменниця з Чорткова, педагогиня, серпнева ювілярка, членкиня Національних спілок письменників та журналістів, літературного об’єднання при Тернопільській облорганізації НСПУ Раїса Володимирівна вела розмову з учасниками мистецької студії «Ліра» при книгозбірні та інтелігенцією міста.

     Модерувала подію бібліографиня Оксана Дяків.

     

Пані Раїса щиро і душевно спілкувалася, відповідала на запитання, презентувала чимало своїх видань для дорослих і дітей із великого літературного доробку. А це – 29 книг.

      Особлива увага була прикута до поетичної збірки «Кулі в трояндах». Це – животрепетна віршована картина нашого складного сьогодення, на жаль, підступно таврованого російсько-українською війною...

     У сонячному кетязі традиційної та експериментальної поезії, прози, драматургії, гумору Р.Обшарської – збірки «Цілунки диких перехресть», «У тінях папороті», «Сповідь червоної нитки». «Жінка в обіймах вітру», «Арія синички», «Медунки для мрійниці», «Поцілунки», «Вір поезії», «Прогулянка життям», «Кулі в трояндах»… Важливо, що за цю збірку віршів та книгу «Перелітні сніговики: оповідання» пані Раїса нагороджена Всеукраїнською літературно-мистецькою премією ім. Братів Богдана та Левка Лепких (2023).

     З гостею спілкувалися, обмінювалися думками, поетичними строфами, збірками автори: Петро Мельник, Богдана Стефанюк, Оксана Дяків, Іван Козак, Ярослав Рибак, Олександра Барбакар, Василь Дяків.

      Наймолодша учасниця зустрічі, поціновувачка книг, волонтерка Андріана Сілогаєва читала вірш зі збірки «Кулі в трояндах».

      До слова, пані Раїса у 2021 році була нагороджена відзнакою «Золоте перо Тернопілля».

      Ексредакторка заліщицької газети «Колос», заслужена журналістка України Оксана Дяків – теж володарка «Золотого пера…» – урочисто вручила таку ж нагороду від облорганізації Спілки журналістів багаторічному редакторові районки Петру Мельнику – для Ольги Личук (Мельник), його дружини.

      Ольга Іванівна понад 40 літ працювала у «Колосі». Вона – заслужена журналістка України, авторка публіцистичної збірки «Буряківка: крок у третє тисячоліття» (2023). А нині – спеціальна кореспондентка газети «Сільський господар» у Чортківському районі.

      Опісля відбулася екскурсія за участю Раїси Обшарської у залі абонементу для дорослих. Провела її бібліотекарка Ангеліна Михайленко. У великій оновленій книгозбірні для дітей з письменницею спілкувалися бібліотекарки Людмила Папушко та Галина Заянчковська.

      Пані Раїса від душі подарувала для Заліщицької міської та сільських бібліотек майже 20 авторських видань. А студієць «Ліри» Ярослав Рибак передав читачам два примірники своєї дебютної збірки «Сила слова» (2024).

      Під час зустрічі увазі присутніх була запропонована краєзнавча виставка літератури талановитих авторів Заліщанщини.

     Кожна така зустріч ближче знайомить нас із письменниками-уродженцями Тернопілля, з тенденціями в сучасній поезії, популяризує Його Величність Українське Слово… 

Оксана Дяків, бібліограф Заліщицької міської бібліотеки

 

Тематична виставка літератури «Вшануймо пам'ять загиблих в Оленівці захисників «Азовсталі»…

 

У Заліщицькій міській центральній публічній бібліотеці діє тематична виставка літератури «Вшануймо пам'ять загиблих в Оленівці захисників «Азовсталі»…

У ніч з 28 на 29 липня 2022 року в Оленівській колонії, що на Донеччині, пролунало два вибухи. Українські полонені, які перебували в Оленівці і згодом були звільнені за обміном, розповіли, що росіяни заклали фугаси всередині бараку і поруч із ним. А потім зімітували удар артилерії. Ті військовослужбовці-захисники «Азовсталі», котрі перебували в основній частині барака, одразу ж загинули. Почалася пожежа, і тіла цих людей вигоріли. В іншій частині будівлі люди отримали тяжкі поранення, але вижили.

 Очевидці описують страшні картини подій тієї пекельної ночі: бараки, темрява, вибух, живцем згорілі тіла українських військових… Внаслідок вибуху загинуло 53 полонених. Понад 130 було поранено. Повернути тіла загиблих в Оленівці Україні вдалося тільки в жовтні 2022 року.

Стаття 12 Женевської конвенції гласить: «…Держава, що тримає в полоні, відповідає за поводження з військовополоненими». Тож трагедія в Оленівці – місце воєнного злочину росії… Цей військовий злочин, як і незліченна кількість інших, скоєних росією, назавжди залишиться в пам’яті українців! Віримо: кожен буде покараний, хто причетний до страшної трагедії в Оленівці та інших злочинів ворогів проти України та її громадян.

Серед документальних і художніх видань тематичної виставки читачі можуть ознайомитися з такими книгами:

·  «Ізоляція. Таємні в’язниці Донбасу в оповідях врятованих від тортур та смерті» авторок Ірини Вовк та Дар'ї Бури. Це – спогади тих, хто пройшов пекло і вижив: бранців донецьких і луганських підвалів, сумнозвісної «Ізоляції» та донбаських колоній. Про життя «до» і «після», про життя Донбасу в часи війни, про звірства і злочини ворогів України, про жахи і тортури в полоні в цій книзі розповідають українські військовики, журналісти, блогери, помічники військових, медики й місцеві мешканці.

 

· Лавреатка мистецької премії “Київ”, авторка Валентина Розуменко у своєму документальному творі  “Вільні полонянки” розповідає про страждання шістьох жінок із Донбасу, які утримувались у катівні “Ізоляція”, Сніжнянській виправній колонії та інших катівнях так званих “ЛНР” та ДНР”.

 · Про що книга Олени Максименко «Пряма мова. Хроніки захисту», що представлена на виставці? Російський  ворог, який століттями прикидався то «братом», то «визволителем», пролив кров українців. Російсько-українська війна показала нам, що свобода – найвища цінність. До збірки увійшли історії людей різної статі, віросповідання, національності, різного фаху і віку, але зі спільним знаменником у цінностях і меті. Дехто з них продовжує боротьбу на фронті, наближаючи Перемогу. Декого вже немає в живих, але їхні історії загального полотна нашого протистояння ворогові, мають жити вічно.

    Запрошуємо відвідувачів Заліщицької міської центральної бібліотеки до активного читання та роздумів над прочитаними книгами.

           Підготували Оксана Дяків, бібліограф, та Марія Рудик, методист МЦПБ.

Імпреза краси та пізнання (Мистецько-краєзнавчі читання «Дністровський каньйон – перлина рідного краю»)

 

     Новозбудований офіс Національного природного парку «Дністровський каньйон» став своєрідним центром цікавих зустрічей науковців-екологів, краєзнавців, природолюбів.

     Уже традиційно тут організовували конференції за участю науковців Камʼянець-Подільського університету ім. Івана Огієнка, Чернівецького національного університету  ім. Юрія Федьковича, екологів із Польщі. 8 травня 2024 року сюди на мистецько-краєзнавчі читання «Дністровський каньйон» – перлина нашого краю» завітали колеги з сусідньої Івано-Франківщини – Городенки та Городниці. Їх організатором був відомий пошуковець-дослідник Придністровʼя Аркадій Сідоров.  

     Репрезентацію читань розпочала Любов Верхола, яка ознайомила гостей із новими відкриттями науковців краю у царині флори, фауни на берегах Дністра і його приток. Її змістовну розповідь доповнили провідні фахівці з екологічної освіти Тетяна Книш та Уляна Король. 

     Нові сторінки про природу краю відкрили молоді пошуковці зі шкіл Заліщиків Аліна Безручко, Єлизавета Зозуляк і фахівець із рекреації «Дністровський регіональний ландшафтний парк ім. Сергія Дідича» з Городенки Андрій Кравець, який розповів про віднайдені фортифікаційні споруди часів Першої світової війни на ділянці Брусиловського прориву на берегах Дністра. 

     Наступною сторінкою читань стали історичні факти, постаті, легенди Дністровського каньйону, про які говорили заступник директора Заліщицького фахового  коледжу Михайло Сопилюк, учениця школи №2 в Заліщиках Вікторія Гірчак, дійсний член НТША, кандидат економічних наук Василь Лопух, заслужений учитель України Василь Дяків... 

     Сторінку «Духовна спадщина нашого краю» відкрив парох церкви Покрови Пресвятої Богородиці о. Іван Сендзюк. Якщо педагог Василь Дяків зосередився на особі визначного громадського діяча першої половини ХХ століття Марʼянові Долинському, який був не тільки визначним спортсменом свого часу (чемпіон Європи зі стрибків у висоту), а й головним лікарем Заліщицької центральної лікарні і загинув від рук енкавеесників), то духовний отець зупинився на історії заборони та відродження УГКЦ  у Заліщиках, де першим парохом воскреслого храму був нинішній єпископ УГКЦ  Тарас Сеньків.  

     Учень Заліщицької гімназії Владислав Стойко ознайомив присутніх із темою «Краса Дністрових схилів у житті і поезії представників Празької школи». Він зупинився на творчості знаних у Заліщиках і не тільки таких майстрів пера як Олена Теліга, Олег Ольжич та Євген Маланюк. Принагідно були згадані й імена Ганни Горенко (Ахматова), Юрія Шевельова (Шерех), які побували в Заліщиках, як і Василь Стефаник, Юрій Федькович, Омелян Попович... 

     Цю тему продовжили багаторічні редактори Заліщицького районного часопису «Колос», поети Петро Мельник та Оксана Дяків, які нині прославляють у віршах красу нашого краю, Дністра та каньйону. Оксана Іванівна, теперішня бібліографиня Заліщицької міської центральної публічної бібліотеки, та Ангеліна Михайленко, бібліотекарка  цього закладу, ознайомили присутніх із виставками тематичних книг, провели огляд літератури.

     Володимир Кулачковський, директор КП «Заліщики туристичні», змалював еволюцію туризму на берегах Дністра. 

    Виставки художніх творів дитячої та юнацької творчості представили слухачам керівниця гуртків місцевого будинку школярів Любов Хоминець, директорка Заліщицької художньої школи Іванна Андрійчук і народний майстер живопису із села Городниця Андрій Кучмей.  

    Цікавий захід завершився номерами художньої самодіяльності родини згаданого народного майстра. Андрій і Дарина Кучмеї подарували присутнім пісні, а їхня дочка Марʼяна – запальний танок, суголосний великоднім гаївкам і пісням батьків. 

Ольга ЛИЧУК,  
спеціальна кореспондентка газети «Сільський господар»

у Чортківському районі 

Світлини Уляни КОРОЛЬ