Триєдине свято у Заліщиках

   Християнському святу Покрови Пресвятої Богородиці, а також 
72-річниці УПА та Дню Українського козацтва були присвячені урочистості у Заліщиках.

   Біля меморіалу Борцям за волю України зібралися члени районного Братства ОУН-УПА, трудові колективи підприємств, установ, організацій, навчальних закладів, представники політичних партій та громадських організацій. Від учасників, районної та міської влади були покладені квіти шани і вдячності до Меморіалу Борцям за волю України.     
    Вихованці районного будинку дитячої та юнацької творчості провели патріотичний флешмоб «На крилах миру», а в фойє РБНТ експонувалась фотовиставка  «Революція Гідності».

    Працівники центральної районної бібліотеки організували книжкову виставку «України синам вічна слава лине. У віках жити вам, Лицарі Вкраїни». 

     У бібліотеках системи були організовані книжкові виставки, перегляди літератури, проведено історичні години: «В боях за волю і свободу», «Геройським подвигом зігріта, УПА народною була», «Сини мої…І заридала Україна», «Все пам’ятає батьківська земля - і грім гармат, і визволення день», «14 жовтня – День українського козацтва».

Яків Головацький – на тлі епохи

           «Невеличке й моє зіллє – як барвінок на весіллє…» – під такою назвою була  проведена  літературна година, до 200-річчя від дня народження Якова Головацького в Хмелівській бібліотеці, для учнів 5-9 класів. Тут було влаштовано тематичну поличку: «Яків Головацький – на тлі епохи».

             Розпочали літературну годину з ознайомлення учнів з основними віхами життя і  творчості Я. Головацького.  Письменник,  фольклорист, вчений славіст, освітній діяч народився 29 жовтня 1814 р.  у  с. Чепелі, нині Городівського  району, що на Львівщині. Походив  із священичої сім’ї. Майбутній  учений початкову освіту здобув удома, де доречі, була багата бібліотека. Навчався у Львові: спочатку в звичайній школі, а згодом – у гімназії і на філософському факультеті університету, а також  в університеті м.Пешта (Угорщина).

         Під  час навчання на  філологічному факультеті  в університеті і в духовній семінарії у Львові, Головацький  стає членом «Руської трійці». За його участі вийшов альманах  «Русалка Дністрова».

        У 1846-1848 рр. служив священиком с.Хмелева. На  сільському цвинтарі є могила його сина  Володимира, який умер у 3-річному  віці. 1848 року Головацький – заступник голови філії Головної Руської Ради в Чорткові.

         Літературний доробок Я. Головацького – це  невеличкий зшиток  оригінальних поезій та перекладів  і в’язанка мініатюрних прозових  творів, художньо опрацьованих народних казок, приказок, анекдотів, байок.

          У виконанні читців, учнів 5-8 класів,  звучали найпопулярніші його  поезії:  «Весна» ( читала Аліна Барицька), «Два віночки»( Діана  Могилюк), «Річка» (Марійка Репа), «Туга за родиною» (Ірина Павлюк) , «Братові з-за  Дунаю» (Ангеліна Понюк) «Над Прутом» (Уляна Загайкевич) та ін.

          Привертає увагу те, що майже всі ці поезії стали популярними піснями.

           Останні роки життя Головацький  провів у межах Росії. Помер він  у Вільнюсі ( Литва) 13  травня 1888 р. далеко від рідної землі, від свого народу.

          Сьогодні, якщо хочемо об’єктивно  визначити місце Якова Головацького в історії свого рідного народу,  мусимо виважено  проаналізувати весь його творчий доробок, який  відображав дві епохи в його житті: до 1848 р. і опісля. І, пам’ятаючи та не прощаючи його гріх антиукраїнства  з тієї другої доби, треба віддати належне його подвижницькій праці на ниві українського національного відродження під прапором Маркіяна Шашкевича в епоху першу.

Дорогичівська бібліотека-філія отримала грантову винагороду

З 2012 року в Дорогичівській бібліотеці-філії Заліщицької ЦБС забезпечується безкоштовний доступ до Інтернету.

Послугами бібліотечного Інтернет-центру користуються не тільки мешканці Дорогичівки, але й сусідніх сіл району.

Заслуговує на увагу приклад сприяння у створенні належних умов для функціонування книгозбірні сільського голови Василя Перціва, який передав бібліотеці кімнату, де колись був кабінет сільського голови, із діючим газовим конвектором для опалення та засобами охорони приміщення, також сприяв у підключенні швидкісного Інтернету. 

Бібліотека брала участь у конкурсі «Партнерство бібліотеки і громади» і визнана переможницею.

Нещодавно Дорогичівська бібліотека отримала ноутбук - грантову винагороду від організаторів конкурсу - програми «Бібліоміст».

Радіє завідувач бібліотекою Ганна Бабин (на фото в центрі), бо тепер має змогу покращити умови для обслуговування користувачів.

Урочистості з нагоди Всеукраїнського дня бібліотек

    30 вересня 2014 року відбулись урочистості у Заліщицькій центральній районній бібліотеці під девізом:
  «Бібліотек@ - територія єдності».

 

    Бібліотечні працівники району з вдячністю приймали вітання і побажання Бориса Івановича Шипітка, голови Заліщицької районної державної адміністрації, Василя Федоровича Лопушняка, заступника голови районної ради, Володимира Станіславовича Бенев`ята, міського голови, Оксани Миколаївни Безушко, начальника відділу культури, національностей та релігій, Ярослава Васильовича Гринишина, голови райкому профспілки працівників культури району, які прибули на зустріч і у своїх виступах позитивно оцінювали роботу бібліотечних установ та колективу бібліотекарів району.
     В цей день ми отримали в нагороду – грамоту Заліщицької районної державної адміністрації і районної ради за сумлінну працю, зберігання та відродження культурних, духовних надбань, популяризацію рідного слова, інформаційне обслуговування мешканців району, а також дарунки. 

     Від імені читачів нас привітали Йосип Децовський і Наталія Крок – члени громадської ради, що діє при бібліотеці. Ірина Олексіївна Ковальчук, дружина письменника вручила книгу-дилогію «Ростиславичі. Отрок князя Василька» Петра Ковальчука.

    Бібліотекарям-ювілянтам з нагоди дня їх народження вручила квіти голова профспілкової організації бібліотечних працівників Галина Заянчковська.

    Про бібліотечні справи району інформувала Ольга Тракало, директор Заліщицької централізованої бібліотечної системи.

      Зважаючи на сучасні події на сході України, де на захисті єдності, миру і безпеки стоять наші рідні захисники Вітчизни, які донедавна ще були активними читачами бібліотек, бібліотекарі зібрали для них теплий одяг, продукти харчування, солодощі, які передали до районного штабу національного спротиву. Надіємось, що зігріють їх і тепло наших сердець, і по-особливому важливе спільне бажання найшвидшого закінчення воєнних подій, військових протистоянь, а також жаданого миру, злагоди і єдності. 

Січові Стрільці – за рідний край борці

На таку тему проведено краєзнавчу годину  у вітальні «Літературні зустрічі» центральної районної бібліотеки,  яку присвятили  100-річчю  з часу створення  Легіону Січових Стрільців та  100-ій річниці початку  Першої  Світової війни.

          Про  важливі події  цікаво розповів  історик, педагог  Василь Сопівник, який відзначив, що  в історії України  Легіон Українських Січових Стрільців  вписав  героїчні сторінки  боротьби  за державну Незалежність, а  створене  українське військове формування  на початку  XX століття  стало  заключним акордом  епохи  галицько-українського відродження  і своїми військовими змаганнями  наблизили державну самостійність  України.

          Доповідач акцентував увагу присутньої у залі молоді,  активних читачів бібліотеки, громадських активістів на тому, що  метою  Легіону  УСС було об’єднання  українського народу, створення  єдиної  самостійної  української держави. Це і сьогодні актуально, як і  здавен важливі гасла: «Україна єдина», «Україна понад усе!», а  відповідно  й  історія – єдина.

         Василь Дмитрович  назвав  імена  мужніх  усусів,  уродженців Тернопільщини і нашого  району та місця найзапекліших боїв  мужніх борців УСС за волю України.

         Огляд літератури  біля книжкової виставки  «Українські січові стрільці – наша гордість, честь і слава» провела  бібліограф Марія Рудик. Зацікавленість у присутніх  викликали  не тільки книги, які видані в Україні, але й журнальні та газетні статті, діаспорні видання, що вже стали  бібліографічною  рідкістю.

            Повернули всіх  у героїку  минулого стрілецькі пісні: «Іде Січ», «Хлопці підемо», «Їхав стрілець на війноньку», «До бою», «Як з Бережан до Кадри», «Повіяв вітер степовий» та інші, які звучали  в записі.

           А пісні уродженця Заліщик, диригента і композитора Михайла Гайворонського  повернули  у далеке тривожне минуле і звучали  по- особливому  велично. Експонувалась в залі  в той день ілюстрована виставка «Сурмач війська січового», яку підготували працівники краєзнавчого музею. 15 вересня минуло 122 роки  від дня народження М. Гайворонського.

          Хвилиною  мовчання  пом’янули  полеглих борців за волю України, згадавши  і наших сучасників,  які  трагічно загинули  на Сході України.

         Гімн УСС «Ой у лузі червона калина» підхопили співом учасники  бібліотечного дійства. 

           Про участь  заліщицької молоді, громадськості міста в акції  «Міст єднання» інформував  Василь Іванишин, депутат  Заліщицької  міської ради.

         На завершення  звучав Гімн України.

Міжнародна освітньо-культурна Асоціація – бібліотекам Заліщанщини

    Міжнародна громадська організація «Міжнародна освітньо-культурна Асоціація» в ході Всеукраїнської благодійної мистецько-просвітницької акції «Дорога до храму душі», що проводиться за підтримки Державного комітету телебачення та радіомовлення України, передала для бібліотек Заліщицької централізованої бібліотечної системи книжкові новинки, які видані у 2013 році в Україні. 

    Мистецька акція «Дорога до храму душі», як відзначають її організатори, проводиться з метою просвітницької роботи, реалізації державної програми «Українська книга», для сприяння розвитку інтелектуальних, творчих здібностей української громадськості, дітей, студентської молоді, виховання шанобливого відношення до державної мови. А також з метою формування патріотизму, любові до Вітчизни, толерантності і шанобливого відношення до культурних надбань українців та представників інших національностей, розуміння того, що мова є найважливішим засобом людського спілкування, інтелектуального розвитку особистості, визначальною ознакою держави, безцінною і невичерпною скарбницею надбання народу.

     Відрадно, що акція «Дорога до храму душі» уже вдруге проводиться в Заліщиках. Цьогоріч читачі книгозбірень району отримали в дарунок 336 книг, серед яких є ювілейні видання, присвячені 200-літтю Тараса Шевченка – «Шевченківська енциклопедія», С. Гайченко «Тарас Шевченко. Прижиттєві видання творів 1841-1861», Кобзареві «Думи мої…», «Три літа»,

Л. Генералюк «Святим дивом сяють Храми Божі…Храми України в малярстві, поезії, прозі Шевченка», перлини українських перекладів поезії «Душа мов має крилами», книг «Північна Одіссея» Джека Лондона, «Сивільський цирульник» П. Бомарше, твори Г. Т.Тютюнника,М. Томенка,  книги С. Шріпченко «Проза Мистецького Українського Руху. Тексти та інтерпретації», В.Бокієвський «Історія хрещення Київської Русі», І. Сенько «Балади Закарпаття», а також словники та дитяча література.

    Завдячуємо за вагому допомогу бібліотекам Заліщицької ЦБС голові правління Міжнародної освітньо-культурної Асоціації Любові Богданівні Горват, а також голові Правління Тернопільської облспоживспілки Михайлові Павловичу Лазару, який оплатив кошти за послуги перевезення книг з Києва до Заліщик.

    У Заліщицькій центральній районній бібліотеці організовано книжкову виставку, на якій представлено друковані новинки літератури. Запрошуємо на зустрічі з книгою.

 

Гріє душу рідне село

         У мальовничому селі Виноградне Заліщицького району ( давня назва Костільники)  народились відомі  у нашому краї митці.

         Нещодавно 55-ліття  відзначив  Іван Антонович Стронський.  Ім’я поета, автора поетичних збірок «Таріль соняху» ( 1993 р.), «Провіяні зерна»(1999 р.), «Вірші глухонімого» ( 2009),  «Зоряні литаври» (2011 р.), добре відоме  не тільки на Тернопіллі, але й далеко за його межами.

         «Народився там, де Дністер  хвильне  пір’я чистить,  25 липня 1959 року в селі Виноградне,  в родині селян-колгоспників», – пише про себе автор.

          Його життєва дорога  стелилася нелегко. Розпочав навчання  у першому класі місцевої початкової школи,  але  закінчити навчальний рік  не вдалося; трапилося  лихо.  Після лікування тяжкої хвороби, у віці неповних 9-ти років  втратив слух і мову.

          З 15-ти років трудився у колгоспі, згодом  освоїв  спеціальність  шевця-моториста.  Працював і на колгоспному полі,  і в заводському цеху, і на громадській роботі, і … нелегальним  заробітчанином за межами України. Та завжди наснажувало, додавало сил  рідне село. 

Більше дізнатись можна тут