Незбагнене серце Ірини Вільде

    Цьогоріч у травневу пору літературна громадськість відзначає 110-річницю від дня народження Ірини Вільде.

     У бібліотечній вітальні «Літературні зустрічі»  Заліщицької центральної районної бібліотеки проведено літературну годину : «Незбагнене серце Ірини Вільде», присвячену Дарині Дмитрівні Полотнюк – українській письменниці, яка належить до когорти знаних і зі своїм літературним іменем Ірина Вільде.

   Велика, справді материнська любов до людей, доброта, світлий розум, жертовність – ці та інші риси, якими наділяла Ірина Вільде героїв своїх творів, проростали з численних пагонів, що їх виплекала впродовж життя сама душа письменниці.

    Їй пощастило сказати своє слово про життя і людину, відкрити потаємні глиби душі людської, проникливо проаналізувати порухи людських почуттів. Протягом усього свого шляху вона писала тільки про те, що добре знала, тому ввійшла у вічність своїми творами, одержима правдою та вірою у щасливе майбутнє України.

    Ірина Вільде не належала до письменників світогляд яких змінювався при кожному подуві вітру. Вона сказала в одній своїй мініатюрі : «Не поважаю людей, які обіцяють більше, ніж можуть зробити.»

    Три повісті Ірини Вільде : «Метелики на шпильках», «Б’є восьма» і «Повнолітні діти» стали у свій час етапним явищем у розвитку модерного стилю в українській літературі, а роман «Сестри Річинські», який відзначений Державною премією імені Тараса Шевченка – це широчезна художня картина української історії, один із найвидатніших зразків української прози, її класика. З-під пера письменниці вийшло близько 40-а окремих книг, не враховуючи численних газетних і журнальних статей.

    Любов до рідної землі, до отчого порогу надихала письменницю на творчість протягом усього життя. Часто повторювала Вільде «Знаю тільки одне : любов до України вмре в мені з останнім моїм подихом».

     Ірина Вільде відвідувала Заліщики, пошановуючи ім’я Осипа Маковея – письменника і директора Заліщицької семінарії, в якій навчався її батько Дмитро Макогон.

     Під час одних із таких відвідин познайомилась із своєю майбутньою невісткою Антоніною Малявко, відомою у нашому краї радіожурналісткою, багаторічним редактором Заліщицького районного радіо.

    Антоніна Йосипівна Полотнюк щедро поділилась своїми спогадами, а також передала пам’ятні фотосвітлини із домашного архіву, газетні статті, в яких надруковано чимало цікавих прикладів із життя Ірини Вільде, що були представлені на виставці : «Письменниця сумління й боротьби». Спогади А.Й.Полотнюк зачитала Ольга Тракало – директор Заліщицької ЦБС.

   Серед яскравих прикладів, про які згадує Антоніна Полотнюк, її слова про Ірину Вільде : «Вона була великим правдолюбом і навіть страшною у своїй правді. Вона знала свою правду, про яку не можна було говорити у ті роки. Героїчна сторінка її родини тісно пов’язана з ОУН. Вільде і її батько Д.Макогон декілька років провели в лавах цієї організації. За зв’язок з підпіллям постраждав чоловік письменниці, палким патріотом був син Максим.»

    У домі письменниці Антоніна Полотнюк жила сім років і згадує ті часи з теплотою.

    Останній раз знаменита Вільде відвідала Заліщики і свою невістку та улюблену внучку Даринку1982 року, а невдовзі пішла з життя.

    Про важливі моменти з біографії письменниці говорили бібліотекарі Галина Балицька і Лілія Вонс. Спогадами про зустрічі з письменницею Іриною Вільде ділилась із присутніми на заході Ірина Олексіївна Ковальчук, вчитель-літературознавець, дружина письменника Петра Ковальчука.

    Марія Мар’янівна Бежук – вчитель української мови та літератури, заслужений вчитель України ознайомила із творчістю Ірини Вільде, акцентуючи увагу на сучасному розумінні повісті «Метелики на шпильках», а її учні-гімназисти Марія Толуб’як і Віталій Романишин зачитували уривки з цього твору.

    На екрані демонструвались відеосюжети, фотосвітлини, які доповнювали відомості про життєво-творчий шлях української письменниці.

     Присутній на літературному заході Роман Бурдейний, заступник голови Заліщицької РДА подякував  його організаторам і закликав молодь більше читати, наслідувати позитивні приклади із життя головних героїв літературних творів Ірини Вільде.

    Ірина Вільде говорила, що письменник мусить скласти два екзамени : один перед сучасниками, а другий перед історією. Свої два екзамени перед сучасниками та перед історією Вільде склала на «відмінно», і увійшла в безсмертя.

   В ці дні  ми повертаємося до пам’яті про українську письменницю Ірину Вільде, яка жила і творила, одержима правдою та вірою у щасливе майбутнє України. Прикро, що з часом народ призабуває імена своїх талановитих синів і дочок, бо зберігати пам’ять – справа живих. А ми не завжди це розуміємо.

Наша спадщина

 На  початку року розпочалося творче змагання  молоді  Тернополя та області. Оголошено конкурс молодіжної творчості «Наша  спадщина», з метою  підвищення  культурного рівня молоді,  формування  шанобливого ставлення до національної  спадщини та  української мови, виховання патріотизму.

 Мета конкурсу - виявити творчі  здібності та залучити молодь до активної участі  у  культурному житті  краю, держави. Вікова категорія  14-30 років.

  На виставці у нашій бібліотеці експонуються твори молоді району. 

  Палагнюк Мар’яна  (24 р) - Цикл віршів. «Наша мова колискова» (Номінація 5,  м. Заліщики); Мосяндз Михайло (14 р.) - малюнки "Село! На нашій славній Україні, неначе писанка село…», «Я – україночка» (Номінація 1. с.Лисівці); Репужинська Вероніка (14 р.) - композиція «Символи твої, Україно, як подарунок землі», вироби  народного промислу, природні матеріали, (Номінація 2. с.Лисівці); Волощук  Віталій (28 р.) - картина «Що ти зробив  для нашої перемоги?» (техніка випалювання на дереві),  (Номінація 1. с.Шипівці); Вербіцький Станіслав (16 р.) - картина «Історичні пам’ятки» (Номінація 1. с.Шипівці); Кольбенко Юрій (17 р.) - малюнок «Ота хатина край села…» (Номінація 1. с. Шипівці); Цап'як Іванна (19 р.) - малюнок /картина «Українська хата» (Номінація 1.  с. Шипівці), 
Рукотворні скарби - Саковська Антоніна (15 р.) - композиція «Окраси нашого побуту» смт. Товсте; Добровольська Соломія (18 р.) - композиція «Квіти тобі, Україно» (Номінація 2. смт. Товсте.)

Новинки літератури

 Нещодавно фонди Заліщицької районної бібліотеки поповнились новими книгами.

 Серед новинок – роман-трилогія «Запороги» Віталія Рогожи, лауреата президентської премії 2015року і прозові твори Кузьми Скрябіна,які увійшли до збірки «Проза», 2016 рік.

 Історичні романи  представлені творами Валентина Чемириса, Яраслава Яріша, Петра Саса. Книга Станіслава Стеценка «Війни художників» розповідає про відомого українського художника і розвідника Миколу Глущенка, події 1940 року, про Сталіна, Гітлера, Черчеля.

 Нова книга Ю.Андруховича «Лексикон інтимних міст» сподіваємось також знайде свого читача. Сучасні історії про кохання можна прочитати у творах Є.Положія «Мері та її аеропорт», С.Жадана «Життя Марії», Ю.Винничука «Весняні ігри в осінніх садах», А.Войницького «Скільки коштує бути білою вороною».

 Широко представлена і зарубіжна література. Серед авторів Нобелівський лауреат, японський письменник Кендзабуро ОЕ і його твори: «Особистий досвід», «Обійняли мене води». Китайська література презентована світовим бестселером «Вовк – Тотем» Цзян Жуна, який за свої політичні погляди був ув’язнений і дивом уникнув смерті. Книга «Коли курява спаде» китайського автора Алая про тибетське життя XX ст. до приєднання КНР. За цією книгою знято серіал.

 Серед новинок і популярний ізраїльський автор, лауреат Державної премії Ізраїлю в галузі літератури  Етгар Керет та його збірка оповідань «І раптом стукіт у двері» та  не менш цікава книга про непростий шлях людини у мистецтві Кшиштофа Занусі «Час помирати».

  Актуальною є книга Михайла Шкільника «Україна у боротьбі за державність. 1917 -1921рр. Спомини і роздуми». Тогочасний український урядовець, автор подає своє бачення революційних подій того часу.  Про політику та історію сто років потому розповідає Юрій Митрофаненко у книзі «Українська отаманщина 1918-1919». Ця книга написана на основі вивчених архівних матеріалів.

Розповіді про тих хто пішов боронити нашу землю, щоб зберегти єдність країни, читаємо у книзі «Катастрофа і тріумф. Історії українських Героїв». Збірка розповідей  із серії  «Бібліотечка газети «День», упорядник Марія Семенченко.

У книзі «Братня навала. Війни Росії проти України XII-XXI ст.» авторський колектив досліджує численні російсько-українські війни аж до сьогоднішньої, що розпочалась 2014 року.

 Темі польсько-українських відносин присвячена книга «Єжи Гедройць та українська еміграція: листування 1950-1982рр.». Видання містить листи й ретельно опрацьовані коментарі, ілюстративний додаток та ґрунтовне вступне слово знаної польської україністки Богуміли Бердиховської, яка за польський першодрук цієї книжки отримала нагороду «Przeglad Wschodni». Листування відомих продовжує книга «Борис Лятошинський – Рейнгольд Глієр: епістолярна спадщина».

 Цікавою є розповідь про Богдана Ступку – видатного українського актора, народного артиста, Героя України у книзі М.Загребельного «Богдан Ступка». До творчої спадщини українського народу належать і праці Дмитра Донцова. Цього разу бібліотека отримала його працю «Культорологія». 

«Золоте чересло – книга народних ремесел, звичаїв та побуту в Україні кінця XVII- поч. XVIII ст.». Автор Климентій Зіновій, поет що писав тогочасною книжною українською мовою, цим власне і цікава  книга для сьогоднішнього покоління.

 Книги про історію української церкви представлені двома виданнями. У книзі Дмитра Степовика «Церква і українське суспільство у XIX ст.» висвітлюється стан православ’я, греко-католицизму, римо-католицизму, протестантизму в Україні і їх відношення до української національної духовності та культури.

Альбом «Переслідувані за правду» – цінний дарунок педагога Любові Прядко із Гнідина. Це видання Українського Католицького Університету та Папської благодійної фундації через світлини, документи, спогади, уривки зі свідчень очевидців розкриває трагічну, але в водночас героїчну історію українських греко-католиків у XXст.

  Запрошуємо шанувальників літератури на цікаве дозвілля з книгою.

Центр Європейської інформації

 

 У Заліщицькій центральній районній бібліотеці діє Центр Європейської інформації. У читальному залі оформлено тематичні викладки літератури та преси, проводяться діалоги, обговорення важливих подій. Для користувачів бібліотеки проведено вікторину «Що ми знаємо про ЄС», виставка-подорож «Подорожуємо країнами ЄС», віртуальні подорожі, мандрівки, екскурсії «Мандруємо Європою», «Україна – частина Європи», «Європейський Союз: вчора, сьогодні, завтра», «Знай про Європу більше» та інші.

 Доступними для всіх є вебресурси у бібліотечному інтернет-центрі.

  До Дня Європи, який відзначається в Україні з 2003 року 21 травня, центральна районна бібліотека пропонує низку заходів.

«Писанка – любові й миру вірна берегиня»

 Квітна неділя  запросила до Клубу творчої молоді  учасників на чергове засідання «Писанка – любові й миру вірна берегиня».

 Керівник Клубу Лілія Вонс  розпочала  спілкування з молоддю, розповіддю про традиції та звичаї  одного з найбільших  християнських релігійних свят  – Великодня і про писанки. Писанка – це символ весни, сонця, повернення природи до життя.

 Лілія Іванівна ознайомила  присутніх членів клубу з легендами про писанки, символікою їх  кольорів та знаків. «У світі  доти існуватиме любов, доки  люди  писатимуть писанки», – каже  народна мудрість.

 Майстер-клас для талановитої молоді  провела директор Заліщицької дитячої  художньої школи  Андрійчук І.І.

 Іванна Іванівна  навчала способів  писанкарства та розповіла про секрети  розпису писанки. Фарби, віск, писачки – все  це було надане художньою  школою для  практичного використання.  На  перший погляд здавалося, що ця  справа  складна і під силу лише тим, хто  добре малює, та  налаштувавшись на  відповідний настрій, і,  вклавши  свою душу, учасники творчого засідання  досягли  успіху.

 Працювали  в групах і  поодинці:  Дорош Софія, Ковалишин Яна, Гаврилюк Анастасія, Божкова Тетяна і Вероніка, Миронюк Софія, Бойчук Оксана, Пукіш Марія,  Бойко Анастасія, Сопівник Софія та інші.  Учні художньої школи  Пукіш М., Бойко А.,  Миронюк С. допомагали  порадами своїм друзям.

 Під час проведення творчої  години  діяла  книжкова  виставка і виставка писанок. Бібліограф центральної районної бібліотеки  Пукіш Світлана  провела огляд літератури .

  Винагородою для кожного за творчу працю, за  терпеливість та наполегливість були  прекрасні, барвисті, чарівні писанки, виготовлені власноруч.

Максим Дупешко відвідав Заліщики

 У бібліотечній вітальні «Літературні зустрічі» Заліщицької центральної районної бібліотеки  відбулась презентація роману «Історія, варта цілого зимового саду». Книгу презентував Максим Дупешко – автор із Чернівців.

 Презентація цього роману  проходить в рамках  промотуру  Максима Дупешка  містами України.

 Книга надзвичайно актуальна,  бо вічно важливою  залишається  тема національного етносу, права кожного народу жити в мирі з іншими народами,  адже «… хто шукає великого  в малому,  знайде тут недавню історію  всієї Європи».

 Майстерно розкрив автор історію своїх героїв, тонко вплітаючи  в сюжетну лінію  щоденник  Марії Бачинської  з його  наче переломним, але таким важливим описом подій. Роман родинний, але не абсолютно, бо дія  відбувається  за межами однієї родини,  і не тільки у Чернівцях, але є ще багато інших міст.  Описані події у романі  1935-1945 років, а також  1992-1993 і 2015-2016.

Є спомин  і про трагедію у наших Заліщиках 6 червня 1941 року,  про що також розповів під час зустрічі з читачами бібліотеки  Максим Дупешко. Ми почули від автора  і щиру розповідь про себе, і про його перший роман,  про історію роботи над ним, про персонажів і прототипів та їхні долі,  реальні факти, вимисли і домисли,  і про те, як і з чого  письменник збирав свій  смисловий світ.

Розповідь про письменника і його творчість майстерно доповнювала літературознавець  Інга Кейван.

 

«Письменник  не повинен орієнтуватися на читача, але повинен його поважати», – ці слова Максима Дупешка  надовго запам’ятаються  учасникам презентації автором  першого свого роману «Історія,  варта  цілого зимового саду», що відбулась у Заліщиках.

Поезія душі Євгена Безкоровайного

 Літературні заходи до 70-річчя від дня народження  українського поета, публіциста, редактора, громадського діяча Тернопільщини Євгена Безкоровайного відбуваються  в Заліщиках і в  селах нашого району.

 Бо життєві і творчі дороги  завжди повертали нашого краянина у рідне село Ворвулинці  яке вважав  найкращим, і саме таку назву дав автор своїй книжці «Для  мене ти найкраще на землі…». Написано і сказано ним  багато  і про рідне Наддністров’я.

 З любові зіткана  творчість,  як і пам'ять  людей про Євгена Безкоровайного, який запам’ятався багатьом із нас  своїм закличним побажанням: «Нехай ніколи не міліють джерела  нашої любові».

 Саме ці слова  як і ще багато інших,  мудрих, зважених  і написаних автором віршів, публіцистичних статей, пережитих епізодів із життя використали працівники Заліщицької центральної районної  бібліотеки, організувавши зустріч-спогад «Поезія душі Євгена Безкоровайного» у Заліщицькій  ЗОШ  ім.О.Маковея, в якій він  навчався  і здобув середню освіту.

 Із цікавістю  знайомились учні-старшокласники,  їх  вчителі, шанувальники творчості, громадськість міста з пам’ятними  біографічними    відомостями і з творчим доробком Євгена Івановича.

 Особливий інтерес  викликали спогади  Василя Сопівника  про колишнього його однокласника,  який  наводив цікаві  приклади із шкільного життя. Вже тоді  Євген Безкоровайний  писав вірші,  був активним лідером,  і навіть намагався, хоч було це звісно ж наївно,  по-дитячому, але  створював  із числа друзів,  з якими жив у шкільному гуртожитку,  український уряд, в якому  був його прем’єр-міністром.

 Журналіст Петро Мельник згадував про роки спільної праці  в редакції районної газети.

 Про творчу скарбницю поета  говорила Оксана Дяків – редактор районного  часопису «Колос»,  автор статті у пресі «Дарував людям  кришталеву  мрію Євген Безкоровайний».

 У минулому вчитель рідної мови та літератури  в школі ім.О. Маковея,  дружина письменника і редактора  заліщицької районки Петра Ковальчука  – Ірина Олексіївна Ковальчук  щиро ділилась своїми спогадами про Євгена Безкоровайного. Саме Петрові Івановичу Ковальчуку  творив присвяти і  називав з любов’ю і вдячністю своїм батьком. А вже  пізніше  також  напише  він про це у своїх  спогадах.  Ірина Олексіївна  говорила вдячні слова  на адресу  Євгена – за  пам'ять  і за  його сприяння у видані книг свого наставника  та  про  нього  і як їх  редактору.

 Поезії Євгена Безкоровайного  декламували учні-старшокласники школи ім.О.Маковея: «Поверни мене, мамо, у сни» ( Ольга Боднар),  «Ще в  однім натомленім вікні» (Ростислав Вонс), «Щастя» (Андріана Шпортак), «Минаюся як білий цвіт зорі» ( Вікторія Антоновська), «Благословення»

(Святослав Довбуш), «Пісня» ( Валентина Колесник). 

 Усі присутні  на цій літературній зустрічі мали можливість  переглянути пам’ятні фотосвітлини  і відеосюжети  про життя і творчість письменника,  послухати збережений  у записах його голос і відтворений  у спогадах з пам’яті  образ нашого талановитого земляка.

  На завершення  з подячним словом  звернувся директор опорної  Заліщицької школи  Володимир Бенев’ят, який також пригадав і свої життєві зустрічі з Євгеном Безкоровайним.